Постанова

від 09.02.2012 по справі 2а-17510/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 09 лютого 2012 року                         № 2а-17510/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

до

Корпорації з поводження з небезпечними відходами

про

стягнення податкового боргу в сумі 14809,99 грн.,

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з Корпорації з поводження з небезпечними відходами податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 14809,99 грн.

Позов обґрунтований зокрема тим, що відповідачем не сплачено самостійно узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за 2010 рік та нараховану контролюючим органом суму податкового зобов'язання з цього ж податку.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач участі повноважного представника у судовому розгляді справи не забезпечив, про місце, дату та час судових засідань повідомлявся належним чином.

Ухвала про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, а також повістки про виклик в судове засідання надсилались відповідачу за адресою, за якою підприємство зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте були повернуті з незалежних від суду причин. Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 167, частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) ухвала про відкриття провадження у справі та повістки вважаються врученими відповідачу, відповідно він належно повідомлявся про місце, дату та час судових засідань.

Відповідно до частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом ухвалено про розгляд справи без участі представника відповідача за наявними матеріалами та продовження розгляду справи за правилами письмового провадження.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Корпорація з поводження з небезпечними відходами, ідентифікаційний код 32552986, місцезнаходження: 03127, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 100/2, зареєстроване Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією, дата державної реєстрації юридичної особи 21.07.2003 р., що підтверджується даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №11969808.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року, лютий-квітень, липень, серпень 2010 року на загальну суму 10591,00 грн.

Крім того, позивачем проведено: камеральну перевірку відповідача щодо своєчасності сплати податків і зборів до бюджету, про що складено акт від 14.09.2009 р. №2045-15/20-213, за результатами якої винесено податкове повідомлення-рішення від 14.09.2009 р. №0063031520/0 про застосування штрафних санкцій в сумі 519,90 грн., яке отримане уповноваженою особою відповідача, що підтверджується відповідною відміткою на корінці зазначеного повідомлення-рішення; камеральну перевірку відповідача щодо своєчасності сплати податків і зборів до бюджету, про що складено акт від 13.10.2010 р. №1724-15-213, за результатами якої винесено податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій від 18.10.2010 р. №0037031520/0, №0037041520/0 на суми 226,04 грн. та 1635,00 грн. відповідно, які отримані відповідачем, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення з відповідною відміткою; камеральну перевірку відповідача щодо даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, про що складено акт від 20.05.2011 р. №1105-15/20-225, та результатами якої винесено податкове повідомлення-рішення від 07.06.2011 р. №0010401520 про застосування штрафних санкцій в сумі 1020,00 грн., яке надсилалось відповідачу; камеральну перевірку відповідача щодо даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, про що складено акт від 08.04.2011 р. №503-15/20-225, за результатами якої винесено податкове повідомлення-рішення від 14.04.2011 р. №0005671520 про застосування штрафних санкцій в сумі 850 грн., яке надсилалось відповідачу; камеральну перевірку відповідача щодо даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, про що складено акт від 14.04.2011 р. №504-15/20-225, за результатами якої винесено податкове повідомлення-рішення від 14.04.2011 р. №0005681520 про застосування штрафних санкцій в сумі 1020,00 грн., яке надсилалось відповідачу.

З метою погашення податкового боргу, позивачем надіслано відповідачу першу від 01.02.2010 р. №1/280 та другу від 04.11.2010 р. №2/3636 податкові вимоги на суми 391,02 грн. та 10059,95 грн. відповідно. Перша податкова вимога отримана відповідачем, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення з відповідною відміткою, друга розміщена на дошці оголошень у зв'язку з неможливістю вручення відповідачу, що підтверджується актом від 29.12.2010 р.

Станом на час розгляду справи, консолідований податковий борг відповідача з податку на додану вартість перед державним бюджетом становить14809,99 грн., що підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника податків за платежем 14010100 – податок на додану вартість, повідомленням про грошові зобов'язання відповідача та податковий борг від 28.09.2011 р. №3835/24-018.

Крім того, даними зворотного боку облікової картки платника податків за платежем 14010100 – податок на додану вартість за 2010 рік підтверджується, що з часу надсилання відповідачу податкових вимог податковий борг не переривався.

Відповідно до акту перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню суб'єкта підприємницької діяльності від 28.12.2010 р. встановлено, що за юридичною адресою (місцезнаходженням) суб'єкт підприємницької діяльності –Корпорація з поводження з небезпечними відходами не знаходиться.  

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21січня 2000 р. № 2181-ІІІ, чинного на час існування спірних правовідносин, (далі – Закон №2181-ІІІ) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181-ІІІ встановлювалось, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності-протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону №2181-ІІІ податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (пункт 5.2.1).

Як уже зазначалось, відповідачем частково самостійно було узгоджено податкове зобов'язання з податку на додану вартість шляхом подання відповідних податкових декларацій, також частину податкового зобов'язання було нараховано контролюючим органом шляхом надсилання відповідачу податкових повідомлень-рішень.

Пунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону №2181-ІІІ встановлювалось, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Судом встановлено, що з метою погашення податкового боргу відповідачу надсилались перша та друга податкові вимоги за правилами, встановленими статтею 6 Закону №2181-ІІІ.  

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, чинного на момент звернення позивача до суду, встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Станом на час розгляду справи судом, відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу, оскарження податкових повідомлень-рішень, податкових вимог.

Враховуючи викладене та беручи до уваги те, що наявність у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість в заявленому розмірі підтверджується податковими деклараціями, податковими повідомленнями-рішеннями, щодо яких відсутня інформація про їх оскарження, а також обліковою карткою платника податків, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони – суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Корпорації з поводження з небезпечними відходами (ідентифікаційний код 32552986) податковий борг в розмірі 14809,99 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот дев'ять грн. 99 коп.) на користь Державного бюджету України (р/р 31117029700002 ГУ ДКУ у місті Києві, МФО 820019).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                                               В.А. Донець