Рішення

від 16.03.2012 по справі 2-8/12

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Справа № 2-8/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2012 року м.Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Діденко Т.І.,

з участю: секретарів - Прилуцької О.І., Гнатюка В.В.,

представників позивачки -ОСОБА_1, ОСОБА_2; відповідача -ОСОБА_3, представника відповідача -адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання договору дарування частини квартири недійсним,

в с т а н о в и в :

Позивачка 20.05.2011 року звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно та його розподіл, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Монастирище Черкаської області померла її дочка ОСОБА_6.

Після смерті дочки відкрилася спадщина, в установлений законом термін позивачка подала в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_6 також є її чоловік - відповідач ОСОБА_3.

Легковий автомобіль DAEWOO NEXІA, 2010 року, який оформлений на відповідача по справі ОСОБА_3, є спільним майном подружжя, а тому половина цього майна також входить до складу спадкової маси.

Позивачка просить визнати за нею право власності - на ј частину автомобіля DAEWOO NEXІA, 2010 року, який зареєстрований Монастирищенським ВРЕВ 19.10.2010 року, державний номер НОМЕР_1, на відповідача ОСОБА_3

Відповідач ОСОБА_3 у запереченні на позовну заяву позову не визнав, вважає, що позов ОСОБА_5 безпідставний, оскільки автомобіль DAEWOO NEXІA, 2010 року є власністю Свято-Миколаївської церкви в м. Монастирище Черкаської області. Для поліпшення обслуговування приходу, звершення церковних ритуальних послуг ОСОБА_3, працюючи настоятелем Свято-Миколаївської церкви, отримав благословення керуючого Черкаською єпархією УПЦ Київського патріархату Архієпископа Черкаського і Чигиринського Іоана на купівлю автомобіля за кошти Свято-Миколаївської церкви та для зручності реєстрації та користування зареєстрував його на своє ім»я.

За рішенням парафіяльних зборів за кошти церкви для потреб церкви на купівлю автомобіля було виділено 64000 грн., за які був куплений даний автомобіль.

В значенні вимог ст.ст.57, 60, 61 Сімейного кодексу УКкраїни автомобіль куплений не за кошти подружжя, не для сімейного використання, не є об»єктом спільної сумісної власності, тому не підлягає включенню в розподіл.

30.05.2011 року відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_5 про визнання договору дарування Ѕ квартири АДРЕСА_1 недійсним, посилаючись на те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 26.08.1994 року зареєстрували шлюб. Під час шлюбу вони приватизували однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, отримавши свідоцтво про право власності на житло, згідно якого ця квартира на праві приватної, спільної, сумісної власності належала ОСОБА_6 та ОСОБА_3 07.05.2009 року на підставі договору дарування частини квартири, зареєстрованого в реєстрі за № 987 ОСОБА_3 подарував Ѕ частину квартири, яка належала йому, дружині ОСОБА_6 Вважає, що зазначений правочин слід визнати недійсним, оскільки його вільного волевиявлення на відчудження належної йому Ѕ квартири не було, це не відповідало його внутрішній волі. В 2007 році ОСОБА_6 тяжко захворіла онкозахворюванням, 20.12.2007 року в онкологічному відділенні Умансьткої міської лікарні її виконана хірургічна операція - резекція кишківника, але полегшення не настало. На прохання ОСОБА_6, яка перебувала у фізично важкому стані, передати її в дар Ѕ квартири, щоб вона відчувала себе матеріально забезпеченою, спроможною перенести хворобу та загрозу платіжної неспроможності при потребі витрат на лікування; не маючи наміру припиняти шлюб із ОСОБА_6 і усвідомлюючи, що з договором дарування Ѕ квартири не припиниться спільне користування квартирою, бажаючи полегшити фізичні і душевні страждання, тобто перебуваючи під впливом її тяжкої обставини, він вчинив правочин на вкрай невигідних для себе умовах: оформив договір дарування Ѕ квартири.

Відповідно до ч.1 ст.233 ЦК України правочин, який вчинений особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

ОСОБА_3 просить визнати недійсним договір дарування Ѕ квартири АДРЕСА_1, який укладений 07.05.2009 року, зареєстрований в реєстрі за № 987, згідно якого він передав Ѕ квартири АДРЕСА_1 вартістю 9349 грн. у власність ОСОБА_6 безкоштовно.

В запереченні на зустрічний позов представник позивачки ОСОБА_1 вимог зустрічного позову не визнав, оскільки ОСОБА_3 підставою для зустрічного позову вважає те, що його вільного волевиявлення на відчуження шляхом дарування ОСОБА_6 Ѕ частини квартири АДРЕСА_1, не було та не відповідало його внутрішній волі. Ним правочин вчинений під тиском онкохворої дружини під впливом тяжкої для нього обставини і на вкрай невигідних умовах. З цих підстав просить суд визнати недійсним договір дарування від 07.05.2009 року Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_6 Дійсно, між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 26 серпня 1994 року був укладений шлюб. 11 листопада 1994 року ОСОБА_3 та ОСОБА_6 приватизували квартиру АДРЕСА_1. Сімейне життя між подружжям не складалося, оскільки ОСОБА_3 створював неможливі умови життя для своєї дружини.

В 2007 році ОСОБА_6 тяжко захворіла. Той факт, що відносини між подружжям погіршилися підтверджується тією обставиною, що ОСОБА_3 для окремого проживання придбав квартиру АДРЕСА_8, оформивши як договір дарування. Договір дарування квартири АДРЕСА_8 був укладений 03 червня 2009 року та з цього часу ОСОБА_3 зареєструвався за вище вказаною квартирою і переїхав на постійне місце проживання до даної квартири, що підтверджується відміткою в паспорті ОСОБА_3, копія якого додана до заперечення. В зустрічній позовній заяві ОСОБА_3 вказує те, що при укладанні договору дарування між ним та ОСОБА_6 його вільного волевиявлення на відчуження 1/2 частини квартири не було та не відповідало його внутрішній волі. Позов про визнання договору дарування частини квартири недійсним ОСОБА_3 пред'явив лише після пред'явлення позову ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно. На протязі двох років, починаючи з 07.05.2009 року, у ОСОБА_3 не виникало необхідності звертатися до суду за захистом своїх, нібито, порушених прав та інтересів, по день пред'явлення позову ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно. ОСОБА_3 все влаштовувало. Його підстава для позову є надуманою та безпідставною. У зустрічній позовній заяві ОСОБА_3 вказує, що перебуваючи у фізичному важкому стані ОСОБА_6 звернулась до нього з проханням передати їй в дар 1/2 частину квартири, після чого вона себе відчує матеріально забезпеченою, спроможною переносити хворобу та загрозу платіжної неспроможності при потребі витрат на лікування, що не відповідає дійсності, оскільки при збільшенні частки у власника збільшуються витрати по утриманню житла.

У відповідності до п.1 договору дарування частини квартири від 07.05.2009 року, за цим договором ОСОБА_3 (Дарувальник) добровільно подарував, а ОСОБА_6 (Обдаровувана) прийняла в дар, належну Дарувальнику на праві власності 1/2 частинку квартири за АДРЕСА_1. В п. 6 договору дарування частини квартири від 07.05.2009 року, зазначено, сторони підтверджують, що вони не визнані недієздатними, укладення договору відповідає їх інтересам, договір не приховує іншого правочину і спрямований на реальне настання наслідків які обумовлені в ньому; вимоги законодавства щодо змісту й правових наслідків правочину, що укладається сторонами, їм роз'яснено нотаріусом; сторони підтверджують, що цей договір не носить характеру уявного та удаваного правочину; Дарувальник стверджує, що дарування це здійснюється за доброю волею, без будь-яких погроз, примусу чи насильства, як фізичного так і морального. Умови договору дарування є безперечними доказами, того що ОСОБА_3 діяв добровільно, без будь-яких обставин, які б свідчили про те, що правочин він уклав під впливом тяжкої для нього обставини. Представник позивачки ОСОБА_1 просить в задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування частини квартири від 07.05.2009 року відмовити.

Позивачка - ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала, просить їх задоволити в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю, просить їх задоволити. Свої заперечення на зустрічну позовну заяву підтримав повністю, просить відмовити ОСОБА_3 в задоволенні зустрічного позову. Пояснив, що коли приїжджав до матері в м.Монастирище, в дні приїзду в 2007, 2008 роках ОСОБА_6 та ОСОБА_3, обоє були в будинку по АДРЕСА_9. В 2010 році ОСОБА_3 по АДРЕСА_9 город не садив. Він в 2010 році на обслідування та для консультацій в Національний інститут раку та Національний інститут хірургії та трансплантології ім.О.О.Шалімова супроводжував свою сестру ОСОБА_6, тому всі результати обслідувань і консультацій знаходяться у нього, ОСОБА_3 допомоги не надавав.

Представник позивача ОСОБА_8 позовні вимоги підтримав повністю, просить їх задоволити та відмовити ОСОБА_3 в задоволенні зустрічного позову.

Відповідач - ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_5 не визнав, повністю підтримав свої заперечення на позовну заяву, просить відмовити ОСОБА_5 в задоволенні її позову. Свій зустрічний позов підтримав в повному обсязі, просить його задоволити . З 1996 року по 2009 рік він із дружиною проживали в АДРЕСА_9 і проводили капітальний ремонт цього житлового будинку. Із ОСОБА_6 не проживали разом з 2009 року, з 13.10.2009 року він змінив місце проживання і припинив шлюбні відносини. Припинення фактичних шлюбних відносин ініціював він, бо в будинку по АДРЕСА_9 він жити не міг через сварки, агресивне відношення до нього з боку дружини та членів її родини до нього викликали працівників правоохоронних органів і він змушений був переїхати проживати в квартиру АДРЕСА_8. Господарство вели окремо до смерті дружини, але він відвідував її 2-3 рази в тиждень, давав кошти на лікування скільки було потрібно. З 2009 року ОСОБА_1 опікувався ОСОБА_6, він давав ОСОБА_1 гроші, а ОСОБА_1 супроводжував ОСОБА_6 на обслідування і розраховувався його грошима. Діюче законодавство не вимагає ведення касової книги в парафії.

Представник відповідача -ОСОБА_4 позовні вимоги ОСОБА_5 не визнав, просить відмовити її в задоволенні позову. Зустрічний позов підтримав в повному обсязі, просить задоволити вимоги зустрічного позову.

Співвідповідач за зустрічним позовом приватний нотаріус Монастирищенського нотаріального округу ОСОБА_9 листом № 314/0116 від 19.09.2011 року просить справу розглядати без її участі, свою позицію щодо позовних вимог зустрічного позову не висловила.

Свідок ОСОБА_10 показала, що в грудні 2007 року під час звірки з Уманською ЦРЛ її стало відомо, що ОСОБА_6 було прооперовано, вона була взята на облік, як онкохвора, оформляти групу інвалідності хвора не хотіла, так як не бажала розголошувати відомості про свою хворобу. В 2008 році ОСОБА_6 стало погано, була сильна інтоксикація, вона звернулась до Монастирищенської ЦРЛ, лікувалася на денному стаціонарі. ЇЇ лікуванням займалась вона та лікар-терапевт ОСОБА_11 ОСОБА_6 пролікувалася і її стан був задовільний. Якби стан був незадовільний, то частіше б зверталася за медичною допомогою. Під час візитів у Монастирищенську ЦРЛ ОСОБА_6 постійно супроводжував чоловік ОСОБА_3, купував медикаменти, надавав усіляку підтримку, витрати на лікування були значними. В 2007 році ОСОБА_6 оперували в Монастирищенськіій ЦРЛ, вона бачила біля ОСОБА_6 її чоловіка ОСОБА_3, на консультацію до мамолога в м.Черкаси возив її чоловік.

Свідок ОСОБА_12 показала, що вона добре знала покійну ОСОБА_6 так як вони працювали разом, знала з того часу як ОСОБА_6 почала працювати на посаді спеціаліста оргвідділу райдержадміністрації, в 2005 році вона звільнилася з роботи у зв»язку з пенсійним віком, але продовжувала спілкуватися з ОСОБА_6 до дня її смерті, спілкувалися 1 раз на тиждень, 1 раз на два тиждні. На роботі їх було 6 жінок і вони товаришували, разом святкували дні народження та інші свята. Була присутня на її заручинах з ОСОБА_3 ОСОБА_6 до реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 жила в квартирі (по АДРЕСА_1), після реєстрації шлюбу жили в тій квартирі вдвох. Згодом вони проживали в будинку, що в с. Нове Місто Монастирищенського району, біля житлового будинку її матері. Неодноразово була в них в даному будинку до та після капітального ремонту, який ОСОБА_6 робила разом з ОСОБА_3 Була старенька хата, вони зробили в ній капітальний ремонт і жили там. Через постійні сварки з 2008 року ОСОБА_6 та ОСОБА_3 . проживали окремо, років 3 до її смерті не жили разом. Зі слів ОСОБА_6 її відомо, що ОСОБА_6 залишилася проживати в хатинці в с. Нове Місто Монастирищенського району, що її там було добре, бо там були облаштовані всі зручності, а ОСОБА_3 винаймав квартиру в м. Монастирище, де і проживав сам до дня смерті ОСОБА_6 Про те, що разом робили ремонт, та про те, що разом не проживали, знає зі слів ОСОБА_6, яка розповідала про це на роботі під час обідньої перерви.

Свідок ОСОБА_13 показала, що вона з 1989 року добре знала покійну ОСОБА_6, з 1996 року працювали разом. ОСОБА_6 перебувала у шлюбі з ОСОБА_3, вони проживали разом в житловому будинку біля батьків ОСОБА_6 в с. Нове Місто Монастирищенського району, в якому ОСОБА_6 та ОСОБА_3 разом зробили капітальний ремонт, вони разом їздили на відпочинок. ОСОБА_3 возив ОСОБА_6 на роботу, забирав з роботи. З часом їхні шлюбні відносини ускладнились і на протязі останніх двох років перед смертю ОСОБА_6 ОСОБА_3 проживав окремо в квартирі в центрі м. Монастирище, а покійна ОСОБА_6 проживала в будинку в с. Нове Місто Монастирищенського району, з роботи її ОСОБА_3 . перестав забирати. Була в будинку в ОСОБА_6 неодноразово і в той час, коли вони проживали там разом, і в той час як вони разом вже не проживали. ОСОБА_6 говорила її, що «розходиться»з чоловіком.

Свідок ОСОБА_14 показала, що вона є рідною сестрою покійної ОСОБА_6, з 1981 року проживає в м. Черкаси та кілька раз на рік приїздить в м. Монастирище. В 1992 році ОСОБА_6 отримала квартиру по вул. Гагаріна в м.Монастирище, в 1994 році зареєструвала шлюб з ОСОБА_3, жили в квартирі на вул.Гагаріна. В 1998 чи в 2000 році сестра запитала, чи можна пожити в її хаті, вона дозволила. ОСОБА_6 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі та проживали в житловому будинку, що по АДРЕСА_9, який належить її на праві приватної власності. Мабуть з 1998 року по день смерті сестра жила в її хаті. Взаємовідносини ОСОБА_6 та ОСОБА_3 були складними, чи проживали вони разом до дня смерті сестри , сказати не може, так як рідко приїжджала. За чиї кошти був придбаний автомобіль DAEWOO NEXІA червоного кольору її також не відомо.

Свідок ОСОБА_15 показав, що років п»ятнадцять добре знає ОСОБА_3 та знав покійну ОСОБА_6, знає, що вони проживали разом в приватному будинку в с. Нове Місто Монастирищенського району, В 1995-1996 роках допомагав їм з будівництвом, бував у них на свята. Показав, що більше року до дня смерті ОСОБА_6 вони не проживали разом. ОСОБА_3 проживав в квартирі в м. Монастирище, він не одноразово був у нього в цій квартирі, ні ОСОБА_6, ні її речей там не бачив. Влітку 2010 року він допомагав ОСОБА_3 купувати автомобіль в м. Київ, на той час вони з ОСОБА_6 разом не проживали.

Свідок ОСОБА_16 показала, що вона знає ОСОБА_3 та покійну ОСОБА_6 з моменту їхнього одруження. Після одруження вони проживали в квартирі по вул. Гагаріна в м. Монастирище, потім перебрались до будинку в с. Нове Місто Монастирищенського району, а в квартиру здавали в найм. Взаємовідносини подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_6 були складними, мали місце сварки. З того часу як ОСОБА_3 купив квартиру, років три до дня смерті ОСОБА_6, вони проживали окремо і ОСОБА_6 говорила її, що якби не брат ОСОБА_15 та сестра ОСОБА_14, то вона б не мала за що лікуватися.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 ОСОБА_15, ОСОБА_17, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_5 та зустрічний позов ОСОБА_3 до задоволення не підлягаєють з врахуванням наступного:

Судом встановлено, що:

ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Монастирище Черкаської області померла ОСОБА_6, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5, яке 26.11.2010 року повторно видане відділом реєстрації актів цивільного стану Монастирищенського районного управління юстиції у Черкаської області, відповідний актовий запис в Книзі реєстрації смертей за № 125.

