Ухвала

від 13.03.2012 по справі 1328/1-235/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1328/1-235/11 Головуючий у 1 інстан ції: Білінська Г.Б.

Провадження № 11/1390/282/12 Доповідач: Березюк О. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2012 року Колегі я суддів судової палати у кри мінальних справах Апеляційн ого суду Львівської області в складі:

головуючого - Березюка О.Г .,

суддів - Вовка А.С., Роман юка М.Ф.

з участю прокурора - Гнаті ва Я.І.,

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Л ьвові кримінальну справу за апеляцією прокурора Гнатіва Я.І. на вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 28 грудня 2011 року відносно ОСО БА_3 та ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И Л А:

цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Те тевчиці Радехівського район у Львівської області, україн ця, громадянина України, з вищ ою освітою, пенсіонера, непра цюючого, одруженого, невійсь ковозобов'язаного, несудимог о, проживаючого - АДРЕСА_1,

у пред' явленому обвинув аченні у вчиненні злочинів, п ередбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст .366 КК України визнано невинув атим та виправдано у зв' язк у із недоведеності його учас ті у вчиненні цих злочинів.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ур одженця с.Курахівка Селідовс ького району Донецької облас ті, українця, громадянина Укр аїни, з вищою освітою, працююч ого на посаді заступника дир ектора ДП «Південнодонбасів ська №1», одруженого, невійс ьковозобов'язаного, несудимо го, має на утриманні малолітн ього сина ОСОБА_5, ІНФОРМ АЦІЯ_6, зареєстрованого - А ДРЕСА_2, фактично проживаюч ого - АДРЕСА_3,

у пред' явленому обвинува ченні у вчиненні злочинів, пе редбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.3 66 КК України визнано невинува тим та виправдано у зв' язку із недоведеності його участ і у вчиненні цих злочинів.

Обраний запобіжний захід у справі відносно ОСОБА_3 т а ОСОБА_4 скасовано.

Вирішено питання про речов і докази у справі.

Скасовано заходи забезпеч ення цивільного позову у виг ляді накладення арешту на ма йно ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Відмовлено у задоволенні ц ивільного позову.

Підсудні ОСОБА_3 та ОС ОБА_4 органом досудового сл ідства обвинувачуються у том у, що ОСОБА_3, працюючи на по саді першого заступника Міні стра вугільної промисловост і України, будучи службовою о собою та представником влади , маючи умисел на заволодіння державними грошовими коштам и в особливо великих розміра х з корисливих мотивів, за поп ередньою змовою та в групі з ОСОБА_4, який займав посаду з аступника начальника управл іння реструктуризації шахтн ого фонду Міністерства вугіл ьної промисловості України ( далі - Мінвуглепром України), ш ляхом зловживання своїм служ бовим становищем, заволоділи державними коштами в особли во великих розмірах, тобто у в чиненні злочину, передбачено го 191 ч.5 КК України.

Крім цього, підсудні із анал огічних підстав обвинувачую ться у вчиненні злочинів, пер едбачених ст.ст. 364 ч.2, 366 ч.2 КК Укр аїни - у зловживанні владою та службовим становищем, що спр ичинило тяжкі наслідки, а так ож у скоєнні службового підр облення документів, що сприч инило тяжкі наслідки.

Згідно обвинувального вис новку підсудний ОСОБА_3, п рацюючи на підставі Указу Пр езидента України №33/96 від 6.01.1996 р. та наказу Міністра вугільно ї промисловості України №2/к від 09.01.1996 р. на посаді першого з аступника Міністра вугільно ї промисловості України, буд учи представником влади та с лужбовою особою, з метою неза конного особистого збагачен ня, умисно, використовуючи вл аду всупереч інтересам служб и, діючи за передньою змовою в групі з заступником началь ника управління реструктури зації шахтного фонду Мінвугл епрому України ОСОБА_4 і д иректором ТзОВ «Укрінтерстр ой ЛТД»ОСОБА_6, матеріали відносно якого були виділені в окреме провадження, маючи з лочинний умисел на розкрадан ня державних коштів в особли во великих розмірах, перебув аючи під час відрядження в пр иміщенні ВО «Укразахідвугіл ля», що розташоване в м. Червон ограді Львівської області, п риблизно 18-19 лютого 1996 року пере дав директору ДП «Західвугле збутпостач»ОСОБА_7 факсо копію рахунку-фактури №70 від 1 6.02.1996 року ТзОВ «Укрінтерстро й», яке очолював ОСОБА_6, та дав вказівку ОСОБА_7 пере рахувати нібито за дольову у часть в проведенні ремонтно- будівельних робіт по облашту ванню неіснуючої зали засіда нь колегії Мінвуглепрому з р ахунку ДП «Західвуглезбутпо стач»на рахунок цього підпри ємства грошові кошти в сумі 25 млрд. крб., що еквівалентно 250 ти с. грн. і є особливо великим ро зміром, при цьому виконавши н а вказаному рахунку-фактурі запис «фирма Укринтерстрой» . ОСОБА_3 пояснив ОСОБА_7 , що після приїзду в Мінвуглеп ром України він надішле відп овідного листа, яким підтвер дить підставу для перерахува ння таких грошових коштів. ОСОБА_7, виконуючи вказівку ОСОБА_3, без укладення від повідного договору, отримавш и від ОСОБА_3 факсокопію р ахунку-фактури №70 від 16.02.1996 рок у, передав останню з відпов ідною резолюцією в бухгалтер ію очолюваного ним ДП «Захід вуглезбутпостач»для провед ення перерахування грошових коштів. На підставі цієї факс окопії рахунку-фактури №70 від 16.02.1996 року ДП «Західвуглезбут постач»платіжними дорученн ями №25 від 19 лютого 1996 року, №44 від 23 лютого 1996 року та №46 від 26 лютог о 1996 року перерахувало ТзОВ «У крінтерстрой»відповідно гр ошові кошти в розмірі 10 млрд. к рб., 10 млрд. крб. та 5 млрд. крб., а вс ього грошові кошти на загаль ну суму 25 млрд. крб., що еквівале нтно 250 тис. грн., вказавши призн ачення платежів «доля за буд івництво згідно рахунку-факт ури №70 від 16.02.1996 року».

ОСОБА_6, будучи директором ТзОВ „Укрінтерстрой", діючи з а вказівкою заступника начал ьника управління реструктур изації шахтного фонду Мінвуг лепрому України ОСОБА_4, я кий повідомив йому відповідн і банківські реквізити фікти вних приватних підприємств « Хронотехніка»і «Промсвітло », що займалися переведенням безготівкових обігових кошт ів у готівку, підробивши плат іжні доручення № 28 від 21 лютого 1996 року та №39 від 28 лютого 1996 року, перерахував отримані від ДП „Західвуглезбутпоста ч" вищезазначені грошові кош ти в сумі 25 млрд. крб. на розраху нкові рахунки цих фіктивних підприємств, які були відкр иті в Лівобережному відділе нні КБ «Приватбанк», а саме: н а розрахунковий рахунок при ватного підприємства «Хрон отехніка»- 10 млрд. крб. та на роз рахунковий рахунок приватно го підприємства «Промсвітло »- 15 млрд. крб. Після того, як заз начені кошти були переведені в готівку та принесені ОСО БА_6 в офіс ТзОВ «Укрінтерст рой», що розташований на АД РЕСА_4, останній на початку б ерезня 1996 року передав їх підс удному ОСОБА_4 Підсудний ОСОБА_3 обвинувачується т акож у тому, що, працюючи на по саді першого заступника Міні стра вугільної промисловост і України, будучи представни ком влади та службовою особо ю, з метою прикриття заволоді ння державними коштами в роз мірі 25 млрд. крб., вчинив службо ве підроблення листа Міністе рства вугільної промисловос ті України від 01.03.96 р. № 2-1251/9 на адр есу генерального директора В О «Укрзахідвугілля»ОСОБА _8 про необхідність укладен ня договору і профінансуванн я ремонтно-будівельних робіт для облаштування малої зали засідань колегії Мінвуглепр ому, як дольової участі, з фірм ою «Укрінтерстрой»; товаро-т ранспортної накладної № 49093 бе з номера та дати на перевезен ня 1950 м транспортерної стрічк и ПВХ 1000 х 4 автомобілем марки « Камаз»32-99 ДОН»з фірми «Укрінт ерстрой»на шахту № 10 «Великом остівська», завірену печатко ю фірми «Укрінтерстрой», під писавши її особисто за особу , яка здала стрічку для переве зення, чим заподіяв тяжкі нас лідки. Після заволодіння в гр упі з ОСОБА_4 державними к оштами в особливо великих ро змірах, з метою прикриття вчи нення цього злочину, умисно, з корисливих мотивів, викорис товував владу всупереч інтер есам служби. Його дії, як вбача ється із змісту обвинуваченн я, виразилися, зокрема, в тому, що він виготовив та передав н а ВО «Укрзахідвугілля»вищев казаного листа за №2-1259/1 від 01.03.96 р . за своїм підписом про необхі дність укладення договору з фірмою «Укрінтерстрой»та фі нансування ремонтно-будівел ьних робіт, достовірно знав, щ о такі роботи не проводяться і проводитись не будуть, а від так, продовжуючи зловживати владою, підробивши разом з ОСОБА_4 і ОСОБА_6 ряд фікт ивних документів, в період бе резня - червня 1996 року домігся в ід директора шахти №10 «Велико мостівська»ОСОБА_9 прийн яття, оприбуткування та спис ання 1950 м транспортерної стрі чки ПВХ 1000x4, яка фактично від Тз ОВ «Укрінтерстрой»на вказа ну шахту не надходила, чим с причинив тяжкі наслідки.

Підсудному ОСОБА_4 інкр имінується те, що він, працююч и на посаді начальника управ ління реструктуризації шахт ного фонду Мінвуглепрому Укр аїни, тобто будучи службовою особою, з метою прикриття зав олодіння в групі з ОСОБА_3 і ОСОБА_6 державними кошт ами в розмірі 25 млрд. крб., в пер іод березня - червня 1996 року ско їв службове підроблення накл адної без номера на відпуск м атеріалів на сторону за 1996р. пр о відпуск 1950 м транспортерної стрічки ПВХ 1000-х 4 1950м на суму 2471625000 0 крб. з ТзОВ «Укрінтерстрой», яка була завірена підсуднім ОСОБА_6 печаткою цього під приємства, та рахунку-фактур и без номера за 1996р. на поставку ТзОВ «Укрінтрестрой»1950 м тра нспортерної стрічки ПВХ 1000 х 4 н а вищевказану суму, виконавш и на ній, зокрема, підпис від імені вигаданої особи гол . бухгалтера „Н. Спартесной", ч им спричинив тяжкі наслідки. В подальшому ці документи бу ли використані для оприбутку вання та списання стрічки ша хтою № 10 «Великомостівська».

Крім цього, підсудний ОСО БА_4 обвинувачується у тому , що він, будучи службовою осо бою, вчиняючи дії по оформлен ню на друкарських машинках М інвуглепрому України фіктив них документів щодо постачан ня від ТзОВ «Укрінтерстрой»н а шахту №10 «Великомостівськ а»транспортерної річки, умис но, з корисливих мотивів, вико ристовував своє службове ст ановище всупереч інтересам с лужби, чим спричинив тяжкі на слідки.

Постановляючи виправдувал ьний вирок у даній справі суд першої інстанції зробив вис новки про те, що зібрані доказ и органом досудового слідств а, покладені в основу обвинув ачення підсудних ОСОБА_3 т а ОСОБА_4, стверджують лиш е винуватість у вчиненні зло чинів ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_9, яка визнана судом у постанові від 21.05.2010 року, одна к такі не являються достатні ми доказами для підтвердженн я причетності до вчинення зл очинів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та не мають значення для ви сновку про винуватість підсу дних у вчиненні інкримінован их діянь і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані.

Як у ході досудового слідст ва, так і у судовому засіданні не здобуто будь-яких доказів причетності підсудних до фі нансових операцій між ДП «За хідвуглезбутпостач», ТзОВ «У краінтерстрой Лтд», ПП «Хрон отехніка»та ПП «Промсвітло» , переведення цих коштів у гот івку та їх привласнення.

На вказаний вирок прокурор ом подано апеляцію, в якій про сить вирок Шевченківського р айонного суду м. Львова від 28.12. 2011 року про виправдання ОСОБ А_3 за ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК Ук раїни, та ОСОБА_4 за ч.5 ст.191, ч .2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України скасува ти в повному обсязі, як незако нний, оскільки висновки суду щодо недоведеності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні інк римінованих їм органами досу дового слідства злочинах не відповідають фактичним обст авинам справи та зібраним у с праві доказам їх вини, побудо ваний на припущеннях та доми слах, без відповідного обґру нтування, чому саме докази зд обуті органом досудового слі дства по всіх статтях обвину вачення судом не беруться до уваги, та не дана їм належна п равова оцінка. Постановити с вій вирок, яким визнати винни ми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у в чиненні злочинів, передбачен их ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК Украї ни, та відповідно до ч.2 ст.11-1 КПК України та ст.48 КК України (ред .1960 року) звільнити їх від покар ання.

Заперечуючи в апеляції про ти висновків суду, зроблених у виправдувальному вироку, п рокурор покликається на те, щ о судом першої інстанції пов ністю проігноровані вказівк и Апеляційного суду Львівськ ої області від 23.09.2011 року (а.с.81-83 т .25), якою скасовано постанову Ш евченківського районного су ду м. Львова від 07.07.2011 року (а.с.42-46 т .25) про направлення матеріалів кримінальної справи по обви нуваченню ОСОБА_3 за ч.5 ст.1 91, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України та О СОБА_4 за ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 К К України прокурору на додат кове розслідування. Крім цьо го, вказує, що суд за дуже коро ткий термін часу розглянув к римінальну справу у такому в еликому обсязі. При цьому вва жає, що вина підсудних стверд жується зібраними органом до судового слідства доказами в повному обсязі, незважаючи н а заперечення підсудними О СОБА_3 та ОСОБА_4 своєї ви ни.

Більше того, прокурор вказу є, що постановляючи виправду вальний вирок, суд повинен бу в аргументувати, чому зібран і органом досудового слідств а докази, які наведені у вирок у, не беруться ним до уваги, ос обливо висновки судово-почер кознавчих експертиз та показ и інших обвинувачених у спра ві, стосовно яких справа закр ита.

Дослідивши матеріали спра ви, доводи апеляції, думку про курора, який підтримав апеля цію, пояснення виправданих т а їх захисників, які заперечи ли вимоги апеляції, колегія с уддів вважає, що апеляція про курора не підлягає до задово лення з наступних підстав.

У відповідності до ст.22 КПК У країни прокурор, слідчий і ос оба, яка проводить дізнання, з обов'язані вжити всіх передб ачених законом заходів для в себічного, повного і об'єктив ного дослідження обставин сп рави, виявити як ті обставини , що викривають, так і ті, що вип равдують обвинуваченого, а т акож обставини, що пом'якшуют ь і обтяжують його відповіда льність.

Проте слідчим не представл ено доказів на підтвердження зловживання владою та своїм службовим становищем, допущ ених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що спричинило заволодіння н ими державними коштами в осо бливо великих розмірах, а так ож у скоєнні службового підр облення документів, що сприч инило тяжкі наслідки, не наве дено доказів наявності причи нного зв' язку між конкретни ми діями особи та суспільно-н ебезпечними наслідками, якщо такі настали.

Колегія суддів пого джується із висновком суду п ершої інстанції про те, що усі докази, які органом досудово го слідства покладені в осно ву обвинувачення підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4, жодни м чином не являються достатн іми доказами для підтверджен ня причетності до вчинення з лочинів ОСОБА_3 та ОСОБА _4 та не мають значення для ви сновку про винуватість підсу дних у вчиненні інкримінован их їм діянь.

Так, одним із доказів, яким досудове слідство підтвердж ує винуватість підсудного ОСОБА_3 у вчиненні інкримін ованих йому злочинів, є факсо копія рахунку-фактури №70 від 1 6.02.1996 року, де є запис „Фирма „Ук ринтерстрой", нижче записи:, „д оля за будівництво", „10.000 +15.000/ 25 мл рд.", „Бух./Оплатіть" та підпис (т .2 а.с.43).

З висновку судово-технічно ї експертизи документів №2038 в ід 29 жовтня 1999 року (т.7 а.с. 239-243) випл иває, що початковим змістом м ашинописних текстів на вищев казаній факсокопії рахунку-ф актури є: "САБ "Сельхозбанк" р/с 467141 МФО 334969", "ОКПО 14297989 г. Донецк ул. А ртема, 85", "70", "16 февраля 96". Початков им змістом рукописних тексті в, які були виконані на факсок опії є: "Фирма "Укринтерстрой", "Доля за будівництво",

„ 10.000" „ Бух."

+ 15000 Оплатіт ь.

25 млрд (підпис)

У висновках судово-почерк ознавчої експертизи №822 від 26 к вітня 1999 року та повторної суд ово-почеркознавчої експерти зи №263 від 27 березня 2002 року зазн ачається, що рукописний текс т „Фирма „Укринтерстрой", яки й мається на факсокопії раху нку-фактури №70 від 16.02.1996р. викона ний підсудним ОСОБА_3 (т.7 а. с.201-202; т. 16 а.с. 17-22). Підсудний ОСОБ А_3 категорично заперечив с вою причетність до передачі ОСОБА_7 факсокопії та внес ення до неї будь-яких записів .

З метою перевірки тверджен ня обвинуваченого ОСОБА_7 про надходження факсокопії рахунку-фактури №70 до ВО "Укрз ахідвугілля" 19.02.1996 р. Личаківськ ий районний суд м. Львова ухва лою від 29.10.2001 р. та Шевченківськ ий районний суд м. Львова у пос танові про повернення справи на додаткове розслідування від 14.10.2010 р. зобов'язали орган до судового слідства перевірит и факт надходження факсоко пії рахунку-фактури до кабін ету генерального директора ВО "Укрзахідвугілля" та вилуч ити інформацію з каналів зв' язку про дзвінки до кабінету Генерального директора ВО "У крзахідвугілля" у цей день (т.1 1 а.с.222, т.24 а.с. 82). Аналіз матеріалі в справи показує, що цій части ні вимоги суду органом досуд ового слідства не виконані - д о справи не долучено жодного доказу, який би підтвердив по кликання обвинуваченого О СОБА_7 про надходження тако го факсу до кабінету Генерал ьного директора ВО "Укрзахід вугілля" у той час, коли там пе ребував ОСОБА_3, або спрос тував показання самого підсу дного про його непричетність до одержання такого докумен ту.

Обвинувачення стверджує, щ о факсокопія поступила 18-19 лют ого 1996 року, однак датована 16.02.1996 р., хоча на факсі автоматично ставиться дата відправки фак су.

Натомість свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні при пре д'явленні їй факсокопії раху нку-фактури пояснила, що на да ний час стверджувати, що це са ме ця факсокопія, яка була їй н адана ОСОБА_7 не може, оскі льки на ній відсутні будь-які реквізити і текст. Факсокопі я рахунку-фактури, яку їй нада в ОСОБА_7 і яка служила під ставою для перерахування кош тів ТЗОВ "Укрінтерстрой ЛТД", б ула на фірмовому бланку, міст ила всі реквізити абонента, я кий його відправив, із зазнач енням точного часу відправки та одержання. Пред"явлена їй с удом факсокопія, що міститьс я у матеріалах справи , лише по формі і розташуванню рукопи сних текстів з резолюціями н агадує той документ, який їй б ув наданий ОСОБА_7

Колегія суддів вважає, що су д першої інстанції правомірн о дав критичну оцінку показа нням ОСОБА_7, дані ним у ход і досудового слідства та в су дових засіданнях, оскільки т акі були суперечливими в дет алях щодо отримання факсокоп ії. Так, у судовому засіданні с відок пояснив, що факсокопію рахунку-фактури побачив в ка бінеті генерального директо ра ВО "Укрзахідвугілля", ОСО БА_3 сам .відірвав листок з фа ксу і написав власноручно на цій факсокопії "Фирма Интерс трой". У судовому засіданні 09.04. 2010 р. ОСОБА_7, будучи допитан им в якості підсудного, поясн ив, що факсокопія йому була на дана ОСОБА_3 в присутності ОСОБА_8 та ОСОБА_14, мовч азну згоду яких він зрозумів , як взаємне погодження дій ОСОБА_3, ОСОБА_8 - генераль ного директора об'єднання, як ому він підпорядковувася, та комерційного директора об'є днання ОСОБА_14. Однак, при д опиті ОСОБА_7 в якості сві дка досудовим слідством 02.12.1997 р . (т.2 а.с. 71-72) останній показав, що 16.02.1996 р. йому було вручено факс к ерівництвом, а хто саме дав фа кс він не пам' ятає. Із дослід жених показань свідка ОСОБ А_8 вбачається, що останній з аперечив той факт, що у його пр исутності між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 велись будь-які розм ови з приводу перерахувань к оштів.

Сам факт перебування ОСО БА_3 згідно наказу Міністра вугільної промисловості Укр аїни від 15 лютого 1996 року №32 з 15 по 20 лютого 1996 року у відрядженні на ВО „Укрзахідвугілля" поря д з іншими керівниками Мінву глепрому України (т.6 а.с. 165, 171, 173-178; т.5 а.с.76-79) і проведення прийому п рацівників об'єднання у кабі неті генерального директора у цей період не може свідчити про причетність його до вчин ення будь-ким протизаконних діянь.

Відповідно до ч.2 ст. 67 КПК Укр аїни ніякі докази для суду не мають наперед встановленої сили. У даному випадку це стос ується висновку почеркознав чої експертизи №263 від 27 березн я 2002 р. Оскільки органом досудо вого слідства не встановлено , коли, де і при яких обставина х була тримана факсокопія ра хунку-фактури, а також при яки х обставинах і за участю кого саме вносились до неї помітк и рукописним текстом, місцев им судом правомірно не був пр ийнятий зазначений висновок експертизи, як достатній док аз причетності ОСОБА_3 до вчинення злочину.

Доказами, які орган досудов ого слідства надав у підтвер дження винуватості ОСОБА_3 у вчиненні ним злочинів, за значаються:

- лист від 01.03.96р. за №2-1251/9, який б ув підписаний першим заступн иком Міністра вугільної пром исловості України ОСОБА_3 на ім'я: генерального директо ра ВО „Укрзахідвугілля" ОСО БА_8 видно, що останньому про понувалось укласти з фірмою „Укрінтерстрой" договір про ведення будівельно-ремонтни х робіт для влаштування мало ї зали засідань колегії мін істерства та профінансувати ці роботи (т.1 а.с.20; т.2 а.с.36; т.8 а.с.208);

- висновок судово-почеркоз навчої експертизи №266 від 20 бер езня 2002 року про те, що підпис у цьому листі від імені ОСОБ А_3, що міститься в графі ,,Пер ший заступник Міністра", вико наний самим ОСОБА_3 (т.16 а.с.78 -83);

-протокол виїмки від 15 берез ня 2000 року працівниками міліц ії в присутності понятих в кі мнаті №157 машбюро Мінвуглепро му України друкарських машин ок „Ятрань", інвентарний №72/1 та „Роботрон-24", інвентарний №37 (т .5 а.с.81);

- висновок судово-технічно ї експертизи документів за № 2050 від 01 листопада 1999 року про т е, що машинописний текст лис та №2-1251/9 від 01.03.96р. виконаний на др укарській машинці марки „Ятр ань", інвентарний №72/1, яка належ ить Міністерству вугільної п ромисловості України (т.7 а.с.255- 262);

- відповідь Мінвуглепрому України від 15.01.98р. за №2-299/30, що дан е міністерство зали засідань колегії немає та жодних буді вельно-ремонтних робіт не пр оводило (т.2 а.с. 165);

- протокол огляду документ ів від 17 квітня 1998 року із відом остями про те, що в книзі реєс трації вихідної кореспонден ції Мінвуглепрому України ли ст від 01.03.96р. №2-1251/9 за підписом О СОБА_3 має подвійну реєстра цію (т.5 а.с.243-245);

-договір на поставку трансп ортної стрічки від 15.02.1996 р. укла дений між фірмою "Укринтерст рой" та шахтою №10 "Великомості вська" (т. 2 а.с. 42);

-лист директора шахти №10 "Вел икомостівська" в.о. генеральн ого директора ВО "Укрзахідву гілля" ОСОБА_8 про перерах ування згідно договору від 15.0 2.1996 р. 38 млд. крб. на придбання кон веєрної стрічки в рахунок ві двантаженого вугілля.

За версією обвинуваченн я саме шляхом використання вищевказаних документ ів (т.2 а.с. 36,40,42) було вчинено дії, с прямовані на викраденн я державних коштів.

Колегія суддів погоджуєть ся із висновком суду першої і нстанції про те, що зазначені докази є суперечливими одне одному, між ними не вбача ється логічного зв' язку. Зо крема, лист від 01.03.96р. від імені першого заступника Міністра вугільної промисловості Укр аїни ОСОБА_3 з пропозицією укласти з фірмою „Укринтерс трой" договір про проведення будівельно-ремонтних робіт для облаштування малої зал и засідань колегії Міністерс тва та профінансувати ці роб оти датовано значно пізнішим числом ніж лист директора ша хти №10 "Великомстівська" в.о. ге нерального директора ВО "Укр західвугілля" ОСОБА_8 про перерахування згідно догово ру від 15.02.1996 р. 38 млд. крб. на придба ння конвеєрної стрічки в рах унок відвантаженого вугілля та договір на поставку транс портерної стрічки від 15.02.1996 р. у кладений між фірмою Укрінтер строй" та шахтою №10 "Великомос тівська" (т.2 а.с. 42). Оскільки в пе ріод 19-26.02.1996 року кошти вже були п ерераховані з ДП "Західвугле збутпостач" на ТзОВ "Укрштерс трой Лтд ", скерування листа пр о перерахування коштів на пр оведення ремонтних робіт, пр авомірно на переконання місц евого суду, не може бути доказ ом причетності ОСОБА_3 до фінансових операцій між ДП "З ахідвуглезбутпостач" та ТзОВ Укрінтерстрой Лтд ".

Що стосується твердження, щ о друкарські машинки, на яких був надрукований зазначений лист, належать Мінвуглепром у, таке не ставиться під сумні в. Однак, показання свідків ОСОБА_11- машиністки-друкарк и машбюро Мінвуглепрому Укра їни та ОСОБА_12, які оголошу вались та досліджувались міс цевим судом у судовому засід анні, про те, що за відсутності друкарок на робочому місці м ашинками міг скористатись лю бий працівник Міністерства, та зміст листа директора Дер ждепартаменту вугільної про мисловості від 25.05.2001 р. (т.10 а.с.50) пр о те, що приміщення машбюро у п озаробочий час опечатувалос ь, працівники іншої служби Мі ністерства не могли скориста тись інвентарною технікою бе з осіб, у яких ця техніка була у віданні, свідчить лише про відсутність належного к онтролю з цього приводу у Мін істерстві станом на 1996 р., а не п ро факт використання цих др укарських машинок у своїх ін тересах ОСОБА_3.

Більше того, у ході розгляду справи Личаківським районни м судом м.Львова та Шевченків ським районним судом м.Львов а при неодноразовому поверне нні справи на додаткове розс лідування ставилось завданн я перед органом досудового с лідства встановити:

- хто, коли та в який спосіб передав ОСОБА_3 грошові ко шти в розмірі 250 тис. грн., що бул и перераховані на банківські рахунки ПП "Хронотехніка" та П П "Промсвітло", та рух коштів н а рахунках даних підприємств ,

-чи грошові кошти із розраху нкових рахунків ПП "Хронотех ніка" та ПП "Промсвітло" перево дились в готівку 29.02.1996 р. і зняті у цей день,

- хто є дійсними власниками вказаних підприємств та їх р оль у вчиненні розкрадання д ержавних коштів.

Вказані вимоги суду орган ом досудового слідства не бу ли виконані, а отже суд першої інстанції дійшов до правиль ного висновку про те, що всі мо жливості збирання додаткови х доказів вичерпані.

Також колегія суддів погод жується із висновком місцево го суду у тому, що як у ході дос удового слідства, так і в судо вому засіданні не здобуто бу дь-яких доказів причетності підсудних до фінансових опер ацій між ДП "Західвуглезбутп остач", ТзОВ "Украинтерстрой Л тд", ПП "Хронотехніка" та ПП "Про мсвітло" , переведення цих кош тів у готівку та їх привласне ння.

Так, слідчим 30.09.2006р. складено і долучено до матеріалів спра ви непередбачену кримінальн о-процесуальним законом дові дку, із змісту якої вбачаєтьс я, що днем отримання і передач і підсудним ОСОБА_6 підсуд ному ОСОБА_13 коштів є 1-2 бер езня 1996 року, хоча у раніше пред 'явленому обвинувачення така дата значилась 29.02.1996 р.

Як ствердив у судовому засі данні підсудний ОСОБА_4, з 29.02. по 02.03.1996 р. він перебував у м. Ки єві на роботі, тому жодним чин ом не міг перебувати у вказан ий час у м.Донецьку у офісному приміщенні ТзОВ "Укринтерст рой Лтд", як зазначає обвинува чення. Це пояснення підсудно го стверджується табелем роб очого часу (т.11 а.с.221) і обвинувач енням не спростовано.

Із показань свідка ОСОБА _6 у судовому засіданні вбач ається, що він сам зробив висн овки щодо тотожності коштів, які його фірмою перераховув ались на рахунки ПП "Хронотех ніка" та ПП "Промсвітло" і тими коштами, які йому в офіс прині с незнайомий мужчина, хоча во ни були в різній валюті і суму отриманих в пакеті коштів ві н не перевіряв. Яким чином пер ерахована ним грошова сума в гривнях була переведена в го тівку в долари його ніхто до в ідома не ставив, він особисто цим не займався. Слідчому він описував особу, яка приходил а до нього в офіс, але, зважаюч и на те, що в-подальшому на слі дстві впізнання не проводило сь, така не встановлювалась. С відок не ствердив у судовому засіданні той факт, що пакет і з доларовими купюрами у ньог о з офісу забирав ОСОБА_4 О крім цього, свідок ОСОБ А_6 у судовому засіданні заз начив, що після перерахуванн я коштів, які надійшли від ДП " Вуглезбутпостач" на рахунки ПП "Хронотехніка" та ПП "Просмв ітло" він ще кілька разів кори стувався рахунками цих підпр иємств, здійснюючи з ними пев ні фінансові операції. Зазна чена обставина не перевіряла сь органом досудового слідст ва і, правомірно на переконан ня суду першої інстанції, спр остовує твердження обвинува чення про фіктивність вказан их підприємств і створення ї х лише для проведення однієї незаконної операції, вчинен ня якої інкримінується підсу дним. Окрім цього, на день розг ляду справи відсутнє відпові дне рішення суду, яким би ПП "Х ронотехніка" та ПП "Промсвітл о" були визнані фіктивними пі дприємствами.

02.10.2006 року слідчим було винес ено постанову про виділення матеріалів в окреме провадже ння щодо "невстановленого сл ідством чоловіка, який через декілька днів після перерах ування ОСОБА_6 на банківсь кі рахунки ПП "Хронотехніка" т а ПП "Промсвітло" коштів загал ьною сумою 25 млд. крб., отримани х від ДП "Західвуглезбутпост ач", прийшов до останнього в пр иміщення офісу на АДРЕСА_4 та передав пакет з грошима дл я ОСОБА_4" Цю постанову слі дчим було направлено для при йняття рішення в УБОЗ УМВСУ у Львівській області (т.21 а.с.210-211). Аналогічним чином ці матеріа ли були виділені в окреме про вадження з направленням для вирішення в порядку ст. 97 КПК в УМВСУ у Донецькій області (т.1 7 а.с.140-141). Однак УБОЗ не вирішив ц і питання, посилаючись на нео бхідність таке доручення дат и працівникам міліції м.Дніп ропетровська. Однак, слідчий повторно дає доручення УБОЗ УМВСУ у Львівській області т а зобов'язує повідомити резу льтати перевірки. На момент р озгляду справи судом результ ати такої перевірки у матері алах кримінальної справи не відображені.

Незважаючи на неодноразов і вимоги суду у постановах пр о повернення кримінальної сп рави на додаткове розслідува ння щодо з' ясування коли, ки м та за яких обставин гроші, що надійшли з рахунку ТзОВ "Укрі нтерстрой" на рахунки фірм ПП "Промсвітло" та ПП "Хронотехні ка" були переведені в готівку , а також переведені із карбов анців у долари США, а також чи 250 млд. крб., які поступили на ра хунки ПП "Хронотехніка" та ПП " Промсвітло" і грошові кошти у доларовій валюті, які невідо мий мужчина приніс в офіс О СОБА_6 - це ті самі кошти, такі органом досудового слідства виконані не були.

Суперечності з-приводу так их важливих обставин справи не усунуті проведеним додатк овим розслідуванням. У матер іалах кримінальної справи ві дсутні докази причетності до цих операцій підсудних.

Як на доказ винуватості О СОБА_4 у вчиненні злочинів , о бвинувачення посилається на висновок судово-почеркознав чої експертизи №1698 від 27 серпня 2000 року, з якого видно, що підпи с від імені вигаданої особи ОСОБА_15, розташовані після с лів „Гл. Бухгалтер" перед пріз вищем „ОСОБА_15" на рахунку -фактурі без номера та дати та після слова „Отпустил" на нак ладній на відпуск матеріалів на сторону без номера та дати , виконані підсудним ОСОБА_ 4 (т.9 а.с.52-54), а також на висновки комплексної судово-медичної , судово-почеркознавчої експ ертиз та повторної комісійно ї судово-почеркознавчої експ ертизи (т.18 а.с.476-479, т.19 а.с.126-160).

Підсудний ОСОБА_4 катег орично заперечив свою причет ність до виконання вищезгада них підписів від імені вигад аної особи "ОСОБА_15", як і пр ичетність щодо вчинення злоч ину в групі із ОСОБА_3 чи ОСОБА_6

Оскільки органом досудово го слідства не встановлено, к им, коли, де, і при яких обстави нах складались досліджувані документи, висновки щодо вчи нення підпису в них підсудни м ОСОБА_4 не перебувають у об'єктивному причинному зв' язку із встановленими судом дійсними обставинами справи .

У постановах суду від 03.05.2006 р. т а 14.10.2010 р. про повернення кримін альної справи про обвинуваче ння ОСОБА_3 та ОСОБА_4 н а додаткове розслідування ор гану досудового слідства вка зувалось на неконкретність п ред'явленого підсудним обвин увачення. Однак, після провед ення кількох додаткових розс лідувань така неконкретніст ь залишилась неусунутою. Зі з місту постанов про притягнен ня ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в я кості обвинувачених та з обв инувального висновку видно, що ці процесуальні документи за своїм змістом залишились ідентичними.

Із змісту обвинувачення, пр ед'явленого ОСОБА_3 та ОС ОБА_13, вбачається, що кожному із них інкримінується те, що в ін за попереднім зговором та в групі з іншими особами особ исто заволоділи коштами в ро змірі 250 тис. крб.. Однак, як саме ці кошти були розподілені мі ж усіма обвинуваченими по ці й справі, орган досудового сл ідства під час проведення ро зслідування не встановив. Пр оте, суд вважає, що питання роз поділу предмету заволодіння , якщо таке мало місце, має іст отне значення для вирішення справи по суті.

ОСОБА_3 та ОСОБА_13 пред' явлено обвинувачення у вчине нні закінченого злочину, кож ному із них інкримінується т е, що вони діяли із корисливих мотивів та іншої особистої з аінтересованості, між тим у с удовому засіданні чітко вста новлено, що жоден документ, як ий складений слідчим, не міст ить у собі конкретизації тог о, у чому полягає цей корислив ий мотив та особиста заінтер есованість.

Отже прямих доказів на підт вердження вини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримі нованих їм злочинів не здобу то.

Таким чином слід погодитис ь із висновком місцевого суд у про те, що фактично жод ен із досліджених та перевір ених судом доказів, зібраних органом досудового слідства , не підтверджує пред' явлен е підсуднім обвинувачення. В исновки сторони обвинувачен ня про доведеність вини підс удних зібраними доказами не відповідають встановленим о бставинам справи і місцевим судом зроблений вірний висно вок про те, що всі можливості з бирання додаткових доказів в ичерпані.

Вищенаведені докази повн істю узгоджуються між собою і не суперечать одне одному, а тому доводи апелянта про нен алежну оцінку судом зібраних по справі доказів не знаходя ть свого підтвердження.

Згідно ст.62 Конституції Укр аїни обвинувачення не може ґ рунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведенос ті вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин суд першо ї інстанції на підставі досл ідження і оцінки у сукупност і всіх зібраних у справі дока зів вірно дійшов до перекона ння про недоведеність вини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчине нні інкримінованих ним злочи нів, передбачених ст.ст. 191 ч.5, 364 ч.2, 366 ч.2 КК України, та правомірн о виправдав підсудних.

Отже порушень норм криміна льного чи кримінально-процес уального законодавства, які б впливали на правильність в исновків суду, колегією судд ів не виявлено.

Враховуючи викладене, керу ючись ст.ст.362, 366 КПК України, кол егія суддів

УХВАЛИЛА:

Вирок Шевченківсько го районного суду м. Львова в ід 28 грудня 2011 року відносно О СОБА_3 та ОСОБА_4 залишит и без змін, а апеляцію прокуро ра Гнатіва Я.І. - без задоволе ння.

Головуючий:

Судді: