Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/18211/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Аканов О.О.
при секретарі Алексюк Л.Є.
Приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Час прийняття постанови 15 год. 30 хвл.
Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді Аканова О.О., при секретарі Алексюк Л.Є., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю “191 КВАРТАЛ” про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 11650,00 грн., пені у сумі 623,00 грн., на загальну суму 12273,00 грн., -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “191 КВАРТАЛ” про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 11650,00 грн., пені у сумі 623,00 грн., на загальну суму 12273,00 грн.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що товаристом не проінформовано відповідні органи про наявність вакантних посад для інвалідів впродовж року, що є підставою для накладання адміністративно – господарської санкції.
Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Згідно до ч. 2 ст. 19 зазначеного Закону України, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу встановленого частиною першою цієї статті і забезпечують працевлаштування інвалідів.
Часиною 1 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 31.01.2007 № 70 визначено, що інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів…
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року № 420, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.2005 за № 1534/11814, затверджена та погоджена з Держкомстатом України форма звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій" (місячна). Зазначена форма використовується для інформування населення про наявність вакансій, сприяння працевлаштуванню громадян, зареєстрованих у центрах зайнятості як такі, що шукають роботу, для підбору персоналу на замовлення роботодавців, для оцінки поточної потреби в кадрах та організації професійної підготовки населення відповідно до потреб ринку праці.
Аналіз положень цих норм Закону дає підстави для висновку, що на підприємство покладається обов'язок створювати та належним чином атестувати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.
Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 10 працівників, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» повинно становити 1 особу. Разом з тим, фактично ж за даними звіту інвалідів не прцювало.
Як вбачається із листа Донецького міського центру зайнятості №05-14/3744 від 23.12.2011 року за період з 01.01.2010 року по 12.12.2010 року звіти за формою 3-ПН Товариство з обмеженою відповідальністю “191 КВАРТАЛ” до центру зайнятості не надавало.
На вимогу суду представник відповідача також не надав звіти за формою 3-ПН. Зазначені обставини свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю “191 КВАРТАЛ” не виконано вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо обов'язкового створювання робочих місць для працевлаштування інвалідів та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів, що є підставою для застосування адміністративно – господарських санкцій до підприємства.
За таких обставин, суд зазначає, що позовні вимоги Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю “191 КВАРТАЛ” за невиконання нормативу робочий місць для працевлаштування інвалідів у 2010 році є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки відповідачем у встановлений ст. 20 Закону №875-ХП строк (до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу) сума адміністративно-господарських санкцій сплачена не була, Фондом соціального захисту інвалідів нарахована пеня відповідно до ст. 20 цього Закон) і п.4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»), що обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день, у зв'язку з цим станом на 10 жовтня 2011 року нарахування пені складає 623,00 грн.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2 , ст. 3, ст. 17, ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИЛА:
Позовну заяву Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю “191 КВАРТАЛ” про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 11650,00 грн., пені у сумі 623,00 грн., на загальну суму 12273,00 грн. – задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “191 КВАРТАЛ” (код ЕДРПОУ 35730492, р/р 26005001000856, МФО 377777 ПАТ «КБ «УФС» м. Донецьк) на користь Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (р/р 31216230700001 в ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код платежу 50070000) суму адміністративно – господарських санкцій та пені у розмірі 12273,00 грн.
Вступна та регулятивна частини постанови проголошена в судовому засіданні 26.12.2011 року.
Повний текст постанови буде виготовлено 27.12.2011 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Аканов О.О.
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.12.2011 |
Оприлюднено | 27.03.2012 |
Номер документу | 22087603 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Аканов О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні