Постанова

від 29.02.2012 по справі 2а/0570/1313/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 29 лютого 2012 р.                                                             справа № 2а/0570/1313/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  09год. 40хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Шинкарьової І.В.

при секретарі          Заднепровської В.О.

представники сторін                             не з’явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «КДМ» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 14567,00грн. та з податку на прибуток у розмірі 172,00грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у Іллічівському районі м. Маріуполя, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «КДМ» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 14567,00грн. та з податку на прибуток у розмірі 172,00грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач має заборгованість перед бюджетом, яка виникла внаслідок несплати поточних платежів по податку на додану вартість та по податку на прибуток відповідно до податкових повідомлень-рішень, яким були нараховані штрафні санкції відповідно до ст.123, ст.120 Податкового кодексу України. Заходи прийняті податковим органом для погашення суми боргу не привели до позитивного результату. Несплата боржником заборгованості перед бюджетом порушує інтереси держави, оскільки спричиняє шкоду економічним інтересам держави, загрожує виконанню загальнодержавних програм, які фінансуються з бюджету, підриває основні принципи існуючого суспільного ладу.

Просить суд стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «КДМ» (87531, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, буд.143, код ЄДРПОУ 22041092) у банках, обслуговуючих такого платника податків в рахунок погашення податкового боргу у сумі 14 739,00грн.

Представники сторін в судове засідання не з’явилися, про час, дату і місце судового розгляду повідомлялися належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутністю суду не надавали. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю сторін на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «КДМ» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 25.03.1994 року №12741050001005288, ідентифікаційний код 22041092, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідкою про включення до Єдиного Державного Реєстру підприємств та організацій України (а.с.4,5,7), перебуває на податковому обліку у ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя з 05.04.1994 року за №468, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП від 30.07.2007 року №96/10/29-014-14 (а.с.9).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя за порушення вимог податкового законодавства на підставі акту камеральної перевірки податкової звітності від 14.09.2011 року №390/1501/22041092 (а.с.12) встановлені порушення неподання податкової декларації з податку на додану вартість та з податку на прибуток, у зв’язку з чим прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.10.2011 року №0002031501 яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість згідно ст.120 і ст.123 Податкового кодексу України у розмірі 14567,00грн. та №0002021501 яким нарахована штрафна санкція по податку на прибуток у розмірі 172,00грн. (а.с.10,11) Податкові повідомлення-рішення були надіслані відповідачу позивачем.

Відповідно до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно п.58.2 ст.58 цього кодексу, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 58.3 сти.58 кодексу передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Із матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення – рішення за якими стягуються суми податкових зобов’язань відповідачем не оскаржувались, тому є узгодженими.

Але відповідачем узгоджені податкові зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 14567,00грн. та по податку на прибуток у розмірі 172,00грн. не сплачені, внаслідок чого виник податковий борг у загальній сумі 14739,00грн.  

Розділом V Податкового кодексу України передбачений порядок оподаткування податку на додану вартість.

Відповідно до ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.57.3 ст.57 цього ж кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість та по податку на прибуток.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, у випадку, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання у встановлені строки, податковий орган направляє такому платнику податків податкові вимоги.

ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя відповідачу направлені податкова вимога від 01.04.2011 року №114, які були направлені відповідачу поштою. (а.с.14)

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов’язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Відповідач має відкритий рахунок у філії ПАТ «ПУМБ» в м. Маріуполі, що підтверджено довідкою ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя. (а.с.8)

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.    

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «КДМ» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 14567,00грн. та з податку на прибуток у розмірі 172,00грн. – задовольнити.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «КДМ» (87531, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, буд.143, код ЄДРПОУ 22041092) у банках, обслуговуючих такого платника податків в рахунок погашення податкового боргу у сумі 14 739,00грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 29 лютого 2012 року.

Постанова у повному обсязі складена 05 березня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                      Шинкарьова І.В.