Постанова

від 01.03.2012 по справі 2а-1678/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 01 березня 2012 року                         № 2а-1678/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва

до

Приватного підприємства "Фруктексім"

про

стягнення податкового боргу в розмірі 43977,02 грн.,

Державна податкова інспекція у Оболонському районі міста Києва звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з Приватного підприємства "Фруктексім" податкового боргу з податку на додану вартість та мита на товари, що ввозяться на територію України в розмірі 43977,02 грн.

Позов обґрунтований зокрема тим, що відповідачем не сплачено нараховану контролюючим органом суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість та нараховану органами митної служби суму мита на товари, що ввозяться на територію  України суб'єктом підприємницької діяльності та податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач участі повноважного представника в судовому розгляді справи не забезпечив, про місце, дату та час проведення судових засідань повідомлявся належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Як убачається з матеріалів справи, Приватне підприємство "Фруктексім", ідентифікаційний код 36292021, місцезнаходження: 04209, м. Київ, вул. Богатирська, 1-Д, зареєстроване Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією 15.01.2009 р.

Позивачем проведено камеральну перевірку відповідача щодо даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, про що складено акт від 29.08.2011 р. №2353/15-215-36292021, за результатами якої винесено податкове повідомлення-рішення від 14.09.2011 р. №0009451502 на суму 2040,00 грн., яке отримане відповідачем, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Крім того, Київською регіональною митницею листом від 22.12.2011 р. №40/17-23/17460 надіслано Державній податковій інспекції у Оболонському районі міста Києва подання від 22.12.2011 р. №206, №207 на суми 8318,30 грн. та 33618,72 грн., відповідно, для вжиття органами державної податкової служби заходів щодо примусового стягнення податкового боргу платника податків – Приватного підприємства "Фруктексім".

У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов'язання, позивачем винесено податкову вимогу від 04.10.2011 р. №2865 на суму 2040,00 грн., яка отримана відповідачем 24.10.2011 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення з відповідною відміткою.

Зворотнім боком облікової картки платника податків – Приватного підприємства "Фруктексім" за платежем 14010100 (податок на додану вартість), наявної в матеріалах справи, підтверджується, що станом на час розгляду справи судом, податковий борг відповідача з податку на додану вартість перед бюджетом становить 2040,00 грн

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

(абзац перший пункту 58.1). Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення (абзац перший пункту 58.3).

Як уже зазначалось, податкове зобов'язання з податку додану вартість в розмірі 2040,00 грн. було нараховано контролюючим органом шляхом надсилання відповідачу податкового повідомлення-рішення, яке ним отримане.

Згідно зі статтею 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1). У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги (пункт 59.5).

Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов'язання, за його місцезнаходженням надсилалась податкова вимога на суму 2040,00 грн., яка ним отримана.

Станом на час розгляду справи судом, відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу, оскарження податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, чинного на час звернення позивача до суду, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо стягнення з відповідача податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 2040,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача нарахованої органами митної служби на підставі подань від 22.12.2011 р. №206, №207 суми мита на товари, що ввозяться на територію  України суб'єктом підприємницької діяльності в розмірі 8318,30 грн. та податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України в розмірі 33618,72 грн., то суд зазначає, що згідно з пунктом 59.2 статті 59 Податкового кодексу України, якщо контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби, такий контролюючий орган надсилає відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу.

Матеріалами справи підтверджується направлення позивачу органами митної служби подань від 22.12.2011 р. №206, №207 на суми 8318,30 грн. та 33618,72 грн.

Таким чином, станом на час звернення позивача до суду податковий борг Приватного підприємства "Фруктексім" становив 43977,02 грн.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність заперечень відповідача щодо наявності боргу в розмірі 43977,02 грн. та інформації про сплату боргу, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Сторонами не надано суду доказів понесення ними судових витрат, тому підстави для присудження на користь позивача чи відповідача судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Фруктексім" (ідентифікаційний код 36292021) 43977,02 грн.:

2040,00 грн. – податку на додану вартість (р/р 31113029700006  УДК у Оболонському районі міста Києва ГУ ДКУ у місті Києві, код платежу 14010100, код 26077916, МФО 820019);

33618,72 грн. – податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України (р/р 31114031705010 УДК у Солом'янському районі міста Києва ГУ ДКУ у місті Києві, код 26077951, МФО 820019);

8318,30 грн. – мита на товари, що ввозяться на територію України (р/р 31118060705010 УДК у Солом'янському районі міста Києва, ГУ ДКУ у місті Києві, код 26077951, МФО 820019).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                                              В.А. Донець