Постанова

від 29.03.2012 по справі 17/190/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

17/190/2011

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.03.2012 р.           справа №17/190/2011

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Марченко О.А.

суддівБойко І.А., Татенко В.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача:не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасагросервіс”, м. Луганськ

на рішення господарського судуЛуганської області

від27.12.2011р. (повний текст підписано 03.01.2012р.)

по справі№17/190/2011 (суддя О.С.Фонова)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Донбастеплоенергосервіс”, м. Луганськ

доТовариства з обмеженою відповідальністю „Донбасагросервіс”, м. Луганськ

простягнення 122 100грн. 00коп.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 27.12.2011р. у справі № 17/190/2011 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Донбастеплоенергосервіс”, м. Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасагросервіс”, м. Луганськ про стягнення заборгованості в розмірі 122 100,00грн. були задоволені частково та з відповідача стягнуто заборгованість в розмірі 75 600,00 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Донбасагросервіс”, м. Луганськ подана апеляційна скарга, в якій йдеться про скасування судового рішення на підставі ч.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, скаржник вважає, що судом необґрунтовано застосована ст.35 Господарського процесуального кодексу України щодо рішення господарського суду Луганської області від 10.02.2011р. у справі №18/1(15/59) в частині встановлення обставин отримання орендованого майна уповноваженою особою.

Сторони наданим їм правом не скористались, у судове засідання не з'явились, поважних причин нез'явлення суду не повідомили. Про час та місце судового засідання були сповіщенні належним чином.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду про порушення апеляційного провадження у даній справі сторони були попереджені про те, що у разі нез'явлення в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України –справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Донбастеплоенергосервіс”, м. Луганськ звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасагросервіс”, м. Луганськ про стягнення заборгованості в розмірі 350 000,00грн.

Позивачем надано заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача борг у сумі 122 100,00 грн.

Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасагросервіс”, м. Луганськ обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди від 01.04.2006р. Як зазначає позивач, відповідач не виконує належним чином зобов'язання щодо сплати орендної платні у зв'язку з чим зобов'язання відповідача з внесення орендної плати за період з 01.10.2008р. по 31.05.2010р. на загальну суму 122 100,00 грн. є невиконаними, що є порушенням умов договору.

Задовольняючи частково позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасагросервіс”, м. Луганськ, суд першої інстанції виходив із того, що у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору оренди від 01.04.2006р. щодо внесення орендної плати, відповідач має перед позивачем борг за заявлений позивачем період з 01.10.2008р. по 31.05.2010р. в сумі 84 000,00 грн., з розрахунку орендної плати 4 200,00 грн. на місяць, проте, у зв'язку з пропуском позовної давності, заборгованість за наведений період стягнута частково в сумі 75 600,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Так, за твердженням позивача, 01.04.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Донбастеплоенергосервіс” (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донбасагросервіс”, м. Луганськ (Орендар), було укладено договір оренди, відповідно до п. 1.1, 1.1.1, 1.1.2 якого Орендодавець передає Орендарю на термін і за плату, передбачену цим договором, для здійснення господарської діяльності, наступне майно: Рампа-склад під навісом з огородженням, освітленням для реалізації стислих газів в балонах. Розташовану за адресою: м Луганськ, вул. Клубна, б-н; ємність ТРЖК-М.

Пунктом 2.4 договору встановлено, що Орендар зобов'язаний своєчасно та в повному об'ємі сплачувати орендну плату в строки, передбачені цим Договором.

Як встановлено пунктом 4.1. договору, Орендар, за вказане в п.п. 1.1.1. та 1.1.2. Договору майно, оплачує Орендодавцеві 4 200,00 грн. щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця авансовим платежам за наступний місяць.

Відповідно до пункту 4.4 договору, його ціна є динамічною та може бути змінена Орендодавцем в зв'язку інфляційними процесами. Про збільшення орендної плати Орендодавець зобов'язаний повідомити Орендаря у письмовій формі за місяць.

Як встановлено у пункті 6.5 договору, він набуває чинності з 01.04.2006р. (але не раніше підписання сторонами акту прийому-передачі майна) та діє до 31.12.2006р.

Зазначене в договорі майно було передано Орендарю згідно акту прийому-передачі майна від 01.04.2006р., який підписано обома сторонами та скріпленого їх печатками.

