Постанова

від 22.03.2012 по справі 2а-2170/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 22 березня 2012 року                      № 2а-2170/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом

 Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва

до

 Приватного підприємства «Одін Плюс»

про

 стягнення заборгованості у розмірі 46 166,37 гривень, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва (далі –позивач, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва) звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «Одін Плюс»(далі –відповідач, ПП «Одін Плюс») про стягнення заборгованості у розмірі 46 166,37 гривень за рахунок активів боржника.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана сума є податковим боргом, не сплаченим у встановлений законом строк. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату –погашення податкового боргу, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення коштів з рахунків платника податків відповідно до п. 20.1.18 ст. 20, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 лютого 2012 року відкрито скорочене провадження у справі, враховуючи пред'явлення позивачем вимоги, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачу було встановлено строк до 15 березня 2012 року для подання заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову.

Ухвала про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі направлялась ПП «Одін Плюс»за наявною у матеріалах справи адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та відповідно до ч. 3 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України вважається врученою відповідачу.

У строк, встановлений ч. 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не подав до канцелярії суду заперечення проти позову або заяву про визнання позову та доказів на спростування доводів позовної заяви.

Враховуючи вищенаведене, справа розглядається в порядку скороченого провадження на основі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

ПП «Одін Плюс»(код ЄДРПОУ 36058720) зареєстроване як юридична особа 02.09.2008 року Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрації, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців № 11470737 від 24.10.2011 року, та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дарницькому районі м. Києва з 03.09.2008 року, відповідно до довідки про взяття на облік платника податку № 1873 від 03.09.2008 року.

Станом на момент розгляду справи у відповідача згідно облікових карток платника податків, обліковується заборгованості по платежам до бюджету у розмірі 46 166,37 грн., яка виникла у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань самостійно визначених відповідачем у податковій звітності та нарахованих контролюючим органом.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова заборгованість виникла у відповідача на підставі:

- податкового повідомлення-рішення форми «Ш»№ 7993831502/0 від 31 грудня 2010 року, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «податок на додану вартість»у розмірі 3,30 грн. за порушення пп. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.200 року, яке полягало у несвоєчасному погашенні узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість;

- податкового повідомлення-рішення форми «Ш»№ 7993811502/0 від 31 грудня 2010 року, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «податок на додану вартість»у розмірі 50,07 грн. за порушення пп. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.200 року, яке полягало у несвоєчасному погашенні узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість;

- самостійно поданої декларації з податку на додану вартість № 324506 від 03.10.2011 р. за жовтень 2010 року, в якій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 30 393,00 грн.;

- самостійно поданої декларації з податку на додану вартість № 213315 від 03.10.2011 р. за серпень 2010 року, в якій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 15 720,00 грн.

Враховуючи те, що з 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі –ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, правовідносини щодо стягнення суми боргу регулюються нормами даного Кодексу.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до 14.1.156. ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 54.1. статті 54 ПК України встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 56.11 ст. 56 ПК України податкові зобов'язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з наведених положень Податкового кодексу України, самостійно визначені відповідачем суми податкових зобов'язань в податкових деклараціях з податку на додану вартість № 324506 від 03.10.2011 р., № 213315 від 03.10.2011 р. вважаються узгодженими у день подання відповідних декларацій, оскарженню в адміністративному та судовому порядку не підлягають та повинні були сплачені протягом 10 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, самостійно визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість фізичних осіб відповідачем не були сплачені в повному обсязі.

Щодо сум грошових зобов'язань, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 58.1 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до положень п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як вбачається з матеріалів справи, 31 грудня 2010 року, на підставі Акту перевірки № 9732/1502/36058720 від 31.12.2010 року, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва були прийнято податкове повідомлення –рішення форми «Ш»№ 7993831502/0 та № 7993811502/0, яким відповідачу за порушення пп. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.200 року, було нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3,30 грн. та 50,07 грн. відповідно за порушення граничних строків сплати узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість

Зазначені податкові повідомлення-рішення надсилались відповідачу за його податковою адресою, однак було повернуто поштовим відділенням у зв'язку з закінченням терміну зберігання, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією поштового конверту. Відтак, в силу п. 58.3. ст. 58 ПК України податкові повідомлення-рішення вважаються врученими відповідачу.

Згідно з пунктом 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацом 5 п. 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень № 7993831502/0 від 31 грудня 2010 року та № 7993811502/0 від 31 грудня 2010 року в адміністративному або судовому порядку відповідач суду не надав, відтак визначені податковим органом податкові зобов'язання, відповідно до пп. 56.17.5, п. 56.18 ст. 56 ПК України, вважається узгодженими та підлягають сплаті  протягом 10 календарних днів.

Відповідач доказів сплати податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями № 7993831502/0 від 31 грудня 2010 року та № 7993811502/0 від 31 грудня 2010 року, суду не надав.

Згідно підпункту 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом.

Враховуючи те, що грошові зобов'язання, які фактично узгоджені відповідачем, не були погашені протягом граничного строку, вони відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 ПК України визнаються податковим боргом.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Виходячи з положень п. 58.3 ст. 58 ПК України податкова вимога надсилається органом податкової служби в порядку визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

На виконання вказаних положень, 28 березня 2011 року ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю»№ 1000 на суму наявного на той час боргу у розмірі 53,57 грн., яка була повернута поштовим відділенням у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується копією поштового конверту з довідкою про повернення від 14 грудня 2011 року.

З огляду на зазначене та на приписи абз. 3 п. 58.3. ст. 58 ПК України, податкова вимога № 1000 від 28 березня 2011 року вважається врученою відповідачу 14.12.2011 року.

Доказів оскарження зазначеної вимоги в адміністративному або судовому порядку відповідач суду не надав.

Податковим кодексом України та Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1037, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за № 1432/18727 передбачено направлення платнику лише першої податкової вимоги при наявності у нього податкового боргу.

Згідно п. 6.3. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1037, якщо сума податкового боргу збільшується внаслідок його адміністративного оскарження, раніше надіслана податкова вимога не відкликається. На суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Оскільки податковий борг Відповідача до цього часу не переривався та не погашено в повному обсязі, то нові вимоги прийняттю не підлягали.

У зв'язку з тим, що відповідач не відреагував на вищезазначену вимогу та не погасив заборгованість, інші вимоги податковим органом не формувались.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Станом на момент розгляду справи загальний розмір податкової заборгованості відповідача становить 46 166,37 гривень.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Виходячи з положень п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності –шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 93.5 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Органи державної податкової служби згідно п. 20.1.8 ст. 20 ПК України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 46 166,37 гривень, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується витягом з картки особового рахунку платника податків - відповідача; суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України дана постанова підлягає негайному виконанню.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 160-162, 167, 1832, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Одін Плюс» (код ЄДРПОУ 36058720, адреса: 02068, м. Київ, вул. А.Ахматової, 2-а) на користь Державного бюджету України заборгованість у розмірі 46 166, 37 грн. (сорок шість тисяч сто шістдесят шість гривень 37 коп.), на р/р 31116029700003, отримувач УДКС у Дарницькому районі м. Києва, ідентифікаційний код 38021179, банк одержувач ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, кодова строка 14010100.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями    183-2, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя                                                                                                О.В. Патратій