Рішення

від 23.06.2008 по справі 18/617-07(8/89-07(7/13(8/424)-07)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/617-07(8/89-07(7/13(8/424)-07)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.04.08р.

Справа № 18/617-07(8/89-07(7/13(8/424)-07)

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЗПС"с .Дзержинівка, Солонянський р-н, Дніпропетровська обл.

до  В- 1 - Приватного сільськогосподарського підприємства "Заготзерно"                    с. Любимівка, Дніпропетровська обл.

до В-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровис"

                      смт. Солоне, Дніпропетровська обл.

третя особа

на стороні

відповідача

без самост.

вимог:          Відкрите акціонерне товариство  "Автокразбанк"

                      м. Дніпропетровськ

третя особа

з самост.

вимогами: Товариство з обмеженою відповідальністю "Янат"

                                   смт. Ювілений, Дніпропетровська обл.

про визнання недійсним договору

Суддя  Петрова В.І.

Представники:

  від позивача: Щербина І.В. довіреність від 09.11.2007р.

від відповідачів: 1 - Серпіліна Н. В. - дов. від 08.08.2007 р.

   від відповідача-2:  не з'явився   

   від 3-ої  особи ( ВАТ "Автокразбанк") не з'явився  

    від 3-ої особи   з самост. вимог.:  не з'явився  

СУТЬ СПОРУ:

      Товариство  з обмеженою відповідальністю "ЛЗПС" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу хлібоприймального пункту, розташованого за адресою Дніпропетровська область, Софіївський район, станція Лошкарівка, вул. Привокзальна, 5 , укладеного 22.06.2005 року Приватним  сільськогосподарським  підприємством "Заготзерно" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агровис", з огляду на його невідповідність вимогам чинного законодавства:  продаж комплексу  особою, що не є його власником.

Також 30.01.2006 року  позивач доповнив позовні вимоги, звернувшись з заявою про визнання за ним права власності на комплекс хлібоприймального пункту, розташованого за адресою Дніпропетровська область, Софіївський район, станція Лошкарівка, вул. Привокзальна, 5 , вказавши, що таке право виникло у нього на підставі договору від 19.10.1994 р. з Товариством  з обмеженою відповідальністю "Агровис" про викуп частки учасника у статутному  фонді, за умовами якого оплату викупленої частки  учасника у статутному фонді здійснено шляхом передачі позивачу у власність майна Товариства з обмеженою відповідальністю  "Агровис": комплексу хлібоприймального пункту, розташованого за адресою Дніпропетровська область, Софіївський район, станція Лошкарівка, вул. Привокзальна, 5

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач був учасником ТОВ «Агровис». Згідно рішення загальних зборів учасників ТОВ «Агровис»від 19.10.2004 р. саме товариство викупило частку ТОВ «ЛЗПС»у статутному фонді ТОВ «Агровис», оплата якої здійснюється шляхом передачі у власність ТОВ «ЛЗПС»спірного нерухомого майна.  ТОВ «ЛЗПС»у зв'язку з цим виходило зі складу учасників ТОВ «Агровис». Того ж дня між позивачем та ТОВ «Агровис»було укладено договір викупу товариством частки у власному статутному фонді, за яким   ТОВ «Агровис»зобов'язався передати позивачу у власність спірне майно. Однак у зв'язку з непередачею ТОВ «Агровис»спірного майна ТОВ «ЛЗПС», останнє звернулося до суду з позовом про визнання за ним права власності на спірне майно. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2004 року по справі № 32/515 за ТОВ «ЛЗПС»було визнано право власності на спірне майно.

Відповідач  1- ПСП «Заготзерно»проти позову  ТОВ "ЛЗПС" заперечує, вказуючи на те, що договір купівлі-продажу від 22.06.2005 р. між ним та ТОВ «Агровис»було укладено з додержанням вимог чинного на той час законодавства України щодо змісту, форми угоди, повноважень продавця та покупця. Натомість, договір від 19.10.2004 р. викупу ТОВ «Агровис»частки ТОВ «ЛЗПС»у статутному фонді є нікчемним, оскільки не додержано нотаріальної форми договору, право власності ТОВ «ЛЗПС»на спірне майно не набуло у зв'язку з відсутністю реєстрації права власності у встановленому порядку, не було фактичної передачі спірного майна від ТОВ «Агровис»позивачу. Крім того, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2004 року по справі № 32/515, на яке посилається позивач, скасовано у зв'язку з переглядом за нововиявленими обставинами рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2005 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.09.2005 року.

В ході  судового розгляду справи Товариство  з обмеженою відповідальністю "Янат" звернулось з самостійними вимогами на предмет спору та подало заяву про визнання за ним права власності на комплекс хлібоприймального пункту за адресою Дніпропетровська область, Софіївський район, станція Лошкарівка, вул.  Привокзальна, 5 та про визнання недійсними договору купівлі-продажу від 22.06.05 р., укладеного ТОВ "Агровис" та Приватним сільськогосподарським  підприємством "Заготзерно", та іпотечного договору від 25.07.2005 року № 03/ю060-з4/05, укладеного між Приватним сільськогосподарським підприємством "Заготзерно" та ЗАТ "Акціонерний комерційний банк "Автокразбанк".

В обґрунтування своїх вимог заявник послався на право власності на спірне майно, що виникло на підставі договору купівлі-продажу № 1 від 01.03.2005 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЗПС", неможливість розпорядження цим майном іншою особою.

Відповідач 1-ПСП «Заготзерно»проти вимог третьої особи  ТОВ "Янат" з самостійними вимогами заперечує, вказуючи на те, що договір купівлі-продажу від 22.06.2005 р. укладений між ним та  ТОВ «Агровис»було укладено з додержанням вимог чинного на той час законодавства України щодо змісту, форми угоди, повноважень продавця та покупця. Натомість, договір купівлі-продажу від 01.03.2005 р. між ТОВ «ЛЗПС»та ТОВ «Янат»є нікчемним, оскільки не додержано нотаріальної форми договору, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2005 року по справі № 8/134 про визнання зазначеного договору дійсним та визнання за ТОВ  "Янат" права власності не може мати преюдиційного значення, оскільки скасовано рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі № 32/515 від 06.12.2004 року, яке покладено в основу рішення № 8/134, а отже ТОВ «ЛЗПС»не мало права розпоряджатися спірним майном, оскільки не було його власником.

Відповідач 2 - ТОВ "Агровис" в судове засідання засідання не з"явився, відзив на позов та витребувані судом документи не подав.

Третя особа без самостійних вимог ВАТ "Акціонерний комерційний банк "Автокразбанк" в судове засідання не з"явилась, пояснення по суті спору не надала.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

   Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЗПС»було учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровис».

Загальними зборами учасників ТОВ «Агровис», які відбулися 19.10.2004 року, було прийнято рішення про викуп долі позивача самим товариством та вихід у зв'язку з цим ТОВ "ЛЗПС" зі складу учасників ТОВ «Агровис». Рішення загальних зборів учасників ТОВ "Агровис" оформлено протоколом № 3.                              

Цього ж дня між ТОВ "ЛЗПС" та ТОВ «Агровис»на підставі рішення загальних зборів учасників від 19.10.2004 року укладено договір про викуп господарським товариством ТОВ «Агровис»частки позивача у статутному фонді ТОВ «Агровис».

Відповідно до умов вищезазначеного договору позивач зобов'язався передати                     ТОВ «Агровис», а ТОВ «Агровис»зобов'язалося викупити у позивача його частку у статутному фонді ТОВ «Агровис»у розмірі 99,9 %. ТОВ «Агровис»зі своєї сторони зобов'язалось здійснити оплату отриманих за договором корпоративних прав позивача (долі в статутному фонді) шляхом передачі права власності на 99,9 % майна, найменування, кількість та вартість якого зазначені в додатку № 1 до цього договору.  ТОВ «Агровис»зобов"язалось передати майно учаснику на протязі двох днів після підписання цього договору та забезпечити позивача усіма необхідними документами для реєстрації права власності.  

