Постанова

від 06.02.2012 по справі 2а-5789/11/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

06 лютого 2012 року           2а-5789/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Терлецької О.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу    

за позовом                 Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в особі виконавчої дирекції                           

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргеоземпроект»

про                          стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Київське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в особі виконавчої дирекції (далі –позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргеоземпроект» (далі –відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій у розмірі  5166,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, який відповідно до закону зобов'язаний сплачувати страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Оскільки, відповідач не сплатив штрафні санкції за рішенням № 68 про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.12.2011 відкрито скорочене провадження у справі та запропоновано відповідачу, у разі невизнання адміністративного позову, у десятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття скорочено провадження, надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову.

Відповідач, повідомлений про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі.

Однак, конверт № 0113312900890, яким позивачу направлялась ухвала суду повернувся до суду з відміткою пошти –«за закінченням терміну зберігання».

Ухвала суду направлялась відповідачу за адресою вказаною у позовній заяві, а саме: вул. Гагаріна, 22, м. Бровари, Київська область.

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укргеоземпроект»перебуває на обліку як платник внесків в Броварській районній виконавчій дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

29.03.2011 посадовими особами позивача проведено ревізію нарахування, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Товариством з обмеженою відповідальністю «Укргеоземпроект».

За наслідками ревізії складено акт від 29.03.2011 № 273. В ході ревізії встановлено порушення відповідачем порядку використання страхових кошів на суму 3444, 00 грн. та встановлено що відповідно до приписів ч. 1 ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням»відповідач зобов'язаний неправомірно витрачені страхові кошти в сумі 3444, 00 грн. відшкодувати Фонду та сплатити штраф у розмірі 1722, 00 грн. (50% від неправомірно витраченої суми страхових коштів).

При перевірці правомірності видачі путівки на санаторно-курортне лікування встановлено, що видача путівки та перебування на санаторно-курортному лікуванні застрахованої особи відсутній корінець прибуткового касового ордеру або квитанція про сплату часткової вартості за  путівку, зворотній талон до путівки, чим порушено п. 3.4, 4.2, 4.13 Інструкції «Про затвердження порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності»від 25.02.2009 № 12 та встановлено, що працівник ОСОБА_1, якому згідно протокол засідання комісії № 1 від 02.02.2009 видано путівку по документам обліку знаходився на роботі і йому нарахована заробітна плата за дні на які  припадає путівка.

На підставі акта від 29.03.2011 № 273, п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», статті  30 Закону України  «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням», п. 3.4, 4.2, 4.13 Інструкції «Про затвердження порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності»від 25.02.2009 № 12, директором виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийнято Рішення від 29.09.2011 № 31 про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на загальну суму 5 166,00 грн.

Вказане рішення отримане уповноваженою особою відповідача 29.09.2011 про, що свідчить підпис на зворотній стороні рішення.

Отже станом на день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 5 166, 00 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких положень законодавчих актів.

Правова основа, економічний механізм та організаційна структура загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві визначено Законом України від 18.01.2001 № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»(далі –Закон України від 18.01.2001 № 2240-III), в редакції, яка підлягала застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до статті 22 Закону України від 18.01.2001 № 2240-III платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є юридичні особи, фізичні особи, в тому числі підприємці, які використовують найману працю.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України від 18.01.2001 № 2240-III Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.

Виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління.

Частиною п'ятою статті 10 Закону України від 18.01.2001 № 2240-III визначено, що робочими органами виконавчої дирекції Фонду та його відділень є виконавчі дирекції відділень в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі. Статутом Фонду може бути передбачено створення виконавчих дирекцій або уповноважених представників відділень у районах та містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення.

Відповідно до частини першої  статті 30 Закону України від 18.01.2001 № 2240-III, страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у  разі порушення  порядку  використання  страхових  коштів  відшкодовують Фонду в  повному  обсязі  неправомірно  витрачену  суму  страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.  За несвоєчасне повернення або повернення не в повному  обсязі страхових коштів   відповідно  до  частини  першої  статті  21  та статті 22 цього Закону на  страхувальників  та  інших  отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів. Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не  в повному  обсязі  страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів,  розрахована за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до пункту 3.4 Інструкції «Про затвердження порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності»від 25.02.2009 № 12 (надалі –Інструкція), накладні  по путівках,  рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування,  копії квитанцій щодо часткової оплати вартості путівок,  сплачених через установи банків,  журнал обліку путівок до санаторно-курортних закладів,  а також зворотні  талони або  довідки  про  факт перебування в санаторно-курортному закладі зберігаються в фінансовому підрозділі страхувальника.

Згідно з пунктом 4.2 вказаної Інструкції, відповідно  до  рішення  комісії   (уповноваженого)   із соціального страхування    підприємство,   установа,   організація (далі - підприємство),  яке є основним місцем роботи застрахованої особи,  видає  путівку  до  санаторію  в  період  відпустки,  а до санаторію-профілакторію - в  період  відпустки,  без  відриву  від виробництва,       за      умови      часткового      фінансування санаторію-профілакторію за рахунок коштів Фонду.

Пунктом 4.13 вказаної Інструкції визначено, що часткова оплата вартості путівки до санаторію вноситься до каси страхувальника за  основним  місцем  роботи  застрахованої особи, а при відсутності каси - через установу банку на транзитний рахунок органу Фонду за  місцем  обліку  страхувальника.  Часткова оплата  вартості  путівки  до санаторію-профілакторію вноситься до каси   підприємства,   на   утриманні    якого    перебуває    цей санаторій-профілакторій.

Відповідно до частин 5 та 6 пункту 7 Прикінцевихта перехідних положень Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем не надано.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду не надано.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись статтями  11, 14, 69, 70, 71, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргеоземпроект» (код ЄДРПОУ 34838267) на користь Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в особі виконавчої дирекції штрафні санкції в сумі 5 166 (п'ять тисяч сто шістдесят шість) грн. 00 коп.

          Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.  

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.  

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

.

Суддя                                                                                 Терлецька О.О.