Постанова

від 19.06.2008 по справі 2-а-5833/2008

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

а

а

ВІННИЦЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс

(0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: vin.adminsud@meta.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ 

19

червня 2008 р.                                                                                    Справа

№ 2-а-5833/08

Вінницький

окружний адміністративний суд в складі

Головуючого

судді Сауляка Юрія Васильовича,

При секретарі

судового засідання:   Кащук С.В. 

За участю представників сторін:

позивача      :  

ОСОБА_1, ОСОБА_2

свідків :

ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши

матеріали справи

за

позовом: ОСОБА_1

до:   Комісії по вирішенню спірних питань,

пов'язаних із визначенням статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт по

евакуації людей і майна із зони відчуження, і статусу громадян, які евакуйовані

із зони відчуження у 1986 році при Житомирській обласній державній

адміністрації 

про:

зобов'язання надати статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС

ВСТАНОВИВ

:

ОСОБА_1

звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Комісії

по вирішенню спірних питань, пов'язаних з визначенням статусу осіб, які брали

участь у проведенні робіт по евакуації людей і майна із зони відчуження, і

статусу громадян, які евакуйовані із зони відчуження у 1986 році при

Житомирській обласній державній адміністрації про надання статусу учасника

ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та видати відповідне посвідчення.

Позовні

вимоги обґрунтовані тим, що 29 лютого 2008 року Рішенням комісії по вирішенню

спірних питань, пов'язаних із визнанням статусу осіб, які брали участь у

проведенні робіт по евакуації людей і майна із зони відчуження, і статусу

громадян, які евакуйовані із зони відчуження у 1986 році при Житомирській

обласній державній адміністрації позивачеві було відмовлено у наданні статусу

учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зв'язку із відсутністю даних про

роботу в зоні відчуження. Дане Рішення позивач ОСОБА_1 вважає незаконним,

оскільки, будучи студентом 5-го курсу лікувального факультету Вінницького

медичного інституту ім. М.І. Пирогова, позивач на підставі Наказу ректора

інституту  №125 від 25 червня 1986 року в

складі загону студентів та викладачів 22 травня 1986 року був відряджений для

надання допомоги в проведенні йодопрофілактичних робіт населенню Житомирської

області, яке підпало під вплив іонізуючого випромінювання в зв'язку з

катастрофою на Чорнобильській АЕС. Позивач з 22 по 26 травня 1986 року під

керівництвом викладача ОСОБА_3 виконував завдання по проведенні

йодопрофілактичних робіт населенню на території сіл Старе Шарне на Нове Шарне

Народницького району Житомирської області.

На думку

позивача, прийняте Комісією Рішення про відмову в наданні статусу учасника

ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у зв'язку із відсутністю даних про роботу в

зоні відчуження, порушує його права та законні інтереси, оскільки існує низка

інших доказів, які підтверджують участь позивача у ліквідації наслідків аварії

на ЧАЕС, і які Комісією до уваги не були взяті. Таким, чином позивач був

змушений звернутися до суду з позовом і вважає прийняте Комісією Рішення

незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Під час

судового засідання позивач та його представник заявлені позовні вимоги

підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній

заяві, просили суд позов задовольнити повністю.

Натомість,

представник відповідача -Комісії по вирішенню спірних питань, пов'язаних з

визначенням статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт по евакуації

людей і майна із зони відчуження, і статусу громадян, які евакуйовані із зони

відчуження у 1986 році при Житомирській обласній державній адміністрації у

судове засідання не з'явився. В надісланих суду письмових запереченнях

зазначив, що ОСОБА_1 було правомірно відмовлено у встановленні статусу учасника

ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, так як в наданих позивачем документах для

встановлення відповідного статусу були відсутні відомості про відрядження в

зону відчуження, нарахування та виплату підвищеної оплати праці в зоні

відчуження, надання яких вимагають ст. 10 Закону України „Про статус і

соціальний захист громадян, які постраждали 

від наслідків Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року та п.10

Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня

1997 року №51. Враховуючи викладене, представник відповідача просив відмовити у

задоволенні позову.

Заслухавши

пояснення учасників процесу, розглянувши матеріали адміністративної справи,

дослідивши та оцінивши надані у справу докази, суд дійшов висновку, що позовні

вимоги  підлягають задоволенню з таких

підстав.

Судом у

адміністративній справі було встановлено, що відповідно до Протоколу Комісії по

вирішенню спірних питань, пов'язаних з визначенням статусу осіб, які брали

участь у проведенні робіт по евакуації людей і майна із зони відчуження, і

статусу громадян, які евакуйовані із зони відчуження у 1986 році при

Житомирській обласній державній адміністрації №182 від 20.02.2008 року ОСОБА_1

було відмовлено у наданні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС

у зв'язку із відсутністю даних про роботу в зоні відчуження.

У

відповідності до Наказу ректора Вінницького медичного інституту ім. М.І.

Пирогова від 25 червня 1986 року №125 ОСОБА_1 разом із іншими студентами та

викладачами інституту було відряджено до Житомирської області для надання

допомоги органам охорони здоров'я з 22.05.1986р. по 26.05.1986р.

Факт

відрядження позивача під час навчання у розпорядження Житомирського

облздороввідділу для надання допомоги органам охорони здоров'я також

підтверджується архівною довідкою Вінницького національного медичного

університету ім. М.І. Пирогова від 06.02.2008 року №01/192 та довідкою

Народницької центральної лікарні від 08.02.2008 року №118.

Згідно із ст.

10 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи” учасниками ліквідації наслідків аварії на

Чорнобильській  АЕС вважаються громадяни,

які безпосередньо брали участь  у  будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням

самої аварії, її наслідків у  зоні

відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у

1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні

евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або

відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження,  включаючи 

військовослужбовців,  працівники

державних, громадських, інших підприємств, установ  і 

організацій незалежно від їх 

відомчої  підпорядкованості, а  також 

ті,  хто працював не менше 14  календарних 

днів  у  1986 

році  на  діючих пунктах санітарної обробки населення

і  дезактивації  техніки 

або їх  будівництві.  Перелік 

цих  пунктів   визначається   Кабінетом Міністрів України.

Частиною

першою статті 15 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” встановлено, що підставами для

визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є період роботи

(служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Згідно

частини четвертої зазначеної статті Закону видача довідок про період роботи

(служби) по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також на територіях

радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами,

установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на

територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне

переселення -місцевими Радами народних депутатів на цих територіях.

У абзаці 2

частини четвертої статті 65 цього Закону закріплено, що порядок видачі

посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,

встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до

Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України “Про

затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи” від 20.01.1997 № 51, а саме абзацу третього пункту

десятого, посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС

на підставі одного з таких документів:

а)

посвідчення про відрядження в зону відчуження;

б)

військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь

у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження;

в) довідки

про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і

населеного пункту).

Суд

дослідивши вищезазначені нормативно-правові акти та обставини справи вважає, що

не надання ОСОБА_1 документів, які вимагають вищезазначені Закон та Порядок, не

спростовують його участі у ліквідації аварії на ЧАЕС і  в даному випадку не є підставою для відмови

позивачеві у встановлені статусу учасника ліквідації наслідків аварії у зоні

відчуження.

На думку

суду, позивач не надав і міг надати відповідні документи, які вимагає чинне

законодавство, оскільки це було зумовлено відповідними обставинами. Так,

ОСОБА_1 будучи студентом був відряджений до Житомирської області для

надання  профілактичних заходів

населенню, яке зазнало іонізуючого випромінювання, що підтверджується Наказом

ректора інституту. Однак, студенти не є фахівцями, тому їх до штатного розпису

медичних закладів не зараховували, заробітної плати не виплачували, облік

виконаних робіт і в яких  населених

пунктах у медичних закладах області також не проводився. Тому надати відповідні

підтверджуючі документи, крім Наказу ректора та довідки Народницької

центральної лікарні, про перебування в тому чи іншому населеному пункті чи

інших підтверджуючих документів у позивача не було реальної можливості.

Суд вважає,

що підставою у наданні позивачу статусу учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС є

досліджені в судовому засіданні Наказ ректора про відрядження ОСОБА_1 у зону

відчуження, довідка Народницької центральної лікарні від 08.02.2008 року №118

та пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які були разом із позивачем

відрядженні до Житомирської області і на даний час користуються пільгами Закону

України „Про соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської

катастрофи”.

   Так, свідок ОСОБА_3 під час судового

засідання повідомив, що в травні 1986 року він разом з групою студентів

Вінницького медичного інституту ім. М.І. Пирогова  як викладач інституту і керівник групи був

відряджений в с. Шарне Народницького району Житомирської області для надання

допомоги в проведенні йодопрофілактичних робіт населенню Житомирської області,

яке підпало під вплив іонізуючого випромінювання в зв'язку з катастрофою на

Чорнобильській АЕС. ОСОБА_1 з 22 по 26 травня 1986 року під керівництвом свідка

виконував завдання по проведенні йодопрофілактичних робіт населенню.

  З пояснень свідка  ОСОБА_4, суд встановив, що він разом із  ОСОБА_1 були в складі загону студентів по

ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 

Житомирській області, де проводили санітарно-профілактичні роботи серед

населення з 22.05.1986р. по 26.05.1986р.

З огляду на

вищевикладені обставини справи та норми діючого законодавства, суд дійшов

висновку, що наявні всі підстави для встановлення позивачеві статусу учасника

ліквідації наслідків ЧАЕС, оскільки, судом встановлено, що позивач в період з

22.05.1986р. по 26.05.1986р. перебував в зоні відчуження та проводив

санітарно-профілактичні роботи серед населення, яке  підпало під вплив іонізуючого випромінювання

в зв'язку з катастрофою на Чорнобильській АЕС.

Як

передбачено  ч. 3 ст. 2 Кодексу

адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи

бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють,

чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені

Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою

це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що

мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно;

розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи

несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного

балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів

особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права

особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом

розумного строку.  

   Суд при вирішенні справи керується принципом

законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти

лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією

та законами України.

З урахуванням

вищенаведеного суд вважає, що Рішення комісії щодо відмови ОСОБА_1 в наданні

статусу учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи прийняте без

урахування усіх обставин, що мають значення, без зазначення передбачених

законом підстав, а також без урахування прав та законних інтересів особи, щодо

якої це Рішення прийнято, не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому

є неправомірним і підлягає скасуванню.

Таким чином,

на думку суду наявні всі правові підстави для задоволення позовних вимог

ОСОБА_1

Що стосується

судових витрат, то суд вважає, що вони не пілягають стягненню з відповідача,

оскільки позивачем під час судового засідання було заявлено клопотання, згідно

із яким ОСОБА_1 відмовлється від того, щоб відповідачем було відшкодовано йому

судовий збір. 

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86,

128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС

України, -

ПОСТАНОВИВ

:

1.Позов

ОСОБА_1 до Комісії по вирішенню спірних питань, пов'язаних з визначенням

статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт по евакуації людей і майна із

зони відчуження, і статусу громадян, які евакуйовані із зони відчуження у 1986

році при Житомирській обласній державній адміністрації про надання статусу

учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та видати відповідне посвідчення

задовольнити.

2. Визнати

протиправним та скасувати Рішення 

Комісії по вирішенню спірних питань, пов'язаних з визначенням статусу

осіб, які брали участь у проведенні робіт по евакуації людей і майна із зони

відчуження, і статусу громадян, які евакуйовані із зони відчуження у 1986 році

при Житомирській обласній державній адміністрації про надання статусу учасника

ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС від 29 лютого 2008 року №182.

3.

Зобов'язати Комісію по вирішенню спірних питань, пов'язаних з визначенням

статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт по евакуації людей і майна із

зони відчуження, і статусу громадян, які евакуйовані із зони відчуження у 1986

році при Житомирській обласній державній адміністрації надати ОСОБА_1 статус

учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та видати відповідне

посвідчення встановленого зразка.

Відповідно до

ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня

її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до

ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви

про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції

подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про

апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання

заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна

скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив

оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається

особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до

ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення

строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про

апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений

цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після

закінчення цього строку.

У разі подання

апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної

сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено:

  23.06.08 

Суддя

(підпис)                                                                 Сауляк

Юрій Васильович

з оригіналом

згідно

Суддя

Секретар