Рішення

від 20.10.2008 по справі 2/79

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/79

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "20" жовтня 2008 р.Справа №  2/79

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді ДеревінськоїЛ.В. Л.В. розглянув у відкритому судовому засіданні  справу № 2/79

за позовом: дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариство з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії", м. Кіровоград  

до відповідача 1: закритого акціонерного товариства "Будівельне управління № 4 "Кіровоградоблагробуд", м. Кіровоград

відповідача 2: житлово-експлуатаційної контори №15, м. Кіровоград

відповідача 3: комунального ремонтно - експлуатаційного підприємства № 15, м. Кіровоград

про стягнення 30 413, 33 грн.

та зустрічну позовну заяву закритого акціонерного товариства "Будівельне управління № 4 Кіровоградоблагробуд", м. Кіровоград

до дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариство з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії", м. Кіровоград  

про розірвання договору з 06.02.06р. та визнання недійсним зобов'язання за договором з 06.02.06р.

Представники сторін:

від позивача - Гальчун О.В., довіреність № 7 від 30.01.2008 представник  

від відповідача І - Попов А.І. голова правління   

від відповідача ІІ - участі не брали,  про час і  місце розгляду справи повідомлені належним чином;

від відповідача ІІІ - участі не брали, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином;

Дочірнім підприємством "Кіровоградтепло" товариство з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" подано позов до закритого акціонерного товариства "Будівельне управління № 4 Кіровоградоблагробуд" про стягнення 30 413,33 грн., з яких  26 735,49 грн. основного боргу, що виник за період з лютого 2007р. по січень 2008р., включно , пені в сумі 1 027,66 грн., 2 331,96 грн. збитків від інфляції та 318,22 грн. 3% річних з простроченої суми.

Відповідач позовні вимоги заперечує, обґрунтовуючи наступним.

Після завершення будівництва 6-го під'їзду багатоквартирного будинку, який знаходиться по вул. Повітрянофлотській, 57 у м. Кіровограді, квартири 76-90 / 6 під'їзд/ були передані  територіальній громаді міста  на підставі рішення Кіровоградського міського виконавчого комітету № 110 від 25.01.06 р. та взяті на баланс коммунального ремонтно-експлуатаційного підприємства № 15. Тому, закрите акціонерне товариство "Будівельне управління № 4 "Кіровоградоблагробуд" перестало бути власником 6-го під'їзду і теплову енергію, надану позивачем до 6-го під'їзду, не використовувало.

Крім того, відповідач вказує на те, що у зазначеному будинку 6 під'їздів, 90 квартир, з них 80 % квартир передано у власність громадян, а 5 із 6 під'їзди передано на баланс КРЕП № 15 та позичальникам Державного Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву.

У самому договорі на виробництво та постачання теплової енергії № 502 від 16.11.05 р. не зазначено конкретно об'єкт теплопостачання (лише загальна квадратура відповідно до будівельної документації). Позивач не врахував перехід права власності на об'єкти теплопостачання.

Вказані обставини стали підставою для звернення відповідача з зустрічною позовною заявою до позивача.

Ухвалою від 13.05.2008 року господарський суд прийняв зустрічну позовну заяву закритого акціонерного товариства "Будівельне управління № 4 "Кіровоградоблагробуд" про визнання розірваним із 25.01.2006р. договір  на виробництво та постачання теплової енергії № 502 від 16.11.05 р. та визнання недійсним із 25.01.2006р. господарського зобов'язання по оплаті теплопостачання ЗАТ "Будівельне управління № 4 "Кіровоградоблагробуд" перед ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтової академії" за договором по виробництву та постачанню теплової енергії № 502 від 16.11.2005р.до спільного розгляду з первісним позовом та порушив провадження по справі за зустрічною позовною заявою.

Заявою від 16.07.2008р.  позивач за зустрічним позовом вніс зміни в предмет спору в частині дати визнання розірваним  договору - з 6.02.2006р. та дати визнання недійсним господарського зобов'язання - з 6.02.2006р. Заява прийнята судом.

Позивач за зустрічним позовом подав заяву про зміни до зустрічного позову від 10.09.08р. та просить розірвати договір № 502 від 16.11.05р. з 06.02.06р. та визнати недійсним зобов'язання за даним договором з 06.02.06р.

Заява прийнята судом.

Відповідач за зустрічним позовом у відзивах на зустрічну позовну заяву позов  заперечує, вважає його необґрунтованим, таким що не підлягає задоволенню та заперечує проти об'єднання в одне провадження первісного та зустрічного позовів.

Вказує на те, що позивачем за зустрічним позовом своєчасно не повідомлено постачальника теплової енергії про те, що опалювальна площа, згідно договору від 16.11.2005р., перейшла у власність інших осіб, ним не дотримано процедури розірвання договору, яка передбачена ст.ст.11 та 188 ГК України. Крім того, існують рішення судів першої та апеляційної інстанції, якими стягнуто борг за теплопостачання з відповідача за період  по грудень 2006р., тоді коли позивач просить вважати розірваним договір, а господарське зобов'язання недійсним, з 25.01.2006р.

Вказує на те, що ним самим було здійснено перерахунок опалювальної площі та самостійно внесено корективи до порядку нарахувань за період з жовтня 2006р., а тому площа, на яку нараховується плата за послуги теплопостачання, що є предметом спору,  складає 726 м.кв., яка охоплює опалювальну площу житлових квартир 5-го під'їзду будинку, а саме квартир №№ 61-75.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

                                           В С Т А Н О В И В :

Між дочірнім підприємством “Кіровоградтепло" / позивач по справі / та ЗАТ “Будівельне управління N 4 ”Кіровоградоблагробуд” / відповідач по справі/ 16.11.2005р. укладено договір N 502 на виробництво та постачання теплової енергії  на  цілі опалення та гарячого водопостачання об'єктів споживача, якими є приміщення 1452 м.кв. / в оренді / за адресою вул.. Повітрянофлотська, 57.

Із матеріалів справи / а.с. 129 т. 1/ вбачається що зазначений договір укладено на період оздоблювальних робіт третьої черги будівництва будинку N 57 по вул. Повітрянофлотській в м. Кіровограді,  чого не заперечує позивач.        

Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради N 1619 від 30.11.2005р. затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію 30 квартирної частини 90-квартирного житлового будинку по вул.. Повітрянофлотській, 57. Рекомендовано ЗАТ “БУN 4 Кіровоградоблагробуд” передати безоплатно на баланс коммунального ремонтно-експлуатаційного підприємства N 15 30-квартирну частину 90-квартирного житлового будинку по вул. Повітрянофлотській, 57 / Ш черга будівництва/.

Рішенням виконкому Кіровоградської міської ради N 110 від 25.01.2006р.  прийнято безкоштовно до комунальної власності  територіальної громади міста Кіровограда квартири NN 76-90 по вул.. Повітрянофлотській, 57 які прийнято в експлуатацію згідно рішення виконкому  Кіровоградської міської ради від 30.11.2005р. N 1619. Оформити право власності на зазначені квартири за територіальною громадою міста Кіровограда.

В зв'язку з цим 6.02.2006р. відповідач звернувся до позивача листом N 4/2  з проханням  проводити розрахунки за тепло в 6 під'їзді / квартири NN 76-90 / будинку 57 по вул. Повітрянофлотській з територіальною громадою міста, а на використання тепла в 5 під'їдді /квартири NN 61-75/ переукласти договір.

Із матеріалів справи / а.с. 22-66 т.2, а.с. 3-8, т. 2 / вбачається, що відповідач з Кіровоградським регіональним відділенням Державного Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву 28.04.2004р. уклав інвестиційну угоду N28-04/04, згідно якої останнє зобов'язалось внести інвестиції в будівництво 90 квартирного житловогобудинку / 19 квартир/ за адресою м. Кіровоград вул. Повітрянофлотська, 57, а ЗАТ “Будівельне управління N 4 Кіровоградоблагробуд”  побудувати квартири та передати Фонду та позичальникам квартири на суму внесених інвестиції.

З липня 2004 по листопад 2005р. між Фондом, ЗАТ та позичальниками – фізичними особами були укладені договори на дольову участь в будівництві квартир з N 61 по N 75 в названому будинку.

Згідно актів приймання-передачі квартир NN 61-72, 74-75, останні передані інвесторам 29.06.2006р., квартира N 73 передана згідно акта 4.01.2007р.

За твердженням позивача / а.с. 82 зворот т. 1/ договір N 502 від 16.11.2005р. не переукладався, а лише з 1 січня 2007р. ним нараховувалася плата за надане теплопостачання на опалювальну площу 726 м. кв. квартир NN 61-75 п'ятого під'їзду.

Відповідачеві направлені рахунки  за лютий 2007р. на суму 5084 грн. 23 коп. / докази одержання рахунку відповідачем відсутні – а.с. 86 т. 1/, за березень 2007р. на суму 3242 грн. 31 коп., за квітень 2007р. на суму 281 грн. 52 коп., на яких мається відмітка відповідача про передачу будинку ЖЕК N 15 / а.с. 12 т.1/, за жовтень 2007р. на суму 367 грн. 81 коп., за листопад 2007р. на суму 4507 грн.84 коп., за грудень 2007р. на суму 4634 грн. 20 коп.,за січень 2008р. На суму 8617 грн. 58 коп. / докази одержання відповідачем рахунків відсутні – а.с. 87, 88, 13, 89 т. 1/ всього на суму 26735 грн. 49 коп., які залишились неоплаченими, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із наступного.

Договір N 502 від 16.11.2005р. позивач охарактеризував як договір купівлі-продажу. Разом з тим, зазначений договір має істотні умови і договору про надання послуг, що регулюється ст. 901 ЦК України та не забороняється законом.

Згідно ст. 655 ЦК України  за договором купівлі-продажу одна сторона / продавець/ передає або зобов'язується передати майно / товар/ у власність другій стороні / покупцеві/, по покупець приймає або зобов'язується прийняти майно / товар/  і сплатити за нього певну грошову суму.                          

За договором про надання послуг одна сторона /виконавець/ зобов'язується за завданням другої сторони / замовника / надавати послугу , яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язуєтьчя оплатити виконацеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором / ст. 901 ЦК України/.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 8.3. договору N 502 від 16.11.2005р. передбачається  можливість розірвання договору у разі зміни споживача або переходу права власності  на об'єкти теплопостачання до іншої особи, якій постачається теплова енергія у житловий фонд та підсобні приміщення.

Із матеріалів справи вбачається те, що з лютого 2006р. між сторонами відбувається переписка стосовно  переукладення договору N 502 чи внесення до нього змін в зв'язку зі зміною власника об'єкта теплопостачання.

Більше того, позивач  9.10.2006р.  в квартирах NN 61-65, 69-72 опломбували прилади обліку ДП “ Кіровоградтепло” ТОВ “ЦТНІ УНГА” та передали їх на відповідальне збереження  споживачам – власникам квартир, що підтверджено обліковими картами / а.с. 32 т. 1, 69-76 т. 2/. Вказані дії позивачем вчинено без участі відповідача, як споживача за договором N 502 від 16.11.2005р.

Не зважаючи на вказані обставини, при наявності у позивача  даних про власників квартир: 6 під'їзду – територіальної громади міста з 25.01.2006р., списків мешканців  5 під'їзду будинку – лист КРЕП N 15 від 29.09.2006р. та від 9.10.2006р. N 907 / а.с. 77 , 138 т.1/ з проханням вказаним мешканцям / власникам квартир/ видати абонентські книжки для оплати теплопостачання та гаряче водопостачання, позивач продовжував направляти рахунки на оплату відповідачеві.

Відповідно до умов п.п. 3.1., 4.2. договору N 502 від 16.11.2005р. споживач оплачує за фактично спожиту теплову енергію згідно з діючими тарифами.

Із матеріалів справи  вбачається, що позивачем не надано доказів  надання теплової енергії відповідачеві  на спірну суму за спірний період та використання останнім теплової енергії за період з в лютого 2007р. по січень 2008р. включно.

Факт передання 4.01.2007р. останньої квартири п'ятого під'їзду будинку N 57 по вул.. Повітрянофлотській від відповідача до інвестора – фізичної особи, яка 12.02.2007р. стала власником квартири N 73 за рішенням виконкому Кіровоградської міської ради N 212,  свідчить про те, що з цього моменту сторони припинили свої повноваження постачальника та споживача за договором N 502 від 16.11.2005р. неможливістю їх виконання, у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає - / зміна власника об'єкта теплопостачання/, що передбачено вимогами ст.. 205 ГК України та ст.. 607 ЦК України.

Згідно   ст. 1 Закону України “ Про теплопостачання” споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору,     теплотранспортуюча організація  це суб'єкт господарської діяльності, який здійснює транспортування теплової енергії.

Викладені обставини свідчать про те, що з 5.01.2007р. відповідач не використовував теплову енергію, надану позивачем, так як квартири в будинку N 57 по вул. Повітрянофлотській були збудовані відповідачем та перейшли у власність громадян та територіальної громади міста та зняті з балансу відповідача, що підтверджено витягом із головної книги / а.с. 130-131 т.1/.

Крім того, відповідач не може бути і теплотранспортуючою організацією, так як відсутня ліцензія на право  здійснювати такий вид діяльності.   

Разом з цим позивач не оформив припинення господарського зобов'язання та не розірвав достроково договір N 502 від 16.11.2005р. в зв'язку з переходом права власності на  об'єкти теплопостачання до іншої особи, як того вимагають умови п.8.3. договору, та на чому наполягав відповідач в листах від 28.08.2006р., від 16.10.2006р. / а.с. 68,71 т.1./

Стаття 651 ЦК України передбачає можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін в разі істотного порушення договору другою стороною.

Частинами 4 та 5 ст. 188 Господарського кодексу України, яка регулює порядок зміни та розірвання господарських договорів, передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне ... розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі, якщо сторони не досягли згоди... щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений двадцятиденний строк з врахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір ... розірвано, договір вважається розірваним з дня набрання чинності рішенням, якщо  іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

У розгляді справи, пов'язаної із застосуванням, зокрема, наведеної норми, Верховний Суд України зазначив таке.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

За таких обставин недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору, у разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору.

Відповідно до частини першої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно з частиною другою зазначеної статті Цивільного кодексу України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони (постанова Верховного Суду України від 17.06.2008 № 8/32пд).

Враховуючи викладені обставини справи та вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку про те, що зустрічний позов про розірвання договору N 502 від 16.11.2005р. на виробництво та постачання теплової енергії , укладеного між позивачем та відповідачем з 6.02.2006р. є частково обґрунтованим та підлягає задоволенню в частині розірвання цього договору з 5.01.2007р.

Вимоги позивача за зустрічним позовом про розірвання договору від 16.11.2005р. з 6.02.2006р.  є необґрунтованими з огляду на наведені матеріали справи: акти приймання-передачі квартир від 29.06.2006р. та 4.01.2007р. листи відповідача від 6..02.2006р.,  28.08.2006р., в яких останній підтверджує одержання теплової енергії за спірним договором.

Судом  не приймається як доказ розірвання договору з 6.02.2006р. авізо від 2.02.2006р. про передачу 30-квартирної частини 90-квартирного житлового будинку по вул. Повітрянофлотській, 57 / Ш черга будівництва/, оскільки згідно вказаного документа житловий будинок прийнято ЖЕК N 15, тоді коли  рішенням виконкому від 30.11.2005р. N 1619 рекомендовано  таку частину будинку передати КРЕП N 15.

Крім того, актом від 3.02.2006р. передані хоча і ЖЕКу N 15, але  лише квартири NN76-90 / 6 під'їзд/, на виконання  рішення виконкому N 110 від 25.01.2006р. про  передачу останніх у власність громади міста.

Позивач  за зустрічним позовом просить визнати недійсним господарське  зобов'язання по оплаті теплопостачання за договором по виробництву та постачанню теплової енергії від 16.11.2005р. N 502 з 06.02.06р.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником / учасниками/ відносин у сфері господарювання, з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт /зобов'язана сторона, у тому числі боржник/ зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру… на користь іншого суб'єкта / виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо/, або утримаьтися від певних дій, а інший суб'єкт / управнена сторона, в тому числі  кредитор/ має право вимагати від зобов'заної сторонни виконання її обов'язку.

Тобто, законодавство визначає, що у зобов'язанні мають бути чітко визначені його суб'єкти та конкретизований його об'єкт. Відсутність або невизначеність зазначених елементів зобов'язання є підставою вважати відсутнім факту виникнення зобов'язальних правовідносин.

Однією із підстав виникнення господарських зобов'язань, визначених в ст. 174 ГК України, є господарський договір.

В ст.ст. 207, 208 ГК України визначені підстави визнання недійсним господарського зобов'язання.

Викладене свідчить про те, що обов'язок по оплаті за договором є лише частиною господарського зобов'язання  зобов'язаної сторони, який не може бути визнано недійсним, відповідно до вимог законну, оскільки не є господарським зобов'язанням, а є лише обов'язком.

За викладених обставин суд приходить до висновку про відсутність господарського зобов'язання, якщо йдеться лише про оплату за договором, а отже і відсутність предмету спору в частині визнання недійсним господарського  зобов'язання по оплаті теплопостачання за договором по виробництву та постачанню теплової енергії від 16.11.2005р. N 502 з 06.02.06р.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку про необхідність припинення провадження у справі в цій частині в зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п.1.1.ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

В зв'язку з розірванням договору N 502 від 16.11.2005р. з 5.01.2007р., відсутності доказів одержання відповідачем за первісним позовом теплової енергії від позивача з лютого 2007р. по січень 2008р., у позивача за первісним позовом відсутні підстави вимагати від відповідача оплати  теплової енергії на спірну суму, а також пені за несвоєчасно оплачену вартість теплоенергії, збитки від інфляції та 3 проценти річних з простроченої суми.

Враховуючи викладене та аналіз наведенного законодавства, вимоги про стягнення 30 413,33 грн., з яких  26 735,49 грн. основного боргу, що виник за період з лютого 2007р. по січень 2008р., включно , пені в сумі 1 027,66 грн., 2 331,96 грн. збитків від інфляції та 318,22 грн. 3% річних з простроченої суми, за обставин, викладених в позові, є необгрунтованим і задоволенню не підлягає.

Заперечення позивача за первісним позовом стосовно відсутності спору між сторонами  в частині розірвання договору спростовуються матеріалами справи, проаналізованими судом в сукупності та позицією Верховного Суду України з цього питання.,

Згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті до Державного бюджету  держмита та оплата витрат на  послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу  за первісним позовом покладаються на позивача за первісним позовом, а за зустрічним позовом – на відповідача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 651, 652, 655, 901, Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 188   ГК України, ст.ст. 49, п.1.1.ч.1. ст.. 80, ст.ст. 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                           В И Р І Ш И В:

В задоволенні первісного позову відмовити повністю.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Розірвати договір N 502 на виробництво та постачання теплової енергії, укладений 16.11.2005р. між дочірнім підприємством "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії", м. Кіровоград та закритим акціонерним товариством "Будівельне управління № 4 "Кіровоградоблагробуд", м. Кіровоград з 5.01.2007р.

Стягнути з дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариство з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії", м. Кіровоград вул.. Кутузова, 23/16 / р.р. 26000005365 в ЖФ КБ “Західінкомбанк” ТзОВ у м.Житомирі МФО 311670, код 33142568/ на користь  закритого акціонерного товариства "Будівельне управління № 4 "Кіровоградоблагробуд", м. Кіровоград вул.. Повітрянофлотська, 2 (р.р. 26000005068001 в АКБ  “ Надра” м. Кіровоград, МФО 323624, код 20634882) витрат по сплаті державного мита в сумі  85  грн. та 118 грн. витрат на оплату послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу  

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині визнання недійсним господарського  зобов'язання по оплаті теплопостачання за договором по виробництву та постачанню теплової енергії від 16.11.2005р. N 502 з 06.02.06р. припинити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського  суду в установленому законом порядку.  

Суддя