Постанова

від 26.03.2012 по справі 2а/2470/479/12

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                                                    

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2012 р.                           м. Чернівці                  Справа № 2а/2470/479/12    

           Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Боднарюка О.В.;

розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях до товариства з обмеженою відповідальністю "Буковина-Метал" про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях  (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Буковина-Метал" (далі - відповідач) про стягнення недоїмки зі сплати збору з єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування, фінансову санкцію та пеню у розмірі 5493,80 грн.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується борг по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень 2011 року в сумі 5493,80 грн. Оскільки, заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості.

У відповідності до вимог ч.3 ст.183-2 КАС України, відповідачу було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов, або заяву про визнання позову. Зазначену ухвалу відповідач не отримав, оскільки повернулось поштове відправлення у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Виходячи із ч.8 ст.35 КАС України, вважається що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.          

Окрім того, ч.11 ст.35 КАС України, передбачає, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.   

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.  

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Буковина-Метал" взяте на облік 14.11.2005 року в управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях  та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 5).

Згідно поданого відповідачем до УПФУ в  м. Чернівцях звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підлягають сплаті за жовтень 2011 року, ним було нараховано до сплати єдиного внеску в сумі 5493,80 грн. (а.с.19-21).

Єдині внески, нараховані за жовтень 2011 року, відповідачем не сплачені у строк визначений законом, у зв'язку з чим недоїмка по платежах склала 5493,80 грн.

Несплата єдиного внеску в сумі 5493,80 грн. підтверджується розрахунком заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень 2011 року(а.с. 15).

Згідно ст. 1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”від 08.07.2010 р. № 2464-VI  (далі –Закон № 2464-VІ) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до ст. 6 Закону № 2464-VІ платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 8 ст.9 Закону № 2464-VІ платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць

Відповідно до ст. 25 Закону № 2464-VІ територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Позивачем на адресу відповідача направлялась вимога № Ю –7 від 03.02.2012 року про сплату суми недоїмки зі сплатою єдиного внеску(а.с. 17).

Як вбачається із матеріалів справи, у десятиденний строк суму недоїмки відповідач не сплатив, вказану вимогу не оскаржував.

Згідно із п.5.ч.4 ст.25 Закону № 2464-VІ територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Судом з достовірністю встановлено наявність з боку відповідача порушень вимог Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”в частині порушення строку сплати недоїмки, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в частині несвоєчасної сплати єдиних внесків в сумі 5493,80 грн.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не довів належними та допустимими доказами відсутності або погашення ним в добровільному порядку заборгованості по платежах перед Пенсійним фондом України.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до ст. 94 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись  ст. ст. 11, 35, 71, 79, 86, 94, 158-162, 183-2 КАС України, суд,-

                                                                      ПОСТАНОВИВ:

 1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Буковина-Метал" (ідентифікаційний код 33843466) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях заборгованість у сумі  5493,80 грн.

3. Копію постанови направити сторонам.  

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому та скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                                                          О.В. Боднарюк