Постанова

від 14.10.2008 по справі 22-27/4-08-1169

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

22-27/4-08-1169

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"14" жовтня 2008 р. Справа № 22-27/4-08-1169

    Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:  Шевченко В.В.

суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання Волощук О.О.

за участю представників сторін:

- від Представництва по управлінню комунальною власністю: Севостьянова С.О. –за дорученням    

- від ГО „Руська рада Одеської області”: Афанасьєв О.О. –голова правління

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційні скарги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, м. Одеса та Громадської організації „Руська рада Одеської області”, м. Одеса

на рішення господарського суду  Одеської області

від  21 серпня 2008 року                    

у справі № 22-27/4-08-1169                                                                                                                                                                                                                                                                                        

за позовом  Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, м. Одеса

до Громадської організації „Руська рада Одеської області”, м. Одеса

про виселення, передачу майна та стягнення 3907 грн. 60 коп.

та

за зустрічним позовом Громадської організації „Руська рада Одеської області”, м. Одеса

до Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, м. Одеса

про зобов'язання поновити дію договору оренди

      Склад колегії суддів змінений згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду № 114 від 08.09.2008 р.

В С Т А Н О В И Л А:

   21.03.2008 р. Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (далі Представництво) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Громадської організації „Руська рада Одеської області” (далі Організація) про виселення останньої з нежилого приміщення підвалу, загальною площею 49.09 кв. м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 36; зобов'язання передати Представництву назване приміщення підвалу, шляхом підписання акту приймання-передачі; а також стягнення з Організації на користь Представництва: 2437 грн. 50 коп. –заборгованості по орендній платі за період з 15.06.2007 р. по 01.02.2008 р.; 158 грн. 80 коп. –пені за період з 16.04.2007 р. по 11.03.2008 р.; 1311 грн. 30 коп. –неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за період з 02.02.2008 р. по 10.03.2008 р.; 187 грн. – понесених витрат на сплату держмита та 118 грн. –понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

   Позов мотивований тим, що 03.03.2006 р., на підставі розпорядження міського голови № 173-01р від 03.03.2006 р., між сторонами у справі був укладений договір оренди № 19/38 за умовами якого Представництво передало, а Організація прийняла у платне, тимчасове (до 01.01.2007 р.) користування нежиле приміщення підвалу, загальною площею 96 кв. м., що розташоване в м. Одесі, вул. Колонтаївська, 36.

   В цей же день, тобто 03.03.2006 р. за актом прийому-передачі Представництво передало, а Організація прийняла у тимчасове користування назване нежиле приміщення.

   На підставі листа Організації № 01-14/3558 від 22.03.2006 р. сторонами у справі 28.03.2006 р. укладена додаткова угода до договору оренди № 19/38 відповідно до якої зменшена площа орендованого приміщення до 49.09 кв. м.

   Додатковою угодою від 01.02.2007 р. сторонами продовжений термін дії договору оренди до 01.02.2008 р. та визначений розмір орендної плати з 01.02.2007 р. в сумі 280 грн. 64 коп. на місяць.

   Листом № 01-15/58 від 16.01.2008 р. Представництво повідомило Організацію про те, що договір оренди № 19/38 від 03.03.2006 р. продовжений не буде та запропонувало останній повернути об'єкт оренди за актом прийому-передачі.

   Організація зазначений лист Представництва залишила без реагування орендоване майно за актом прийму-передачі не повернула та не сплатила орендну плату в повному обсязі, у зв'язку з чим Представництво просить суд задовольнити його позовні вимоги.

   Організація позов Представництва не визнала та звернулась до суду із зустрічним позовом в якому просить суд зобов'язати Представництво поновити дію договору оренди № 19/38 від 03.03.2006 р. посилаючись на те, що відповідно до листа Організації № 43 від 22.06.2007 р. дія договору оренди була зупинена, у зв'язку з чим остання залишила орендоване приміщення та припинила сплату орендної плати. Ці дії Організації ґрунтуються на п. п. 3.3, 5.3, 7.3 договору оренди, Представництвом не оспорені, внаслідок чого предметом судового розгляду може бути лише поновлення дії договору та зобов'язання сторін до його виконання.

   Представництво зустрічний позов Організації не визнало.      

   Рішенням господарського суду Одеської області від 21.08.2008 р. (судді: Торчинська Л.О. –головуюча,  Лєсогоров В.М. та Щавинська ЮМ.) позов Представництва задоволений частково та Організація виселена з нежилого приміщення підвалу, загальною площею 49,09 кв. м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 36 та зобов'язана передати Представництву названі приміщення шляхом підписання акту прийому-передачі. З Організації на користь Представництва стягнуті понесені останнім судові витрати по справі: 85 грн. –на сплату держмита та 69 грн. –на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволені позовних вимог Представництва в частині стягнення з Організації 2437 грн. 50 коп. –заборгованості по орендній платі за період з 15.06.2007 р. по 01.02.2008 р.; 158 грн. 80 коп. –пені за період з 16.04.2007 р. по 11.03.2008 р.; 1311 грн. 30 коп. –неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за період з 02.02.2008 р. по 10.03.2008 р. рішенням місцевого суду –відмовлено.

   Зустрічний позов Організації про зобов'язання поновити дію договору оренди залишений судом першої інстанції без задоволення.

   Рішення суду мотивовано тим, що Організація неправомірно та безпідставно користується спірним приміщенням, оскільки договір оренди № 19/38 від 03.03.2006 р. припинив свою дію з 01.02.2008 р., а тому Організація підлягає виселенню з спірних нежилих приміщень, які повинна повернути Представництву за актом прийому-передачі, внаслідок чого підстави для зобов'язання останнього поновити дію договору оренди –відсутні.

   Відмовляючи у задоволені позову Представництва в частині стягнення заборгованості по орендній платі, пені та неустойки суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п. 5.3 договору у разі невнесення Орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством, але жодних звернень з боку Орендодавця, що вбачається з матеріалів справи, не існувало, отже підстави, щодо стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 2437,50 грн., пені у сумі 158,80 грн. та неустойки в розмірі 1311, 30 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

   Судові витрати по справі покладені місцевим судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

   В апеляційній скарзі Представництво просить рішення місцевого суду, в частині відмови стягнення з Організації на його користь заборгованості по орендній платі, пені та неустойки, скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити ці позовні вимоги Представництва у повному обсязі.  

   В апеляційній скарзі Організація просить рішення суду першої інстанції скасувати оскільки воно прийнято без достатніх на це підстав, не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з  порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Представництва залишити без розгляду; зобов'язати останнє відчинити спірне приміщення та виселити осіб, що незаконно його займають; зобов'язати Представництво поновити зупинену 22.06.2007 р. дію договору оренди № 19/38 та продовжити термін дії цього договору на строк протягом якого Організація не мала можливості реалізувати своє право орендаря, судові витрати по справі покласти на Представництво.

   Ухвала апеляційного суду від 17.09.2008 р. Організацією не виконана та витребувані судом докази не надані.

   Але, враховуючи те, що Представництво не заперечує факт отримання копії апеляційної скарги Організації та те, що згідно довідки ЄДРПОУ № 28 Афанасьєв О.О. є головою правління Організації, а державне мито може бути стягнуто судом і після розгляду справи по-суті, колегія суддів визнала за можливе розглянути подану Організацією апеляційну скаргу, а не повертати її заявникові без розгляду.

   Відзив на апеляційну скаргу Організації від Представництва не надходив. В судовому засіданні представник Представництва доводи своєї апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, а апеляційну скаргу Організації вважав необґрунтованою та безпідставною.

   У відзиві на апеляційну скаргу Представництва Організація просить рішення суду першої інстанції скасувати та позовні вимоги Представництва залишити без розгляду.

