Рішення

від 23.10.2008 по справі 21/220

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/220

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

23.10.08                                                                                           Справа№ 21/220

За  позовом:            ВАТ “Львівхім”, м.Львів

до відповідача:       ТзОВ “Львівські автобусні заводи”, м.Львів

 про стягнення 1211,24 грн.

                                                                                             Cуддя  Масловська Л.З.

Представники:

від  позивача:          Акопян Л.А. - представник

від  відповідача:      н/з

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки відповідно до ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено ВАТ “Львівхім”, м.Львів до ТзОВ “Львівські автобусні заводи”, м.Львів про стягнення 1211,24 грн.

           Ухвалою господарського суду від 15.09.2008 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 23.10.2008 року.

          Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав.

         Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №3505261 (в матеріалах справи).

Справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

           Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, суд встановив.

          Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов”язання вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Однією з підстав виникнення зобов'язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема  є договори та інші правочини.

У відповідності до ч.1,2 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Форма договору сторонами визначається на власний розсуд (усна, письмова), недотримання письмової форми не тягне недійсності такого договору.

Відповідно до укладеного договору (усних домовленостей, які досягнуті сторонами) позивач здійснив поставку товару відповідачу в кількості 175 кг на загальну суму 1102,50 по накладній №РН-1222 від 08.06.2007 року за довіреністю ЯНШ №821761 від 08.06.2007 року.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо  строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

  Оскільки строк виконання зобов'язання сторонами визначений не був,  позивач, в порядку ст.530 ЦК України, направив відповідачу вимогу про сплату боргу №1/2-1060 від 14.11.2007 року, яка залишена останнім  без відповіді і задоволення.

Крім того, позивач у відповідності до ч.6 ст.231 ГК України нарахував відповідачу пеню в сумі 108,74 грн.

Суд відмовляє у стягненні пені, оскільки у відповідності до вимог ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій форма, недодержання якої тягне за собою нікчемність правочину.     

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

          У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку позовні вимоги задоволити частково.

           Судові витрати покласти на відповідача у відповідності до вимог ст.49 ГПК України, пропорційно до задоволених вимог.

           Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 11, 627, 638, 639 ЦК України, ст. 33, 49, 82-84, 116 ГПК України, суд -

                                                   В И Р І Ш И В:

     1.   Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські Автобусні Заводи», м.Львів, вул.Стрийська,45 (р/р 2600540003256 у ЛФ ВАТ КБ “Хрещатик”, МФО 385468, код ЄДРПОУ 33894928) на користь Відкритого акціонерного товариства «Львівхім», м.Львів, вул.Механічна,2 (р/р 26003301413817 в Промисловому БВФ “Відділенні ПІБ в м.Львів”, МФО 325633, ЄДРПОУ 01882344)  -  1102,50 грн. боргу, 98 грн. державного мита та 110 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно ст. 116 ГПК України.

          3. В решті частині позовних вимог –відмовити.  

Суддя                                                                                             Масловська Л.З.