4632-2008
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
РІШЕННЯ
Іменем України
07.10.2008Справа №2-15/4632-2008
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Крименерго” (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; ідентифікаційний код 00131400)
До відповідача Щолкінського виробничого підприємства водопровідно – каналізаційного господарства (98123 Ленський район, м. Щолкіно, гуртожиток № 3; ідентифікаційний код 22267896)
Про стягнення 21544,41 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко
представники:
Від позивача – Ющенко Т.А., довіреність № 002-Д від 03.01.2008 р. у справі
Від відповідача – Бабійчук А.М., довіреність № 215 від 07.04.2008 р., Абрамов І.Є. – управляючій санацією
Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» звернулось до Господарського суду АР Крим із позовом до Щолкінського виробничого підприємства водопровідно – каналізаційного господарства про стягнення 21544,41 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неналежним чином виконуються зобов'язання щодо розрахунків за поставлену електричну енергію. Так відповідачу були виставлені позивачем рахунки плати за перетікання реактивної енергії, однак, вказана заборгованість перед ВАТ «Крименерго» до теперішнього часу в добровільному порядку відповідачем не погашена, що і стало приводом для звернення з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.
Представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач проти суми заборгованості не заперечує, однак у відзиві на позов посилається на те, що господарським судом АР Крим у відношенні відповідача відкрита процедура санації, відповідно до п. 6 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» керуючий санацією розглядає вимоги кредиторів щодо зобов'язань боржника, які виникли після порушення справи про банкрутство в процедурі розпорядження майном боржника та санації, отже позивачу необхідно було звернутися до керуючого санацією божника з письмовою заявою про вимоги до боржника.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, строк розгляду справи продовжувався в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази, суд
ВСТАНОВИВ :
22.01.2004 р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (Постачальник) та Щолкінським виробничим підприємством водопровідно – каналізаційного господарства (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 153(а.с. 7-10).
Згідно з розділом 1 Договору Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно умовам цього Договору та додаткам до Договору, які є його невід'ємними частинами.
Згідно з пунктом 2 Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема, Законом України „Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.
Пунктом 2.2.3 Договору встановлено, що споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування.
Відповідно до пункту 2.2.4. Договору, Споживач зобов'язується здійснювати оплату за послуги по компенсації перетоків реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача відповідно до додатку № 5 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії».
Відповідно до п. 2.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 зі змінами та доповненнями, внесеними Постановою НКРЕ від 22.10.2006 р. № 1497 (далі –ПКЕЕ) електрична енергія (реактивна) - технологічно шкідлива циркуляція електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму, викликана електромагнітною незбалансованістю електроустановок.
Згідно з пунктами 6.33- Величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року N 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2002 року за N 93/6381 (далі - Методика обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії), та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.
Величина плати за перетікання реактивної електричної енергії між основним споживачем та його субспоживачами визначається основним споживачем відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії та зазначається у відповідному договорі, що укладається між ними.
Відповідно до пункту 3.1 Методики, розрахунки за перетікання реактивної електроенергії з мережі електропередавальної організації та за генерацією у її мережу згідно з відповідними додатками до договорів, передбаченими Правилами користування електричною енергією, здійснюється усіма споживачами (крім населення), які мають сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку на даній площадці 5000 кВт х год., та більше.
Перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електричних мереж (перетікання реактивної електричної енергії) - складова фізичних процесів передачі, розподілу та споживання активної електричної енергії, яка спричиняє додаткові технологічні втрати активної електричної енергії та впливає на показники якості активної електричної енергії (п. 1.2 ПКЕЕ).
Плата за перетікання реактивної електроенергії - плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки (п. 1.2 ПКЕЕ)..
В листі від 17.02.2006 р. № 01/41-217 Державна інспекція України з нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії дає роз'яснення поняття - реактивна енергія.
Так, зазначено що реактивна енергія - це не товар. Реактивна електроенергія є шкідлива складова процесів передачі активної електроенергії електричними мережами, яка проявляється в обставинах-реактивної незбалансованості електроустановок суспільними збитками через додаткові втрати активної електроенергії та погіршення режимів електронапруги. Плата за перетікання реактивної електроенергії в конкретній точці розділу балансової належності електромереж є адресний економічний стимул до дій, спрямованих на зменшення названих суспільних збитків. Величина плати залежить від схеми, параметрів і режиму електромережі.
Так, як свідчать матеріали справи, позивачем були виставлені рахунки на підставі Методики який здійснювався на підставі даних, представлених споживачем. Так, заборгованість відповідача по розрахунку позивача становить 21544,41 грн. та утворилась у період з жовтня 2005 р. по січень 2008 р., однак сплачена не була.
Суд не приймає заперечення відповідача щодо необхідності позивача звернутися до керуючого санацією божника з письмовою заявою про вимоги до боржника, оскільки вимоги, що виникли у позивача не є конкурсними, так як вони виникли після порушення справи про банкрутство відповідача та є поточними вимогами кредитора, на які не поширюється дія мораторію.
Крім того, відповідно до Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якими зазначено право поточного кредитора звернутися з позовною заявою до боржника у загальному порядку.
Доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом, відповідачем всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не надано, в той час, як кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за перетікання реактивної електроенергії за період з жовтня 2005 р. по січень 2008 р. у розмірі 21544,41 грн. підтверджується матеріалами справи, а тому підлягає стягненню з відповідача.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Щолкінського виробничого підприємства водопровідно – каналізаційного господарства (98123 Ленський район, м. Щолкіно, гуртожиток № 3; ідентифікаційний код 22267896) на користь Відкритого акціонерного товариства “Крименерго” (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; ідентифікаційний код 00131400; р/р 260323051142 Філія КРУ Ощадбанк м. Сімферополь, МФО 324805) суму заборгованості у розмірі 21544,41 грн., державне мито у розмірі 215,44 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 07.10.2008 |
Оприлюднено | 05.11.2008 |
Номер документу | 2232025 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Іщенко І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні