Постанова

від 20.03.2008 по справі а36/439-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А36/439-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

11.09.07р.

Справа № А36/439-07

За позовом  Міського комунального виробничого підприємство "Дніпроводоканал", м.Дніпропетровськ 

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську, м.Дніпропетровськ 

про зобов"язання звільнити з податкової застави.

Суддя Кожан М.П.

Секретар судового засідання Тесля М.М.

Представники:

від позивача: Христова Т.О., доручення №25/28-06 від 17.10.06р.

від відповідача: Черноколенко О.В., доручення №28238/10/08-10/1-15 від 05.09.07р.

від відповідача:  Зайцева О.О., доручення №608/10/08-09-26 від 15.01.07р.

СУТЬ СПОРУ:

Справа розглядається на підставі ч.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську звільнити з податкової застави частину активів МКВП «Дніпроводоканал», яка перевищує суму податкової заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.04.2005 року позивач звернувся до відповідача з запитом, у якому просив відповідача розглянути питання про виведення з податкової застави частини майна підприємства, яка перевищує суму податкової заборгованості. Відповідач не надав відповіді на зазначений запит.

Відповідач проти задоволення позвоу заперечує посилаючись на те, що ДПА України надало наказ №385, яким затверджено нове податкове роз'яснення

положень статті 8 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”,   відповідно до якого, згідно з діючим підпунктом 8.9.1 пункту 8.9 статті 8 Закону 2181 передбачено, що за запитом платника податків, який має податковий борг, податковий орган може видати письмове повідомлення про звільнення окремих видів активівтакого платника податків з-під податкової застави, якщо такий податковий орган визначає, що звичайна вартість інших активів, які залишаються у податковій заставі, більше суми податкового

боргу, забезпеченого такою податковою заставою, у два чи більше разів, з урахуванням сум будь-яких інших прав дійсних вимог до активів такого платника податків, які мають пріоритет надтаким правом податкової застави.

Відповідач зазначає, що Позивачем з липня 2006 по теперішній час, не було надіслано до СДПІ ВПП вищезазначений запит на звільнення окремих видів активів з податкової застави.

Тому, за вказаний час відповідач не відмовляв позивачу у звільненні окремих видів активів з податкової застави.

Крім того, відповідач просить суд застосувати до спірних відносин наслідки, передбачені ст.. 100 КАС України щодо пропущеного річного строку, встановленого на звернення до суду із позовною заявою.

Згідно ст.160 Кодексу адміністративного судачинства України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до витягів про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень  рухомого майна №279785 від 08.08.2001р. №518402 від 12.08.2004р., №517881 від 12.08.2004р., №6785027 від 14.03.3006р. відповідачем було зареєстровано податкову заставу  всього майна і майнових прав  позивача.

Згідно з пп..8.9.1, 8.9.2 п.8.9 ст.8 Закону № 2181 за запитом платника податків, що має податковий борг, податковий орган може видати письмове повідомлення про звільнення окремих видів активів такого платника податків з-під податкової застави, якщо такий податковий орган визначає, що звичайна вартість інших активів, які залишаються у податковій заставі, більше суми податкового боргу, забезпеченого такою податковою заставою, у два чи більше разів, з урахуванням сум будь-яких інших прав дійсних вимог до активів такого платника податків, які мають пріоритет над таким правом податкової застави. У разі коли платник податків має декілька видів податкових боргів для виконання підпункту 8.9.1 цього пункту, враховується їх загальна сума.

Відповідно до п. 2.3 Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженого наказом №338 від 28.08.2001 р. ДПА України, допускається можливість обмеження застосування податкової застави. Згідно п.2.3.1 даного Порядку, окремі види активів платника податків можуть бути звільнені з застави по запиту платника податків, якщо органом податкової служби встановлено, що звичайна вартість інших активів, що залишаються в податковій заставі, у два і більше рази перевищує суму податкового боргу, забезпеченого такою заставою.

Позивач, листом від 15.04.05 .№2976/28-06, звернувся до СДПІ ВПП щодо виведення з податкової застави частини майна підприємства, спираючись на те, що Рішенням Конституційного Суду України від 24.03.2005 р. N 2-рп/2005 у справі N 1-9/2005 (далі - Рішення КСУ) визнано неконституційними окремі положення Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-ІП "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон N 2181), а саме: підпункт 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу.

Листом від 06.05.05 №12272/10/13-36-26 СДШ ВПП повідомила Позивача, що питання поширення податкової застави на активи підприємств, які мають податковий борг, у відповідності з рішенням Конституційного Суду України від 24.03.05 №2-рп/2005 про визнання пп.8.2.2 п.8 ст.8 Закону України №2181 таким, що не відповідають Конституції України, станом на 06.05.05 не мало відображення у інших законодавчих актах, що на практиці регулювали це питання. Тому, відповідачем не було виконано вимоги позивача щодо внесення змін у запис в Державному реєстрі рухомого майна щодо звільнення частини активів підприємства.

Відповідно до ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для  звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк,  який, якщо не встановлено інше,  обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна  була  дізнатися  про  порушення  своїх  прав,  свобод  чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач дізнався про своє порушене право 06.05.05р. (дата листа №12272/10/13-36-26 відповідача). Із позовом до суду звернувся 09.08.2007р., тобто із пропуском встановленого ст.. 99 КАС України строку.

Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Відповідач  наполягає на тому, що позивач пропустив встановлений строк на звернення до суду із позовом, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

Доказів звернення позивача до відповідача за період з 16.04.05р. по час розгляду справи із відповідним запитом щодо видачі письмового повідомлення про звільнення окремих видів активів такого платника податків з-під податкової застави позивачем не надано.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

            Суддя                                                                                                         М.П.Кожан

Дата складення постанови у повному обсязі  18.03.2008р.