Постанова

від 01.02.2012 по справі 2а-5938/11/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

01 лютого 2012 року           2а-5938/11/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом                    Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

до          Обслуговуючого кооперативу садово-дачного товариства «Барвінок»

про          стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Фастівська об'єднана державна податкова інспекція Київської області з позовом до обслуговуючого кооперативу садово-дачного товариства «Барвінок»про стягнення податкового боргу у сумі 6 307, 76 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявний податковий борг зі сплати орендної плати за земельні ділянки у сумі 6 307, 76 грн. Проте, оскільки вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення даної заборгованості наявні підстави для стягнення цього боргу у судовому порядку.   

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 9 грудня                   2011 року було відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено судове засідання на 16.01.2012.

В судове засідання 16 січня 2012 року сторони не з'явились. На підставі пунктів 2, 3 частини 1 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи було відкладено до 1 лютого 2012 року. Від представника позивача до суду надійшло клопотання від 19.01.2012 №827 про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження.

          1 лютого 2012 року сторони в судове засідання повторно не з'явились.

Відповідач, повідомлений про розгляд справи належним чином.

Однак, конверт № 0113312901373, яким відповідачу направлялась ухвала суду повернувся до суду з довідкою поштового відділення ф. 20 –«за зазначеною адресою не проживає».

Ухвала суду направлялась відповідачу за адресою вказаною у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 08514, Київська область, Фастівський район, с. Дідівщина.

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на те, що сторони були належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання, позивач подав суду заяву про розгляд справи без його участі, а також відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд ухвалив розглядати справу у порядку  письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Обслуговуючий кооператив садово-дачного товариства «Барвінок»зареєстрований Фастівською районною державною адміністрацією Київської області 29.11.2007, як платник податків узятий на облік з 04.12.2007 за №4068.

У відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом зі сплати орендної плати за земельну ділянку з таких підстав.

Згідно декларації поданої відповідачем від 01.02.2010 № 1528, відповідач самостійно визначив розмір податку, який становив 6 321, 26 грн.

Однак, з урахуванням переплати відповідачем у розмірі 13,50 грн., борг відповідача перед позивачем становить –6 307, 76 грн.

В зв'язку з непогашенням відповідачем в добровільному порядку наявного податкового борг, 09.03.2010 позивачем відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платників податків», затвердженого наказом ДПА України від 03.07.2001  № 266 сформовано відповідачу першу податкову вимогу від 09.03.2010 № 1/40 на суму 513, 27 грн. та другу податкову вимогу  від 08.04.2010 № 2/54 на суму 1040,00 грн.

Вказані податкові вимоги отримані уповноваженою особою відповідача, про що свідчить підпис на їх корінцях.

Оскільки, відповідачем у самостійному порядку сума заборгованості у розмірі 6 307, 76 грн. не була сплачена, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України від 03.07.1992 р. № 2535-XII «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Статтею 14 Закону України від 03.07.1992 р. № 2535-XII «Про плату за землю»передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим  органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно зі статтею 17 Закону України від 03.07.1992 р. № 2535-XII «Про плату за землю»податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), є Закон України вiд 21.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі –Закон України № 2181, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

Платник податків, відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України    № 2181, самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті та подає її до податкового органу за базовий податковий (звітний) період у строки, встановлені підпунктом 4.1.4 Закону України № 2181.

           Водночас, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України № 2181, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації та не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

При цьому, відповідно до підпункту 1.11 статті 1 цього Закону під податковою декларацією розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі - Закон №2181-ІІІ) податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступним за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

В силу підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 4 Закону №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону №2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно з пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони —суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 35, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу садово-дачного товариства «Барвінок» (ідентифікаційний код – 35423846, місцезнаходження юридичної особи - 08514, Київська область, Фастівський район, с. Дідівщина) на користь Державного бюджету України податкову заборгованість у розмірі 6 307 (шість тисяч триста сім) грн. 76 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Терлецька О.О.