   До початку розгляду справи Організацією заявлено клопотання про відкладення розгляду справи та витребування додаткових доказів, а саме:

-          листування між Представництвом та Сергачовим В.О., а також документи на підставі яких останній з жовтня 2004 р. по теперішній час використовує для особистих потреб спірне приміщення та пред'являє до Організації позовні вимоги по оплаті предметів зазначених в акті прийому-передачі від 29.11.2005 р.;

-          копії договорів, укладених між ТОВ „Руський рух України” та комунальними службами РЕС, Інфоксводоканал та ДЕЗ „Центральний” про забезпечення спірного приміщення водою та електроенергією, а також дані про заборгованість за цими договорами;

   Також, Організація просить визнати ТОВ „Руський рух України” відповідачем по цій справі, а Організацію визнати третьою особою, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

   Зазначені клопотання визнані колегією суддів необґрунтованими та відхилені з огляду на те, що Представництво звернулось до суду з позовом саме до Організації, яка і є орендарем спірного приміщення за укладеним договором оренди № 19/38 від 03.03.2006 р., у зв'язку з чим остання і є належним відповідачем у справі за позовом Представництва, внаслідок чого підстави для залучення до участі в розгляді справи в якості відповідача ТОВ „Руський рух України” та зміни правового статусу Організації з відповідача на третю особу –відсутні.

   Стосунки між Представництвом, Сергачовим В.О., ТОВ „Руський рух України”, а також між іншими суб'єктами господарювання до 03.03.2006 р. не є предметом спору між Представництвом та Організацією за договором оренди № 19/38 від 03.03.2006 р., а тому підстав для відкладення розгляду справи та витребування додаткових доказів колегія суддів не вбачає.

   Згідно ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

   Надані Організацією до її заперечень на апеляційну скаргу Представництва фотокопії листів Організації № 25 від 13.05.2008 р., № 27 від 19.05.2008 р. № 82 від 14.08.2008 р., заяви Сергачова В.О. від 18.10.2005 р. та двох заяв останнього від 11.02.2008 р., акту від 29.11.2005 р., інвентаризаційної відомості ТОВ „Руський рух України” станом на 31.12.2004 р. та листа міськради № 2536/2гс від 17.09.2008 р. ніким не засвідчені, а тому не є належними та допустимими доказами у справі, в розумінні ч. 2 ст. 36 ГПК України, у зв'язку з чим не підлягають залученню до матеріалів справи.               

   Обговоривши доводи апеляційних скарг та заперечення Організації на скаргу Представництва, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Представництва підлягає частковому задоволенню, а скарга Організації задоволена бути не може з наступних підстав.

   Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 03.03.2006 р., на підставі розпорядження міського голови № 173-01р від 03.03.2006 р., між сторонами у справі був укладений договір оренди № 19/38 за умовами якого Представництво передало, а Організація прийняла у платне, тимчасове (до 01.01.2007 р.) користування нежиле приміщення підвалу, загальною площею 96 кв. м., що розташоване в м. Одесі, вул. Колонтаївська, 36.

   В цей же день, тобто 03.03.2006 р. за актом прийому-передачі Представництво передало, а Організація прийняла у користування назване нежиле приміщення без будь-яких зауважень. При цьому, в названому акті відсутні посилання на те, що в орендованому приміщенні знаходиться будь-яке майно, що належить іншим особам.

   Тому, посилання Організації на акти розкриття і дослідження приміщення, прийому-передачі майна що датовані до 03.03.2006 р., а також судові спори з цього приваду між головою правління Організації п. Афанасьєвим О.О. та іншими особами до уваги прийнятими бути не можуть, оскільки знаходяться поза межами предмету спору та підлягають вирішенню в порядку окремого провадження.  

   На підставі листа Організації № 01-14/3558 від 22.03.2006 р. сторонами у справі 28.03.2006 р. укладена додаткова угода до договору оренди № 19/38 відповідно до якої зменшена площа орендованого приміщення до 49.09 кв. м.

