Постанова

від 27.03.2012 по справі 29/5005/14475/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2012 року                                                  Справа №  29/5005/14475/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді  Джихур О.В. (доповідач) 

суддів: Лисенко О.М., Вечірко І.О.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від скаржника: ОСОБА_1, довіреність № 6486/10/10-089 від 13.03.12,  представник (була присутня в судовому засіданні 13 березня 2012 року),

від арбітражного керуючого: ОСОБА_2, довіреність №1 від 03.01.12,  представник,

інші учасники процесу у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Амур –Ніжньодніпровському районі м. Дніпропетровська

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26 січня 2012 року у справі № 29/5005/14475/2011

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр –Стекло”, м. Дніпропетровськ

про визнання банкрутом,

 ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26 січня 2012 року (суддя Полєв Д.М) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр –Стекло”; ліквідовано юиридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю “Центр –Стекло”; провадження у справі припинено.

Не погодившись з вказаною постановою Державною податковою інспекцією у Амур –Ніжньодніпровському районі м. Дніпропетровська подано апеляційну скаргу, в якій скаржник, посилаючись на невідповідність оскаржуваної ухвали нормам матеріального та процесуального права, при неповному дослідженні всіх обставин справи, просить скасувати ухвалу господарського суду від 26 січня 2012 року, справу №29/5005/14475/2011 направити для розгляду до господарського суду Дніпропетровської області.

Скаржник стверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Центр –Стекло” перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у               Амур –Ніжньодніпровському районі м. Дніпропетровська як платник податків, посилаючись на п.11.3 розділу 11 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України №1588 від 09 грудня 2011 року податкова інспекція наголошує, що винесена господарським судом ухвала про припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю             “Центр –Стекло” перешкоджає проведенню документальної позапланової перевірки боржника та, у разі виявлення податкової заборгованості, заявити додаткові грошові вимоги до банкрута.

До того ж скаржник зазначає, що відповідно до бази даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено, що у боржника маються розбіжності по формуванню податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що виражається в їх заниженні та не сплаті коштів до бюджету.

В той же час, відповідно до податкової декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2011 року доходи Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр –Стекло” складають лише 3 663 грн., що не відповідає обсягам поставок вказаним підприємством в податковій звітності з податку на додану вартість.

На думку скаржника характер господарських операцій свідчить про мінімізацію боржником податкових зобов'язань та вказує на ознаки здійснення фіктивної господарської діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю “Центр –Стекло”.

Скаржник зазначає, що ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр –Стекло” інспекції не було надано ані звітів про свою діяльність, ані відомості про фінансове становище боржника, крім того ліквідатором не було вжито заходів щодо виявлення можливого фіктивного банкрутства боржника.

Державна податкова інспекція вважає, що виявлення приховувань несплати боржником податків і зборів може призвести до значних збитків, в вигляді ненадходження коштів до державного бюджету по податкам і зборам.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 13 березня 2012 року строк розгляду апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Амур –Ніжньодніпровському районі м. Дніпропетровська продовжено до 31 березня 2012 року, розгляд справи відкладено на 27 березня 2012 року.

В судове засіданні 27 березня 2012 року представник скаржника не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, від Державної податкової інспекції у Амур –Ніжньодніпровському районі м. Дніпропетровська надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки апеляційна інстанція обмежена 15 денним строком на перегляд ухвал суду першої інстанції. У даній справі строк розгляду апеляційної скарги продовжувався до  31 березня 2012 року.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника скаржника, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр –Стекло”, м. Дніпропетровськ порушено господарським судом Дніпропетровської області на підставі ст.51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон про банкрутство).

Постановою від 08 листопада 2011 року господарський суд Дніпропетровської області визнав Товариство з обмеженою відповідальністю “Центр –Стекло” банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру у справі строком на 1 рік до 08 листопада 2012 року, ліквідатором банкрута призначив арбітражного керуючого ОСОБА_3, якого зобов'язав проводити заходи ліквідаційної процедури, згідно з вимогами ст.ст.22-32 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (а.с.51-53).

06 серпня 2011 року в газеті “Зоря” №86 ліквідатором опубліковано оголошення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр –Стекло” банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі (а.с.31).

17 січня 2012 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшов звіт ліквідатора з додатками (а.с.65-101), який господарським судом був затверджений 26 січня 2012 року.

Відповідно до норм ч.1 ст.51 Закону про банкрутство якщо вартості майна боржника –юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідне правило передбачено ч.3 ст.110 Цивільного кодексу України яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Особлива процедура, що передбачена ст.51 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з цим необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст.51 Закону про банкрутство є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Такі передумови, відповідно до аналізу вказаної норми та положень частин 2, 3 ст.7 Закону про банкрутство, полягають у наступному: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою. Проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі заставленого майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника. Аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами ч.ч.2, 5 ст.105 Цивільного кодексу України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, у тому числі по податках, зборах (обов'язкових платежах). Проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п.3 ст.7 Закону про банкрутство. Повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію  підприємства.

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст.51 Закону про  банкрутство та складає предмет спору у справі про банкрутство за особливою процедурою, що порушується в порядку норм означеної статті.  

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема у своїй постанові від 10 червня 2008 року у справі № 15/682-б.

Матеріали справи свідчать, що загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр –Стекло” прийнято рішення (протокол №7 від 04 серпня 2011 року) щодо припинення діяльності підприємства шляхом ліквідації, призначено ліквідаційну комісію.

В Бюлетні Державної реєстрації від 05 серпня 2011 року №186(21) опубліковано оголошення про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр –Стекло”.

Відповідно інформація внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців (а.с.25).

15 серпня 2011 року голова ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр –Стекло” повідомив Державну податкову інспекцію у Амур –Ніжньодніпровському районі м. Дніпропетровська про прийняття рішення про ліквідацію.

Як вбачається з матеріалів справи за результатами розгляду пред'явлених кредиторських вимог до боржника, проведеної інвентаризації активів і зобов'язань складено проміжний ліквідаційний баланс станом на 10 жовтня 2012 року, яким виявлено недостатність майнових активів боржника, які належать йому на праві власності або повного господарського відання, за рахунок яких може бути задоволено вимоги кредиторів, що й стало підставою для звернення боржника до господарського суду з заявою про визнання його банкрутом на підставі ст.51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Отже судова колегія вважає, що боржником дотримано процедуру самоліквідації відповідно до цивільного та господарського законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 32 Закону про банкрутство після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.

Отже законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора.

Із звіту ліквідатора та доданих до нього додатків вбачається, що за результатами здійснення ліквідаційної процедури виявлені наступні кредитори боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю “Союзарматура” з вимогами в розмірі 623 617, 32 грн. (IV черга) та Управління Пенсійного фонду України  у Амур –Ніжньодніпровському районі м. Дніпропетровська з вимогами в розмірі 31, 76 грн. (ІІ черга).

Згідно довідок Комунального підприємства “Дніпропетровське МБТІ” №15348 від 02 грудня 2011 року, Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при держкомземі України” №10/10-63 від 08 грудня 2011 року,  Дніпропетровського відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровськ та Солонянського району №1 підпорядкований  ГУМВС України в Дніпропетровській області №14/1РЕР-5391 від 15 грудня 2011 року, Інспекції державного технічного нагляду Дніпропетровської обласної державної адміністрації №3714-02-13 від 02 грудня 2011 року за боржником автотранспортних засобів і механізмів, сільськогосподарської техніки, земельних ділянок та іншого рухомого або нерухомого майна не зареєстровано.           

Відповідно до Витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про арешти в зазначених реєстрах інформація щодо обтяження  майна банкрута відсутня.            

Згідно довідки Акціонерного товариства “УкрСиббанк”, м. Харків  №133-245/11 від 13 січня 2012 року та довідки Публічного акціонерного товариства “ПриватБанк” № 08.7.0.0.0./111027111608 від 27 жовтня 2011 року рахунки банкрута в зазначених банківських установах закрито.

Відповідно до довідки Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міжрайонного управління юстиції №25586 від 17 листопада 2011 року на виконанні виконавчих документів стосовно боржника у відділі не перебуває.

Дебіторську заборгованість банкрута, товарно-матеріальні цінності основні засоби, які належать банкруту ліквідатором не виявлено, про що свідчать додані до звіту документи.

Таким чином, ліквідаційна маса не формувалась, її реалізація не проводилась,  договори купівлі-продажу не укладались.

За результатами ліквідаційної процедури у банкрута відсутнє майно.

Згідно п.6 ст.31 Закону про банкрутство вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

При зазначених обставинах у господарського суду було достатньо підстав для затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу і ліквідацію юридичної особи банкрута.

Доводи скаржника не відповідають фактичним обставинам справи і не ґрунтуються на нормах Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2011 року про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр –Стекло” направлялася до Державної податкової інспекції у Амур –Ніжньодніпровському районі м. Дніпропетровська та отримана нею згідно поштового повідомлення 04 листопада 2011 року (а.с.55).

Постанова господарського суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2011 року про визнання боржника банкрутом також була відправлена Державній податковій інспекції, отримана нею 17 листопада 2011 року, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.59).

Отже Державна податкова інспекція у Амур –Ніжньодніпровському районі м. Дніпропетровська з 04 листопада 2011 року була обізнана про порушення відносно боржника справи про банкрутство і починаючи з 17 листопада 2011 року Державна податкова інспекція мала право здійснити документальну позапланову перевірку боржника. Тривалість проведення такої перевірки відповідно до приписів п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва –5 робочих днів, інших платників податків –10 робочих днів. Продовження встановлених строків перевірки можливе не більше як на 10 робочих днів.

Таким чином, у Державної податкової інспекції у Амур –Ніжньодніпровському районі м. Дніпропетровська було достатньо часу для проведення перевірки підприємства –боржника.

Твердження скаржника що Товариство з обмеженою відповідальністю “Центр –Стекло” було створено з метою здійснення фіктивної підприємницької діяльності належними доказами в розумінні ст.ст.32, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України Державною податковою інспекцією не доведено.

Матеріали справи свідчать, що Державна податкова інспекція у Амур –Ніжньодніпровському районі м. Дніпропетровська не є кредитором у даній справі, у зв'язку з чим ліквідатор не мав зобов'язань по звітуванню перед Державною податковою інспекцією про свою діяльність.

З врахуванням викладеного, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 26 січня 2012 року відповідає діючому законодавству, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.103 –106 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26 січня 2012 року у справі № 29/5005/14475/2011 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур –Ніжньодніпровському районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                           О.В.Джихур   

Суддя                                                                                  О.М. Лисенко

Суддя                                                                                  І.О. Вечірко

(Дата підписання постанови в повному обсязі  28.03.12 р.)