Позивачка ОСОБА_5 є матір»ю ОСОБА_6, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6, яке видане 19.03.1956 року Терлицьким сільЗАГСом Монастирищенського району Черкаської області; свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_7, яке видане 26.08.1994 року відділом реєстрації актів громадського стану Монастирищенської районної Ради Черкаської області, і є спадкоємцем першої черги за законом.

Відповідач ОСОБА_3 26.08.1994 року уклав шлюб з ОСОБА_6, що підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_7, яке видане 26.08.1994 року відділом реєстрації актів громадського стану Монастирищенської районної Ради Черкаської області, і є спадкоємцем першої черги за законом. Станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 даний шлюб був чинним.

Позов ОСОБА_5 щодо визнання права власності на ј частину автомобіля DAEWOO NEXІA, 2010 року випуску, ДНЗ НОМЕР_3, який зареєстрований на ОСОБА_3 до задоволення не підлягає, оскільки:

Із облікової картки приватного ТЗ НОМЕР_8 вбачається, що 19.10.2010 року власником легкового автомобіля DAEWOO NEXІA, 2010 року випуску, ДНЗ НОМЕР_3 зареєстрований ОСОБА_3.

Відповідно до довідки-рахунку серії КІМ № 252303, яка видана 20.07.2010 року ТОВ УзДЕУ-Україна»ідентифікаційний код 33348610, автомобіль марки ДЕУ Нексія двигун № НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_9 вартістю 62900 гривень куплений ОСОБА_3 20.07.2010 року в ТОВ УзДЕУ-Україна», м.Київ.

Згідно витягу з рахунку № НОМЕР_10 в Публічному акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль»м.Київ, МФО 380805 кошти в розмірі 7195,72 доларів США, внесені ОСОБА_3 14.07.2010 року, отримані ним готівкою 19.07.2010 року.

З показань свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16 судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_3 за 2-3 роки до смерті ОСОБА_6 разом не проживали, ОСОБА_6 фактично проживала в житловому будинку АДРЕСА_9 ОСОБА_3 проживав в квартирі АДРЕСА_8, чого не заперечує і представник позивачки ОСОБА_1, позивачкою та її представниками не надані суду докази, які б спростували дану обставину.

ОСОБА_3 03.06.2009 року на підставі договору дарування квартири набув право власності на квартиру АДРЕСА_8, з 13.10.2009 року зареєстрований в цій квартирі.

Кошти, за які ОСОБА_3 придбав автомобіль, внесені ним готівкою ТОВ УзДЕУ-Україна», (ідентифікаційний код 33348610) в гривнях в розмірі 62900 гривень; 7195,72 доларів США, що з врахуванням курсу валюти 793,80 за 100 доларів США складає 57119,63 грн., що значно менше вартості автомобіля.

Доказів того, що ОСОБА_3 використав на купівлю автомобіля DAEWOO NEXІA, 2010 року випуску, ДНЗ НОМЕР_3 саме ті кошти, які він 19.07.2010 року зняв з рахунку № НОМЕР_10 в Публічному акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль»м.Київ, та того, що автомобіль DAEWOO NEXІA, 2010 року випуску, ДНЗ НОМЕР_3 придбаний 20.07.2010 року за спільні кошти ОСОБА_3 та ОСОБА_6 суду не надано. Використання судом при постановленні рішення припущень замість доказів діючим законодавством не передбачено.

