Постанова

від 30.01.2012 по справі 2а-15654/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 30 січня 2012 року           16:23           № 2а-15654/11/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. за участю секретаря судового засідання Сервачинської І.М. та представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 26.10.2011 р. № 8909/9/10),

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

 Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

до

 Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна екологічна компанія»

про

 стягнення заборгованості у розмірі 1 636,60 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва (далі –позивач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна екологічна компанія»(далі –відповідач, ТОВ «Західна екологічна компанія») про стягнення заборгованості у розмірі 1 636,60 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана сума є податковим боргом, не сплаченим у встановлений законом строк. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення коштів з рахунків платника податків відповідно до п. 20.1.18 ст. 20, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 листопада 2011 року відкрито скорочене провадження у справі, враховуючи пред'явлення позивачем вимоги, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі направлялась ТОВ «Західна екологічна компанія»за наявною у матеріалах справи адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та, у зв'язку із поверненням поштового відправлення з незалежних від суду причин (за закінченням терміну зберігання), відповідно до ч. 3 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України вважається врученою відповідачу.

З огляду на недостатність поданих позивачем доказів, необхідних для ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання, судом постановлено ухвалу від 01 грудня 2011 року про перехід до розгляду справи в порядку загального провадження.

В судові засідання 22 грудня 2011 та 17 січня та 30 січня 2012 року уповноважений представник відповідача не з'явився; відповідач належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Від відповідача заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило, тому суд відповідно до ст. 71, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за відсутності представника відповідача на основі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

ТОВ «Західна екологічна компанія»(код за ЄДРПОУ 33170422) зареєстроване як юридична особа 29 вересня 2004 року та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 20.06.2011 року № 10281078 та довідкою про взяття на облік платника податків форми № 4-ОПП за № 17305/14/29-20681 від 28.12.2010 р.

Станом на день розгляду справи у відповідача згідно з обліковою карткою платника податків обліковується заборгованість з податку на додану вартість та податку на прибуток у розмірі 1 636,60 грн., яка виникла у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем податкових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова заборгованість виникла у відповідача на підставі:

- податкового повідомлення-рішення форми «Р»№ 0001161501/0 від 12 березня 2009 року, винесеного Луцькою ОДПІ, яким до відповідача було застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «податок на прибуток підприємств»у розмірі 340,00 грн. за порушення пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яке полягало у неподанні податкових декларацій по податку на прибуток за грудень 2007 року та І квартал 2008 року (рішення було вручене відповідачу 26.03.2009 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення);

- податкового повідомлення-рішення форми «Р»№ 0002011601/0 від 12 березня 2009 року, винесеного Луцькою ОДПІ, яким до відповідача було застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «податок на додану вартість»у розмірі 1 020,00 грн. за порушення пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яке полягало у неподанні податкових декларацій з податку на додану вартість за грудень 2007 року, січень, лютий, квітень, травень 2008 року (рішення було вручене відповідачу 26.03.2009 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення);

- податкового повідомлення-рішення форми «Р»№ 0003061601/0 від 04 липня 2008 року, винесеного Луцькою ОДПІ, яким до відповідача було застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «податок на додану вартість»у розмірі 340,00 грн. за порушення пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яке полягало у неподанні податкових декларацій з податку на додану вартість за травень, серпень 2007 року (рішення було вручене відповідачу 19.09.2009 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення).

Вказані податкові зобов'язання були погашені відповідачем частково - у розмірі 63,40  гривень, за рахунок існуючої переплати.

Отже, податкова заборгованість відповідача зі сплати вказаних податкових зобов'язань становить 1 636,60 грн. (340,00 грн. +340,00 грн. + 1020,00 грн. - 63,40 грн. = 1 636, 60 грн.).

Враховуючи те, що податкові зобов'язання відповідача за податковими повідомленнями-рішеннями № 0001161501/0, № 0002011601/0 від 12 березня 2009 року, № 0003061601/0 від 04 липня 2008 виникли у період, коли був чинним Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вiд 21.12.2000 р. № 2181-III (далі –Закон № 2181), який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів, порядок стягнення податкового боргу та порядок вжиття контролюючим органом заходів з метою погашення платниками податків податкового боргу, судом при вирішенні справи застосовуються норми вказаного Закону.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Виходячи з положень пп. 5.2.2, 5.2.4 ст. 5 Закону № 2181 у випадку оскарження рішення податкового органу про нарахування податкового зобов'язання в адміністративному або судовому порядку, такі зобов'язання вважаються узгодженими у день закінчення, відповідно, процедури адміністративного оскарження або у день набрання законної сили рішенням суду.

Податкові повідомленнями-рішення № 0002011601/0, № 0001161501/0 від 12 березня 2009 року та № 0003061601/0 від 04 липня 2008 року були вручені відповідачу 26.03.2009 року та 19.09.2008 року, відповідно, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на поштових повідомленнях.

Доказів оскарження вказаних рішень в адміністративному або судовому порядку відповідачем суду не надано.

Таким чином, виходячи з положень пп. 5.2.1. п. 5.2. статті 5 Закону № 2181, податкові зобов'язання за вищевказаними податковим повідомленням-рішенням вважаються узгодженими у день отримання відповідачем вказаних повідомлень-рішень (до чого згідно пп. 6.2.4 Закону № 2181 прирівнюється розміщення на дошці податкових оголошень).

Відповідно до п. 5.3.1 п. 5.3 вказаної вище статті у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

У випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження (пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону).

Відповідно до пп. 5.4.1. п. 5.4 статті 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу такого платника податків.

Оскільки вищевказані суми податкових зобов'язань не були сплачені відповідачем у встановлений строк, то виходячи з положень пп. 5.4.1. Закону № 2181, ці суми грошових зобов'язань (у розмірі 1 636,60 грн.) набули статусу податкового боргу.

Виходячи з положень Закону № 2181 право на стягнення податкового боргу виникає після надіслання (вручення) контролюючим органом першої та другої податкових вимог платникові податків (про що вказано також у Інформаційному листі ВАСУ від 24.12.2010 р. № 1843/11/13-10).

Згідно з пп. 6.2.1. – 6.2.4. п. 6.2. статті 6 Закону № 2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків першу та другу податкові вимоги, які вважаються врученими, якщо їх передано під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються в наступному порядку:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з дотриманням вимог пп. 6.2.1, 6.2.2, 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 надіслав відповідачу першу податкову вимогу № 1/1391 від 01.10.2008 р. на суму 337,51 грн. та другу податкову вимогу № 2/1694 від 08.11.2008 р. на суму 337,51 грн.

Перша та друга податкові вимоги були направлені відповідачу поштою та у зв'язку із відсутністю адресата за адресою його місцезнаходження були повернуті поштовим відділенням податковому органу, що підтверджується копіями поштових конвертів та актами № 133 від 20.10.2008 року, № 139 від 19.12.2008 року, складеними Луцькою ОДПІ.

Оскільки податковий борг відповідача з моменту виставлення вказаних вище вимог не погашався, то нові вимоги податковим органом направленню не підлягали.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 20.1.8 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності –шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до положень п. 93.5 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 1 636,60  гривень, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна екологічна компанія» (ідентифікаційний номер 33170422; адреса: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 19) на користь Державного бюджету України заборгованість у розмірі 1 636,60 гривень (одна тисяча шістсот тридцять шість грн. 60 коп.) на рахунок № 34122999700005 в ГУДК у м. Києві, МФО 820019, одержувач УДК у Дніпровському районі м. Києва, код 26077906.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                      О.В. Патратій

Повний текст постанови складено та підписано: 03 лютого 2012 року.