Постанова

від 27.10.2008 по справі 47/221-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

47/221-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2008 р.                                                           Справа № 47/221-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В. Я., судді Бухан А.І. ,  Шевель О. В.

при секретарі Марченко В.О.

за участю представників сторін:

позивача - Шихайло О.Б.  (довіреність б/н від 20 червня 2008 року),  

відповідача - Левченко Р.В. (довіреність №346/01 від 11.03.08),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2280Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 10.09.08 у справі № 47/221-08 

за позовом Акціонерного товариства закритого типу  "Спецбудмонтаж", м. Харків

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія", м. Мерефа  

про стягнення 274360,62 грн.

встановила:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 258391,20грн., а також штрафних санкцій у розмірі 15969,42грн., які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань на підставі договору підряду на капітальне будівництво №01-09/05-ГС/324-05 від 01.09.05. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 2743,60 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Позивач в ході розгляду справи місцевим господарським судом уточнив позовні вимоги і просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 258391,20грн., штрафні санкції у розмірі 25690,86 грн. (у тому числі пеню в розмірі 11352,27 грн., штраф у розмірі 12919,56 грн., а також 3% річних у розмірі 1419,03 грн.) витрати на сплату держмита у розмірі 2840,82 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10 вересня 2008 року у справі №47/221-08 (суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача  на користь позивача заборгованості в розмірі 258391,20 грн., пені у розмірі 25690,86 грн., держмита в сумі 2840,82 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. Рішення мотивовано тим, що відповідачем не виконано зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт за укладеним між сторонами договором підряду.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія" - з рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 10  вересня 2008 року у справі №47/221-08 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що неустойка нарахована відповідачеві на підставі договору №20 від 26.05.03, тоді як договір із зазначеними реквізитами між сторонами не укладався.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що в мотивувальній частині оскаржуваного рішення допущено описку, а саме –невірно вказано номер договору - №20 від 26.05.03, замість №01-09/05-ГС/324-05 від 01.09.05. Крім того, позивач вказує на те, що мають бути виправлені допущені місцевим господарським судом описки у назві відповідача, що є товариством з обмеженою відповідальністю, а не відкритим акціонерним товариством, як зазначено у рішенні, а також –в адресі ТОВ "Мерефянська скляна компанія" слід вказати вул.Леонівська, 84-А замість вул.Леонівська, 84.

Ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Афанасьєв В.В., суддя Бухан А.І. від 29.09.08 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено її розгляд на 15.10.08.

Ухвалою заступника голови Харківського апеляційного господарського суду від 02.10.08 склад колегії змінено та сформовано для розгляду даної справи колегію суддів у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Бухан А.І., суддя Шевель О.В.

У судовому засіданні 15.10.08 було оголошено перерву до 11.45 години 20.10.08; у судовому засіданні 20.10.08 було оголошено перерву до 10.30 години 22.10.08.

Заслухавши представників сторін у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду №01-09/05-ГС/324-05 від 01.09.2005р (із подальшими додатковими угодами до нього). Відповідно до умов даного договору позивач прийняв на себе зобов'язання по виконанню договірних робіт, а відповідач у свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити договірні роботи.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що склад, вартість та обсяг робіт, передбачених даним договором підлягають змінам та уточненням з урахуванням випуску проектно-кошторисної документації й підписання сторонами додаткових угод до даного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість робіт по договору визначається як сума вартості відповідно п. 2.1 договору й вартості всіх додаткових угод (які зазначені у позовній заяві) відповідно до п.2.2 договору і становлять суму 7060099,30грн.

Як встановлено місцевим господарським судом, станом на 23.07.2008р. оплата за виконані роботи по даному договору здійснена частково у сумі 6801708,10грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт.

Крім того пунктом 6.10. договору передбачено, що остаточний розрахунок здійснюється замовником в п'ятиденний строк після підписання акта виконання Генеральним підрядником всіх робіт по даному договору, здачі об'єкта в експлуатацію Державній комісії й приймання замовником Будівельного майданчика в належному вигляді.

Додатковою угодою № 8 Г від 09.02.2006р. сторонами внесені зміни та доповнення в договір №01-09/05-ГС/324-05 від 01.09.05, а саме: пунктом 1 зазначеної додаткової угоди змінено найменування Сторони "Генеральний підрядник" на "Підрядник" (АТЗТ "Спецбудмонтаж"), а також пунктом 5 зазначеної додаткової угоди виключено п.6.10 договору.

Таким чином, строк остаточного розрахунку між ВАТ "Мерефянська скляна компанія" и АТЗТ "Спецбудмонтаж" не встановлено.

На виконання своїх зобов'язань за даним договором АТЗТ "Спецбудмонтаж" виконало будівельно-монтажні роботи у відповідності з графіками виконання робіт для кожної додаткової угоди, що підтверджується вищевказаними довідками про вартість виконаних підрядних робіт та актами прийомки виконаних робіт.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, заборгованість в сумі 258 391,20 грн. на користь АТЗТ "Спецбудмонтаж" відповідачем не перераховано.

