Постанова

від 16.10.2008 по справі 8/166 (13/136а/20а)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/166 (13/136а/20а)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "16" жовтня 2008 р.                                                  Справа № 8/166 (13/136а/20а)

                             12год.10хв.

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді                                   Оленич Т.Г.

при секретарі                         Бойко А.О.,

за участю представників           

позивача: Маценко В.П. –головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність №1 від 08.01.08р.                                

відповідача: Курінний А.М. – завідуючий санітарно-гігієнічним відділом, довіреність №1                            

від 15.10.08р.

розглянувши у судовому засіданні

позов                                         Державної інспекції з контролю за цінами в

                                                  Чернігівській області, вул.Щорса, 12, м.Чернігів, 14000                                             

до              Коропської районної санітарно-епідеміологічної станції                            вул.Незалежності, 20, смт.Короп, Чернігівська область, 16200

про                                             стягнення 19048грн.08коп.

          В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ВСТАНОВИВ:

          Позивачем заявлено адміністративний позов про стягнення з відповідача в доход державного бюджету України необґрунтовано одержаної виручки в сумі 6349грн.36коп. та штрафу в сумі 12698грн.72коп., застосованих  на підставі рішення №70 від 21.12.2006р.

          В ході розгляду справи позивачем підтримано позовні вимоги з урахуванням поданої ним заяви про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача в доход державного бюджету необґрунтовано одержаної виручки в сумі 6195грн.06коп. та штрафу в сумі 12390грн.12коп., застосованих  на підставі рішення №70 від 21.12.2006р., в зв”язку з визнанням рішення позивача за результатами розгляду Господарським судом Чернігівської області адміністративної справи №13/145а частково нечинним.           Проаналізувавши зміст вказаної заяви, суд приходить до висновку, що за своєю суттю ця заява є заявою про зменшення розміру позовних вимог. Враховуючи, що відповідно до ст.51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач вправі зменшити розмір позовних вимог в будь-який час до закінчення судового розгляду, такі дії позивача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси, а тому суд приймає заяву позивача до розгляду і спір вирішується з її урахуванням.

Відповідач проти позову заперечував, зазначав, що при формуванні та застосуванні тарифів на роботи і послуги, що ним виконувалися, відповідач застосовував коефіцієнти передбачені нормативними актами, а тому рішення позивача є неправомірним.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, що мають значення для вирішення спору, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного:

          Відповідно до ст.13 Закону України „Про ціни і ціноутворення” контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці  функції  покладено  Урядом  України.

Таким органом відповідно до Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000р. № 1819 (далі –Положення), є Державна інспекція з контролю за цінами (далі –Держцінінспекція). Вона є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується останньому.

Згідно з пунктом 11 Положення Держцінінспекція має територіальні органи –державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 Положення.

За змістом абзацу третього пункту 4 Положення  Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.

Відповідно до пункту 5 Положення Держцінінспекція, зокрема, має право проводити в органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів.

Держцінінспеція та відповідні державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі згідно з Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001р. № 298/519 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2001р. за №1047/6238, наділена правом приймати рішення про застосування економічних або фінансових (штрафних) за фактами порушення державної дисципліни цін.

21 грудня 2006 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Чернігівській області (позивачем у справі) за результатами проведеної 09.11.06р. перевірки дотримання Коропською районною санітарно-епідеміологічною станцією (відповідачем у справі) державної дисципліни цін, в ході якої було встановлено, що відповідач за період з 11.05.06р. по 01.11.06р. в порушення вимог постанов КМУ від 27.08.03 №1351 та від 11.05.06р. №662 при формуванні та застосуванні тарифів на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, застосовував тарифи в завищених розмірах, внаслідок чого сума необґрунтовано одержаної ним виручки склала 6349грн.36коп., прийнято рішення №70 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким вирішено вилучити у відповідача до державного бюджету 6349грн.36коп. необґрунтовано одержаної виручки та накласти штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної виручки в сумі 12698грн.72коп.  

Вищевказане рішення надіслано відповідачу 22.12.006р., що підтверджується копією фіскального чеку, що міститься в матеріалах справи.

Не погоджуючись з рішенням позивача, відповідач оскаржив його до Господарського суду Чернігівської області.

За результатами розгляду адміністративної справи №13/145а, порушеної за позовом Коропської районної санітарно-епідеміологічної станції до Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області про визнання рішення частково нечинним, Господарським судом Чернігівської області винесено постанову від 06.08.07р., якою рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №70 від 21.12.06р. визнано нечинним в частині вилучення 154грн.30коп. необґрунтовано отриманої виручки та стягнення 308грн.60коп. штрафу, в решті позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.08р. постанову Господарського суду Чернігівської області від 06.08.07р. по справі №13/145а залишено без змін.

Тобто, судове рішення по адміністративній справі №13/145а, згідно із ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, набрало законної сили з моменту проголошення ухвали апеляційної інстанції, а саме з 15.09.08р. На момент винесення рішення відповідачем доказів подання касаційної скарги на ухвалу Київського адміністративного суду України від 15.09.08р. по справі №13/145а суду не надано.

Заперечення відповідача щодо неправомірності рішення позивача судом не приймаються виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Оскільки обставини та порядок винесення позивачем рішення про застосування економічних санкцій за порушення відповідачем державної дисципліни цін від 21.12.06р. за №70, були предметом розгляду адміністративної справи №13/145а, в межах якої їм надана юридична оцінка та визнано дане рішення нечинним лише в частині вилучення 154грн.30коп. необґрунтовано отриманої виручки та стягнення 308грн.60коп. штрафу, на вказані суми позивачем в межах даної справи (№8/166 (13/136а/20а) подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, а тому факт правомірності рішення №70 від 21.12.06р. є преюдиціальним, не потребує доказування і не підлягає дослідженню в межах справи №8/166 (13/136а/20а).

У відповідності з п. 15 ст. 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, надходження від санкцій (штрафів, пені тощо), що застосовуються за рішеннями органів виконавчої влади належать до доходів загального фонду Державного бюджету України на 2008 рік.

Враховуючи, що на момент судового розгляду справи рішення №70 від 21.12.06р. чинне,  однак відповідачем добровільно не виконано, а тому з нього підлягає стягненню в доход державного бюджету необґрунтовано одержаної виручки в сумі 6195грн.06коп. та штрафу в сумі 12390грн.12коп.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

          При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

          Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а  відповідачем  -  фізична  чи  юридична  особа,  судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

                  Покладення на відповідача держмита у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, даною статтею не передбачено.

                   На підставі викладеного, суд не знаходить підстав для покладення на відповідача обов'язку сплачувати держмито за розгляд даної справи.

                   Керуючись Законом України „Про ціни і ціноутворення”, ст.ст.2,51,72,94,158,160-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

           Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Коропської районної санітарно-епідеміологічної станції, вул.Незалежності, 20, смт.Короп, Чернігівська область, 16200 (ідентифікаційний код 05388397, р/р 35218003000176 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592) в доход Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Коропського району, р/р 31117106700207, МФО 853592, ідентифікаційний код 22816021, адміністративні штрафи та інші санкції КБК 21081100) 6195грн.06коп. необґрунтовано одержаної виручки та 12390грн.12коп. штрафу.

           Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.

          Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Чернігівської області в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була  подана у  двадцятиденний строк,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

          У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не  скасовано,  набирає  законної  сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

                       Суддя                                                                           Т.Г.Оленич

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 17 жовтня 2008 року.

                    Суддя                                                                           Т.Г.Оленич