Рішення

від 14.03.2012 по справі 1/6/5022-53/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/6/5022-53/2012

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" березня 2012 р.Справа № 1/6/5022-53/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Чопко Ю.О.             

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроконтакт-Захід" , м. Львів, вул. Юрія Липи, буд.10, кв. 54

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія-Велес", смт. Козова Тернопільської області, вул.Герети,8        

про  стягнення  45640 грн.44.коп.

За участю представників сторін:

Позивача:  не з'явився

Відповідача: не з'явився

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електроконтакт-Захід" , м. Львів, вул. Юрія Липи, буд.10, кв. 54 звернулось до господарського суду  Львівської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія-Велес", м. Перемишляни Львівської області  45640 грн.44.коп.

Ухвалою господарського суду Львівської області  29.11.2011р. порушено провадження у справі за № 5015/7138/11 та розгляд справи призначено на 15.12.2011р., який було відкладено на 12.01.2012р.

В судовому засіданні господарського суду Львівської області  12.01.2012р. стало відомо, що юридична адреса відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія-Велес" -  смт. Козова Тернопільської області, вул. Герети,8, а отже ухвалою господарського суду Львівської області  від 12.01.2012р.  справу № 5015/7138/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроконтакт-Захід"   до Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія-Велес" передано за підсудністю до господарського суду Тернопільської області.

Суддя Чопко Ю.О. ухвалою господарського суду Тернопільської області від 27.01.2012 р. матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроконтакт-Захід" , м. Львів, вул. Юрія Липи, буд.10, кв. 54 до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія-Велес", смт. Козова Тернопільської області, вул. Герети,8 про стягнення 45640грн. 44коп. прийняв до свого провадження, призначивши її розгляд на 17.02.2012р. та зобов"язавши відповідача надати суду документально обґрунтований відзив на позов та рішення про припинення ТзОВ "Студія-Велес" шляхом ліквідації. 17.02.20912р. розгляд справи було відкладено на 14.03.2012р. в зв"язку з неявкою представників сторін в судове засідання.

14.03.2012р. позивач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, разом з тим,  направив на адресу  суду заяву  б/н від 29.02.2012р. з проханням розглянути справу  без участі його представника.

Відповідач відзиву на позовну заяву та рішення про припинення ТзОВ "Студія-Велес" шляхом ліквідації, суду не надав, участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив. Ухвала суду від 27.01.2012р. про прийняття матеріалів справи до свого провадження,  направлена відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною у витягу з ЄДРЮОФОП, а саме: Тернопільська область, Козівський район, смт. Козова, вул. Герети, буд. 8, повернулася господарському суду разом з довідкою поштового відділення "Укрпошта" по причині закінчення терміну зберігання.

У відповідності до ст.64 Господарського кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження сторін, що зазначається у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців, а у разі відсутності сторони за такою адресою, вважається, що ухвала  про порушення провадження у справі вручена їх належним чином.

Враховуючи, що ухвала суду  про прийняття до свого провадження від 27.01.2012р. направлена відповідачу за адресою, зазначеною у витягу з ЄДРЮОФОП, а саме: Тернопільська область, Козівський район, смт. Козова, вул. Герети, буд. 8, слід вважати, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є Договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

20 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Електроконтакт-Захід"  в особі директора Ненеки Т.М., який діяв на підставі статуту, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Студія-Велес"  в особі директора Мельник О.Л., що діяв на підставі Статуту, з другої сторони, було укладено Договір № 1263 на виконання робіт (надання послуг) (надалі –Договір).

У відповідності до умов даного договору позивач (Підрядник за Договором) зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором виконати роботи за дорученням відповідача (Замовника за Договором), а саме монтаж та під'єднання до електричної мережі приладів обліку електроенергії та елементів системи АСКОЕ житлового будинку за адресою м. Львів, вул. Скрипника-Вернадського у мікрорайоні Сихів-18 (розділ 1 Договору).  

Сторони в Договорі узгодили, що вартість робіт становить 167677 грн. 87 коп. (з ПДВ). Розрахунок здійснюється попередньою оплатою 78% коштів від суми договірної ціни. Решта 22% коштів перераховується на протязі 3-х днів після підписання  сторонами приймально-здавального акту на виконані роботи (п.п.3.1.-3.3. Договору).

 Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

Як вбачається зі змісту Договору, він по своїй правовій природі є договором про надання послуг, цивільні правовідносини за яким регулюються главою 63 Цивільного кодексу України.

 Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона  (виконавець)  зобов'язується  за  завданням  другої  сторони   (замовника)

надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто, а у випадках, прямо передбачених  договором, може покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).

На виконання умов Договору позивачем протягом квітня-червня 2011р. надано відповідачу послуги монтажу та під'єднання до електричної мережі приладів обліку електроенергії та елементів системи АСКОЕ житлового будинку за адресою м. Львів, вул. Скрипника-Вернадського у мікрорайоні Сихів-18 на загальну суму 167677 грн.87 коп., що підтверджується  Актом приймання виконаних підрядних робіт за червень 2010р.,  який 29.06.2010р. підписаний представниками сторін без заперечень та завірений печатками підприємств (належним чином завірена копія вищезазначеного документа знаходиться в матеріалах справи).

Як слідує з матеріалів справи, позивачем повністю виконані умови договору та наданий весь обсяг передбачених Договором робіт. Відповідачем на виконання  п.3.2 Договору 23.04.2010р. перераховано на рахунок позивача 78% коштів від суми договірної ціни, що становить  130788 грн.74 коп. Однак, решту  боргу, який повинен був бути, у відповідності до Договору, перерахований на протязі 3-х дні в після підписання Акту приймання виконаних підрядних робіт за червень 2010р., однак  відповідач свої зобов'язання щодо оплати решти 22 % вартості наданих послуг на протязі 3-х днів після підписання сторонами приймально-здавального Акту згідно п.3.3. Договору  не виконав, а отже станом на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість за надані послуги в сумі  36889 грн.13 коп.

Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне, в тому числі про повну оплату вартості наданих послуг за Договором не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується заборгованість в сумі 36889 грн.13 коп.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який  прострочив  виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час  прострочення, що за розрахунками позивача за період з 04.07.2011р. по 31.10.2011р. становить 3615 грн. 13 коп., а також 3% річних, що за розрахунками позивача за період з 04.07.2010р. по 31.10.2011р. становить 1467 грн.48 коп.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, і в установлений строк, а оскільки відповідачем дані строки порушено, він повинен нести відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченого платежу за кожний день прострочення.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”  № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що “платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін”. А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В зв'язку з неналежним виконанням умов договору щодо своєчасної оплати отриманого товару, позивачем нарахована відповідачу пеня за період з 04.07.2010р. по 31.10.2011р. в сумі -  3668 грн. 70 коп.

          Однак, згідно п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано. Тобто, оскільки остаточний розрахунок у вигляді 22%, що становить 36899 грн.13 коп., мав бути перерахований відповідачем протягом 3-х днів після підписання  Акту , т.б. 04.07.2010р., то нарахування пені повинно здійснюватися  лише за період з 04.07.2010р. по 04.01.2011р. (6 міс.), що становить 2962 грн.25 коп.  А отже в задоволенні позову в іншій частині пені, нарахованої позивачем в сумі 706 грн.45 коп., слід відмовити.

У відповідності до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідач станом на день розгляду спору не надав суду будь-яких доказів про повне погашення заборгованості перед позивачем, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 36889 грн.13 коп. заборгованості за надані послуги, 2962 грн. 25 коп. пені за несвоєчасну оплату наданих послуг, 3615 грн. 13 коп.  інфляції, 1467 грн.48 коп. -  3% річних  такими, що підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та не оспорені відповідачем.

Судовий збір на підставі ст. 49 ГПК України покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 42-47, 22, 32-34, 36,49, 82,84, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

          1.Позов задовольнити частково.

           2.Стягнути  з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія-Велес", смт. Козова Тернопільської області, вул. Герети,8 (ідентифікаційний код 32639684) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроконтакт-Захід" , м. Львів, вул. Юрія Липи, буд.10, кв. 54 (ідентифікаційний код 23272445): 36889 ( тридцять шість тисяч вісімсот вісімдесят дев"ять) грн.13 коп. боргу, 2962 ( дві тисячі дев"ятсот шістдесят дві) грн. 25 коп. пені, 3615 (три тисячі шістсот п"ятнадцять) грн. 13 коп.  інфляційних втрат, 1467 (одну тисячу чотириста шістдесят сім)  грн.48 коп. -  3% річних, 1454 (одну тисячу чотириста п"ятдесят чтотири) грн.63 коп. в повернення судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В частині  стягнення 706 грн.45 коп. пені - відмовити.

Протягом десяти днів з дня складення повного тексту цього рішення сторони мають право подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду через цей суд.  

Повний текст рішення  виготовлено  19.03.2012р.

Суддя                                                                                          Ю.О. Чопко