20/5333-А
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"03" листопада 2006 р. Справа №20/5333-А
за позовом Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів,
м. Хмельницький
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Морепродукти", м. Хмельницький
про стягнення 3526,67 грн.
Суддя Гладій С.В.
Секретар судового засідання Малінковський Г.М.
Представники:
Від позивача - Мороз Т.М. - за дор. № 01-04/33 від 13.01.2006р.
Від відповідача - не з'явився.
Позивач у позовній заяві з врахуванням зменшення позовних вимог просить стягнути з відповідача 3526,67 грн. адміністративно-господарських санкцій за недодержання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів відповідно до ст.ст.19,20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.
У судовому засіданні представник позивача на задоволені позовних вимог з врахуванням уточнення наполягає.
У судове засідання повноважний представник відповідача не з'явився, заперечення на позов не надав.
Заслухавши осіб, які з'явились у судове засідання, та дослідивши матеріали справи, суд встановив.
Відповідачем подано позивачу звіт форми №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, відповідно до якого відповідачем показана середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік –15 осіб, кількість працюючих інвалідів (штатних працівників, яким за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність) –не визначена; чисельність інвалідів –штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях створених відповідно до 4-х відсотковому нормативу – 1 особа, фонд оплати праці штатних працівників зазначено в сумі 53,00 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника –3530,00 тис. грн.
На підставі даних звіту позивачем проведено розрахунок адміністративно-господарських санкцій в розмірі 3526,67 грн., виходячи з розміру середньої річної заробітної плати на підприємстві за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Крім того, за порушення строків сплати адміністративно-господарських санкцій до 15.04.06 ) позивачем нараховано пеню в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного Банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк, яка становить 158,61 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій та пені позивач звернувся з позовом до суду.
Проте позивачем зменшено позовні вимоги, де просить стягнути з відповідача 3526,67 грн. адміністративно-господарських санкцій.
Аналізуючи надані по справі докази та пояснення представників сторін, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.
Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" в редакції, чинній у 2005р. встановлено для підприємств (об'єднань), установ і організацій нормативи робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, зокрема, для підприємств з кількістю працюючих від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Робоче місце інваліда, згідно з п. 1 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314, зі змінами та доповненнями, - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації, незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда.
Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда (п. 3). Підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів і включають їх до колективного договору (п. 5).
Відповідно створеним робочим місцем є те, яке введено в дію шляхом працевлаштування інваліда. Закон зобов'язує відповідача, відповідно до нормативу, створити робочі місця для праці інвалідів, зазначити їх у колективному договорі і інформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів, а органи працевлаштування - підібрати робоче місце і працевлаштувати інваліда.
Як вбачається з наданих в матеріали справи доказів, позивач вимоги закону виконав. Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів на 2005р. відповідач передбачив 1 робоче місце для штатного працівника - інваліда, створеного відповідно до вимог ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні“. При цьому, відповідач не створив на підприємстві робочі місця для інвалідів з відповідною їх атестацією. Крім того, відповідач не проінформував місцеві органи соціального захисту населення та центр зайнятості про створені ним робочі місця та вакантні посади для інвалідів, про що свідчать відповідні довідки даних організацій. Зазначене підтверджується листами Хмельницького міського центру зайнятості № 23-05/992 від 25.05.2006р., управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 4539 від 15.06.2006р.
Згідно ст.20 Закону „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства (об'єднання), установи і організації, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності та господарювання, на яких працює більше 15 осіб в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), у відповідній установі, організації за робоче місце, не зайняте інвалідом
У Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями адміністративно-господарських санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.01 №1767 передбачено, що адміністративно-господарські санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій згідно ст. 20 Закону тягне за собою нарахування пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій в розмірі 120 % річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день її прострочення, включаючи день сплати.
Тому позивачем правомірно нараховані адміністративно-господарські санкції в розмірі 3526,67 грн. за недодержання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та 158,61 грн. пені.
Судом враховується клопотання позивача про зменшення суми позовних вимог до 3526,67 грн. адміністративно-господарських санкцій.
За таких обставин позовні вимоги (з врахуванням зменшення позовних вимог) визнаються обґрунтованими, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.4, 14, 69-71, 86, 104, 158-163, 167, 254-255, п.6 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України , СУД
П О СТ А Н О В И В :
Позов Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Морепродукти", м. Хмельницький про стягнення 3526,67 грн. адміністративно-господарських санкцій задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Морепродукти", м. Хмельницький / вул. Чорновола, 88/4, код 31617476 / на користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Хмельницький / вул. Грушевського, 87, код 14149591 / 3526,67 грн. / три тисячі п'ятсот двадцять шість гривень 67 коп. / адміністративно-господарських санкцій.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В. Гладій
Віддруковано 3 примірники:
1 –по справі,
2 - позивачу,
3 –відповідачу.
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 03.11.2006 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 221642 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Гладій С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні