Постанова

від 25.01.2008 по справі а36/659-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А36/659-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

24.12.07р.

Справа № А36/659-07

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі, м.Кривий Ріг 

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005061312/2 від 25.09.07р.

Суддя Кожан М.П.

Секретар судового засідання Тесля М.М.

Представники:

від позивача: Шатунов А.О., довіреність №52-16/49 від 11.09.07р.

від відповідача: Клюцковський В.Л., довіреність №21602/10/08-10-051 від 21.12.07р.

від відповідача: Бобченко А.Є., довіреність №116/10/08-10-034 від 10.01.07р.

СУТЬ СПОРУ:

Справа розглядається на підставі ч.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить  визнати незаконними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005061312/2 від 25.09.07р. видане СДПІ на суму донарахованих зобов'язань  в сумі 109700,00грн.  за основним платежем та 54850,00грн. за штрафними санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю висновків, викладених в акті перевірки фактичним обставинам та невірним застосування відповідачем податкового законодавства щодо оподаткування господарських операцій позивача з ТОВ «БФТ».

Відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено у відповідності з діючим законодавством та просить в позові відмовити.

У судовому засіданні 10.12.07р. розгляд справи відкладався.

Згідно ст.160 Кодексу адміністративного судачинства України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем була проведена планова перевірка позивача з питань дотримання вимог  податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р.  по 31.12.2006р., за результатами якої був складений акт № 56/08-06-235/00191000 від 25.04.2007р.

На підставі вказаного акту перевірки з врахуванням адміністративного оскарження у порядку ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000р. із змінами та доповненнями  (в подальшому „Закон №2181”) відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № №0005061312/2 від 25.09.07р.,  яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 164550грн.00коп., в тому числі за основним платежем 109700грн.00коп., штрафні (фінансові) санкції 54850грн.00коп. у зв'язку з порушення позивачем п.п.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 та пп.7.5.1 п.7.5. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі Закону № 168).

Визначення спірної суми податкового зобов'язання відповідно до акту перевірки пов'язується з наступним: перевіркою встановлено, що у червні 2006 року до складу податкового кредиту ВАТ «Південний ГЗК»віднесені суми податку на додану вартість в розмірі 109 700,00 грн., на підставі податкових накладних: № 10 від 31.05.2001 р. на загальну суму 82 200,00 грн., в тому числі ПДВ 13 700,00 грн., № 18 від 10.08.2001 р. на загальну суму 576 000,00 грн. в тому числі ПДВ 96 000,00 грн., які були надані Товариством з обмеженою відповідальністю «БФТ»(м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 21882429) на адресу ВАТ «Південний ГЗК»у зв'язку з реалізацією продукції (долота), згідно з укладеними договорами поставки №44 д від 19.01.2001 р. та № 152 д від 26.02.2001 р.. У зв'язку з невиконанням ВАТ «Південний ГЗК»договірних зобов'язань. ТОВ «БФТ" звернулося до Господарського суду з позовом про стягнення з боржника заборгованості за цими угодами в розмірі 896200.00 грн. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2003 по справі № 7/20 вимоги позивача задоволені та вирішено стягнути з ВАТ «Південний ГЗК»на користь ТОВ «БФТ»заборгованість в розмірі 896200,00 грн. Як зазначено у позовній заяві, ВАТ "Південний ГЗК" виключило зі складу податкового кредиту ПДВ в сумі 109700,00 грн. на підставі вимог пункту 4.5 статті 4 Закону № 168.

06 червня 2006 року ТОВ «БФТ», яке було позивачем по справі №7/20, що розглядалася Господарським судом Дніпропетровської області, та ВАТ «Південний ГЗК», яке було відповідачем по справі №7/20, уклали мирову мгоду у процесі виконання судового рішення за вищезазначеною справою.

Пунктами 1.1 та 1.2 визначено, що у день підписання цієї Угоди сторони підписують та надають у Господарський суд Дніпропетровської області спільне клопотання з проханням затвердити мирову угоду, відповідно до ст. 121 ГПК України. Після затвердження Господарським судом Дніпропетровської області мирової угоди, ВАТ «Південний ГЗК»протягом десяти банківських днів, видає та відповідно до акту прийому-передачі передає ТОВ «БФТ»простий вексель на суму вартості отриманої продукції за договорами поставки №44 д від 19.01.2001 р. та № 152 д від 26.02.2001 р., яка є сумою основного боргу за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2003 р. по справі №7/20 в розмірі: 896 200,00 грн.

Після вчинення дій вказаних в п. 1.2 мирової угоди сторони вважають, що досягли згоди про припинення вимог щодо примусового стягнення заборгованості за договорами поставки №44 д від 19.01.2001 р. та № 152 д від 26.02.2001 р. в розмірі  896200,00 грн.

Актом прийому передачі №56 від 06.06.2006 р. засвідчено, що ВАТ «Південний ГЗК»передав, а представник ТОВ «БФТ»- в особі директора Тріус К.О., прийняв простий вексель № 65305299914665 номінальною вартістю 896200,00 грн. (сальдо-оборотна відомість по балансовим рахункам №№ 621,511 за червень 2006 р., Дт 631 Кт 621). На момент перевірки вексель №65305299914665 номінальною вартістю 896200,00 грн. до сплати на ВАТ «Південний ГЗК»не пред'являвся. У червні 2006 року ПДВ в сумі 109700.00 грн. підприємством було включено до складу податкового кредиту.

Однак, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2006 р. по справі №7/20, суд відмовив в задоволенні клопотання про затвердження мирової Угоди віл 06.06.2006 р.

Таким чином, вимоги ТОВ «БФТ»(позивач) про стягнення боргу з ВАТ «Південний ГЗК»(відповідач) в розмірі 896 200,00 грн. вважаються не погашеними.

У зв'язку з вказаними обставинами відповідач прийшов до висновку, що ВАТ «Південний ГЗК»в червні 2006 р. безпідставно віднесено   до   складу  податкового   кредиту  суми  податку  на  додану  вартість  в  розмірі 109 700,00 грн. (96 000,00 грн. + 13 700,00 грн.), на підставі податкових накладних: № 10 від 31.05.2001 р., № 18 від 10.08.2001р.

Суд погоджується із вказаними висновками відповідача та вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону № 168 (в редакції, що була чинною з 01.01.2003 по 31.03.2005). у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за продаж товарів (робіт, послуг), включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю, а також у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним у порядку, визначеному законодавством України податок, нарахований у зв'язку з таким продажем, перераховується відповідно до змін бази оподаткування. При цьому продавець зменшує суму податкового зобов'язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець відповідно збільшує суму податкового зобов'язання на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена сума компенсацій продавцю. У зворотному порядку відбувається перегляд сум податкових зобов'язань при збільшенні суми компенсації продавцю.

Правила, визначені цим пунктом, застосовуються також при збільшенні суми валових витрат або валового доходу платника цього податку внаслідок проведення процедур врегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості відповідно до положень статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»чи визнання боргу покупця безнадійним з інших причин, визначених законом.

Відповідно до підпункту 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, що була чинною до 01.01.2003). платник податку-продавець товарів (робіт, послуг), у тому числі банки і небанківські фінансові установи, має право зменшити суму валового доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг), у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з платником податку оплату їх вартості. Зазначене зменшення здійснюється у разі, якщо платник податку звернувся із заявою до суду (арбітражного суду) про стягнення заборгованості з такого покупця або про визнання покупця банкрутом, а також у випадках, коли за поданням продавця нотаріус вчинив виконавчий напис про стягнення боргу з покупця чи стягнення заставленого майна.

Зазначена норма законодавства не передбачає коригування валових доходів та витрат покупцем.

Починаючи з 01.04.2005 Закон №168 «Про податок на додану вартість»не містить положень, які передбачають коригування податкового зобов'язання продавцем та податкового кредиту покупцем внаслідок проведення процедур врегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості відповідно до положень статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пункту 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої  наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037 (в редакції, що була чинною до 2005 року) (далі - Порядок №165) продавець товарів (робіт, послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної у двох примірниках за формою згідно з додатком № 2 до податкової накладної.

Оригінал розрахунку коригування надається покупцю товарів (робіт, послуг), а копія залишається у продавця, і зберігаються в порядку, аналогічному порядку збереження податкових накладних (пп. 23-24 Порядку № 165). Саме розрахунок коригування дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на збільшення чи зменшення податкового кредиту з відповідним подальшим коригуванням податкового зобов'язання із обов'язковим відображенням зазначених коригувань у книзі обліку придбання з від'ємним чи позитивним значенням, (п. 25 Порядку № 165).

Позивачем не надано доказів наявності у покупця розрахунків коригування до податкових накладних ТОВ «БФТ» від 31.05.2001 № 10 та від 10.08.2001 № 18 .

За викладених обставин суд прийшов до висновку про правомірність визначення відповідачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість у спірному податковому повідомленні-рішенні.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

            Суддя                                                                                                         М.П.Кожан

Дата складення постанови у повному обсязі  23.01.2008р.