Постанова

від 27.03.2012 по справі 2а/0270/866/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

м.Вінниця

27 березня 2012 р.                                                                    Справа № 2а/0270/866/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:                              Воробйової І.А.,

за участю:

секретаря судового засідання:            Щербатюк Л.Є.  

представника позивача:                      Грабара С.А.

у відсутність відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Могилів-Подільської об"єднаної державної податкової інспекції

до: підприємства Могилів-Подільської Виправної колонії №114

про: стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ :

Могилів-Подільська об'єднана державна податкова інспекція звернулась до суду з адміністративним позовом до Могилів-Подільської виправної колонії №114 про стягнення податкового боргу .

Позовні вимоги мотивовані, зокрема тим, що за відповідачем рахується податковий борг по податку на додану вартість в сумі 122384,26 грн., який в добровільному порядку відповідачем не сплачено, що і стало підставою для звернення з позовом до суду.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовільнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи за відсутності  представника (вх.№7131 від 23.03.2012 року). Одночасно в заяві зазначено, що позов підприємство Могилів-Подільської Виправної колонії №114 не визнає, так як позивачем не було дотримано вимоги статті 96 Податкового кодексу України.

Разом з тим, в судовому засіданні, що вібулось 14.03.12 р., представник відповідача вказала, що дійсно визначена у даному позові заборгованність у сумі 122384,26 грн. на даний час не погашена та рахується за підприємством.

Повно, всебічно, об'єктивно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов встановив наступне.

Підприємство Могилів-Подільська Виправна колонія №114 зареєстровано Могилів-Подільською районною державною адміністрацією Вінницької області 01.03.200 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.11). Присвоєно індетифікаційний код ЄДРПОУ №08679646 та взято на облік платника податків в Могилів-Подільській ОДПІ  з 09.09.1999 року за №112, що підтверджується довідкою форми №4-ОПП від 26.04.2001 року №907/10/29-110 (а.с.12).

Станом на день звернення з даним позовом до суду за відповідачем рахується заборгованість по податку на додану вартість в загальній сумі 122384,26 грн., яка складається з основного платежу 121821  грн., 256,01 грн. -штрафних санкцій та 307,25 грн. - пені.

Дана заборгованість виникла внаслідок самостійно поданих відповідачем податкових декларацій: 18.07.2011 року відповідно до якої підприємство повинно було сплатити  податок на додану вартість в сумі 25865 грн.; від 18.08.2011 року відповідно до якої підприємство повинно було сплатити податок на додану вартість в сумі 6861 грн.; від 19.09.2011 року відповідно до якої підприємство повинно було сплатити податок на додану вартість в сумі 26551 грн.; від 18.04.2011 року відповідно до якої підприємство повинно було сплатити податок на додану вартість в сумі 16554 грн.; від 14.10.2011 року відповідно до якої підприємство повинно було сплатити податок на додану вартість в сумі 32 грн.; від 18.11.2011 року відповідно до якої підприємство повинно було сплатити податок на додану вартість в сумі 18954  грн.; уточнюючий розрахунок від 22.11.2011 року відповідно до якого різниця мінус 50 грн.; від 17.12.2011 року відповідно до якої підприємство повинно було сплатити податок на додану вартість в сумі 13886 грн.; від 12.01.2011 року відповідно до якої підприємство повинно було сплатити податок на додану вартість в сумі 13168 грн. (а.с.15-34).

Крім того, за результатам перевірки на підставі акту перевірки №203/15/08679646 від 21.12.2011 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0004691500 від 22.12.2011 року, яким до відповідача застосовані штрафні санкції в сумі 224 грн. та на підставі акту перевірки №3/15/08679646 від 18.01.2012 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000061500 від 19.01.2012 року на суму 31,01 грн.

Дані податкові повідомлення-рішення відповідачем отримані, що підтверджується підписом посадової особи підприємства.

За несвоєчасну сплату податку на додану вартість до відповідача застосована пеня в сумі 307,25 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (а.с.36-39).

Також податковим органом надсилалась підприємству Могилів-Подільської виправної колонії №114 перша та друга податкові вимоги форми "Ю" № 4010/24-033 від 08.10.2001р. та № 4616/24-033 від 19.11.2001р., однак зазначені податкові вимоги залишились без виконання.

Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов'язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обов'язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.

Згідно п.п. 14.1.39 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання   платника  податків  -  сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове  зобов'язання - сума коштів,  яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 ст. 14 ПКУ).

Податковий  борг  -  сума  узгодженого  грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не  сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання  (п.п. 14.1.175 ст. 14 ПКУ).

Обов'язок сплати податків платником податків передбачений і п.п.16.1.4. п.16.1. ст.16 Податкового кодексу України, відповідно до якого платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно положень пп. 49.18.2 п.49.18 статті 49 Податкового кодексу України,  податкові декларації,  крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у  тому  числі  в  разі  сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до  пункту 57.1 статті 57  вказаного  кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити  суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків.

При цьому,  відповідно до пункту 3.95 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, здійснюється за рішенням суду.

Стосовно  посилання відповідача на те, що позивачем не дотримано вимог статті 96 Податкового кодексу України, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 96 Податкового кодексу України передбачено, що  у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації,    не покриває суму  податкового  боргу  такого  платника  податків   і   витрат, пов'язаних  з організацією та проведенням публічних торгів,  або у разі відсутності майна,  що відповідно  до  законодавства  України може   бути  внесено  в  податкову  заставу  та  відчужено,  орган державної податкової  служби  зобов'язаний  звернутися  до  органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: надання відповідної компенсації з бюджету за  рахунок коштів,  призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; досудову санацію такого платника податків за  рахунок коштів державного бюджету; ліквідацію  такого  платника  податків та призначення ліквідаційної комісії;  виключення платника  податків  із  переліку  об'єктів державної власності,  які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення  справи  про  банкрутство,  у  порядку, встановленому законодавством України.

          Відповідь  щодо  прийняття  одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Як вбачається, дана норма застосовується за наявності двох умов:

- у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства,   не покриває суму  податкового  боргу  такого  платника  податків або

-   у разі відсутності майна,  що відповідно  до  законодавства  України може   бути  внесено  в  податкову  заставу  та  відчужено.

Тобто зверненню в порядку статті 96 ПК України має передувати  податкова застава майна та відповідне звернення до органу управління майном, тоді як у даному випадку податковий орган звернувся з даним позовом відповідно до положень статті 20 ПК України.

Відповідно до  статей 11, 71  Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному,  повному та об‘єктивному дослідженні.

За сукупністю наведених обставин,  дійшов висновку,  що позовні вимоги є обгрунтованими,  відповідають дійсним обставинам  та матеріалам справи, відповідачем не спростовані, а відтак, підлягають задоволенню в загальній  сумі 122384,26 грн.

Згідно з частиною  4 статті  94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем  - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Стягнути з підприємства Могилів-Подільської виправної колонії №114 (вул.Миру, с.Воєвідченці, Могилів-Подільський район, Вінницька обл., 24043, код ЄДРПОУ 08679646, рахунки в установах банків: р/р 26046707782811; 26009705729211; 26009705729211 "Райффайзен банк Аваль" у м.Києві, МФО 380805; р/р 260048242 ВОД АТ "Райффайзен банк Аваль" м.Вінниця, МФО 302247) в дохід державного бюджету (р/р 31113029700325, банк УДКСУ у Могилів-Подільському районі та місті Могилів-Подільський, код банку 38031302, код платежу 14010100, МФО 802015, одержувач державний бюджет Могилів-Подільського району) заборгованість по податку на додану вартість в сумі 122384,26 грн. (сто двадцять дві тисячі триста вісімдесят чотири грн. 26 коп.).  

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя          Воробйова Інна Анатоліївна