Рішення

від 20.03.2012 по справі 18/161/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        20.03.2012                                                                                               Справа №  18/161/12

м. Полтава

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", вул. Козака, 2-а, м. Полтава, 36020

до Житлово-експлуатаційного кооперативу "Прожектор", вул. Халтуріна, 10, м. Полтава, 36014

про стягнення 4881,26 грн.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 20.02.2012 року № 52;

від відповідача: не з'явився.

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості згідно договору № 16 від 01.01.2011 року в розмірі 4881,26 грн., з яких: 3704,40 грн. –основний борг, 703,37 грн. –пеня, 330,69 грн. – інфляційні витрати, 136,80 грн. –3 % річних.

Позивач позовні вимоги підтримує та просить стягнути з відповідача суму заборгованості з урахуванням поданих ним уточнень.

Ухвалу суду про порушення провадження у справі від 31.01.2012 року відповідач отримав за адресою вул. Халтуріна, 10, м. Полтава, ухвали про відкладення слухання справи від 16.02.2012 року, 01.03.2012 року, які направлялись йому на цю ж адресу, повертались суду органом зв'язку як неотримані адресатом з відміткою "за даною адресою не значиться".

В засідання від 20.01.2012  року відповідач не з'явився, заперечення від 08.02.2012 року вих. № 2 надіслав поштою, в яких посилається що відповідач в повному обсязі сплатив заборгованість за спірний період.

Як свідчить Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 21.01.2012 року відомості про внесення будь-яких змін щодо місцезнаходження відповідача у державний реєстр не вносились.

Згідно ч. 1 ст. 18 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім зазначеного, судом береться до уваги, що відповідно до роз'яснень ВГСУ (п. 11 інформаційного листа № 01-8/123 від 15.03.2007 року), до повноважень господарського суду не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальну документи надсилаються господарським судом згідно поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В зв'язку з наведеним суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, а його неявка не перешкоджає розгляду спору по суті, тому суд визнав за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

01.01.2011 року між ВАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", яке в подальшому перейменоване на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" та Житлово-експлуатаційним кооперативом "Прожектор", був укладений договір № 16 (далі –Договір). За п. 1.1. Договору його предметом є алгоритм дій та взаємна відповідальність постачальника (позивача) та балансоутримувача (відповідача) при постачанні природного газу в якості комунальної послуги для потреб населення, надалі газу (на внутрішньо будинкове газове обладнання мешканців).

Відповідно до умов Договору, ПАТ "Полтавагаз" повинно поставити відповідачу природний газ по розподільним мережам на внутрішньо будинкове газове обладнання балансоутримувача за адресою: м. Полтава, вул. Ст. Халтуріна, 10, а відповідач оплатити його вартість у строки визначені договором.

У відповідності до п. 4.2. Договору актами приймання-передачі природного газу (а.с. 18-27) сторони підтвердили, що в період з січня 2011 року по жовтень 2011 року включно газорозподільним підприємством транспортовано, а споживачем прийнято від постачальника ПАТ "Полтавагаз" 26196 тис. кубічних метрів природного газу на загальну суму 20904,40 грн.

Ціна на природний газ згідно п. 5.1 Договору, визначена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 07.08.2008 року № 934 "Про затвердження роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення" та постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 року № 2246 "Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання" і складає  798,00 грн. за 1000,0 кубічних метрів з урахуванням ПДВ.

П. 6 Договору обумовлено, що оплата за постачання газу проводиться балансоутримувачем на рахунок постачальника згідно затверджених тарифів; балансоутримувач зобов'язується виконувати 100% оплату за фактично спожитий природний газ до 10 числа наступного за звітним місяцем, в якому надавалися послуги. Нарахування за використаний природний газ проводяться на підставі підписаних актів приймання-передачі газу станом на останній день місяця по факту споживання газу.

П. 4.3. Договору визначено, що протягом 2-х робочих днів з дня отримання акту балансоутримувач розглядає, підписує його та повертає один примірник постачальнику, і він є основою для проведення розрахунків з постачальником.

Відповідач порушив свої зобов‘язання в частині здійснення оплати за отриманий природний газ з січня по листопад 2011 року у визначені Договором строки. Згідно розрахунку, станом на момент розгляду справи в суді (а.с. 77) відповідач з січня по листопад 2011 року отримав природний газ на загальну суму 20904,40 грн., сплатив за нього 17200,00 грн., а основний борг станом на момент розгляду справи в суді  складає 3704,40 грн., і відповідач не вживає заходів для його погашення.

В запереченнях проти позову вих. № 2 від 08.02.2012 року повідомив, що позивачем нараховано за січень-жовтень 2011 року за послуги по газопостачанню 20904,40 грн., відповідач сплатив 21795,47 грн., а залишок заборгованості станом на 01.11.2011 року склав 2695,82 грн. (а.с. 38), в підтвердження чого посилається на платіжні доручення про сплату та банківські виписки (а.с. 39-63), і в зв'язку з тим, що оплата за послуги по газопостачанню сплачується в поточному місяці за попередній, то в листопаді 2011 року була сплачена заборгованість за жовтень 2011 року.

