Постанова

від 12.03.2012 по справі 2а-2279/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 12 березня 2012 року           11:13           № 2а-2279/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Кротюка О.В. при секретарі судового засідання  Шевченко Я.В.  розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

 Товариства з обмеженою відповідальністю "Метрополітан Пропертіз Україна"

до

 Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва

про

 визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.11.2011  № 158241508

Обставини справи:

          До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Метрополітан Пропертіз Україна»з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському м. Києва, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 158241508 від 28.11.2011.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому заперечені, долученому до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському  районі міста Києва було проведено камеральну перевірку звітності з податку на прибуток ТОВ «Метрополітан Пропертіз Україна»за 2-й квартал 2011 (далі - Декларація).

За наслідком вказаної перевірки податковою службою було встановлено порушення порядку заповнення податкової звітності  яке полягає в неправомірному визначенню  в Декларації від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду з врахуванням від'ємного значення об'єкту оподаткування  за результатами  господарської діяльності за 2010 рік  у розмірі 1761633 гривень,  чим було порушено ст.3 підрозділу 4 Розділу 20 Перехідних положень Податкового кодексу України (№ 2755-VI від 02.12.2010, - далі –ПКУ). Вказане призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування звітного періоду. Зазначене стало підставою для винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення від 28.11.2011 року № 158241508 яким було зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у Декларації.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В обґрунтування вказаного вище порушення податкова служба зазначає правову позицію у відповідності до якої «…тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 Розділу 20 Перехідних положень ПКУ дає підстави вважати, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктом господарювання за результатом здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року».

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку про безпідставність правової позиції відповідача з огляду на наступне.

У відповідності до положень пп.75.1.1. пункту 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Як випливає з акту перевірки від 03.11.2011 (далі –Акт камеральної перевірки) проведено камеральну перевірку декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року. Разом з тим, оцінюючи зміст декларації за 2 квартал 2011 року неможливо здійснити оцінку правильності врахування валових витрат за відповідний звітний період в розрізі врахування попередніх періодів, оскільки таке нарахування здійснюється наростаючи підсумком. А тому неможливо з декларації за 2 квартал 2011 (код рядка 06.6 та 07) року встановити без дослідження і прийняття до уваги декларацій за попередні звітні періоди факт наявності від'ємного значення, сформованого за 2010 рік. Це неможливо, оскільки проведена саме камеральна перевірка, яка за своїм змістом полягає не у перевірці обґрунтованості та правильності сум по суті, а її предметом є лише математичне та арифметичне заповнення та зведення підсумків рядків виключно звітної декларації.  

Таким чином, оглядаючи Декларацію, суд дійшов до висновку про неможливість встановлення з її показників (граф та колонок) від'ємного значення валових витрат за 2010 рік в сумі 1761633 гривень. А тому висновок за Актом камеральної перевірки, зроблений поза межами камеральної перевірки є безпідставним та необґрунтованим, оскільки таких цифрових показників з декларації за 2 квартал 2011 року встановити та вирахувати неможливо, а наявність таких у розмірі 1761633 або згідно показників пп.2.2. Ату камеральної перевірки в розмірі 3108295 гривень судом не вбачається.

Поряд з цим суд вважає необхідним звернути увагу на наступне.

У відповідності до положень пункту 150.1. ст.150 ПКУ якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

В той же час, згідно ст.3. підрозділу 4 Розділу 20 Перехідних положень ПКУ визначено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Поряд з цим, як вбачається зі змісту ст. 1 підрозділу 4 Розділу 20 Перехідних положень ПКУ, розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отриманих і проведених з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Згідно п. «1)»статті 2 Розділу 19 Прикінцеві положення Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втратив чинність з 1 квітня 2011 року.

Отже питання оподаткування за вказаний період –1 квартал 2011 року регулюється Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон), згідно положення статті 6 якого визначено, що:

o          Якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення;

o          Податковий орган не може відмовити у прийнятті податкової декларації, яка містить від'ємне значення об'єкта оподаткування, з причин наявності такого від'ємного значення;

o          Від'ємне значення об'єкта оподаткування декларується платником податку.

Таким чином, з вказаного вище судом вбачається, що по-перше: дослівне тлумачення вказаних норм закону та ПКУ не передбачають жодних покликань на від'ємне значення як результат саме господарської діяльності за 1 квартал 2011 року. Тому такі покликання податкової служби є необґрунтованим.

По-друге, вказана норма закону веде мову про від'ємне значення, отримане за підсумками першого кварталу 2011р.

Суд вважає необхідним звернути увагу сторін на те, що таке від'ємне значення в цілях оподаткування визначається не господарською діяльністю, а податковою декларацією, яка заповнюється в порядку, встановленому податковим законодавством України, та безпосередньо вміщує в собі показники господарської діяльності суб'єкта господарювання з метою його належного оподаткування. Вказані показники декларації ґрунтуються на документах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 46.1. ст.46 ПКУ податкова декларація, розрахунок –це  документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Як випливає зі статті 6 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" від'ємне значення об'єкта оподаткування формується у складі валових витрат платника податку наростаючим підсумком.

Отже з вказаного випливає, що податкова служба повинна керуватися відомостями декларації за перший квартал 2011 року, а саме приймати до уваги сформоване від'ємне значення у відповідності до закону, яке формується наростаючим підсумком у складі валових витрат податкових періодів до повного погашення такого від'ємного значення.

Ст.3. підрозділу 4 Розділу 20 Перехідних положень ПКУ визначає, що сума від'ємного значення, яка отримана за результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року, підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Отже необхідною умовою виникнення від'ємного значення є його розрахунок згідно положень податкової декларації платника податків.

Як вбачається з декларації позивача за перший квартал 2011 рядок 04.9 містить від'ємне значення. Жодних заперечень щодо законності та обґрунтованості цього від'ємного значення об'єкту оподаткування платника податку податковою службою як під час перевірки згідно Акту камеральної перевірки так і судового засідання не зазначено та обставин таких не встановлено.

Вказана сума була відображена в подальшому в зменшеному розмірі в наступній податковій декларації за другий квартал 2011 року в рядку 06.06, який за своїм змістом прямо передбачає заповнення в тому числі і суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року (зміст рядку згідно затвердженої форми декларації).

Згідно абзацу 2 ст.3. підрозділу 4 Розділу 20 Перехідних положень ПКУ розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Суд вважає необхідним наголосити на тому, що згідно безпосереднього змісту вказаної норми Перехідних положень ПКУ мова йде про від'ємне значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, тобто такого, яке отримано шляхом формування відповідної податкової декларації. При цьому вказана декларація вміщує в собі суму від'ємного значення наростаючим підсумком за відповідними податковими періодами у відповідності до положень чинного Закону.

Отже, як і норми ПКУ, так і положення декларації з податку на прибуток підприємства передбачають відображення від'ємного значення, яке було сформовано у відповідності до положень статті 6 Закону Про оподаткування прибутку підприємств і перехідних положень Податкового кодексу України.

А тому суд дійшов висновку про безпідставність висновків податкової служби про порушення порядку заповнення декларації в частині відображення від'ємного значення об'єкта оподаткування. З огляду на це, оскаржуване податкове-повідомлення рішення є безпідставним і неправомірним, а отже, адміністративний позов, враховуючи вказане у сукупності, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідач, заперечуючи позов в силу положень частини 2 статті 71 КАС України не спростував покликання позивача і не довів відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3. ст.2 КАС України.

Позивач в силу положень  ч.1 ст.71 КАС України довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва № 158241508 від 28.11.2011 року.

Судові витрати в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень присудити на користь ТОВ «Метрополітен Пропертіз Україна»(ЄДРПОУ 35210241) за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя                                                                                                     О.В. Кротюк

Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.03.12 р.