Постанова

від 16.10.2008 по справі 9/329/08

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/329/08

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"16" жовтня 2008 р. Справа № 9/329/08

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

(Згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 131 від 16.09.2008 року колегію суддів у складі         В.В. Бєляновського, М.А. Мирошниченка, В.В. Шевченка замінено на колегію суддів у складі Г.П. Разюк, С.І. Колоколова,  М.С. Петрова)

при секретарі судового засідання: Ніколовій Г.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Синяков В.С. (довіреність № 023/07-999 від 28.12.2007 року)

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Титан”

на рішення господарського суду Миколаївської області від „08” липня 2008 року

по справі № 9/329/08

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго”, м. Миколаїв

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Титан”, Миколаївська область, Березнегуватський район, с. Висунськ   

про стягнення 1 651,43 грн.

В С Т А Н О В И В :

02.06.2008 року Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія Миколаївобленерго” (далі по тексту –позивач, Енергопостачальна компанія) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Титан” (далі по тексту –відповідач, Споживач) заборгованості у розмірі 1 651,43 грн., з яких: 1 484,72 грн. –борг за активну електроенергію, 148,53 грн. –інфляційних витрат та 18,18 грн. –3 % річних. Також позивач просив стягнути на його користь витрати по сплаті державного мита та витрати на ІТЗ судового процесу.    

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії та норм чинного законодавства за отриману в період з липня 2007 року по листопад 2007 року електричну енергію повністю не розрахувався, на підставі чого виставлені відповідні рахунки, які відповідачем залишені не сплаченими.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.07.2008 року, яке підписано 30.07.2008 року по справі № 9/329/08 (суддя Філінюк І.Г.) позовні вимоги ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” –задоволені повністю. Стягнуто з СТОВ „Титан” на користь позивача 1 651,43 грн., з яких: 1 484,72 грн. –боргу за активну електроенергію, 148,53 грн. –інфляційних витрат, 18,18 грн. –3 % річних, 102 грн. –державного мита та 118 грн. –витрат на ІТЗ судового процесу.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, СТОВ „Титан” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати повністю та постановити ухвалу про новий розгляд справи. В обґрунтування своїх вимог та заперечень, скаржник посилається на порушення і невірне застосування місцевим господарським судом норм процесуального права.

На думку скаржника, місцевий господарський суд не прийняв до уваги факти того, що, по-перше, відповідач не з'явився в судове засідання, так як не отримав позовної заяви, а директор підприємства взагалі був зайнятий, по-друге, не ознайомлення відповідача з матеріалами справи поставило його в нерівні умови з позивачем і, по-третє, в зв'язку з викладеним відповідач не міг підготувати і подати відзив та зібрати необхідні докази.

Позивач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав, але його представники в судових засіданнях просили залишити апеляційну скаргу СТОВ „Титан” без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.

Представник відповідача в судове засідання 16.10.2008 року не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був присутній в попередньому судовому засіданні –09.10.2008 року та належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи і апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2004 року між філією ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” Березнегуватського району та СТОВ „Титан” укладено договір № 37/114 про постання електричної енергії і про технічне забезпечення електропостачання споживача разом із додатками, які є невід'ємною частиною цього Договору (а.с.11-21).

Відповідно до пункту 10.9 Договору, строк його дії сторонами встановлений до „31” грудня 2004 року, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього Договору або його перегляд. В матеріалах справи відсутні будь-які заяви сторін про відмову від Договору або його перегляд, а тому даний Договір станом на дату розгляду справи у суді є дійсним і обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов вищевказаного Договору, позивач зобов'язався забезпечувати постачання електричної енергію та технічну можливість її передачі у відповідності з встановленими даним договором умовами та величинами споживання електричної енергії, а відповідач повинен був сплачувати за фактично використану електричну енергію відповідно до умов та у строки, передбачені договором.

Під час виконання даного договору сторони домовились керуватись його умовами, а по всім питанням, що не обумовлені цим договором –Законом України „Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією, іншими чинними законодавчими актами України.

Згідно із пунктом 3.3 Договору, Споживач зобов'язаний знімати та представляти за установленою формою до Енергопостачальної організації показання розрахункових лічильників згідно з календарним графіком.

Пунктом 3.2 Договору Споживач зобов'язаний здійснювати оплату за використану електричну енергію, за перетікання реактивної енергії, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період відповідно до встановлених засобів обліку електроенергії, класу споживання та за діючими на період розрахунку тарифами, з урахуванням податку на додану вартість ц розмірі 20 %, виключно у грошовій формі згідно з умовами цього Договору.  

У відповідності до пункту 1 додатку № 10 „Умови та порядок оплати” до Договору, Споживач зобов'язаний робити щомісячні авансові платежі за електроенергію у межах величини 100 % місячного електроспоживання наступного розрахункового періоду до 23 числа кожного місяця в цьому розрахунковому періоді. Остаточний розрахунок за минулий розрахунковий період, а також розрахунки за перевищення договірних величин електроспоживання та потужності, нарахування за актами порушень Правил користування електричної енергії, здійснюється Споживачем самостійно в 5-ти денний строк після дати виписки рахунку.

Матеріалами справи встановлено, що СТОВ „Титан” в період з липня 2007 року по листопад 2007 року отримало від ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” електроенергію та спожило її в загальному розмірі 3742 кВт/год, що підтверджується складеними Споживачем Актами про використану електричну енергію (а.с.24, 26, 28, 31, 33, 35) та виставленими позивачем рахунками.

Так, ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” виставило відповідачу рахунки за спожиту активну електроенергію:

- від 20.06.2007 року № 37/114/6 за червень 2007 року на суму 60,77 грн., з урахуванням 10,13 грн. –ПДВ (а.с.25);

- від 25.07.2007 року № 37/114/7 за липень 2007 року на суму 58,67 грн., з урахуванням 9,78 грн. –ПДВ (а.с.27);

- від 29.08.2007 року № 37/114/8 за серпень 2007 року на суму 1 464,42 грн., з урахуванням 244,07 грн. –ПДВ (а.с.29);

- від 24.09.2007 року № 37/114/9 за вересень 2007 року на суму 1,73 грн., з урахуванням 0,29 грн. –ПДВ (а.с.32);

- від 23.10.2007 року № 31/114/10 за жовтень 2007 року на суму 2,23 грн., з урахуванням 0,37 грн. –ПДВ (а.с.34);

- від 26.11.2007 року № 27/114/11 за листопад 2007 року на суму 1,36 грн., з урахуванням 0,23 грн. –ПДВ (а.с.36).

Між тим, в порушення умов Договору та норм чинного законодавства, СТОВ „Титан” лише в червні 2007 року здійснило переплату на суму 43,69 грн. (а.с.23), а зазначені вище рахунки взагалі не оплатило, а тому залишена непогашеною заборгованість за активну електроенергію за період з червня 2007 року по листопад 2007 року у сумі 1 484,72 грн.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго”, стягнення на його користь з відповідача непогашеної заборгованості та вважає, що доводи, заперечення і вимоги скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно із пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 526, 525 Цивільного кодексу України).

Отже, СТОВ „Титан” в порушення умов Договору та норм чинного законодавства за отриману в період з червня 2007 року по листопад 2007 року від позивача електроенергію не розрахувалось, в зв'язку з чим у неї залишається непогашеною заборгованість у розмірі 1 484,72 грн. що і підлягає стягненню в примусовому порядку.

Крім того, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що на суму непогашеної заборгованості позивачем правомірно нараховані 18,18 грн. –3 % річних та 148,53 грн. –збитків від інфляції, що також підлягають стягненню.

Судовою колегією не приймаються та підлягають відхиленню всі доводи та заперечення СТОВ „Титан”, викладені в апеляційній скарзі, оскільки, по-перше, в матеріалах справи наявні докази направлення позивачем відповідачу копії позовної заяви (а.с.4), по-друге, ухвала місцевого господарського суду від 04.06.2008 року про прийняття даного позову до розгляду та призначення справи отримана скаржником ще 12.06.2008 року (а.с.43), але він не скористався наданим йому правом на ознайомлення з матеріалами справи та надання будь-яких доказів і, по-третє, заява відповідача про перенесення слухання справи (а.с.45) не містить ані обґрунтованих підстав для відкладення ані відповідних доказів до неї.  

СТОВ „Титан” ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго”.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 08.07.2008 року по справі № 9/329/08 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга СТОВ „Титан” –без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-105  Господарського                   процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Миколаївської області від „08” липня 2008 року по справі № 9/329/08 залишити без змін, а апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Титан” –без задоволення.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                       С.І. Колоколов

Суддя                                                                                          Г.П. Разюк

           Суддя                                                                                              М.С. Петров