Відповідно до виписки по рахунку від 02.06.2011 року та довідки ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року на ім»я ОСОБА_3 були відкриті строкові депозитні рахунки, кожен із них є окремою строковою депозитною угодою, з різними умовами та строком розміщення депозитних коштів:

№ НОМЕР_11 USD відкритий 06.02.2008 року, закритий 27.05.2008 року у зв»язку із закінченням строку депозитної угоди і виплатою коштів;

№ НОМЕР_12 USD відкритий 27.05.2008 року, закритий 28.05.2009 року у зв»язку із закінченням строку депозитної угоди і виплатою коштів;

№ НОМЕР_13 USD відкритий 28.05.2009 року, закритий 28.08.2009 року у зв»язку із закінченням строку депозитної угоди і виплатою коштів;

№ НОМЕР_14 USD відкритий 28.08.2009 року, закритий 28.09.2009року у зв»язку з виплатою коштів;

№ НОМЕР_15 USD відкритий 28.09.2009 року, закритий 29.10.2009 року у зв»язку із закінченням строку депозитної угоди і виплатою коштів;

№ НОМЕР_16 USD відкритий 29.10.2009 року, закритий 29.11.2009 року у зв»язку із закінченням строку депозитної угоди і виплатою коштів;

№ НОМЕР_17 USD відкритий 01.12.2009 року, закритий 01.01.2010 року у зв»язку із закінченням строку депозитної угоди і виплатою коштів;

№ НОМЕР_18 USD відкритий 05.01.2010 року, закритий 05.02.2010 року у зв»язку із закінченням строку депозитної угоди і виплатою коштів;

№ НОМЕР_19 USD відкритий 05.02.2010 року, закритий 08.03.2010 року у зв»язку із закінченням строку депозитної угоди і виплатою коштів;

№ НОМЕР_20 USD відкритий 11.03.2010 року, закритий 11.04.2010 року у зв»язку із закінченням строку депозитної угоди і виплатою коштів;

№ НОМЕР_21 USD відкритий 13.04.2010 року, закритий 14.05.2010 року у зв»язку із закінченням строку депозитної угоди і виплатою коштів;

№ НОМЕР_22 USD відкритий 14.05.2010 року, закритий 14.06.2010 року у зв»язку із закінченням строку депозитної угоди і виплатою коштів;

№ НОМЕР_10 USD відкритий 14.06.2010 року, закритий 15.07.2010 року у зв»язку із закінченням строку депозитної угоди і виплатою коштів, кошти у сумі 7195,72 доларів США 15.07.2010 року із строкового депозитного рахунку № НОМЕР_10 зараховані на депозитний рахунок № НОМЕР_23, з якого 19.07.2010 року готівкою видані ОСОБА_3

Із виписки по рахунку від 02.06.2011 року та довідки ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» не вбачається, що кошти в сумі 7195,72 доларів США перераховані на рахунок ТОВ УзДЕУ-Україна»в рахунок оплати за автомобіль DAEWOO NEXІA, 2010 року випуску.

Автомобіль DAEWOO NEXІA, 2010 року випуску, ДНЗ НОМЕР_3 придбаний ОСОБА_3 20.07.2010 року, перереєстрований Монастирищенським ВРЕВ при заміні свідоцтва про реєстрацію 19.10.2010 року, за час їхнього з ОСОБА_6 окремого проживання у зв»язку з фактичним припиненням шлюбних відносин, тому суд відповідно до ч.6 ст. 57 Сімейного кодексу України визнає автомобіль DAEWOO NEXІA, 2010 року випуску, ДНЗ НОМЕР_3 особистою приватною власністю чоловіка -ОСОБА_3, відповідно, цей автомобіль не може бути включеним до спадкового майна спадкодавця ОСОБА_6

Відповідачем ОСОБА_3 надано суду благословення № 183/1-є від 21.12.2009 року управління Черкаської єпархії Української православної церкви Київського патріархату на придбання автомобіля за кошти Свято-Миколаївської церкви м.Монастирище та оформлення його на настоятеля даної церкви ОСОБА_3 для поліпшення обслуговування приходу, звершення церковних ритуальних послуг; протокол зборів Свято-Миколаївської церкви м.Монастирище від 17.02.2010 року про виділення коштів на купівлю автомобіля для поліпшення обслуговування приходу та оформлення автомобіля на настоятеля церкви ОСОБА_3; квитанцію до прибуткового касового ордеру № 14, проте відповідачем ОСОБА_3 не надано суду доказів того, що саме автомобіль DAEWOO NEXІA, 2010 року випуску, ДНЗ НОМЕР_3 придбаний ним за кошти та на потреби Свято-Миколаївської церкви м.Монастирище.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5 (співвідповідач за ухвалою Монастирищенського районного суду від 07.06.2011 року - приватний нотаріус Монастирищенського нотаріального округу ОСОБА_9) про визнання недійсним договору дарування Ѕ частини квартири АДРЕСА_1, який укладений 07.05.2009 року між ОСОБА_3 (дарувальником) та ОСОБА_6 (обдарованою), зареєстрованого в реєстрі за № 987 (витяг № 22934648 від 04.06.2009 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно) до задоволення не підлягає, оскільки позивач не надав суду доказів того, що цей правочин вчинений ним під впливом тяжких для нього обставин і на вкрай невигідних умовах.

