Рішення

від 15.03.2012 по справі 18/324/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

15.03.2012р. Справа № 18/324/12

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Полтавський м'ясокомбінат", вул. Харчовиків, 6, м. Полтава, Полтавська область,36014

про Стягнення грошових коштів

Суддя Тимощенко О.М.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 15.03.2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Полтавський м'ясокомбінат" на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 суми основного боргу 8550,00 грн., 3% річних - 106,88 грн. та інфляційних в розмірі 17,11 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, 03.03.2012 року надав суду клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення 8 550,00 гривень суми основного боргу, в зв'язку зі сплатою його відповідачем та просить суд стягнути з відповідача 106,88 гривень 3% річних та 17,11 гривень інфляційних.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи), відзив на позовну заяву не подав, вимоги ухвали суду від 21.02.2012 року про порушення провадження у справі не виконав.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд двічі повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, то справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд встановив:

05 серпня 2011 року Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (позивач) поставила товар - воду мінеральну "Гоголівська" на суму 8550,00 грн., а ТОВ "Торговий дім Полтавський м'ясокомбінат" (відповідач) прийняв вказаний товар на суму 8550,00 грн. Даний факт підтверджується товарною накладною № 111 від 05.08.2011 року, підписаною сторонами (арк. справи 11).

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Статтею 181 ГК України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З огляду на фактичні правовідносини, які склалися між сторонами суд встановив, що сторонами по справі був вчинений правочин, який за своєю суттю є договором купівлі-продажу, згідно якого, в силу ст. 655 ЦК України, продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, зобов'язуючим, що обумовлено взаємним виникненням у кожної із сторін прав та обов'язків, а саме, зобов'язання продавця передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов'язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги. Даний договір є консенсуальним, оскільки права та обов'язки виникають вже в момент досягнення ними угоди за всіма істотними умовами. Отже, змістом договору купівлі продажу є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В порушення вимог договору ТОВ «Торговий дім Полтавський м'ясокомбінат» не здійснив розрахунки за отриманий товар , у зв'язку з чим виникла заборгованість на суму 8550,00 грн.

03.03.2012 року від позивача до суду надійшло клопотання в якому зазначено, що сума основного боргу 8550,00 гривень була погашена Відповідачем повністю, що підтверджується платіжним дорученням №28 від 24.02.2012 року.

Отже, в частині стягнення 8550,00 гривень основного боргу відсутній предмет спору і провадження у справі підлягає припиненню. Але оскільки сплата відбулася після порушення провадження у справі, то судові витрати в цій частині позову покладаються на відповідача.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 106,88 грн. 3% річних та 17,11 грн. інфляційних.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

В частині стягнення 3% річних та інфляційних суд задовольняє позовні вимоги частково.

Відповідно до ч.2 статті 530 ГПК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимога про сплату боргу за товар в сумі 8550,00 була надіслана позивачем 18.11.2011 року та отримана відповідачем 22.11.2011 року про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (арк.с. 10), то з врахуванням приписів статей 253,530 ЦК України обов'язок про сплату боргу за товар в сумі 8550,00 гривень у відповідача виник лише з 23.11.2011 року. Судом було здійснено перерахунок 3% річних та інфляційних за допомогою калькулятору "Ліга: Закон Еліт " з яких стягненню підлягають 21,78 гривень 3% річних та 17,10 гривень інфляційних .

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами ( в мат. справи), відповідачем не заперечуються і підлягають задоволенню частково.

На підставі матеріалів справи та керуючись 33,43,49,75,82-85 ГПК України, суддя, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. В частині стягнення 8550,00 гривень основного боргу провадження припинити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Полтавський м'ясокомбінат" (вул. Харчовиків,6 , м. Полтава, Полтавська обл., 36000, р/р 26000100317101 у Ф Полтав. РУ АТ "КБ "Експобанк", МФО 331928, код ЄДРПОУ 36600933) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 3% річних в сумі 21,78 грн., інфляційних нарахувань в сумі 17,10 грн., 1593,70 грн. витрат по оплаті судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити в задоволенні.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

Суддя Тимощенко О.М.

повне рішення складено 16.03.2012 року