Рішення

від 14.10.2008 по справі 16/279/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/279/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.08                                                                                        Справа №  16/279/08

   Ніколаєнко Р.А.

За позовом відкритого акціонерного товариства  “Запоріжавтотранс”, м.Запоріжжя

до відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю “Інтеркомплект”, м.Запоріжжя

третя особа  на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору – орендне підприємство “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації”, м.Запоріжжя   

про визнання права власності

      Суддя  Ніколаєнко Р.А.          

Представники сторін:

від позивача –  Пянтковський В.А. (дов.106/08 від 20.10.2008)

від відповідача   -  не з'явився

від третьої особи -  Опанасенко В.Л. (дов.16 від 08.01.2008)

СУТЬ СПОРУ:

ВАТ “Запоріжавтотранс” заявлено позов про визнання за ним права власності на   об'єкти нерухомості -  контрольно  транспортний пункт  Оріхівського напрямку, розташований  на 11 км  автодороги  Т-08-03  Запоріжжя-Маріуполь  площею  4,8  кв.м та   

контрольно  транспортний пункт  Василівського напрямку, розташований  на 302 км  автодороги  М-18 Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта площею 7,86 кв.м.

Ухвалою господарського суду від 07.10.2008 заяву прийнято до розгляду,   порушено провадження у справі № 16/279/08 з призначенням судового засідання на 14.10.2008. В засіданні 14.10.2008 за згодою позивача та третьої особи оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Поданою заявою позивач уточнив позовні вимоги, посилаючись на те, що згідно звіту  про незалежну   оцінку  нерухомого майна -  контрольно  транспортних пунктів   Оріхівського та Василівського напрямку від 01.09.2008 року:    контрольно  транспортний пункт  Оріхівського напрямку, розташований  на 11 км  автодороги  Т-08-03  Запоріжжя-Маріуполь  має загальну площу  21,5 кв.м  та складається з кімнати  першого поверху  площею 13,9 кв.м, підвалу   загальною площею 7,6 кв.м,  який складається  з коридору площею 3,3 кв.м та кімнати  площею 4,3 кв.м.; контрольно  транспортний пункт  Василівського напрямку, розташований  на 302 км  автодороги  М-18 Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта має загальну площу  18,4 кв.м та складається з кімнати першого поверху  площею 13,9 кв.м та підвалу  площею  4,5 кв.м.

У зв'язку з цим позивач просить визнати за ним право власності на наступні об'єкти: контрольно  транспортний пункт  Оріхівського напрямку, розташований  на 11 км  автодороги  Т-08-03  Запоріжжя-Маріуполь, загальною площею  21,5 кв.м, який складається з кімнати  першого поверху  площею 13,9 кв.м та  підвалу   загальною площею 7,6 кв.м,  який складається  з коридору площею 3,3 кв.м та кімнати  4,3 кв.м.; контрольно  транспортний пункт  Василівського напрямку, розташований  на 302 км  автодороги  М-18 Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта, загальною площею  18,4 кв.м, який складається з кімнати першого поверху  площею 13,9 кв.м та підвалу  площею  4,5 кв.м.

Заява не суперечить ст.22 ГПК України та прийнята судом до розгляду.

На обґрунтування заявлених вимог позивач пояснив, що на земельній ділянці, яка належить йому на праві постійного користування,  збудовані та введені в експлуатацію об'єкти, відносно яких заявлено позов. На об'єкти виготовлено технічну документацію і на цей час вони знаходяться на балансі ВАТ “Запоріжавтотранс”.  Відповідач, який перебуває у ліквідаційній процедурі, необґрунтовано вчиняє перешкоди у користуванні майном шляхом заборони розпоряджатися майном, що є оспорюванням права власності.

В судовому засіданні позивач підтримав позов, заснований ним на положеннях ст.ст. 386, 392 Цивільного кодексу України.

Відповідач відзив на позов та витребувані докази суду не представив, уповноважений представник відповідача  в судове засідання не з'явився.

Третя особа пояснила, що даних про реєстрацію  вказаних об”єктів нерухомості  в неї немає.

Дослідивши матеріали та обставини справи, заслухавши представників позивача, третьої особи судом встановлено наступне.

31 січня 1977 року   рішенням № 08-19/101  виконавчого комітету  Запорізької обласної ради   в постійне користування під будівництво на трасах Василівського та Оріхівського напрямків Запорізькому  обласному управлінню  вантажного  автотранспорту  виділено  земельні ділянки.

ВАТ “Запоріжавтотранс”  є правонаступником  Запорізького обласного  управління вантажного транспорту, що зафіксовано в рішенні Жовтневого районного суду від 30.08.2005 року  по справі № 2-3943 і, тому, є належним користувачем вказаних земельних ділянок на даний час.

На земельній ділянці,  яка знаходиться на 11 км  автодороги  Т-08-03  Запоріжжя-Маріуполь розміщено  контрольно  транспортний пункт  Оріхівського напрямку  загальною площею  21,5 кв.м, який складається з кімнати  першого поверху  площею 13,9 кв.м та  підвалу   загальною площею 7,6 кв.м,  який складається  з коридору площею 3,3 кв.м та кімнати  площею  4,3 кв.м.

На земельній ділянці,  яка знаходиться на 302 км  автодороги  М-18 Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта розміщено  контрольно  транспортний пункт  Василівського напрямку загальною площею  18,4 кв.м, який складається з кімнати першого поверху  площею 13,9 кв.м та підвалу  площею  4,5 кв.м.

Вказані об”єкти нерухомості було побудовано Запорізьким обласним  управлінням вантажного транспорту у травні 1977 року, суду надано відповідні смети  № 71 від 10.02.1977 року та № 83 від 03 березня 1977 року, а також акт  закінчення будівельних робіт  від 20.05.1977 року. Об”єкти введено в експлуатацію 29.05.1977 року згідно з наданим в підтвердження актом.

На даний час контрольно  транспортний пункт  Оріхівського напрямку   та контрольно  транспортний пункт  Василівського напрямку      поставлені на балансовий облік позивача, що підтверджується наданими інвентаризаційними картками.

За приписами ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.   

Відповідно до ст. 316, 317, 319  Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона  здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить право володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст.331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майна виникає з моменту завершення будівництва. Якщо передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Ст.392 Цивільного кодексу України надає право власнику майна пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Як вбачається  з матеріалів справи та пояснень позивача щодо прав ВАТ “Запоріжавтотранс” на належне йому майно має місце  втручання   з боку відповідача шляхом заборони у розпорядженні,  що є перешкодою у   реалізації   прав власника.  

Виходячи з фактичних обставин справи, наданих пояснень, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими, такими, що не суперечать закону та такими, що підлягають задоволенню.

          З урахуванням обставин справи  судові витрати слід залишити за позивачем.   

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Визнати за ВАТ “Запоріжавтотранс”, 69063,  м.Запоріжжя,  вул.Свердлова,  30, код ЄДРПОУ  03116795  право власності на об'єкти нерухомості:

контрольно  транспортний пункт  Оріхівського напрямку, розташований  на 11 км  автодороги  Т-08-03  Запоріжжя-Маріуполь, загальною площею  21,5 кв.м, який складається з кімнати  першого поверху  площею 13,9 кв.м та  підвалу   загальною площею 7,6 кв.м,  який складається  з коридору площею 3,3 кв.м та кімнати площею  4,3 кв.м.; контрольно  транспортний пункт  Василівського напрямку, розташований  на 302 км  автодороги  М-18 Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта, загальною площею  18,4 кв.м, який складається з кімнати першого поверху  площею 13,9 кв.м та підвалу  площею  4,5 кв.м.

            Судові витрати  залишити за позивачем.

Суддя                                                                    Р.Ніколаєнко

Рішення оформлено та підписано 17.10.2008.