Заперечення відповідача до уваги не приймаються виходячи з наступного:

Відповідно до ч. ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. До матеріалів справи залучені надані відповідачем  копії платіжних доручень (39-46), на які відповідач посилається як на докази сплати боргу за газ, поставлений в спірному періоді. При їх дослідженні, суд встановив, що ці платіжні доручення не засвідчені банком та не засвідчені належним чином відповідачем, зокрема в порушення пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Вимоги до оформлювання документів", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55, на копіях не зазначено посаду, прізвище особи, що засвідчила вірність копії документу, не вказано дати засвідчення, а стоїть лише печатка відповідача, крім цього, відомості, які зазначені в платіжному дорученні №3 від 27.01.2011 року не збігаються з відомостями, що зазначені в платіжному дорученні № 7 від 27.01.2011 року, яке надане і засвідчене банком.

Зокрема, в наданому відповідачем платіжному дорученні № 3 від 27.01.2011 року про сплату 2200,00 грн. (а.с. 39), підставою платежу значиться: за спожитий природний газ за січень 2011 року згідно рахунку № 16 за січень 2011 року, а платіжне доручення засвідчене банком та надане позивачем № 7 від 27.01.2011 року (а.с. 78) свідчить, що згідно цього платіжного доручення відповідач перерахував позивачу кошти на суму 2200,00 грн. за спожитий газ не за січень 2011 року, а за грудень 2010 року на підставі рахунку позивача № 900628/12 від 20.12.2010 року, а за спожитий природний газ у січні 2011 року відповідач сплачував 13.04.2011 року, про що свідчить засвідчене банком платіжне доручення № 23 від 13.04.2011 року на суму 1800,00 грн. (а.с. 79).

За ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Таким чином, суд не приймає до уваги надані відповідачем платіжні доручення, як докази сплати ним боргу за спожитий природний газ за спірний період, а також доводи, викладені у запереченнях на позов вважає документально необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно з п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих  документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст. 526 Цивільного Кодексу зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача основної заборгованості за переданий газ у січні - жовтні 2011 року включно на загальну суму 3704,40 грн., тому вони підлягають задоволенню повністю.

За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настаються правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.2. Договору сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату поставленого газу балансоутримувач сплачує на користь постачальника за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу. Позивачем заявлено до стягнення 703,37 грн. пені (з 10.02.2011 року по 10.12.2011 року), в уточненнях від 01.03.2012 року (а.с. 74), просить стягнути 425,42 грн. пені, яку він нарахував з дати настання прострочки зі сплати за кожним платежем (в період з 10.07.2011 року по 20.01.2012 року).

Суд виходить з того, що відповідно до вимог п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином до стягнення підлягає пеня: за період з 10.07.2011 року по 20.01.2012 року  всього на суму 425,42 грн.

Суд здійснював перевірку розрахунку розміру пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон Еліт", її розмір відповідає вимогам п. 6 ст. 232 ГК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" в межах подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення. В частині вимог про стягнення пені на суму 277,95 грн. у позові відмовляється.

Стаття 625 ЦК України визначає обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити грошову суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Приймаючи до уваги, що судом встановлено прострочення відповідачем грошового зобов'язання, вимоги позивача про стягнення 136 грн. 80 коп. - 3% річних за період з 10.02.2011 року по 10.12.2011 року, та 330,69 грн. інфляційних витрат за період з січня 2011 року по вересень 2011 року (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 4-5) суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню, оскільки період їх нарахування та розмір є обґрунтованим.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у  господарських  судах  здійснюється на засадах змагальності. За ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача основної заборгованості, пені, інфляційних витрат та трьох відсотків річних за спожитий газ у січні-жовтні 2011 року, а відповідач  не довів належними доказами про відсутність у нього заборгованості перед позивачем, тому позов, з урахуванням здійсненого уточнення в розрахунку пені підлягає задоволенню частково - на загальну суму 4603,31 грн.

Судові витрати відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України підлягають стягненню зі сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-експлуатаційного кооперативу "Прожектор", вул. Халтуріна, 10, м. Полтава, 36014, код 21066003, МФО 331014, р/р 26007709000003 в ПФ ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", вул. Козака, 2-а, м. Полтава, 36020, п/р 2600530103545 в філії –Полтавське облуправління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 331467, код ЄДРПОУ 03351912 –3704 грн. 40 коп. - основний борг; 425 грн. 42 коп. –пеня; 136 грн. 80 коп. –3% річних; 330 грн. 69 коп. –інфляційні витрати; 1517 грн. 85 коп. – судовий збір.

3. В частині стягнення 277,95 грн. пені у позові відмовити.

4. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                           І.І. Пушко