Рішення

від 29.03.2012 по справі 5011-61/732-2012-24/004-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5011-61/732-2012-24/004-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" березня 2012 р.                                                   Справа № 5011-61/732-2012-24/004-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант-12»

про стягнення 7 309, 00 грн.

за участю представників:

позивача:Парфенова О.М.

відповідача:не з'явились

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з вимогами про стягнення з відповідача 7 309, 00 грн. основного боргу за договором поставки № 0295/200 від 19.03.2010р.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлену продукцію.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.01.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 08.02.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.02.2012 р. справу № 5011-61/732-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант-12»про стягнення 7 309, 00 грн. надіслано за встановленою підсудністю до господарського суду Київської області.

20.02.2012 р. матеріали справи № 5011-61/732-2012 надійшли до господарського суду Київської області та згідно автоматизованої системи документообігу суду передані на розгляд судді господарського суду Київської області Лутак Т.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.02.2012 р. суддею Лутак Т.В. справу прийнято до свого провадження, присвоєно їй № 5011-61/732-2012-24/004-12 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.03.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.03.2012 р. розгляд справи відкладено на 29.03.2012 р. у зв'язку з неналежним виконанням сторонами вимог суду та нез'явленням у судове засідання представника відповідача.

Присутній у судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 21.02.2012 р. та від 15.03.2012 р. в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.  

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом було зроблено Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що станом на 07.02.2012 р. та 15.03.2012 р. місцезнаходження відповідача: 09161, Київська область, Білоцерківський район, місто Узин, вулиця Красноармійська, будинок 126, що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»).

Згідно з ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003 р. № 755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 29.03.2012 р., відповідно до  ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд –

встановив:

19.03.2010 р. між сторонами було укладено договір поставки № 0295/200, за умовами якого позивач зобов'язався протягом строку дії цього договору передавати відповідачу у власність, а відповідач –приймати та оплачувати продукцію (соки, безалкогольні та алкогольні напої та ін.).

Відповідно до п. 1.2 договору найменування, одиниця обліку, кількість та асортимент продукції вказуються в накладній (рахунку-фактурі), що складається відповідно до замовлення відповідача.

Згідно з п. 1.3 договору ціна продукції встановлюється позивачем на момент відвантаження, відображається в накладній (рахунку-фактурі) та вважається погодженою між позивачем та відповідачем за наявності печаток та підписів уповноважених осіб. В цьому випадку накладні виконують функцію специфікації та є невід'ємною частиною даного договору. Відповідач підтверджує повноваження осіб, що завіряють своїм підписом факт прийняття товару на накладних (рахунках-фактурах).

Пунктом 3.2 договору передбачено, що відповідач зобов'язаний оплатити продукцію протягом 7 календарних днів з дати відвантаження, вказаного в накладній (рахунку-фактурі), шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача або шляхом внесення в касу підприємства.

Відповідно до п. 3.3 договору сторонами погоджено, що в разі оплати продукції готівкою, документами, що підтверджують оплату продукції, є розрахункові касові документи позивача (чек РРО або ПКО). Будь-які інші документи не підтверджують надходження грошей в касу позивача та не є доказом оплати. При передачі грошей без оформлення касових документів відповідальність за ненадходження грошей в касу позивача несе відповідач.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинності в момент підписання повноважними представниками сторін і діє до 31.12.2011 р. Якщо протягом місяця до закінчення строку дії жодна із сторін не заявить про свій намір припинити договірні відносини або переукласти договір на інших умовах, договір автоматично продовжується на один рік і на тих же умовах.  

На виконання умов договору, позивач по видатковим накладним № КИ\РНв-202520 від 03.06.2011 р. на суму 328, 32 грн., № КИ\РНв-202521 від 03.06.2011 р. на суму 731, 52 грн., № КИ\РНв-213219 від 10.06.2011 р. на суму 999, 36 грн., № КИ\РНв-231504 від 22.06.2011 р. на суму 2 880, 76 грн., № КИ\РНв-231505 від 22.06.2011 р. на суму 164, 16 грн., № КИ\РНв-233562 від 23.06.2011 р. на суму 665, 32 грн., № КИ\РНв-233563 від 23.06.2011 р. на суму 311, 04 грн., № КИ\РНв-238948 від 29.06.2011 р. на суму 164, 16 грн., № КИ\РНв-239170 від 29.06.2011 р. на суму 1 166, 56 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму –8 192, 40 грн., а відповідач вказаний товар отримав. Копії зазначених документів залучені до матеріалів справи.

Відповідачем було повернено позивачу частину продукції на загальну суму 877, 44 грн., що підтверджується накладною на повернення № КИ\ВЗв-000417 від 20.07.2011 р., а також сплачено 5, 96 грн. за поставлену продукцію.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 25.10.2011 р. на адресу відповідача було направлено претензію № 614 від 24.10.2011 р. з вимогою сплатити існуючу  заборгованість за поставлену продукцію у розмірі 7 309, 00 грн. В підтвердження надсилання вказаної претензії позивач надав до суду фіскальний чек від 25.10.2011 р., копії цих документів долучено до матеріалів справи.

Проте, відповідач не виконав свого зобов'язання щодо здійснення оплати за поставлену продукцію, на претензію не відповів, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення повністю не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача  7 309, 00 грн. заборгованості за поставлену продукцію є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судовий збір, відповідно приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора»задовольнити повністю.

2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант-12»(09161, Київська область, Білоцерківський район, місто Узин, вулиця Красноармійська, будинок 126, ідентифікаційний код - 36351631) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора»(57262, Миколаївська область, Жовтневий район, село Миколаївське, ідентифікаційний код - 22430008) 7 309 (сім тисяч триста дев'ять) грн. 00 коп. заборгованості за поставлену продукцію, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3.    Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.          

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                                           Т.В. Лутак

Дата підписання рішення: 30.03.2012 р.