Постанова

від 12.03.2012 по справі 2а-6024/11/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 березня 2012 року           2а-6024/11/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом                      Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості –робочого органу виконавчої дирекції  Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Свинокомплекс «Харківці»                 

про                          стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Переяслав-Хмельницький міськрайонний центр зайнятості –робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі –позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Свинокомплекс «Харківці»(далі –відповідач) про стягнення заборгованості за страховими внесками на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у сумі  699, 10 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем самостійно визначено розмір страхових внесків, але не сплачено їх у повному обсязі у визначений законом строк, внаслідок чого у відповідача наявна заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2012 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання 12.03.2012 сторони, повідомлені належним чином про розгляд справи не з'явились.

Від представника позивача надійшло клопотання від 14.02.2012 № 2404 про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач, повідомлений про розгляд справи належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 03.02.2012                               № 0113312686073 та від 24.02.2012 № 0113312703350, повторно в судове засідання не з'явився.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи вказаної правової норми, суд здійснює розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Свинокомплекс «Харківці»є юридичною особою, яка зареєстрована як платник страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та перебуває на обліку в Переяслав-Хмельницькому міськрайонному центрі зайнятості.

Згідно з розрахунковою відомістю (графа «недоїмка за платником зі сплати страхових внесків») про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за І півріччя 2010 року, яка підписана керівником та скріплена печаткою підприємства недоїмка відповідача становить 699, 10 грн.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, сума недоїмки станом на день судового розгляду зі сплати страхових внесків становить 699, 10  грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких положень законодавчих актів.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України від 02.03.2000 № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»(далі –Закон України від 02.03.2000 № 1533-III).

Відповідно до вказаного Закону страхувальниками вважаються роботодавці та застраховані особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески (підприємства, установи та організації, які використовують найману працю).

В силу частини другої статті 4 Закону України від 02.03.2000 № 1533-III роботодавці –юридичні особи набувають статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з дня взяття їх на облік, а фізичні особи –підприємці, які використовують найману працю, –з дня укладення трудового договору (контракту) з найманим працівником. При цьому, взяття на облік юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців здійснюється Фондом на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей робочими органами виконавчої дирекції Фонду.

Згідно із статтею 17 Закону України від 02.03.2000 № 1533-III розмір страхових внесків щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців та застрахованих осіб одночасно із затвердженням Державного бюджету України на поточний рік. Частиною третьою вказаної статті  передбачено, що роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.

Частиною першою статті 19 Закону України від 02.03.2000 № 1533-III передбачено, що для роботодавців розміри страхових внесків установлюються на календарний рік у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

При цьому, страхові внески нараховуються на зазначені у цій статті фактичні виплати (доходи), що не перевищують максимальної величини фактичних витрат страхувальника на оплату праці найманих працівників і доходу фізичних осіб, з якої справляються внески до Фонду, що встановлюється щороку на рівні п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Відповідно до частини другої статті 35 Закону України від 02.03.2000 № 1533-III роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.

Статтею 38 Закону України від 02.03.2000 № 1533-III передбачено, що роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. Штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення –у трикратному розмірі зазначеної суми. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Відповідно до статті 14 Основ Законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 № 16/98-ВР страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, проводять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Згідно з частиною другою статті 12 Закону від 02.03.2000 №1533-III функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття покладається на центр зайнятості Автономної республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районі у містах центри зайнятості. Частина друга вказаної статті відносить до компетенції - робочих органів Фонду, зокрема, проведення збору страхових внесків, контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, представництво інтересів у судових та інших органах тощо.

Наявність у відповідача заборгованості за внесками на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття підтверджується копією розрахункової відомості із зазначенням суми страхових внесків.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату заборгованості відповідачем не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним яких-небудь судових витрат, тому такі витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Свинокомплекс «Харківці» (код ЄДРПОУ 34218611) на користь Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття  заборгованість за страховими внесками на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 699 (шістсот дев'яносто дев'ять) грн.  10 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.  

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.  

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Терлецька О.О.