Як стверджує позивач, відповідач в узгоджені строки та в узгоджених розмірах орендну плату не вносив, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість з орендної плати за період з 01.10.2008р. по 28.02.2010р. в розмірі 71 400,00 грн., з розрахунку орендної плати 4 200,00 грн. на місяць за 17 місяців, та за період з 01.03.2010р. по 31.05.2010р. в розмірі 50 700,00 грн., з розрахунку орендної плати 16 900,00 грн. на місяць за 3 місяці, яку відповідач не оплатив.

Частинами 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як встановлено у пункті 4.1. Договору, Орендар за орендоване майно оплачує Орендодавцеві 4 200,00 грн. щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця авансовим платежам за наступний місяць. Тому, розмір орендної плати повинен складати 4 200,00 грн. на місяць.

Оскільки позивач не обґрунтував, як саме інфляційні процеси та в якому розмірі спричинили збільшення орендної плати з 4 200,00 грн. на місяць до 16 900,00 грн. на місяць, та з огляду на п.6.2 договору місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач має перед позивачем борг за заявлений позивачем період з 01.10.2008р. по 31.05.2010р. в сумі 84 000,00 грн., з розрахунку орендної плати 4 200,00 грн. на місяць.

Проте, відповідачем заявлено про застосування позовної давності до спірних правовідносин.

Таким чином, виходячи зі ст.ст. 256, 257, ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, встановленого п.4.1 договору строку сплати орендних платежів, та оскільки позов подано до суду 31.10.2011р., то позиція господарського суду про те, що строк позовної давності по орендній платі за жовтень 2008 року сплинув 11.09.2011р., за листопад 2008 року –11.10.2011р., є правомірною.

Виходячи з чого, з огляду на ч.ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України та наявність заяви про застосування строку позовної давності суд першої інстанції законно відмовив позивачу у стягненні 8 400,00 грн. орендної плати за жовтень та листопад 2008 року.

З урахуванням встановленого, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмір 122 100,00 грн. підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 75 600,00 грн.

Рішення господарського суду Луганської області з урахуванням мотивів, зазначених апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції. Зокрема, посилання скаржника на те, що судом необґрунтовано застосована ст.35 Господарського процесуального кодексу України щодо рішення господарського суду Луганської області від 10.02.2011р. у справі №18/1(15/59) в частині встановлення обставин отримання орендованого майна уповноваженою особою є необґрунтованими виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Луганської області у справі №18/1(15/59) від 10.02.2011р. між тими ж сторонами стягнуто на користь позивача у даній справі борг по орендній платі в сумі 46 200,00 грн. за період з 01.04.2006р. по 28.02.2007р., яке відповідно до постанов Донецького апеляційного господарського суду від 13.04.2011р. та Вищого господарського суду України від 16.06.2011р. у справі №18/1(15/59) набрало законної сили.

Наведеним рішенням встановлено, що договір й акт підписані директором підприємства відповідача та відбитки печатки на наведених документах нанесені печаткою підприємства відповідача, тому приймання об'єкту оренди погоджено з директором підприємства відповідача.

При цьому, підпис директора підприємства відповідача на акті приймання-передачі майна від 01.04.2006р. засвідчений печаткою підприємства відповідача, доказів того, що печатка підприємства відповідача викрадена або втрачена не представлено, судом не встановлено.

Одночасно, відповідно до ч.2 п.3 ст.92 Цивільного кодексу України передбачено, що у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що орендоване майно прийняте підприємством відповідача у користування за актом приймання-передачі майна від 01.04.2006р.

Враховуючи наведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 27.12.2011р. у справі № 17/190/2011 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому залишає зазначене рішення без змін, а апеляційну скаргу за наведеними в ній мотивами –без задоволення.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на заявника скарги по справі.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасагросервіс”, м. Луганськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 27.12.2011р. у справі № 17/190/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 26.03.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Головуючий          О.А. Марченко

Судді:          І.А. Бойко

          В.М. Татенко

Повний текст постанови підписано 28.03.2012р.

Надруковано: 5 прим.

1 –позивачу;

1 –відповідачу;

1 –до справи;

1 –гос. суду Луганської області;

1 –ДАГС.