Рішення

від 20.03.2012 по справі 5011-30/784-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  5011-30/784-2012

20.03.12

За первісним позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейн Груп Україна"

До       Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадратний метр" 

Про     стягнення 17 761,56 грн.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадратний метр" 

До       Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейн Груп Україна"

Про     визнання договору недійсним

                                                                                                      Суддя  Ващенко Т.М.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейн Груп Україна" ОСОБА_1 –представник за довіреністю № б/н від 03.01.12.;

Кротов М.А. –директор

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадратний метр" не з'явився

Рішення прийнято 20.03.12. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з оголошеними в судових засіданнях перервами з 09.02.12. по 23.02.12., з 23.02.12. по 15.03.12., з 15.03.12. по 20.03.12.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мейн Груп Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадратний метр»про стягнення з відповідача на користь позивача 17 761,56 грн. (16 417,57 грн. –основний борг, 1 123,94 грн. –пеня, 220,05 грн. –3% річних) заборгованості за Договором суборенди нежитлових приміщень № 01 від 07.02.11.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.12. порушено провадження у справі № 5011-30/784-2012, розгляд справи призначено на 09.02.12. о 12-40.

В судовому засіданні 09.02.12. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 23.02.12. о 12-15.

08.02.12. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва Товариством з обмеженою відповідальністю «Квадратний метр»подано зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мейн Груп Україна»про визнання Договору суборенди нежитлових приміщень № 01 від 07.02.11., укладеного між позивачем та відповідачем, недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.12. у справі № 5011-30/784-2012 на підставі ст. ст. 60, 61 Господарського процесуального кодексу України прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадратний метр»до розгляду з первісним позовом.

09.02.12. позивачем за первісним позовом через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано письмові пояснення по справі.

09.02.12. Товариством з обмеженою відповідальністю "Мейн Груп Україна" через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано клопотання про включення витрат на отримання Витягу з ЄДРПОУ до судових витрат.

20.02.12. ТОВ "Мейн Груп Україна" через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано доповнення до позовних вимог, відповідно до яких позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача на свою користь 17 761,56 грн. (16 417,57 грн. –основний борг, 1123,94 грн. - пеня) заборгованості.

В судовому засіданні 23.02.12. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 15.03.12. о 12-00.

14.03.12. ТОВ "Мейн Груп Україна" через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 15.03.12. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського  процесуального кодексу України оголошено перерву до 20.03.12.

20.03.12. ТОВ "Мейн Груп Україна" через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано клопотання про витребування у відповідача додаткових документів.

В судовому засіданні 20.03.12. суд відмовив у задоволенні зазначеного вище клопотання позивача за первісним позовом в зв'язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.

Представник ТОВ "Мейн Груп Україна" в судовому засіданні 20.03.12. підтримав свої позовні вимоги та просить суд задовольнити первісний позов, проти зустрічного позову – заперечує.

Представник з обмеженою відповідальністю "Квадратний метр" в судове засідання 20.03.12. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 5011-30/784-2012.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

По первісному позову:

07.02.11. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мейн Груп Україна»(Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Квадратний метр»(Орендар) укладено Договір суборенди нежитлових приміщень № 01 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1) Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування (суборенду) частину нежитлового приміщення на 1-ому поверсі будинку по вул. Жилянській, 47-д в м. Києві,  загальною площею 156,1 кв. м.

Відповідно до п. 1.6 Договору визначено, що право Орендодавця на здавання об'єкту в оренду ґрунтується на підставі Договору оренди (найму) нежитлових приміщень без номера від 01.02.11. укладеного між ТОВ «Стріж-Інвест»(власником приміщення) та ТОВ «Мейн Груп Україна»(Орендарем), а також письмового дозволу власника приміщення на здавання приміщення в суборенду (Додаток № 3).

Пунктами 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 Договору передбачено, що приймання-передача об'єкту суборенди здійснюється представниками сторін, що підписали даний Договір.

Об'єкт суборенди повинен бути переданий Орендодавцем та прийнятий Суборендарем протягом 1 місяця з дати укладання даного Договору.

При передачі Об'єкту суборенди складається акт здачі-приймання, який підписується особами, що підписали даний Договір.

Об'єкт суборенди вважається переданим в суборенду з моменту підписання акту здачі-приймання.

На виконання умов Договору, 21.03.11. між сторонами було підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення в оренду.

Згідно п. 4.1 Договору сторонами погоджено, що термін дії Договору суборенди складає 2 роки з дати підписання акту прийому передачі об'єкта суборенди але в будь-якому випадку до 01.03.11.

З матеріалів справи вбачається, що 18.05.11. між сторонами було підписано акт приймання-передачі приміщення, згідно якого відповідач повернув позивачу об'єкт оренди.

Пунктом 7.1 Договору відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно сплачувати орендну плату.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов Договору в повному обсязі не розрахувався з ним за надані послуги суборенди та комунальні послуги за період: березень-травень 2011р., в зв'язку з чим заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадратний метр" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Мейн Груп Україна" становить 16 417,57 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України, до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до п. 5.1 Договору, сторонами погоджено, що протягом терміну дії Договору суборенди, Орендар сплачує Орендодавцю річну основну орендну плату в українських гривнях в сумі 280 980 грн., в тому числі без ПДВ - 234 150 грн., ПДВ 20 % - 46 830 грн.  Якщо час фактичного використання Об'єкту оренди менше ніж календарний місяць, орендна плата нараховується у розмірі, пропорційному фактичному часу використання об'єкту суборенди.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що орендна плата за перший місяць має бути сплачена наперед як гарантійна сума, що дорівнює у розміру щомісячної орендної плати: 23 415 грн., в тому числі без ПДВ - 19 512,50 грн., ПДВ 20% - 3 902,50 грн. протягом 5-ти робочих днів після підписання цього Договору суборенди, та буде зарахована, як оплата оренди за перший місяць суборенди, враховуючи дату фактичного приймання об'єкту суборенди в платне користування.

Орендна плата за цим Договорам повинна сплачуватись протягом п'яти робочих днів місяця, наступного за звітним. Щомісяця сума орендної плати не індексується.

Згідно п. 5.3 Договору встановлено, що Суборендар окремо щомісяця відшкодовує Орендодавцю витрати на електропостачання та водопостачання, згідно показників лічильників та існуючих тарифів на підставі оригіналів рахунків Орендодавця впродовж 5-ти банківських днів з дати отримання рахунків на комунальні послуги.

У відповідності до п. 5.4 Договору, сторонами погоджено, що всі платежі за цим Договором здійснюються шляхом безготівкового перерахування грошових коштів в національній валюті України на банківський рахунок Орендодавця у сумі, яка зазначена в п. 5.2 цього Договору, на підставі умов цього Договору. Про надання послуг за цим Договором сторони щомісяця складають відповідні акти прийому-передачі наданих п послуг.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами на виконання умов Договору були підписані такі акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000001 від 31.03.11. на суму 8 308,55 грн., № ОУ-0000003 від 31.03.11. на суму 948,48 грн., № 0000005 від 30.04.11. на суму 23 415,00 грн., № ОУ-0000007 від 30.04.11. на суму 1726,97 грн., № ОУ-0000009 від 18.05.11. на суму 13 595,81 грн., № ОУ-0000010 від 18.05.11. на суму 146,30 грн., а всього на загальну суму 48 141,11 грн.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем підписуючи зазначені вище акти наданих послуг, було погоджено з позивачем суми цим послуг. В матеріалах справи відсутні будь-які докази непогодження відповідача з вказаними вище сумами.

Судом встановлено, що відповідачем було частково здійснено оплату наданих позивачем послуг, в сумі 31 723,54 грн., що підтверджується банківськими виписками за особовим рахунком позивача від 07.02.11. на суму 23 415,00 грн., від 12.05.11. на суму 8 308,54 грн., належним чином засвідчені копії яких залучено до матеріалів справи.

Таким чином, з наведеного вбачається, що в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору в частині внесення орендних та комунальних платежів, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадратний метр" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Мейн Груп Україна" становить 16 417,57 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в первісному позові, Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадратний метр" до матеріалів справи не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейн Груп Україна" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадратний метр" суми основного боргу в розмірі 16 417,57 грн.

В зв'язку з тим, що відповідач за первісним позовом припустився прострочення по платежах, позивач на підставі  п. 9.1 Договору просить суд стягнути на свою користь  з відповідача 1123,94 грн. - пені.

Відповідно до п. 9.1 Договору передбачено, що у випадку протрочення по сплаті орендних платежів, відповідач сплачує пеню в розмірі 0,5 % від суми боргу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за  правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин  є  вчинене  ним  правопорушення  у  сфері господарювання.

Здійснивши перерахунок суми пені, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов'язання з оплати орендних платежів, господарський суд дійшов висновку, що зазначені нарахування здійснено позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 971,56 грн. - пені.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати з оплати Витягів з ЄДРПОУ.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивачем за отримання зазначених вище витягів було сплачено 115,60 грн.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 113,17 грн. –витрат з оплати Витягів з ЄДРПОУ.

Відповідно до  ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті удового збору за первісним позовом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в сумі 1575,75 грн.

По зустрічному позову:

Щодо зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадратний метр"  про визнання Договору суборенди нежитлових приміщень № 01 від 07.02.11., укладеного між позивачем та відповідачем, недійсним, суд встановив наступне.

Обґрунтовуючи зустрічний позов про визнання Договору недійсним, Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадратний метр" посилаючись на норми ст.ст. 203, 235 Цивільного кодексу України, вказує на те, Договір суборенди нежитлових приміщень № 01 від 07.02.11. не був спрямований на настання реальних наслідків, які ним передбачені, та був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони вчинили, в зв'язку з чим має ознаки удаваного правочину.

Позивач за зустрічним позовом вказує на те, що на момент виникнення спірних правовідносин, учасником (засновником), який володів 50 % статутного капіталу ТОВ "Мейн Груп Україна" був громадянин України Семенов Володимир Володимирович, та який також володів 100 % статутного капіталу ТОВ "Квадратний метр".

ТОВ "Квадратний метр" зазначає, що Договір суборенди укладався між сторонами для реального поповнення оборотних коштів ТОВ «Мейн груп Україна», що свідчить про удаваність цього правочину, оскільки на думку позивача за зустрічним позовом, реальної передачі в суборенду приміщення не відбувалось.

Суд не погоджується з такою позицією Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадратний метр" з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Оскільки правочин є дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, то завідомо на момент вчинення правочину об'єктивна неможливість настання правового результату не породжує у сторін тих чи інших прав та обов'язків. Однак не є такими правочини, за якими реальність настання правових наслідків поставлено в залежність від поведінки учасників чи інших обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, укладаючи Договір суборенди нежитлових приміщень № 01 від 07.02.11., ТОВ «Мейн Груп Україна»мало на меті передати в орендне користування ТОВ «Квадратний метр»нежитлове приміщення та отримувати за це орендні платежі, а орендар мав на меті використовувати зазначене приміщення під офіс та сплачувати за нього орендну плату.

Як вже було встановлено вище, ТОВ «Квадратний метр»користувалось орендованим приміщенням та частково сплачувало за нього орендну плату.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач за зустрічним позовом дійсно користувався зазначеним вище приміщенням, оскільки з його боку були підписані, як ати надання орендних послуг, так і акти надання комунальних послуг.

Таким чином, з наведеного вбачається, що вказаний вище Договір був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а саме для - ТОВ «Мейн Груп Україна»- отримувати орендні платежі, а для ТОВ «Квадратний метр»- використовувати нежитлове приміщення для розташування ділового офісу.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Цивільного кодексу України визначено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

В даній ситуації існують два правочини: один удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою нібито прикриває реальний правочин.

Удавані правочини можуть бути вчинені як без будь-яких протиправних намірів, так і з метою приховування незаконного правочину. За таких обставин, у разі встановлення факту неправомірності насправді вчиненого правочину удаваний правочин може бути визнаний недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК, адже в ньому зовнішнє волевиявлення сторін не збігається з їх внутрішньою волею.

Обов‘язок доведення покладається законом на позивача.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, з наведеного вбачається, що до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, необхідною умовою для звернення до суду із відповідним позовом є порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи –позивача у справі.

Аналогічна позиція викладена у Роз'ясненні Вищого господарського суду України № 02-5/111 від 12.03.99., згідно якого крім контрагентів за договором, прокурора, державних та інших органів, позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує ця угода.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що реальним правочином, який було вчинено між сторонами був договір поворотної фінансової допомоги, оскільки відповідно до норм Цивільного кодексу України передбачено, що такий договір повинно бути укладено у письмовій форму, а у разі недотримання письмової форми, відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України, такий правочин є нікчемним.

Позивачем за зустрічним позовом належними засобами доказування не доведено суду, що Договір суборенди було укладено з метою приховання іншого договору, оскільки як вже було зазначене вище, оспорюваний Договір був спрямований на реальне настання правових наслідків, які були обумовлені ним.

Таким чином, судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Квадратний метр" не доведено суду наявності правових підстав для визнання недійсним Договору суборенди нежитлових приміщень № 01 від 07.02.11.

З огляду на недоведеність порушення прав та охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадратний метр", суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову.

Відповідно до  ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 44, 49, 77, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейн Груп Україна" задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадратний метр" (01011,м. Київ, Печерський узвіз, 19, код ЄДРПОУ 34047628) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейн Груп Україна" (03048,  м. Київ, вул. Івана Пулюя, 5, код ЄДРПОУ 37441757) 16 417 (шістнадцять тисяч чотириста сімнадцять) грн. 57 коп. –основного боргу, 971 (дев'ятсот сімдесят одна) грн. 56 коп. –пені, 113 (сто тринадцять) грн. 17 коп. –витрат на отримання витягів з ЄДРПОУ, 1 575 (одна тисяча п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 75 коп. –судового збору.

3.          В іншій частині первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейн Груп Україна"  –відмовити.

4.          В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадратний метр" відмовити.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                         Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 23.03.12.