Постанова

від 15.10.2008 по справі 50/28

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

50/28

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 15.10.2008                                                                                           № 50/28

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Мартюк А.І.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Сковородько І.Ф. (дов. №57-вк від 21.05.2008 р.)

 від відповідача -не з‘явились

від третьої особи: Пенькова О.А. (дов. №460 від 13.06.2008 р.)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства будівельно-виробничої фірми "АІС Медесан"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 15.08.2008

 у справі № 50/28  

 за позовом                               Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" в особі Закарпатської філії

 до                                                   Закритого акціонерного товариства будівельно-виробнича фірма "АІС Медесан"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача           Комунальне підприємство "Будівництво та реконструкція" Шевченківськоїрайонної у м. Києві ради

 про                                                  стягнення 86112,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

 29.05.2008 р. Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут “НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ” звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства будівельно-виробничої фірми “АІС Медесан” про стягнення з відповідача 86112,00грн. заборгованості за неналежне виконання останнім зобов‘язань за договором підряду на виконання проектних та вишукувальних робіт від 30.03.2005 р. №24/1.

30.05.2008 р. Ухвалою Господарського суду м. Києва №50/28 порушено провадження у справі та залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Комунальне підприємство “Будівництво та реконструкція” Шевченківської районної у м. Києві ради ( вул. Б. Хмельницького, 23, м. Київ, 01030).

13.06.2008 р. представником Акціонерного товариства закритого типу будівельно-виробничої фірми “АІС Медесан” в судовому засіданні було подано клопотання про призначення експертизи, у зв'язку з тим, що існує спір з питань якості виконаних робіт.

Судом першої інстанції було відмовлено позивачу за первісним позовом в клопотанні про призначення експертизи, оскільки не потрібні спеціальні знання для встановлення обставин, що мають зазначення для справи. Висновок експерта у справі №50/28 не буде мати значення при розгляді даної справи.

Крім цього, в межах розгляду справи №50/28 Акціонерне товариство закритого типу будівельно-виробнича фірма “АІС Медесан” звернулось із зустрічним позовом  до Державного науково-дослідного та проектно–вишукувального інституту “НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ” в особі Закарпатського філіалу про визнання таким, що не був укладений договір №24/1 від 30.03.2005 р. та про стягнення з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом 40000,00 грн. та господарських витрат.

13.06.2008 р. Ухвалою Господарського суду м. Києва № 50/28 прийнято зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства закритого типу будівельно-виробничої фірми “АІС Медесан” до спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №50/28 від 15.08.2008 р. основний позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства закритого типу будівельно-виробничої фірми “АІС Медесан”(вул. Хорива, буд. 47-Г, м. Київ, 04071, р/р 26008501022145 в “Райфазен Банк Аваль” м. Києва, МФО 322904, код ЄДРПОУ 19015346) на користь Державного науково-дослідного та проектно–вишукувального інституту  “НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ” в особі Закарпатського філіалу (вул. Ш.Петефі, 14, м. Ужгород, 88018, р/р 26003302200320 в ПІБ м. Ужгород, МФО 312163, код ЄДРПОУ 20441410) 86112,00 грн. суми основної заборгованості, 4700,00 грн. витрат на адвоката, 908,12 грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач (позивач за зустрічним позовом) звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі №50/28 від 15.08.2008 р., прийняти нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити, у первісному позові відмовити.

Підставою для скасування рішення суду відповідач (позивач за зустрічним позовом) зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. Відповідач (позивач за зустрічним позовом) в апеляційній скарзі зазначає, що виконавець передав замовнику за накладною проектну документацію, але це не свідчить про прийняття робіт замовником; первинний замовник (Комунальне підприємство “Будівництво та реконструкція” Шевченківської районної у м. Києві ради) в свою чергу прийняв роботи від Акціонерного товариства закритого типу будівельно-виробничої фірми “АІС Медесан” за договором підряду №24/1 від 30.03.2005 р. на підставі актів виконаних робіт та присутня відмітка “погоджено” на титульних листах проектної документації, проте, цей факт також не свідчить про прийняття замовником за вищевказаним договором  підряду виконаних робіт від Державного науково-дослідного та проектно–вишукувального інституту “НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ” та про відсутність зауважень до виконаних робіт. При цьому,  підпис в актах та підпис на відмітках “узгоджено” на титульних сторінках  проектної документації поставлено не керівником Акціонерного товариства закритого типу будівельно-виробничої фірми “АІС Медесан”, а іншою особою. Доказів наявності повноважень на передачу робіт і узгодження проекту у особи, яка підписала зазначені документи, позивач за первинним позовом не надав. Крім того, в актах приймання за договором №П-80бр від 15.04.2008 р. між третьої особою і відповідачем за первинним позовом ніде не зазначено про передачу робіт відповідачем за первинним позовом.  Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що йому було не правомірно відмовлено в задоволенні зустрічного позову через те, що істотні умови договору на виконання проектних робіт, а саме обсяг і вимоги до робіт, конкретний зміст роботи були визначені в календарному плані робіт, а також було досягнуто згоди між позивачем і відповідачем по істотним умовам договору, на відсутність яких вказав позивач за зустрічним позовом. Крім цього, скаржник вважає, що судом було не правомірно відмовлено в клопотанні про призначенні експертизи, оскільки тільки даною експертизою могли б підтвердитись недоліки виконаних робіт (невідповідність їх встановленим законодавством вимогам), і відповідно, наявність підстав не оплачувати відповідачем по первісному позову виконані роботи.

Крім того, позивач (за зустрічним позовом) в апеляційній скарзі просить призначити судову експертизу з питань якості виконаних проектних робіт. Обґрунтовуючи дане клопотання позивач (за зустрічним позовом) посилається на те, що суд не має необхідних достатніх спеціальних знань для встановлення обставини наявності чи відсутності недоліків у проектній документації; в залежності від наявності чи відсутності недоліків, необхідно визнати правомірною чи неправомірною відмову відповідача за первісним позовом підписати акти приймання ним проектних робіт і відмову оплатити ці роботи.

Розглянувши заявлене Закритим акціонерним товариством будівельно-виробничої фірми “АІС Медесан” клопотання про призначення судової експертизи, колегія суддів вважає дане клопотання не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Отже, судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для призначення судової експертизи.

Представник позивача (відповідач за зустрічним позовом) в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів відповідача (позивача за зустрічним позовом), викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва у справі №50/28 від 15.08.2008 р.

Представник відповідача (позивач за зустрічним позовом) в судове засідання не з'явився. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача (позивач за зустрічним позовом).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом та представника третьої особи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

30.03.2005 р. між Державним науково-дослідним та проектно-вишукувальним інститутом 'НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" в особі Закарпатського філіалу (далі позивач за первісним позовом, підрядник за договором) та Закритим акціонерним товариством будівельно-виробнича фірма "АІС Медесан" (далі відповідач за первісним позовом, замовник за договором) укладено договір підряду на виконання проектних та вишукувальних робіт № 24/1 (далі по тексту - договір).

Згідно умов договору замовник доручає, а підрядник зобов‘язується здійснити розробку за завданням замовника проектної або іншої технічної документації та (або) виконати вишукувальні роботи, а саме: реконструкція з розширенням ДТОТ “Зачарована долина” с. Осій урочище  “Кам‘янка Іршавського району (перша черга), а замовник зобов‘язується прийняти та оплатити їх.

Згідно п. 2.1 договору за виконану проектно-вишукувальну роботу замовник перераховує підряднику 105094грн. згідно кошторисних розрахунків (калькуляцій), що додаються до договору, крім того ПДВ 20% - 21018,80 грн.  Загальна сума – 126112,80 грн.

Відповідно до календарного плану робіт підрядник зобов‘язався виконати такі проектні та технічні роботи по реконструкції з розширенням ДТОТ “Зачарована долина”:

1. Проектування водолікувального корпусу загальною площею 2112 м.кв.-  протягом ІУ-УП 2005р., вартість етапу робіт 113 925,60 грн.

2. Котельна модульна потужністю 1,0 МгВТ - протягом УІП-УПІ 2005р. вартістю 9714,00 грн.,

3. Пожежна сигналізація водолікувального корпусу площею 1514 м.кв.- протягом  ІХ-ІХ- 2005р. вартістю 2473,20 грн.

Відповідно до календарного плану та п. 2.1. договору загальна вартість робіт складає 126112,80 грн.

Накладними № 23, 24 від 05.05.2005 р., № 34 від 24.05.2005 р., № 49 від 19.07.2005 р., № 58 від 10.08.2005 р., № 70 від 29.09.2005 р., які підписані представником відповідача Гречухою В.В., підтверджується що підрядник виконав розробку проектно-технічної документації та передав її замовнику.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що при завершенні робіт (етапів робіт) підрядник направляє замовникові акт передачі-приймання проектних (вишукувальних) робіт, що є підставою для проведення розрахунку (оплати) виконаних робіт з врахуванням п. 2.3 договору.  

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 29.09.2005 р. позивач за первісним позовом передав відповідачу за первісним позовом проектно-вишукувальну документацію і сторонами відповідно до п. 3.1 договору було складено акт №24/1 здачі-приймання проектно - вишукувальної документації.

В подальшому відповідач за первісним позовом передав проектно-технічну документацію, яка виконана позивачем за первісним позовом третій особі відповідно до актів виконаних робіт.

Після чого Шевченківська райдержадміністрація м. Києва, як головний розпорядник коштів за договором від 15.04.2005 р. №П-80-бр, перерахувала кошти відповідачу за первісним позовом на підставі договору від 15.04.2005 р. №П-80-бр. Тобто третя особа прийняла роботи у відповідача за первісним позовом, які були виконані позивачем за первісним позовом, та сплатила за них кошти.

Відповідач за первісним позовом в свою чергу не перерахував кошти позивачу за первісним позовом за виконані ним роботи з розробки проектно-технічної документації, більш того, подав зустрічний позов, в якому просить визнати таким, що не був укладеним договір № 24/1 від 30.03.2005 р. та про стягнення з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом 40000,00 грн. та господарських витрат.

В обґрунтування своїх зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом посилається на те, що сторонами під час укладання договору не були погодженні всі істотні умови договору.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, договір підряду на виконання проектних та вишукувальних робіт від 30.03.2005 р. №4/1 відповідає вимогам ст.ст. 203-205, ч. 2 ст. 207, 208, 626, 631, 632, 638 Цивільного кодексу України, оскільки у ньому викладено всі суттєві умови договору по яким між сторонами досягнуто домовленість, його підписано уповноваженими представниками сторін і скріплено печатками господарюючих суб'єктів.

Як видно з тексту договору, підрядник і замовник гарантують, підписуючи цей договір, що він укладений представниками сторін, які мають повноваження на підписання договору відповідно до вимог чинного законодавства України (п. 5.8 договору).

Отже, договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками господарюючих суб'єктів.

Завдання замовника викладено у календарному плані робіт (додаток до договору №24/1) з одночасним визначенням строків виконання робіт та вартості кожного етапу робіт, відповідно до ст.ст.843, 846 Цивільного кодексу України. Календарний план робіт підписаний сторонами та скріплений печатками господарюючих суб'єктів.

Також очевидним є факт визначення та узгодження між сторонами об'єму замовлених робіт, строків виконання та їх поетапної вартості.

Одночасно, загальна вартість робіт, визначена у п.2.1. договору, складає 126112,80 грн., відповідно до вимог ст. 843 Цивільного кодексу  України.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з твердженням суду першої інстанції, що договір підряду відповідає вимогам глави 61 “Підряд” ст. ст. 837, 843, 846, 853,854, 857 Цивільного кодексу України.

Відповідач за первісним позовом поетапно приймав виконані роботи та частково проавансував вартість робіт.

Як вбачається з службової записки представника відповідача за первісним позовом В.В.Гречухи від 23.05.2006 р., було перераховано Державному науково-дослідному та проектно–вишукувальному інституту “НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ” 15000,00 грн., всього авансом оплачено 40000,00 грн.

Протоколом виїзної наради на будівництві ДТОТ “Зачарована долина” (с. Осій, Іршавскього району, Закарпатської області) від 07.07.2005 р. підтверджується якість виконаних позивачем за первісним позовом робіт, у представників відповідача, позивача та третьої особи жодних зауважень щодо якості виконаних позивачем за первісним позовом робіт зазначено не було.

Якість виконаних робіт за договором підряду № 24/1 підтверджується відміткою “узгоджено” на титульних сторінках альбомів проектно-вишукувальних робіт, який містить підпис та печатку відповідача за первісним позовом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність достатніх правових підстав для визнання таким, що не був укладеним договору № 24/1 від 30.03.2005 р. та стягнення на підставі цього з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом 40000,00 грн. і господарських витрат, та у зв'язку з цим правомірно відмовив позивачу за зустрічним позовом у задоволенні позову в повному обсязі.

Розрахунок за виконану роботу відповідно до п.2.5 договору проводиться не пізніше 7 днів після підписання акту передачі-приймання.

Однак, підписаний акт передачі-приймання не був отриманий позивачем за первісним позовом, мотивованої відмови від його підписання від відповідача за первісним позовом не поступало.

Відповідно до п. 3.5 договору при неотриманні підрядником у 10-денний строк підписаного акту передачі-приймання, проектні (вишукувальні) роботи вважаються прийнятими з виконанням усіх умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за первісним позовом були частково сплачені роботи по договору, що підтверджується банківськими виписками: від 07.07.2005 р. на суму 10000,00 грн., від 30.09.2005 р. на суму 5000,00 грн., від 05.10.2005 р. на суму 5000,00 грн. та від 29.11.2005 р. на суму 10000,00 грн.

Проте, в порушення умов договору, відповідач за первісним позовом не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов‘язання за договором, тобто не оплатив виконані позивачем за первісним позовом роботи і його заборгованість становить 86 112,00 грн.

14.02.2006 р. позивач за первісним позовом повторно направив на адресу відповідача за первісним позовом технічну документацію за договором. Згідно поштового повідомлення відповідач за первісним позовом отримав її 17.02.2006 р. Однак відповіді отримано не було.

04.10.2006 р. на адресу відповідача за первісним позовом позивачем за первісним позовом була направлена претензія з вимогою оплатити вартість виконаних робіт з індексацією заборгованості відповідно до п. 2.6. договору.

Листом від 11.10.2006 р. відповідачем за первісним позовом претензія фактично була визнана, однак, як вбачається з матеріалів справи, кошти не були сплачені.

Повторно 14.11.2006 р. за вих. № 197 позивачем за первісним позовом на адресу відповідача за первісним позовом були направлені акти прийому-передачі виконаних робіт та рахунки на їх сплату, які залишилися не оплаченими.

Відповідачем за первісним позовом не надано доказів сплати заборгованості за договором.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами, згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона(підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч. 3 ст. 843 Цивільного кодексу України ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Отже, факт порушення відповідачем за первісним позовом договірних зобов'язань судом встановлено. Таким чином, суд першої інстанції правомірно прийняв рішення щодо стягнення з відповідача за первісним позовом суми основної заборгованості за договором в розмірі 86112,00 грн.

Позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача за первісним позовом пеню в розмірі 7894,00 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Оскільки заборгованість у відповідача виникла ще в 2005 році, то відносно вимог про стягнення пені сплив строк позовної давності.

Апеляційна інстанція, враховуючи викладене, вважає що Господарським судом м. Києва правомірно відмовлено позивачу за первісним позовом щодо стягнення з відповідача за первісним позовом пені у розмірі 7894,00 грн.

Відповідно до п. 1.1. договору про надання правової допомоги позивач за первісним позовом доручає, а адвокат зобов'язується надати йому у відповідності до умов цього договору правову допомогу в обсязі та на умовах передбачених цим договором, а позивач за первісним позовом зобов'язується прийняти та оплатити її.

Пунктом 2.1 договору про надання правової допомоги було визначено, що адвокат представляє інтереси позивача за первісним позовом щодо стягнення заборгованості з відповідача за первісним позовом.

Згідно п. 4.1. договору про надання правової допомоги гонорар адвоката становить 4 700,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 101 від 14.04.2008р. позивачем за первісним позовом на рахунок адвоката було перераховано 4 700,00 грн.

Факт виконання робіт підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 30.07.2008 р.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат пов'язаних з розглядом справи.

Згідно п. 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” - витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові для захисту її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

У зв'язку з цим підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом сума понесених позивачем за первісним позовом витрат на правову допомогу у розмірі 4700,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи, викладені відповідачем за первісним позовом в апеляційній скарзі, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2008 р. у справі №50/28 прийнято з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства будівельно-виробничої фірми  “АІС Медесан”, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства будівельно-виробничої фірми  “АІС Медесан” залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2008 року у справі № 50/28 залишити без змін.

Матеріали справи № 50/28 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 24.10.08 (відправлено)