Ухвала

від 21.03.2012 по справі 6-29471вов08

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2012 року м. Киї в

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г., суддів: Гуменюка В.І., Охрімчук Л.І., Жайворонок Т.Є., Патрюка М.В., Лященко Н.П., Романюка Я.М., Онопенка В.В., Сеніна Ю.Л.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора м. Києв а в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів до О СОБА_10, товариства з обмежен ою відповідальністю “АФІ ДС- 3” про визнання договору купі влі-продажу земельної ділянк и та державного акта на право власності на земельну ділян ку недійсними, повернення ст орін у попередній стан за ска ргою товариства з обмеженою відповідальністю “АФІ ДС-3” п ро перегляд у зв' язку з виня тковими обставинами рішення Бориспільського міськрайон ного суду Київської області від 7 жовтня 2009 ро ку, ухвали апеляційного суду Київської області від 23 грудн я 2009 року та ухвали судді Верховного Суду України від 16 квітня 2010 року,

в с т а н о в и л а :

У березні 2009 року заступ ник прокурора м. Києва в інтер есах держави в особі Державн ого комітету України із земе льних ресурсів звернувся до суду з указаним вище позовом , в якому зазначав, що 21 березня 2008 року між товарист вом з обмеженою відповідальн істю “АФІ ДС-3” (далі - ТОВ “АФІ ДС-3”) і ОСОБА_10 було ук ладено договір купівлі-прода жу земельної ділянки площею 3, 1201 га, що знаходиться на терит орії Великоолександрівсько ї сільської ради Бориспільсь кого району Київської област і, цільове призначення якої - для ведення особистого селя нського господарства, на під ставі якого ТОВ “АФІ ДС-3” 13 чер вня 2008 року було видано держав ний акт на право приватної вл асності на цю земельну ділян ку.

Посилаючись на те, що ТОВ “ АФІ ДС-3” є спільним підприємс твом, заснованим за участю ін оземної юридичної особи - А фі Юкрейн Лтд, яка зареєстр ована та діє відповідно до за конодавства Республіки Кіпр і згідно з вимогами ст. ст. 22, 82 З емельного кодексу України (д алі - ЗК України) не може набу вати право власності на земл і сільськогосподарського пр изначення, та з урахуванням у кладення договору всупереч п . 15 Перехідних положень ЗК Укр аїни, яким передбачено морат орій на відчуження земельних часток (паїв) для ведення особ истого селянського господар ства, позивач просив: визнати недійсними вказані вище дог овір купівлі-продажу земельн ої ділянки й виданий на підст аві нього держаний акт на пра во власності на земельну діл янку; застосувати наслідки н едійсності правочину шляхом зобов' язання ТОВ “АФІ ДС-3” п овернути земельну ділянку ОСОБА_10, а останнього поверн ути ТОВ “АФІ ДС-3” кошти в розм ірі 2 923 684 грн. 22 коп., отримані за п родаж указаної вище земельно ї ділянки.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київськ ої області від 7 жовтня 2009 року, залишеним без змін ухвалою а пеляційного суду Київської о бласті від 23 грудня 2009 року, поз ов задоволено. Визнано недій сним з моменту вчинення дого вір купівлі-продажу земельно ї ділянки площею 3,1201 га, що знах одиться на території Великоо лександрівської сільської р ади Бориспільського району К иївської області, укладений 21 березня 2008 року між ТОВ “АФІ ДС-3” і ОСОБА_10 та посв ідчений приватним нотаріусо м Київського міського нотарі ального округу ОСОБА_12 за реєстровим № 1556. Визнано недій сним державний акт на право в ласності на вказану земельну ділянку, зареєстрований у Кн изі записів реєстрації актів на право власності на землю т а на право постійного корист ування землею, договорів оре нди землі за № 020852600058. Зобов' яза но ТОВ “АФІ ДС-3” повернути О СОБА_10 указану вище земельн у ділянку. Зобов' язано ОСО БА_10 повернути ТОВ “АФІ ДС-3” кошти, отримані згідно з дого вором купівлі-продажу зазнач еної земельної ділянки, у роз мірі 2 923 684 грн. 22 коп.

Ухвалою судді Верховного С уду України від 16 квітня 2010 рок у у відкритті касаційного пр овадження за касаційною скар гою ТОВ “АФІ ДС-3” на в казані вище рішення судів пе ршої та апеляційної інстанці й відмовлено у зв' язку з нео бґрунтованістю.

У скарзі про перегляд у зв ' язку з винятковими обстави нами вищевказаних судових рі шень ТОВ “АФІ ДС-3”, указуючи, щ о спірна земельна ділянка на лежала на праві приватної вл асності ОСОБА_10, яку остан ній мав право продавати або і ншим шляхом відчужувати, не п ідпадала під будь-які обмеже ння, установлені чинним зако нодавством, та, крім того, спіл ьні підприємства є юридичним и особами України, які мають п раво набувати у власність зе млі сільськогосподарського призначення на підставі дог овору купівлі-продажу, ТОВ “А ФІ ДС-3” просить скасувати вка зані вище судові рішення, пос илаючись на неоднакове засто сування судом касаційної інс танції одного й того самого п оложення закону, та у справі у хвалити нове рішення про від мову в задоволенні позовних вимог.

Посилається на те, що в ана логічній справі за позовом з аступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Д ержавного комітету України і з земельних ресурсів до ОСО БА_13, ТОВ “АФІ ДС-1” про визнан ня недійсними договору купів лі-продажу земельної ділянки й державного акта на право пр иватної власності на землю, з обов' язання повернути земе льну ділянку й грошові кошти рішенням колегії суддів Суд ової палати у цивільних спра вах Верховного Суду України від 19 травня 2010 року рі шення судів першої та апеляц ійної інстанцій про часткове задоволення позовних вимог скасовано, й у позові відмовл ено.

У запереченнях на скаргу за ступник прокурора м. Києва пр осить скаргу відхилити та за лишити без змін оскаржувані судові рішення, посилаючись на їх законність і обґрунтов аність.

13 листопада 2011 року набрав чи нності Закон України від 20 жов тня 2011 року № 3932 - VI “Про внесенн я змін до деяких законодавчи х актів України щодо розгляд у справ Верховним Судом Укра їни”.

Відповідно до абз. 4 п. 2 розд. XI II “Перехідні положення” Зако ну України “Про судоустрій і статус суддів” допущені до р озгляду за винятковими обста винами до набрання чинності цим Законом цивільні справи розглядаються Верховним Суд ом України в порядку та в межа х повноважень, що діяли до наб рання чинності цим Законом.

Ураховуючи наведене, скарг а розглядається в порядку Ци вільного процесуального код ексу України (далі - ЦПК Україн и) від 18 березня 2004 року в р едакції, що діяла до набрання чинності Законом України ві д 7 липня 2010 року “Про судоустрій і статус суддів” .

Заслухавши доповідь судді , дослідивши матеріали справ и та перевіривши наведені в с карзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таки х підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 354 ЦПК У країни підставою оскарження у зв' язку з винятковими обс тавинами судових рішень у ци вільних справах після їх пер егляду у касаційному порядку є неоднакове застосування с удом касаційної інстанції од ного й того самого положення закону.

Ухвалюючи рішення про задо волення позову, суд першої ін станції, з яким погодилися ап еляційний і касаційний суди, виходив із того, що ТОВ “АФІ Д С-3” є спільним підприємством , заснованим за участю юридич ної особи іноземної держави вважав, що спірну земельну ді лянку товариство придбало з порушенням за аналогією зако ну вимог норм Земельного код ексу України, зокрема, ст. ст. 22 і 82, якими встановлено заборон у набуття у приватну власніс ть іноземних юридичних осіб та спільних підприємств за ї х участю, земель сільськогос подарського призначення.

У наданих як приклад неодна кового застосування одного й того самого положення закон у рішеннях колегії суддів Су дової палати у цивільних спр авах Верховного Суду України суд касаційної інстанції не погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій, якими позови задоволено указавши, що суди помилково застосува ли до спірних відносин ст. 82 ЗК України, оскільки ця норма не передбачає обмежень для наб уття права власності на земл і сільськогосподарського пр изначення для спільних підпр иємств, яким є набувач у справ ах.

Таким чином, існує неодна кове застосування одного й т ого самого положення закону, проте колегія суддів не знах одить підстав для задоволенн я скарги.

З матеріалів справи вбача ється, що ТОВ “АФІ ДС-3” є спіль ним підприємством, учасникам и якого є: Афі Юкрейн Лтд, ю ридична особа, яка належним ч ином зареєстрована та діє зг ідно із законодавством Респу бліки Кіпр, та ТОВ “БУДІНКОМ - УКРАЇНА”, юридична особа, яка належним чином зареєстрован а та діє згідно із законодавс твом України (а.с. 13). На підстав і договору купівлі-продажу, у кладеного 21 березня 2008 року між ОСОБА_10 і ТОВ “АФІ ДС-3”, ост аннє придбало земельну ділян ку площею 3,1201 га, що згідно з дог овором купівлі-продажу від 3 л истопада 2006 року перейшла у вл асність ОСОБА_10 від ОСОБ А_14 (а.с. 100), і знаходиться на те риторії Великоолександрівс ької сільської ради Бориспіл ьського району Київської обл асті, кадастровий номер № 3220880900: 08:003:0028, цільове призначення якої - для ведення особистого селя нського господарства (а.с. 7).

У скарзі про перегляд суд ових рішень у зв' язку з виня тковими обставинами заявник посилається на те, що судами н е враховано, що ОСОБА_10, яко му на законних підставах нал ежала на праві власності спі рна земельна ділянка, правом ірно продав її ТОВ “АФІ ДС-3”, щ о не суперечить ст. ст. 22, 82 ЗК Укр аїни.

Перевіряючи доводи скарги , Верховний Суд України знахо дить, що судові рішення всіх і нстанцій ґрунтуються на обст авинах з урахуванням заявлен их у позові підстав визнання договору недійсним за ст. ст. 22, 82, п. 15 Перехідних положень ЗК України.

Згідно зі ст. 14 Конституції У країни право власності на зе млю гарантується. Це право на бувається і реалізується гро мадянами, юридичними особами та державою виключно відпов ідно до Закону.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 82 З К України спільні підприємст ва, засновані за участю інозе мних юридичних і фізичних ос іб, можуть набувати право вла сності на земельні ділянки н есільськогосподарського пр изначення у випадках, виз начених ч. ч. 1 та 2 цієї статті, т а в порядку, встановленому ци м Кодексом для іноземних юри дичних осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 82 ЗК України ю ридичні особи (засновані гро мадянами України або юридичн ими особами України) можуть н абувати у власність земельні ділянки для здійснення підп риємницької діяльності у раз і: придбання за договором куп івлі-продажу, ренти, даруванн я, міни, іншими цивільно-право вими угодами; внесення земел ьних ділянок її засновниками до статутного капіталу; прий няття спадщини; виникнення і нших підстав, передбачених з аконом.

А частиною 2 указаної статті передбачено набуття права в ласності іноземними юридичн ими особами на землі несільс ькогосподарського призначе ння: у межах населених пу нктів у разі придбання об'єкт ів нерухомого майна та для сп орудження об'єктів, пов'язани х із здійсненням підприємниц ької діяльності в Україні; за межами населених пунктів у р азі придбання об'єктів нерух омого майна.

Крім того, ч. 4 ст. 22 ЗК Україн и встановлено вичерпний пере лік набувачів, які не можуть н абувати у власність землі сі льськогосподарського призн ачення, а саме: іноземні грома дяни, особи без громадянства , іноземні юридичні особи та і ноземні держави.

Згідно ст. 202 Цивільного коде ксу України (далі - ЦК Україн и) правочином є дія особи, спря мована на набуття, зміну або п рипинення цивільних прав та обов' язків, а ст. 203 цього Коде ксу визначено загальні вимог и, додержання яких є обов' яз ковим для чинності правочину , зокрема: зміст правочину не м оже суперечити цьому Кодексу , іншим актам цивільного зако нодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, я ка вчиняє правочин, повинна м ати необхідний обсяг цивільн ої дієздатності; волевиявлен ня учасника правочину має бу ти вільним і відповідати йог о внутрішній волі; правочин м ає вчинятись у формі, встанов леній законом; має бути спрям ований на реальне настання п равових наслідків, що обумов лені ним; та ін.

Відповідно до п. 15 Перехідни х положень ЗК України до набр ання чинності законами Украї ни про державний земельний к адастр та про ринок земель не допускається купівля-продаж або іншим способом відчужен ня земельних ділянок і зміна цільового призначення (вико ристання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб д ля ведення товарного сільськ огосподарського виробництв а, земельних ділянок, виділен их в натурі (на місцевості) вла сникам земельних часток (паї в) для ведення особистого сел янського господарства.

Системний аналіз наведени х норм дає підстави для висно вку про те, що судами правильн о, з застосуванням аналогії з акону, визнано спірну земель ну ділянку такою, що не могла б ути об' єктом купівлі-продаж у між сторонами.

З урахуванням наведеного к олегія суддів вважає, що дово ди скарги є необґрунтованими й підстав для скасування суд ових рішень немає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 358 ЦПК У країни розглядаючи справу в порядку провадження у зв' яз ку винятковими обставинами, Верховний Суд України має пр аво постановити ухвалу про в ідхилення скарги і залишення рішення, ухвали без змін.

Керуючись ст. ст. 357, 358 ЦПК Укра їни (у редакції, що діяла до на брання чинності Закону Украї ни від 7 липня 2010 року № 2453-VI), колег ія суддів Судової палати у ци вільних справах Верховного С уду України

у х в а л и л а :

Скаргу товариства з обм еженою відповідальністю “АФ І ДС-3” про перегляд у зв' язку з винятковими обставинами в ідхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київськ ої області від 7 жовтня 2009 року, ухвалу апеляційного суду Ки ївської області від 23 г рудня 2009 року та ухвалу судді В ерховного Суду України від 16 квітня 2010 року залишит и без змін.

Ухвала оскарженню не під лягає.

Головуючий А.Г. Ярема Судді: В.І. Гуменюк

Т.Є. Жайвороно к

Н.П. Лященко

В.В. Онопенко

Л.І. Охрімчук

М.В. Патрюк

Я.М. Романюк

Ю.Л. Сенін