Рішення

від 19.03.2012 по справі 5011-41/1093-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  5011-41/1093-2012

19.03.12

За позовом

Дочірнього підприємства «Лакталіс-Україна»

До

Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша Імперія»

Про

стягнення 9 958,29 грн.

           Суддя  Спичак О.М.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1.- дов. № б/н від 01.07.2011 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Лакталіс-Україна»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша Імперія»про стягнення 9 958,29 грн. заборгованості.

Ухвалою від 03.02.2012 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 20.02.2012 року.

Представник позивача в судове засіданні 20.02.2012 року не з‘явився, вимоги ухвали суду не виконав, проте через канцелярію суду подав  клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом розглянуто та задоволено.

В судове засідання 20.02.2012 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив,  про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, а також у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд справи до 19.03.2012 р.

В судовому засіданні 19.03.2012 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду та усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 19.03.2012 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 19.03.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача,  господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.09.2011 р. між Дочірнім підприємством «Лакталіс-Україна»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Наша Імперія»(покупець) було укладено договір поставки № 1054/1 від 14.04.2011 р., відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується поставляти продукцію  в  зазначену ним торгову точку або склад покупця, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати продукцію, зазначену в товарно-транспортних накладних на умовах, визначених даним договором. Всі істотні умови договору, які неможливо погодити в момент його укладення погоджуються в товарно-транспортних накладних, які є невід'ємною частиною даного договору і є доказом виконання або ж неналежного виконання умов даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 1.2. договору поставки 1054/1 від 14.04.2011 р. кількість продукції, одиниця виміру, асортимент продукції, а також місце поставки продукції визначаються за погодженням сторін і відображається в товарно-транспортній накладній.

Пунктом 2.3 договору встановлений наступний порядок розрахунків: покупець зобов'язаний чітко і своєчасно здійснювати оплату продукції на умовах відстрочки платежу не більше ніж 10 календарних днів з моменту виписки ТТН на продукцію.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору поставки № 1054/1 від 14.04.2011 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 12 062,85 грн., що підтверджується товарними накладними № 28907786 від 19.09.2011 р. на суму 5 333,26 грн., № 28907839 від 22.09.2011 р. на суму 138,89 грн., № 2510821 від 26.09.2011 р. на суму 487,37 грн., № 28907882 від 26.09.2011 р. на суму 1397,48 грн., № 28907928 від 29.09.2011 р. на суму 3 114,66 грн.,  належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Проте відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару виконав частково на суму 2 104,56 грн., у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем становить 9 958,29 грн.

03.11.2011 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію, згідно якої просив відповідача оплати поставлений товар згідно договору поставки № 1054/1 від 14.04.2011 р. у п'ятнадцятиденний строк.

Проте,  відповідач свої зобов'язання з оплати вартості поставленого товару не виконав.

Враховуючи наведене, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 9 958,29 грн. боргу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання -  є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений товар згідно замовлень, що підтверджується підписаними представниками сторін товарними накладними. Проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей, не розрахувався за поставлений товар у строк встановлений умовами договору, у зв'язку з чим його заборгованість складає  9 958,29 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 9 958,29 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.     Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша Імперія»(місцезнаходження: 01140, м. Київ, Дарницький р-н, вул. Ревуцького, 44-А, код ЄДРПОУ 37153112) на користь Дочірнього підприємства «Лакталіс-Україна»(місцезнаходження: 04050, м. Київ. вул. Мельникова, 12; фактична адреса: 03062, м. Київ, вул. Естонська, 120, код ЄДРПОУ 25593656) 9 958 (дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 29 коп. основного боргу та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять)  грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

           26.03.2012 р.

Суддя                                                                                                        Спичак О.М.