Відповідно до довідки Монастирищенської ЦРЛ № 231 від 04.08.2011 року ОСОБА_6 з 01.12.2007 року перебувала на «Д»обліку в онкологічному кабінеті з діагнозом: Са кишечника. Із показань свідка ОСОБА_10 та із матеріалів медичної карти № 6934 стаціонарного хворого ОСОБА_6 за період лікування в Монастирищенській ЦРЛ з 27.11.2007 року по 13.12.2007 року не вбачається того, що ОСОБА_6 перебувала під час укладення договору дарування, чи напередодні укладення, у важкому стані.

У власності ОСОБА_6 станом на ІНФОРМАЦІЯ_3, на день її смерті, перебувала квартира АДРЕСА_1, що підтверджено свідоцтвом про право власності на житло, яке видане 11.11.1994 року органом приватизації при Монастирищенській міській Раді народних депутатів; договором дарування частини квартири від 07.05.2009 року, зареєстрованим в реєстрі за № 987, та витягом № 22934648 від 04.06.2009 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

В тексті договору дарування Ѕ частини квартири АДРЕСА_1, який укладений 07.05.2009 року, є запис про те, що договір не укладається під впливом тяжкої для дарувальника обставини, в договорі є підпис дарувальника ОСОБА_3 Порушень діючого законодавства при укладенні договору дарування судом не встановлено.

Керуючись ст. ст.11, 16, ч.1 ст.202, ст.ст.203, 204, 215, 233, 325, 328, 717,1218, ч.1 ст.1226, 1258, 1261, 1268, 1269, 1278 ЦК України; ст.ст.57,61 СК України; ст. ст. 3, 5, 6, 7, 8, 10, 158-159, 208-209, 212-215, 223, 294 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_6 - на ј частину автомобіля НОМЕР_3, який зареєстрований Монастирищенським ВРЕВ 19.10.2010 року, відмовити.

В задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування частини квартири АДРЕСА_1 від 07.05.2009 року відмовити.

Зняти арешт на майно, яке зареєстроване на ОСОБА_3: автомобіль DAЕWOO NEXIA, 2010 року виробництва, зареєстрований Монастирищенським ВРЕВ 19.10.2010 року, д/н НОМЕР_4; грошові кошти на депозитних рахунках, відкритих на імВ»я ОСОБА_3 в Монастирищенському відділені Черкаської ОД АТ В«Райффайзен Банк АвальВ» ; квартиру АДРЕСА_8

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення через Монастирищенський районний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Т.І.Діденко

Повне рішення складене 23.03.2012 року.

Справа № 2-8/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

16 березня 2012 року м.Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Діденко Т.І.,

з участю: секретаря - Прилуцької О.І.,

представників позивачки -ОСОБА_1, ОСОБА_2; відповідача -ОСОБА_3, представника відповідача -адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно та його розподіл та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання договору дарування частини квартири недійсним,

в и р і ш и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_6 - на ј частину автомобіля НОМЕР_3, який зареєстрований Монастирищенським ВРЕВ 19.10.2010 року, відмовити.

В задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування частини квартири АДРЕСА_1 від 07.05.2009 року відмовити.

Зняти арешт на майно, яке зареєстроване на ОСОБА_3: автомобіль DAЕWOO NEXIA, 2010 року виробництва, зареєстрований Монастирищенським ВРЕВ 19.10.2010 року, д/н НОМЕР_4; грошові кошти на депозитних рахунках, відкритих на імВ»я ОСОБА_3 в Монастирищенському відділені Черкаської ОД АТ В«Райффайзен Банк АвальВ» ; квартиру АДРЕСА_8

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення через Монастирищенський районний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Т.І.Діденко