На виконання умов вищезазначеного договору 19.10.2004 року між сторонами укладено Додаток № 1 до договору, із змісту якого вбачається, що ТОВ "Агровис" передає позивачеві  право власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою:  вул. Привокзальна, 5, селище Лошкарівка, Софіївського району, Дніпропетровської області, яке складається з: Робочої башні, А; Робочої башні, Б; будівлі контори, В; будівлі зерноскладу № 4, З; будівлі зерноскладу № 5, Г; будівлі зерноскладу № 6, Д; будівлі зерноскладу № 7, Ж; будівлі зерноскладу № 1, И; будівлі зерноскладу № 2, К; будівлі зерноскладу № 3, П; Гаража-майстерні, К1; Будівлі зерносушилки, Л; Вагова, Р; Туалет, Н; Пожежне депо, Ц; котельна, Ю; прохідна, О; візіровочна, Ф; Будівля зерносушилки, Н1; майданчик, № I; майданчик № II; майданчик № III; майданчик IV; майданчик V; Огорожа VI. Загальна вартість майна, що передається, узгоджена сторонами в розмірі 442282,00 грн.

Однак ТОВ «Агровис»умову договору від 19.10.2004 року щодо передачі майна не було виконано, спірне майно фактично від ТОВ «Агровис»позивачеві передано не було.

У зв'язку з цим за позовом ТОВ «ЛЗПС»до ТОВ «Агровис»господарським судом Дніпропетровської області 06.12.2004 року було винесено рішення по справі № 32/515, яким за ТОВ «ЛЗПС»було визнано право власності на комплекс хлібоприймального пункту, який розташовано за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район,                   ст. Лошкарівка, вул. Привокзальна, 5.

Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 03.03.2005 року право власності на частку у статутному фонді ТОВ «Агровис»99,9 % на суму 442 282 грн. було визнано за Бабенковим І.Ю. та зобов'язано державного реєстратора Солонянської районної державної адміністрації внести відповідні зміни до статутних документів ТОВ «Агровис».

16.05.2005 року відбулися загальні збори учасників (засновників) ТОВ «Агровис», рішенням яких скасовано рішення від 19.10.2004 року про викуп частки ТОВ «ЛЗПС»у статутному фонді ТОВ «Агровис».

У зв'язку з цим за заявою ТОВ «Агровис»рішення у справі № 32/515 від 06.12.2004 року, за яким було визнано право власності на спірне майно  за ТОВ "ЛЗПС", було переглянуто за нововиявленими обставинами та скасовано рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2005 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.09.2005 року рішення від 14.06.2005 року про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області № 32/515 від 14.06.2005 року було залишено без змін.

01.03.2005 року між ТОВ «ЛЗПС»та ТОВ «Янат»було укладено договір купівлі-продажу № 1, на підставі якого ТОВ «ЛЗПС»передало у власність ТОВ «Янат»комплекс хлібоприймального пункту за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район,           ст. Лошкарівка, вул. Привокзальна, 5.

14.04.2005 року за позовом ТОВ «Янат»господарським судом Дніпропетровської області було винесено рішення по справі № 8/134, яким договір купівлі-продажу № 1 від 01.03.2005 року, укладений між ТОВ «ЛЗПС»та ТОВ «Янат»щодо спірного майна визнано дійсним, за ТОВ «Янат»визнано право власності на спірний комплекс хлібоприймального пункту, який знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район, ст. Лошкарівка, вул. Привокзальна, 5. Рішення ґрунтувалося на рішенні господарського суду Дніпропетровської області по справі № 32/515 від 06.12.2004 року, згідно якого за ТОВ «ЛЗПС»було визнано право власності на спірний комплекс хлібоприймального пункту, яке вподальшому  при перегляді за нововиявленими обставинами скасовано.

