Постанова

від 06.02.2012 по справі 2а-6045/11/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

06 лютого 2012 року           2а-6045/11/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом

Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції в Київські області

до

Приватного підприємства «Технотрейд-А»

про

стягнення податкової заборгованості, -

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Сквирська міжрайонна державна податкова інспекція в Київській області з позовом до Приватного підприємства «Технотрейд-А» про стягнення податкової заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявний податковий борг у сумі  340,00 грн. Вказаний борг утворився у зв'язку з неподанням декларації з податку на прибуток підприємства.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.12.2011 відкрито скорочене провадження у справі та запропоновано відповідачу, у разі невизнання адміністративного позову, у десятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття скорочено провадження, надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову.

Відповідач, повідомлений про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі.

Однак, конверт № 0113312665009, яким позивачу направлялась ухвала суду повернувся до суду.

Ухвала суду направлялась відповідачу за адресою вказаною у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 09000, Київська область, Сквирський район, м. Сквира, пров. Слободянський, буд. 6.

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «Технотрейд-А»зареєстроване Сквирською районною державною адміністрацією Київської області як юридична особа 20.05.2008 та перебуває на обліку як платник податків з 22.05.2008 за              № 984.

          У серпні 2010 року позивачем було проведено невиїзну документальну перевірку відповідача щодо своєчасності подання податкової звітності.

          За результатами перевірки складено акт від 11.08.2010 №739 та встановлено порушення відповідачем п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про прядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме, неподання податкової декларації у строки, передбачені законодавством.

          12 серпня 2010 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення  № 0003661501/0 на суму 170,00 грн.

          У листопаді 2010 року позивачем була проведена невиїзна документальна перевіркуа відповідача щодо своєчасності подання податкової звітності.

          За результатами перевірки складено акт від 22.11.2010 №1072/1501/35462010 та встановлено порушення відповідачем п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про прядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме, неподання податкової декларації у строки, передбачені законодавством.

22 листопада 2010 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення  № 0005081501/0 на суму 170,00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення направлялись позивачем відповідачу засобами поштового зв'язку.

Оскільки, відповідачем податкова заборгованість не була погашена у добровільному порядку, позивач керуючись ст. 6 Закону України «про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог, було виставлено відповідачеві вимогу № 1/38 від 03.09.2010 на суму 170,00 грн. та другу податкову вимогу № 2/151 від 12.10.2010 на суму 170,00 грн.

Вказані податкові вимоги були отримані уповноваженою особою відповідача, про що свідчить підпис на їх корінцях.

Оскільки, заборгованість відповідача, а саме 340, 00 грн. не була погашена у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.    

Спеціальним законом з питань оподаткування, який підлягав застосуванню до спірних правовідносин, що виникли до 01.01.2011, є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі –Закон України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ).

Згідно з підпунктом 1.11 статті 1 цього Закону під податковою декларацією розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ встановлено, що податкові декларації подаються за базовий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Згідно з пунктом 6.1 статті 6 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових ззобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Як вбачається з пункту «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, з винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2. цього пункту.

В силу підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 4 Закону від 21.12.2000 № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до підпункту 5.2.2. пункту 5.2 статті 5  Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі.

Згідно підпункту 5.2.5. статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3. статті 5 Закону України від 21.12.2000                            № 2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 20.1.18 статті 20 Податкового Кодексу України, органи державної податкової служби мають право вертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони –суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 35, 69, 70, 71, 158-163, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -   

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Технотрейд-А» (ідентифікаційний код - 35462010) до Державного бюджету України податковий борг у сумі 340 (триста сорок) грн.            00 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Терлецька О.О.