Рішення

від 27.03.2012 по справі 2/5007/20/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" березня 2012 р.                                                     Справа № 2/5007/20/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 23.03.12)

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Виробничо-комерційної фірми "Леда-С-Україна" (м.Хуст, Закарпатська область)  

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 6306,00 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 6306,00грн., з яких: 6000,00грн. в повернення сплачених відповідачу в якості передоплати, 216,00грн. пені, 60,00грн. 3% річних, 30,00грн. інфляційних.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився. Ухвала , яка направлялась на адресу відповідача, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулась до суду з відміткою поштового відділення: "за зазначеною адресою не знаходиться".

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для  повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги  те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2011 року між Виробничо-комерційною фірмою "Леда-С-Україна" (продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу №14/11 за умовами якого продавець (відповідач) зобов'язався виготовляти і продати покупцю (позивач) пиломатеріал обрізний - сосна, свіжо пиляний, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його.

За пунктами 2.2, 4.1, 2.1 договору, загальна кількість товару складає 30 куб.м. Ціна пиломатеріалу складає 1200грн. за 1 куб.м. Товар відпускається окремими партіями по письмовим чи усним заявкам покупця.

Відповідно до п.4.3 договору , оплата за товар здійснюється шляхом передоплати в розмірі 20%, остаточний розрахунок здійснюється після приймання товару по кількості та якості на складі продавця.

На виконання умов  договору, в якості передоплати за поставку пиломатеріалів ,  05 жовтня 2011 позивачем було внесено готівкою в касу продавця-відповідача 6000,00грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №5 (а.с.8).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно,виконати роботу,надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідач кошти отримав, однак товар відповідачу не відпустив. Виконання зобов'язань по поставці товару втратило для підприємства інтерес, тому позивач просить повернути йому кошти в сумі 6000,00грн.

Згідно п.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не  передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

18.11.11р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою повернути суму попередньої оплати (а.с.9-10).

Однак, відповідач залишив претензію без відповіді та задоволення.

Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем на день слухання справи становить 6000,00грн. і підлягає стягненню.

Позивач у позовній заяві, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання, ставить вимогу про стягнення з відповідача 216,00 грн. пені.

Відповідно до ч.1 ст. 546, ч.1 ст. 548 ЦК України виконання  зобов'язання  може  забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

Суд встановив, що відповідальність за непоставку товару у вигляді нарахування пені, сторони у  договорі не передбачили.

Крім того, слід зазначити, що невиконане зобов'язання відповідача перед позивачем не являється грошовим, оскільки відповідач зобов'язувався поставити позивачеві товар.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 216,00грн. пені є безпідставними, тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно розрахунку  позивача становить: 30,00 грн. інфляційних та 60,00 грн. 3% річних .

Відповідно до ч. 3 ст. 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. 

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Розмір плати за користування чужими грошовими коштами встановлений ч. 2 ст. 625 ЦК України та дорівнює трьом процентам річних від безпідставно збереженої суми. Також, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача інфляційні втрати як компенсацію за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів за весь період необгрунтованого зберігання та утримання грошей позивача.

Вказані суми позивачем обраховані за період з 01 листопада 2011 по 01 березня 2012.

Суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних від суми передплати за період з 01 листопада 2011 року до 01 березня 2012 року в розмірі 60,00грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних, суд прийшов до висновку, що позивачем безпідставно врахований індекс інфляції за листопад місяць 2011 року, так як індекс за листопад є таким по відношенню до попереднього місяця, тобто до жовтня. А так як строк виконання зобов'язання настав в листопаді, то перший індекс інфляції, який має бути врахований - це індекс за грудень.

Однак, обрахувавши суму інфляційних нарахувань самостійно, суд задовольняє позов в  обсязі нарахованому позивачем в розмірі 30,00грн., оскільки остання є законною та відповідає обставинам справи, хоча  при  їх обрахунку  позивач припустився арифметичної помилки, нарахувавши інфляційні у меншому  розмірі ніж слід.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання  має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння  зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, в судове засідання не з'явився.

Враховуючи  викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 6090,00грн., з яких: 6000,00грн.  в повернення попередньої оплати, 60,00грн. 3% річних, 30,00грн. інфляційних. В решті позову слід відмовити.

Витрати, пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

 1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Виробничо-комерційної фірми "Леда-С-Україна" (90400, Закарпатська область, вул.Колгоспна,5, код 31098952):

- 6000,00 грн. - попередньої оплати;

- 30,00грн. - інфляційних;

- 60,00грн. - 3% річних;

- 1554,37 грн. - судового збору.

3. Відмовити в позові в частині стягнення 216,00 грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                                                                              Дата підписання 02.04.12.

Суддя                                                                     Тимошенко О. М.  

Віддрукувати:

1- в справу

2- відповідачу (рек. з повідом.)