22.06.2005 року між ТОВ «Агровис»та ПСП «Заготзерно»було укладено договір купівлі-продажу того ж спірного майна. Договір було укладено у письмовій формі, посвідчено приватним нотаріусом Софіївського нотаріального округу Дніпропетровської області, зареєстровано в реєстрі правочинів 22.06.2005 року за № 669444, право власності ПСП „Заготзерно” на спірне майно зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 23.06.2005 року. Під час укладання правочину призваним нотаріусом було перевірено наявність заборон на відчуження спірного майна, а також право           ТОВ «Агровис»на продаж майна.

17.06.2005 року ПСП «Заготзерно»та ВАТ «АКБ «Автокразбанк»в особі Дніпропетровської філії уклали кредитний договір № 03/ю060/05, строк надання та погашення кредиту –до 16.06.2006 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань ПСП «Заготзерно»перед банком за вказаним кредитним договором 25.07.2005 року було укладено іпотечний договір № 03/ю060-з4/05, за яким предметом іпотеки був спірний хлібоприймальний комплекс за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район, ст. Лошкарівка, вул. Привокзальна, 5.

Розгляд  даної справи ухвалою від 05.09.2006 року зупинявся у зв'язку з тим, що ухвалою третейського суду від 01.09.2006 року було відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «ЛЗПС»до ТОВ «Янат»про розірвання договору купівлі-продажу від 01.03.2005 року. Постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 02.12.2006 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 20.02.2007 року, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2006 року скасовано. Своє рішення колегія суддів мотивувала тим, що прийняття рішення по справі № 8/424 щодо визнання права власності  на майно  за ТОВ "Янат" ніяким чином не вплине на результати вирішення справи у третейському суді, та не перешкоджає його розгляду .( т. 3 а.с.28).

На день винесення рішення по даній справі ні ТОВ «ЛЗПС», ні ТОВ «Янат»рішення третейського суду по справі за позовом ТОВ «ЛЗПС»до ТОВ «Янат»про розірвання договору купівлі-продажу від 01.03.2005 року не надано.

Позивач - ТОВ "ЛЗПС"  та третя особа  з самостійними вимогами на предмет спору  ТОВ "Янат" просять визнати  недійсним договір купівлі-продажу  хлібоприймального пункту, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район, ст. Лошкарівка, вул. Привокзальна, 5, укладеного 22.06.2005 року, між ТОВ "Агровис" та ПСП "Заготзерно", оскільки вважають, що продавець не був власником проданого майна.

Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов"язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення  спору.

Відповідно до ст. 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить, має право одержати вартість частки майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Положеннями зазначеної статті чітко визначено порядок виходу учасника з товариства та набуття  ним права власності на майно, яке йому може бути передане  при виході з товариства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту  такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстраці.

Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

У разі  недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним. У разі нікчемності правочину визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов"язані з його недійсністю. ( ст.ст. 215, 216, 220 ЦК України).

Договір від 19.10.2004 року, на підставі якого позивач вважає, що він набув права власності на комплекс хлібоприймального пункту, укладений у простій письмовій формі, нотаріально не посвідчений, відповідну державну реєстрацію не пройшов. Рішення суду про визнання його дійсним  позивач суду не надав.

Рішенням суду від 14.06.2005 року по справі № 32/515 встановлено, що позивач неправомірно набув право власності на комплекс хлібоприймального пункту, який розташований за адресою Дніпропетровська область, Софіївський район, станція Лошкарівака , вул. Привокзальна, 5, тому рішення господарського суду від 06.12.2004 року про визнання права власності  позивача на даний комплекс - було скасовано при перегляді за нововиявленими обставинами.

Оскільки в основу рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2005 року по справі № 8/134 про визнання договору № 1 від 01.03.2005 року дійсним та визнання за ТОВ «Янат»права власності на спірне майно покладено скасоване рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2004 року по справі № 32/515, яким було визнано право власності на спірне майно за ТОВ "ЛЗПС", рішення по справі № 8/134 від 14.04.2005 року , яким визнано право власності на спірне майно за ТОВ "Янат" не має преюдиційного значення.

Відповідно до ст. ст. 317, 319, 658 Цивільного кодексу України право розпорядження майном, зокрема його продажу, належить  власникові.

У зв'язку із зазначеним. ТОВ «Янат»не набуло права власності  на майно за договором № 1 від 01.03.2005 року, оскільки продавець ТОВ «ЛЗПС»не було власником спірного майна та не мало права його відчужувати.

До того ж, є підстави вважати договір № 1 купівлі-продажу спірного майна від 01.03.2005 року між ТОВ «ЛЗПС»та ТОВ «Янат»неукладеним, оскільки недодержано форми договору, який мав бути нотаріально посвідчений та не надано будь-яких доказів державної реєстрації права власності на спірне майно за ТОВ «Янат».

Відповідно до частин шостої та сьомої ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»правочини щодо нерухомого майна вчиняються, якщо право власності на це майно зареєстровано відповідно до цього Закону. Зареєстровані речові права мають пріоритет над незареєстрованими в разі спору щодо нерухомого майна.

На момент укладення між ПСП «Заготзерно»та ТОВ «Агровис»договору купівлі-продажу від 22.06.2005 р. щодо спірного комплексу хлібоприймального пункту                   ТОВ «Агровис »був повноваженим власником спірного майна. Про наявність будь-яких обмежень у здійсненні ТОВ „Агровис” прав власності на спірне майно Позивачем та третьою особою з самостійними вимогами не надано.

Відповідно до ст. ст. 317, 319, 658 Цивільного кодексу України право розпорядження майном, зокрема його продажу, належить власникові.

Із зазначеного слід зробити висновок, що укладені договори:  - договір  купівлі-продажу від 22.06.2005 року, укладений між ТОВ "Агровис" та ПСП "Заготзерно" та договір іпотеки від 25.07.2005 року, укладений між ПСП Заготзерно" та ВАТ АКБ "Автокразбанк" укладені відповідно до вимог чинного законодавства.

Посилання позивача та третьої особи на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2005 року по справі № 9/251 не спростовує ті обставини, якими відповідач-1 заперечує їх вимоги, оскільки рішення не відноситься предмету спору, стороною по даній справі є особа (ТОВ «ЛесМетПром»), яка не є стороною по даній справі, стосується зміни керівника та складу учасників відповідача-2, а не права власності ТОВ «Агровис»на спірне майно, дане рішення набрало чинності 16.11.2005 року та не існувало на момент укладення спірного договору купівлі-продажу від 22.06.2005 року між ПСП «Заготзерно»та ТОВ «Агровис».

Оскільки ТОВ «Агровис»є стороною за договором купівлі-продажу спірного майнового комплексу від 22.06.2005 року з ПСП «Заготзерно», ухвалою від 19.02.08 року    ТОВ «Агровис»залучено до участі у даній справі як відповідача. Однак справа по відношенню до ТОВ „Агровис” підлягає припиненню згідно  п. 6ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в під час розгляду справи було встановлено, що ТОВ «Агровис »припинено як юридичну особу, державна реєстрація припинення юридичної особи проведена 10.02.2006 року, номер запису 1 215 111 000 9000 003, що, зокрема, підтверджується довідкою № 18/12-6727  від  28.12.07 року, наданою на запит суду.

Судові втрати у справі покладаються на позивача та третю особу з самостійними вимогами, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.ст. 317, 334, 657, 593 Цивільного кодексу України, п.6 ст. 80 , 82-85, Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Агровис».

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЗПС»відмовити.

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Янат»відмовити.

Суддя

 В.І. Петрова

Рішення підписано 14.07.08 р.