ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" жовтня 2008 р. Справа № 11/390/08
За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю “Радіатор-Сервіс”
(55440, Миколаївська обл., смт.Братське, вул..Промислова, 13)
до відповідача: Братської селищної ради Братського району Миколаївської області
(55440, Миколаївська обл., смт.Братське, вул..Леніна, 104)
Суддя Василяка К.Л.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
від позивача: Коваленко М.Г. - директор
від відповідача:
Суть спору: визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності
Відповідач у відзиві заперечень проти позову не висловив, заявив клопотання про розгляд справи без його участі.
На підставі ст. 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами без присутності представника відповідача.
Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд –
в с т а н о в и в:
25 червня 2003 року між ТОВ “Радітор-Сервіс” (покупець) та ВАТ “Братськавтотранс” (продавець) було укладено договір купівлі-продажу будівлі котельної, розташованої за адресою: Миколаївська обл., смт.Братське, вул.Промислова, 13.
Пунктом 2.1 договору сторони встановили, що сума договору становить 30000,0 грн., з яких 10000,0 грн. має бути перерахована в якості передплати, а 20000,0 грн. має бути перерахована у 2003 році.
Згідно п.3.1 договору, продавець зобов'язався передати покупцю об'єкт нерухомості по акту приймання-передачі на протязі 10 днів з дати підписання договору та прийняття оплати.
На виконання умов договору, по акту приймання-передачі №1 від 25.06.2003р. будівля котельної була передана позивачу.
Оскільки Вознесенським МБТІ позивачу було відмовлено в реєстрації права власності, а ВАТ “Братськавтотранс” в особі ліквідатора відмовилось від нотаріального спірного договору, позивач звернувся з позовом до суду.
Приймаючи рішення у справі судом взято до уваги наступне.
Відповідно до вимог ст.657 Цивільного кодексу України (який набрав чинності з 01.01.2004р.) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу укладеного 25.06.2003р., тобто до набрання чинності положень ст.657 Цивільного кодексу України.
Діюче на момент укладання законодавство не вимагало нотаріального посвідчення договорів даного виду.
Згідно ч.2 ст.47 Цивільного кодексу УРСР (1963р.), з урахуванням прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається. Аналогічні положення містяться в ч.2 ст.220 Цивільного кодексу України.
Враховуючи те, що при укладанні договору від 25.06.2003р. купівлі-продажу будівлі котельної, сторони дійшли згоди відносно всіх умов договору, виконали всі зобов'язання, передбачені умовами договору купівлі-продажу, що підтверджується актом приймання-передачі приміщень, тобто повним виконанням умов договору, відповідно до ст.220 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про визнання вказаного договору дійсним.
Оскільки відмовою від реєстрації права Вознесенське МБТІ фактично не визнало права власності позивача на об'єкт нерухомого майна, останній, керуючись ст.392 ЦК України звернувся до суду з позовом про визнання права власності.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ст.334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Стаття 328 ЦК України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Враховуючи, що передбачені договором купівлі-продажу від 25.06.2003р. умови сторонами були виконані, суд вважає, що договір відповідає вимогам закону.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Оскільки спір виник, в тому числі з вини позивача судові витрати слід покласти саме на нього.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати дійсним укладений 25 червня 2003 року між ТОВ “Радітор-Сервіс” та ВАТ “Братськавтотранс” договір купівлі-продажу будівлі котельної, розташованої за адресою: Миколаївська обл., смт.Братське, вул.Промислова, 13.
3.Визнати за ТОВ “Радітор-Сервіс” (55440, Миколаївська обл., смт.Братське, вул.Промислова, 13, код ЄДРПОУ 24793643) право власності на будівлю котельної, розташовану за адресою: Миколаївська обл., Братський р-н, смт.Братське, вул.Промислова, 13.
Суддя К.Л.Василяка
16.10.2008р.
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 14.10.2008 |
Оприлюднено | 31.10.2008 |
Номер документу | 2206576 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Василяка К.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні