Постанова

від 27.01.2012 по справі 2а-5371/11/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

27 січня 2012 року           2а-5371/11/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу  

за позовом           Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області

до          Приватного підприємства «ПТКБ»

про          надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція в Київській області з позовом до Приватного підприємства «ПТКБ»про надання дозволу на погашення заборгованості ПП «ПТКБ»на користь Державного бюджету України за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі у розмірі 75 545, 40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача  утворилась заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток підприємств. У зв'язку з цим, податковий орган звертався до суду із позовом про стягнення з відповідача суми податкових зобов'язань із вказаних податків. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2011 у справі № 2а-2134/11/1070 позов задоволено та стягнуто з відповідача суму податкового боргу у розмірі 83 169, 45 грн. При цьому, податковим органом прийнято рішення про стягнення коштів та продаж активів боржника, здійснено опис майна відповідача, а також застосовано податкову заставу до майна відповідача, що підтверджується даними витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Проте, оскільки вжиті позивачем заходи не призвели до погашення податкового боргу, податковий орган звернувся до суду із позовом про надання дозволу на реалізацію майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2011 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено судове засідання на 06.12.2011.

Сторони повідомлені судом належним чином про розгляд справи в судове засідання 06.12.2011, не з'явились, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 23.12.2011.

23 грудня 2011 року сторони в судове засідання не з'явились, судове засідання було відкладено на 27.01.2012.

27 січня 2012 року сторони в судове засідання не з'явились.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання від 23.12.2011 про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачу ухвала суду та повістки направлялись за адресою вказаною в позовній заяві та у Спеціального витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Гайок, 4-Б.

Однак, конверт повернувся до суду з довідкою почти ф. 20 –«за закінченням терміну зберігання».

Згідно з частиною восьмою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України,  вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена   за   адресою,  внесеною  до  відповідного  державного реєстру,  або за адресою,  яка зазначена її  представником,  і  це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення  поштового  відправлення  із  повісткою, яка не вручена адресату  з  незалежних  від  суду  причин,  вважається,  що  така повістка вручена належним чином.  

Частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що   якщо  немає  перешкод  для  розгляду  справи  у  судовому засіданні,  визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату,  час і місце судового розгляду,  суд  має  право  розглянути справу   у  письмовому  провадженні  у  разі  відсутності  потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні докази і матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Приватне підприємство «ПТКБ»є юридичною особою, яка зареєстрована 23.04.1997 Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області (ідентифікаційний код - 13709214), як платник податків перебуває на обліку у позивача з 17.04.1992 за № 34, що підтверджується довідкою від 13.10.2011.

Як встановлено судом, постановою Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2011 у справі № 2а-2134/11/1070 позов Білоцерківської ОДПІ в Київській області задоволено та стягнуто з Приватного підприємства «ПТКБ»податковий борг у розмірі                   83 169,45 грн.

У червні 2011 року посадовою особою Білоцерківської ОДПІ в Київській області складено Акт опису майна відповідача (кран козловий марки КК 5, 1988 року випуску, виробник –ЗАТ «Запорізький завод важкого кранобудівництва», в робочому стані, знаходиться з адресою: м. Біла Церква, вул. Гайок, 4Б) на суму 87 000,00 грн., та застосовано до вказаного майна податкову заставу, про що свідчать дані наявного в матеріалах справи витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Загальна сума податкового боргу відповідача згідно даних податкового органу та постанови суду становить 75 545, 40 грн.

Оскільки дана сума податкового боргу не була сплачена відповідачем, з метою її погашення за рахунок майна підприємства, яке перебуває у податковій заставі, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарі (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отриманих як позика (кредит), майна, випуску цінних паперів, з урахуванням особливостей визначених  цією статтею, а також суми надмірну сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право податкового орану звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового богу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Судом встановлено, що з метою виконання рішень Київського окружного адміністративного суду позивачем на підставі вимог пунктів 2.4, 2.5 і 2.18 глави 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 на адресу банківських установ, в яких відповідач має рахунки, направлено платіжну вимогу № 8 на суму 75 124, 20 грн.

Однак, платіжна вимога від 21.09.2011 № 8 була виконана частково. В зв'язку з нестачею обігових коштів на рахунках відповідача на виконання вимоги № 8 банком на користь Державного бюджету було перераховано лише 11, 09 грн.

На час розгляду справи доказів про сплату суми заборгованості відповідачем у розмірі 75 545,40 грн., не надано, будь-яких заяв або клопотань від відповідача до суду не надходило.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості у розмірі 75 545,40 грн. відповідачем у встановлені законодавством  строки не погашено та з огляду на те, що заборгованість у вказаному розмірі підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи, а також те, що вартість нерухомого майна  за Актом опису № 59 (кран козловий марки КК 5, 1988 року випуску, виробник –ЗАТ «Запорізький завод важкого кранобудівництва», в робочому стані, знаходиться з адресою: м. Біла Церква, вул. Гайок, 4Б) адекватна сумі заборгованості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони —суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 35, 69, 70, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1.          Позов задовольнити.

2.  Надати Білоцерківській об'єднаній державній податкові інспекції в київській області дозвіл на погашення податкового боргу Приватного підприємства «ПТКБ» в розмірі 75 545 грн. (сімдесят п'ять тисяч п'ятсот сорок п'ять) грн. 40 коп. на користь Державного бюджету України за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.  

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.  

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

.

Суддя                                                                                 Терлецька О.О.