Відповідно до ч. 2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач в порядку досудового врегулювання спору направив на адресу відповідача вимогу №338 від 19.06.2008р. з проханням погасити заборгованість, яка залишена без відповіді.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань та приписів чинного законодавства, місцевий господарський суд правомірно визнав позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 258391,20 грн. Як вбачається з наданих апеляційному господарському суду пояснень ТОВ "Мерефянська скляна компанія", законність та обґрунтованість стягнення даної суми не заперечується відповідачем.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Крім того, відповідно до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 14.1 договору №01-09/05-ГС/324-05 від 01.09.05 встановлено, що у випадку затримки строків остаточного розрахунку замовник відшкодовує підряднику  пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день затримки,  а також виплачує штраф у розмірі 5% від суми простроченого платежу.

Відповідно до вищенаведеної норми договору та приписів статті 625 Цивільного кодексу України позивачем (з урахуванням уточнених позовних вимог) заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 11352,27 грн., штраф у розмірі 12919,56 грн., а також 3% річних у розмірі 1419,03 грн. –усього 25690,86 грн., нарахованих на суму основного боргу (т.4, а.с.14).

Колегія суддів дійшла висновку, що наданий позивачем розрахунок є обґрунтованим, відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Твердження заявника апеляційної скарги про те, що договором №01-09/05-ГС/324-05 від 01.09.05 визначено інший порядок нарахування неустойки, ніж зазначено у рішенні суду, колегією суддів не приймаються в якості належного доказу, оскільки в оскаржуваному рішенні вірно визначено як суму основного боргу (258391,20грн.), так і загальну суму нарахувань на неї (25690,86 грн.), що підлягають стягненню з відповідача.

А відтак, обставини, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі та в поясненнях суду апеляційної інстанції - допущена в мотивувальній частині рішення описка в номері та даті договору, а також помилкове визначення суми нарахувань як пені  - не вплинули на правильність вирішення спору по суті та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду.

У наданих суду поясненнях відповідач також зазначає, що позивач не має права вимагати сплати на його користь штрафних санкцій, оскільки у пункті 14.1 договору №01-09/05-ГС/324-05 від 01.09.05  вказано, що вказані санкції мають бути сплачені Генеральному підряднику, тоді як у відповідності з положеннями додаткової угоди №8 Г від 09.02.06 до договору №01-09/05-ГС/324-05 від 01.09.05  відповідач не є Генеральним підрядником.

Разом з тим, як вбачається п.9 вищевказаної додаткової угоди (т.1, а.с.39), дана угода є невід'ємною частиною договору №01-09/05-ГС/324-05 від 01.09.05, що діє в частині, яка не суперечить цій додатковій угоді. Оскільки зазначеною додатковою угодою не було виключено чи змінено умови пункту 14.1 договору №01-09/05-ГС/324-05 від 01.09.05, а лише змінено найменування АТЗТ «Спецбудмонтаж»з «Генеральний підрядник»на «Підрядник», то відсутні підстави для висновку про припинення у відповідача (замовника) обов'язку щодо виконання пункту 14.1 укладеного з позивачем договору №01-09/05-ГС/324-05 від 01.09.05,  відповідно, безпідставними є твердження заявника апеляційної скарги про те, що АТЗТ «Спецбудмонтаж»не є належним кредитором.

Таким чином, колегія суддів вважає, що викладені в апеляційній скарзі та поясненнях твердження відповідача стосовно необґрунтованості задоволення позовних вимог зроблені при довільному трактуванні норм чинного законодавства і дійсних обставин справи,  на їх підтвердження не надано відповідно до статей 33, 36 Господарського процесуального кодексу України доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права, які б спростовували висновки місцевого господарського суду і могли б бути підставою для скасування оскарженого судового рішення щодо стягнення з відповідача коштів у розмірі, вказаному в даному рішенні.

Разом з тим, стосовно допущених в оскаржуваному рішенні помилок, колегія суддів відзначає наступне.

Як уже зазначалося, позивачем у позовній заяві та в наданих суду першої інстанції уточненнях, обґрунтовано, із посиланням на норми договору №01-09/05-ГС/324-05 від 01.09.05  та чинного законодавства, визначено правову природу сум, що підлягають стягненню з відповідача, а саме: 258391,20 грн. –основна заборгованість; 11352,27 грн. –пеня, 12919,56 грн. –штраф, 1419,03 грн. - 3% річних.

Проте місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні вказав лише загальну суму здійснених позивачем нарахувань - 25690,86 грн., помилково зазначивши, що вказані кошти – це пеня, заявлена до стягнення позивачем. Таким чином, судом фактично не розглянуто позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу за договором та 3% річних і, як наслідок –неправильно визначено правову природу суми, що підлягає стягненню (хоча, як уже зазначалося, загальний розмір цієї суми встановлено вірно).

