Постанова

від 30.06.2011 по справі 2а/0570/8141/2011

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 30 червня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/8141/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  15.30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Дмитрієва В.С.

при секретарі          Старостенко О.А.

             У травня 2011 року Донецько – Ясинуватського транспортного прокурора   в інтересах Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначив, що начальником Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькій області винесено постанови, якими на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - застосовано штрафні санкції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-6» (далі – ТОВ «Енергія-6») у розмірі 3400 грн. Відповідачем штрафні санкції до теперішнього часу не сплачено.

             Просить стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 3400 грн.

             В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги та просив  задовольнити позов в повному обсязі.

             Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

              Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

            Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

             Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія-6» зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради Донецької області 21.07.2005 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АД № 597860, із зазначенням виду діяльності: діяльність нерегулярного пасажирського транспорту та діяльність таксі.

            Судом встановлено, що 4 лютого 2011 року державні інспектори територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті  в Донецькій області згідно завдання на перевірку № 104749 від 31 січня 2011 року здійснювали рейдову перевірку на 402 км автодороги «Знам'янка – Луганськ – Ізварене». Під час перевірки пасажирських перевезень  було зупинено легковий автомобіль марки Volkswagen, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ТОВ «Енергія-6».

            За результатами перевірки було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 222267 від 04.02.2011, згідно якого під час перевірки виявлено порушення ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон), а  саме:  надання послуг з регулярних пасажирських перевезень без оформленого договору із замовником та паспорт маршруту. Водій транспортного засобу з актом ознайомився, однак від підпису відмовився. 11 лютого 2011 року на адресу відповідача направлено повідомлення про призначення розгляду справи про порушення законодавства в сфері автомобільних пасажирських перевезень на 14 березня  2011 року.

             На підставі виявлених порушень згідно акту перевірки, 14 березня 2011 року начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькій області прийнято постанову № 118727, якою на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону до відповідача застосовано фінансові санкції у розмірі 1700 грн.

             Судом також встановлено, що 25 лютого 2011 року державні інспектори територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті  в Донецькій області згідно завдання на перевірку № 104804 від 21 лютого 2011 року здійснювали рейдову перевірку в м. Красноармійську», вул. Добропільська, м-т № «Добропілля – Донецьк. Під час перевірки пасажирських перевезень  було зупинено легковий автомобіль марки Mercedes-Bens, державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ТОВ «Енергія-6».

            За результатами перевірки було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 222550 від 25.02.2011, згідно якого під час перевірки виявлено порушення ст. 39 Закону, а  саме:  надання послуг з регулярних пасажирських перевезень без оформленого паспорту маршруту із позначкою «В» на даний вид перевезень та страхових полюсів обов'язкового особистого страхування пасажирів від нещасного випадку на транспорті. Водій транспортного засобу з актом ознайомився, однак від підпису відмовився. 01 березня 2011 року на адресу відповідача направлено повідомлення про призначення розгляду справи про порушення законодавства в сфері автомобільних пасажирських перевезень на 28 березня  2011 року.

             На підставі виявлених порушень згідно акту перевірки, 28 березня 2011 року начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькій області прийнято постанову № 118788, якою на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону до відповідача застосовано фінансові санкції у розмірі 1700 грн.

             Відповідно до п. 1 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2004 року №1190, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується, тобто є суб'єктом владних повноважень у розумінні ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

             Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькій області згідно з п. 1 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 14 грудня  2005 року №888, є територіальним структурним підрозділом Головної державної інспекції на автомобільному транспорті без права юридичної особи, має печатку зі своїм найменуванням і зображенням малого Державного Герба України.

             Згідно п. 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок), територіальне управління є органом державного контролю на автомобільному транспорті.

             Пунктом 4 вказаного Порядку визначено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

             Відповідно до п. 15 Порядку під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

             Згідно зі ст. 39 Закону автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

            Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

            Згідно п. 1.3 Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 07.05.2010 року № 278 автомобільний перевізник повинен забезпечити водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних спеціальних перевезень, - примірником паспорта маршруту з позначкою "В".

            Як вбачається із Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 14.08.1996, № 959, застрахованими вважаються пасажири з моменту оголошення посадки в морське або річкове судно, поїзд, автобус або інший транспортний засіб до моменту завершення поїздки. Кожному застрахованому перевізник, що виступає агентом страховика, видає страховий поліс. Він може видаватися на окремому бланку або міститися на зворотному боці квитка. Документом, що підтверджує страхування пасажирів під час здійснення регулярних пасажирських перевезень автомобільним транспортом, є квиток.

          За приписами п. 46 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту,  затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 18.02.1997 року № 176 регулярні спеціальні перевезення здійснюються на підставі договору, згідно з яким перевізник надає підприємству, установі та організації, яка виступає замовником послуг, послуги з перевезення організованої групи пасажирів за певним маршрутом і визначеним розкладом руху, протягом передбаченого договором строку.

            Таким чином, законодавством зобов'язано автомобільного перевізника та водія під час пасажирських перевезень мати при собі документи, на підставі яких виконують перевезення, зокрема, водій автобуса, який здійснює регулярні пасажирські перевезення повинен мати при собі паспорт маршруту з позначкою "В", договір із замовником та забезпечити наявність у пасажирів страхових полюсів обов'язкового особистого страхування пасажирів від нещасного випадку на транспорті.

             Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

             За таких обставин суд дійшов до висновку, що оскільки відповідач при виявленні порушень не надав документів, перелік яких визначено статтями 39, тому до нього правомірно застосовані фінансові санкції.

             На підставі вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги Донецько –Ясинуватського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-6» про стягнення фінансових санкцій  в сумі 3400 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

              Керуючись статтями 23, 94, 160, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

              Позов Донецько-Ясинуватського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті – задовольнити.

              Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-6» (код ЄДРПОУ 33670793, юридична адреса: 83076, м. Донецька, вул. Фадєєва, 14) на користь Державного бюджету м. Донецька (ГУДК Донецької області р/р 31112106700002, МФО 834016, ОКПО 23977045, код 21081100) суму фінансових санкцій у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

              Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 30 червня 2011 року у присутності прокурора. Повний текст постанови виготовлено  01 липня 2011 року.

              Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка подає, до апеляційного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

             Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання постанови суду.

         Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Суддя                                                                                      Дмитрієв В.С.