   Додатковою угодою від 01.02.2007 р. сторонами продовжений термін дії договору оренди до 01.02.2008 р. та визначений розмір орендної плати з 01.02.2007 р. в сумі 280 грн. 64 коп. на місяць.

   Згідно п. 2.4 договору Організація зобов'язалась сплачувати орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів її господарської діяльності та після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання у 15-денний термін передати Представництву орендоване приміщення за актом прийму-передачі (п. 4.7 договору).

   Листом № 01-15/58 від 16.01.2008 р. Представництво повідомило Організацію про те, що договір оренди № 19/38 від 03.03.2006 р. продовжений не буде та запропонувало останній повернути об'єкт оренди за актом прийому-передачі. Але, Організація зазначений лист Представництва залишила без реагування та орендоване майно за актом прийму-передачі не повернула до сьогоднішнього часу.

   Ретельно дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про те, що договір оренди № 19/38 від 03.03.2006 р. на підставі ч. 2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 2 ст. 291 ГК України припинив свою дію з 01.02.2008 р. у зв'язку з закінченням строку, на якій він був укладений.

   Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві орендоване майно у стані, в якому воно було одержане.

  Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

   Доводи Організації про те, що відповідно до листа останньої № 43 від 22.06.2007 р. дія договору оренди була зупинена, а тому остання правомірно залишила орендоване приміщення та припинила сплату орендної плати до уваги прийнятими бути не можуть, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що на адресу Представництва взагалі направлявся цей лист та він був отриманий останнім.

   Крім того, зупинення дії договору оренди не передбачено чинним законодавством України та умовами укладеного договору.

   Відсутні в матеріалах справи належні і допустимі докази того, що Організації чинились перешкоди у користуванні орендованим приміщенням, як з боку Представництва, так і будь-якої іншої особи, внаслідок чого Організація з позовом про усунення перешкод у користуванні орендованим приміщенням з червня 2007 р. до сьогоднішнього часу до суду не зверталась, а акт обстеження від 14.08.2008 р. свідчить лише про те, що під час обстеження приміщення підвалу було зачинено.     

   При викладених обставинах колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку щодо виселення Організації з орендованого нежилого приміщення та зобов'язання останньої передати це приміщення Представництву за актом прийому-передачі, а також підставне залишив без задоволення зустрічний позов Організації –про зобов'язання Представництва поновити дію зазначеного договору оренди.

   Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Представництва в частині стягнення заборгованості по орендній платі, пені та неустойки суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п. 5.3 договору у разі невнесення Орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством, але жодних звернень з боку Орендодавця, що вбачається з матеріалів справи, не існувало, а тому  ці позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

   З такими висновками місцевого суду колегія суддів погодитись не може виходячи з наступного.

   Як вбачається з матеріалів справи Організація має перед Представництвом заборгованістю по орендній платі за період з 15.06.2007 р. по 01.02.2008 р. в сумі 2437 грн. 50 коп. Цей факт повністю підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи та не спростовується і самою Організацією в зустрічній позовній заяві, в якій зазначено, що в червні 2007 р. остання залишила орендоване приміщення та припинила сплату орендної плати.

   Залишення або не використання орендованого приміщення не звільняє орендаря від сплати обумовленої орендної плати, у зв'язку з чим, відповідно до п. п. 2.2, 4.2 укладеного договору та ст. ст. 525, 526, 629, 759, 762 ЦК України, з Організації на користь Представництва підлягає стягненню 2437 грн. 50 коп. заборгованості по орендній платі за період з 15.06.2007 р. по 01.02.2008 р. Відсутність актів звірки взаємних розрахунків по орендній платі не звільняє Організацію від сплати орендних платежів, так як згідно п. 2.4 договору остання зобов'язалась сплачувати орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів її господарської діяльності.

