Постанова

від 27.02.2012 по справі 2а-1627/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 27 лютого 2012 року                         № 2а-1627/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Будспецмонтаж-Епос"

про

стягнення податкового боргу в розмірі 36992,69 грн.,

Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Будспецмонтаж-Епос" податкового боргу з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств та комунального податку в розмірі 36992,69 грн.  

Позов обґрунтований зокрема тим, що відповідачем не сплачено самостійно узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств та комунального податку за 2009-2011 роки, а також нараховану контролюючим органом суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за 2009-2011 роки.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач участі повноважного представника у судових засіданнях не забезпечив, про місце, дату та час судових засідань повідомлявся належним чином.

Ухвала про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, а також повістка про виклик в судове засідання надсилались відповідачу за адресою, за якою підприємство зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте були повернуті з незалежних від суду причин. Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 167, частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) ухвала про відкриття провадження у справі та повістки вважаються врученими відповідачу, відповідно він належно повідомлявся про місце, дату та час судових засідань.

Відповідно до частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом ухвалено про розгляд справи без участі представника відповідача за наявними матеріалами та продовження розгляду справи за правилами письмового провадження.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши адміністративний позов, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Як убачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будспецмонтаж-Епос", ідентифікаційний код 33831082, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 32-В, зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 23.12.2005 р., як платник податків перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Печерському районі міста Києва з 26.12.2005 р. за №39949.

Відповідачем подано до контролюючого органу податкові декларації: з податку на прибуток приватних підприємств за 2011 рік №689175 на суму 1106,00 грн.; з податку на додану вартість за 2009 рік №402709, №562172, №600434 на суму 14321,00 грн., за 2010 рік №14632, №124327, №412878 на суму 3173,00 грн., за 2011 рік №619834, №430922, №454337, №912263268 на суму 889,00 грн.; з комунального податку за 2011 рік №617549 на суму 51 грн. Також, відповідачем подано до контролюючого органу уточнюючі декларації з податку на додану вартість за 2010 рік про зменшення суми податкового зобов'язання №579525, №579542, №579557, №579575, №579582, №579661, №579632 на суму 5626,00 грн., за 2011 рік №619834, №38991, №149140, №9011305002 на суму 8715,00 грн.

Крім того, за результатами перевірок відповідача щодо дотримання ним вимог податкового законодавства, оформлених актами перевірок від 19.02.2009 р. №321/15-7, від 10.03.2009 р. №411/15-7, від 08.06.2010 р. №1428/15-5, від 15.11.2010 р. №2428/15-5, від 27.12.2010 р. №3294/15-5, від 23.08.2011 р. №957/15-5, позивачем винесено податкові повідомлення-рішення: від 19.02.2009 р. №0003581507, №0003571507, №0003561507 на загальну суму 47857,93 грн.; від 10.03.2009 р. №0004501507 на суму 3654,40 грн.; від 08.06.2010 р. №0015361505 на суму 170,00 грн.; від 15.11.2010 р. №0026021505 на суму 340,00 грн.; від 27.12.2010 р. №0035261505 на суму 181,00 грн.; від 23.08.2011 р. №0010221505 на суму 1703,40 грн., відповідно, які надсилались відповідачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення та поштовими відправленнями з відміткою поштового відділення про неможливість їх вручення відповідачу.

У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов'язання, позивачем винесено першу від 16.03.2009 р. №1/2850 на суму 47841,94 грн. та другу від 25.05.2009 р. №2/4595 на суму 51496,34 грн. податкові вимоги, які отримані відповідачем, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення та розпискою головного бухгалтера відповідача на корінці другої податкової вимоги.

Станом на час розгляду справи судом, консолідований податковий борг відповідача з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств та комунальному податку перед бюджетом становить 36992,69 грн., що підтверджується довідкою Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 20.02.2012 р. №2415/9/24-409.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21січня 2000 р. № 2181-ІІІ, чинного на час існування спірних правовідносин, (далі – Закон №2181-ІІІ) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181-ІІІ встановлювалось, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності-протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону №2181-ІІІ податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (пункт 5.2.1).

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом)  контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України  встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно зі статтею 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

(абзац перший пункту 58.1). Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення (абзац перший пункту 58.3).

Як уже зазначалось, відповідачем самостійно було узгоджено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств та комунальному податку, шляхом подання податкових декларацій та уточнюючих розрахунків за 2009-2011 роки. Також, частину податкового зобов'язання з податку на додану вартість було нараховано контролюючим органом шляхом надсилання відповідачу податкових повідомлень-рішень за 2009-2011 роки.

Крім того, судом встановлено, що з метою погашення податкового боргу відповідачу надсилались податкові вимоги за правилами, встановленими статтею 6 Закону №2181-ІІІ, чинного на час виникнення податкового боргу.  

Станом на час розгляду справи судом, відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу, скасування чи оскарження податкових повідомлень-рішень, на підставі яких позивачем заявлено до стягнення суму податкового боргу.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, чинного на час звернення позивача до суду, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.3. статті 53 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з банківських рахунків відповідача податкового боргу в розмірі 36992,69 грн., відтак адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони – суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач – суб'єкт владних повноважень, звільнений від сплати судового збору (державного мита), не надав суду доказів понесення ним судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Будспецмонтаж-Епос" (ідентифікаційний код 33831082): 26006329701 в ПАТ "ЕНЕРГОБАНК", МФО 300272; 26000010100733 в ПАТ "Банк Камбіо", МФО 380399, на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 36992,69 грн. (тридцять шість тисяч дев'ятсот дев'яносто дві грн. 69 коп.):

- з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1010,90 грн. (одна тисяча десять грн. 90 коп.) на р/р 31110009700007, УДКСУ у Печерському районі міста Києва ідентифікаційний номер 38004897 в ГУ ДКСУ у місті Києві, МФО 820019, код платежу 11021000;

- з податку на додану вартість в розмірі 35934,09 грн. на р/р 31112029700007, УДКСУ у Печерському районі міста Києва ідентифікаційний номер 38004897 в ГУ ДКСУ у місті Києві, МФО 820019, код платежу 14010100;

- з комунального податку в розмірі 47,70 грн. на р/р 31410828700007, УДКСУ у Печерському районі міста Києва ідентифікаційний номер 38004897 в ГУ ДКСУ у місті Києві, МФО 820019, код платежу 16010200.

 Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                                               В.А. Донець