Відповідно до п.9 роз'яснень президії Вищого господарського суду України №04-5/366 від 28.03.02 (із подальшими змінами) «Про деякі  питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України», якщо у процесі   перегляду    справи    апеляційним господарським  судом  буде  встановлено,  що суд першої інстанції, приймаючи рішення,  неправомірно відмовив  у  задоволенні  частини позовних вимог, припинив провадження чи залишив без розгляду позов у певній частині або ж  не  розглянув  одну  чи  кілька  заявлених вимог,   суд  апеляційної  інстанції  повинен  самостійно  усунути відповідне порушення.

Крім того, колегією суддів встановлено наступні обставини.

У поданій АТЗТ «Спецбудмонтаж»до господарського суду Харківської області позовній заяві (т.1, а.с.2) було вказано організаційно-правову форму відповідача як відкрите акціонерне товариство, а також зазначено адресу відповідача: м.Мерефа, вул.Леонівська,84.  В ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі (т.1, а.с.1) в якості відповідача зазначено товариство з обмеженою відповідальністю «Мерефянська скляна компанія». В уточненні до позовної заяви (т.4, а.с.12) позивач зазначає, що відповідачем є відкрите акціонерне товариство «Мерефянська скляна компанія», що знаходиться за адресою: м.Мерефа, вул.Леонівська,84-А.

Місцевому господарському суду було також надано витяг з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (т.4, а.с.5), в якому вказано, що товариство з обмеженою відповідальністю «Мерефянська скляна компанія»знаходиться за адресою: м.Мерефа, вул.Леонівська,84-А.

Проте в  оскаржуваному рішенні (т.4, а.с. 21-23) місцевим господарським судом вказано, що відповідачем є відкрите акціонерне товариство «Мерефянська скляна компанія»і у реквізитах в резолютивній частині рішення зазначено адресу відповідача: м.Мерефа, вул.Леонівська,84.

В ході розгляду справи судом апеляційної інстанції представник відповідача стверджував, що, оскільки місцевим господарським судом визначено в якості відповідача відкрите акціонерне товариство «Мерефянська скляна компанія», то спірні суми не підлягають стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю «Мерефянська скляна компанія».

Виходячи з наявних у справі матеріалів, зокрема, вищевказаного витягу з ЄДРПОУ, а також з реквізитів відповідача, зазначених у договорі №01-09/05-ГС/324-05 та додаткових угодах до нього, на підставі яких у ТОВ «Мерефянська скляна компанія» виникли зобов'язання зі сплати коштів позивачеві –колегія суддів дійшла висновку, що зазначені в оскаржуваному рішенні суми мають бути стягнуті з товариства з обмеженою відповідальністю «Мерефянська скляна компанія», що знаходиться за адресою: м.Мерефа, вул.Леонівська,84-А.

Таким чином, колегія суддів відзначає, що місцевим господарським судом допущено помилку в організаційно-правовій формі та адресі відповідача, причому вказані помилки не виправлені самостійно шляхом винесення відповідної ухвали в порядку статті 89 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, у відповідності до приписів вищенаведених роз'яснень президії Вищого господарського суду України №04-5/366 від 28.03.02, судом апеляційної інстанції мають бути усунуті  допущені місцевим господарським судом помилки, а саме - слова «з відкритого акціонерного товариства "Мерефянська скляна компанія"»слід замінити словами з товариства з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія"»,  а також –в адресі ТОВ "Мерефянська скляна компанія" слід вказати вул.Леонівська, 84-А замість вул.Леонівська, 84.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню –з підстав, викладених вище - а оскаржуване рішення має бути змінено.

З огляду на викладене, керуючись статтями 33, 43, 99, 101,  пунктом 4 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 10.09.08 у справі № 47/221-08 змінити, виклавши п.2 резолютивної частини в наступній редакції: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія" (м. Мерефа, вул. Леонівська, 84-А, р/р 26003016814223 ФВАТ "УкрЕксімбанк", МФО 351618, код ЄДРПОУ 32952061) на користь АТЗТ "Спецбудмонтаж" (м. Харків, пер. Метізний, 14А, р/р 26002961053104 філія ЗАТ "Перший Український Міжнародний Банк" в м Харкові, МФО 350385, код ЄДРПОУ 30289207) заборгованість у розмірі 258391,20 грн., пеню в розмірі 11352,27 грн., штраф у розмірі 12919,56 грн., 3% річних у розмірі 1419,03 грн., витрати по сплаті держмита у розмірі 2840,82 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

         Головуючий суддя                                                                    Погребняк В. Я.  

                                 Судді                                                                    Бухан А.І.  

                                                                                                               Шевель О. В.