    Відповідно до вимог ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

   За умовами укладеного договору (п. 4.7) саме на Організацію покладений обов'язок щодо повернення орендованого майна Представництву за відповідним актом прийому-передачі.

   Організація не лише своєчасно не виконала ці свої зобов'язання за договором, а ще й ухилилась від їх виконання, що вбачається з листа Представництва № 01-13/3283 від 28.03.2008 р., що отриманий Організацією 31.03.2008 р., внаслідок чого з останньої на користь Представництва, згідно ч. 2 ст. 785 ЦК України, підлягає стягненню 1311 грн. 30 коп. –неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за період з 02.02.2008 р. по 10.03.2008 р. (в межах заявлених позовних вимог).

   Пунктом 5.2 укладеного договору, за несвоєчасне проведення розрахунків, сторонами передбачена сплата пені у розмірі подвійної обліковою ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, у зв'язку з чим Представництво вважає, що Організація повинна сплатити Представництву 158 грн. 80 коп. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період з 16.04.2007 р. по 11.03.2008 р.

   Але, при нарахуванні відповідачеві пені позивачем не враховано вимоги, встановлені ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно з якою нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

   Умовами укладеного договору сторонами не передбачена можливість нарахування штрафних санкцій, що перевищує зазначений термін, а тому пеня підлягає стягненню з Організації в межах встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України шестимісячного строку в сумі 99 грн. 26 коп. виходячи з наступного розрахунку:

           квітень

282 грн. 89 коп. х 46 (з 16.04.2007 р.  по 01.06.2007 р.) х 0.050% = 6 грн. 51 коп.,

282 грн. 89 коп. х 7 (з 01.06.2007 р. по 07.06.2007 р.) х 0.040% = 0 грн. 79 коп.

- всього 7 грн. 30 коп.

           травень

282 грн. 89 коп. х 16 (з 1605.2007 р. по 01.06.2007 р. ) х 0.050% = 2 грн. 26 коп.,

282 грн. 89 коп. х 7 (з 01.08.2007 р. по 07.06.2007 р.) х 0.040% = 0 грн. 79 коп.

- всього 3 грн. 05 коп.

           червень

283 грн. 90 коп. х 183 (з 16.06.2007 р. по 15.12.2007 р.) х 0.040%

= 20 грн. 78 коп.

           липень

290 грн. 84 коп. х 169 (з 16.07.2007 р. по 01.01.2008 р.) х 0.040% = 19 грн. 66 коп.

290 грн. 84 коп. х 15 (з 01.01.2008 р. по 15.01.2008 р.) х 0.050% = 2 грн. 18 коп.

- всього 21 грн. 84 коп.

           серпень

294 грн. 91 коп. х 138 (з 16.08.2007 р. по 01.01.2008 р.) х 0.040% = 16 грн.28 коп.

294 грн. 91 коп. х 46 (з 01.01.2008 р. по 15.02.2008 р.) х 0.050% = 6 грн. 78 коп.

- всього 23 грн. 06 коп.

          вересень

296 грн. 68 коп. х 107 (з 16.09.2007 р. по 01.01.2008 р.) х 0.040% = 12 грн. 70 коп.

296 грн. 68 коп. х 71 (з 01.01.2008 р. по 11.03.2008 р.) х 0.050% = 10 грн. 53 коп.

- всього 23 грн. 23 коп., а всього в загальній сумі –99 грн. 26 коп., у зв'язку з чим ці позовні вимоги Представництва підлягають частковому задоволенню.

   Оскільки, при ухваленні судового рішення місцевий суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та його висновки не повністю відповідають фактичним обставинам справи, то колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції частково скасувати і змінити та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Представництва задовольнити частково, а апеляційну скаргу Організації залишити без задоволення.

   Представництвом понесені судові витрати по справі: 187 грн. –на сплату держмита, в тому числі: 85 грн. за немайновими вимогами (про виселення) та 102 грн. за майновими вимогами (про стягнення боргу, пені та неустойки), а також 118 грн. –на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

   Немайнові вимоги Представництва задоволені судом у повному обсязі, а майнові на 98.47 % (позов заявлений на 3907.6 грн., а стягненню підлягає 3848.06 грн.), тому, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, з Організації на користь Представництва підлягають стягненню: 85 грн. понесених витрат на сплату держмита за немайновими вимогами та 100 грн. 43 коп. понесених витрат на сплату держмита за майновими вимогами, а також 116 грн. 19 коп. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

   Подана Представництвом апеляційна скарга підлягала оплаті держмитом в розмірі: 42 грн. 50 коп. за немайновими вимогами та 51 грн. за майновими вимогами, а всього в сумі 93 грн. 50 коп.

   Згідно платіжного доручення № 2745 від 29.08.2008 р. Представництвом апеляційна скарга оплачена держмитом в сумі 136 грн., у зв'язку з чим зайве сплачене держмито за подану апеляційну скаргу в сумі 42 грн. 50 коп. підлягає поверненню останньому.

   Оскільки, апеляційна скарга Представництва задоволена апеляційним судом на 98.47%, то Організація повинна відшкодувати Представництву понесені витрати на сплату держмита за подану апеляційну скаргу в сумі 92 грн. 06 коп. згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України.

   Крім того, подана та розглянута судом апеляційна скарга Організації не оплачена держмитом в сумі 42 грн. 50 коп., у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне стягнути ці судові витрати з Організації до державного бюджету України.

   Відповідно до вимог ч. 3 ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, внаслідок чого вимоги Організації щодо зобов'язання Представництва відчинити спірне приміщення та виселити осіб, що незаконно його займають не приймаються і не розглядаються апеляційним судом, оскільки вони не були предметом розгляду в суді першої інстанції.      

                        Керуючись ст. ст. 99, 101–105 ГПК України, колегія суддів, –

                                                        П О С Т А Н О В И Л А:  

   Апеляційну скаргу Громадської організації „Руська рада Одеської області”, м. Одеса –залишити без задоволення.

   Апеляційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, м. Одеса –задовольнити частково.

   Пункти четвертий та п'ятий резолютивної частини рішення господарського суду Одеської області від 21.08.2008 року у справі № 22-27/4-08-1169 скасувати і частково змінити та викласти їх в наступній редакції:

4. Стягнути з Громадської організації „Руська рада Одеської області”, м. Одеса на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, м. Одеса понесені судові витрати по справі: 85 грн. понесених витрат на сплату держмита за немайновими вимогами та 100 грн. 43 коп. понесених витрат на сплату держмита за майновими вимогами, а також 116 грн. 19 коп. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з Громадської організації „Руська рада Одеської області”, м. Одеса на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, м. Одеса: 2437 грн. 50 коп. –заборгованості по орендній платі, 99 грн. 26 коп. –пені та 1311 грн. 30 коп. – неустойки, а в решті частині позову –відмовити.

   В решті частині рішення господарського суду Одеської області від 21.08.2008 року у справі № 22-27/4-08-1169 –залишити без змін.

   Стягнути з Громадської організації „Руська рада Одеської області”, м. Одеса на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, м. Одеса –92 грн. 06 коп. понесених витрат на сплату держмита за подану апеляційну скаргу.

  Стягнути з Громадської організації „Руська рада Одеської області”, м. Одеса до державного бюджету України –42 грн. 50 коп. не сплаченого держмита за подану апеляційну скаргу.

   Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази, а також видати Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, м. Одеса довідку про повернення зайве сплаченого платіжним дорученням № 2745 від 29.08.2008 р. державного мита за подану апеляційну скаргу в сумі 42 грн. 50 коп.  

   Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.   

            Головуючий суддя                                                         В. В. Шевченко

            Судді                                                                               В. В. Бєляновський

                                                                                                     М. А. Мирошниченко

            Постанову підписано 15.10.2008 р.