Рішення

від 29.09.2008 по справі 4661-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4661-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

29.09.2008Справа №2-15/4661-2008

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Данііл» (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 46; 95022, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, ідентифікаційний код 32073614)

До відповідача  Фонду майна Автономної Республіки Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17, ідентифікаційний код 00036860)

Про спонукання укласти додаткову угоду

За зустрічним позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17, ідентифікаційний код 00036860)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Данііл» (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 46; 95022, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, ідентифікаційний код 32073614)

Про розірвання договору та стягнення штрафу.

Суддя ГС АР Крим І. А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача (відповідача за зустрічним позовом) – Кулагін Е. В., дововіреність № 611 від 16.05.2008 р., у справі

Від відповідача (позивача за зустрічним позовом)  - Аметов С. Д., довіреність № 04Д від 08.01.2008 р., у справі.

        Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Данііл» звернулась до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою, в якій просить зобов'язати Фонд майна АР Крим укласти додаткову угоду до договору №3578 від 30.05.2003 р. купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва, належного Автономній Республіці Крим, - спортивної зали та грязелікарні санаторія «Росія», розташованого в м. Ялта, вул. Комунарів, у редакції ТОВ «Данііл», направленій на адресу Фонду майна АР Крим.          

          Позовні вимоги мотивовані тим, що умовами укладеного між сторонами договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 30.05.2003 р. був передбачений обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Данііл» до 2008 року завершити будівництво та ввести об'єкт в експлуатацію. Проте, оскільки проект будівництва не відповідав будівельним нормам та правилам та у зв'язку з введенням нових ДБН, позивачем була замовлена науково-технічна робота по забезпеченню стану несучих конструкцій, за результатом виконання якої був складений висновок про невідповідність будівлі до нормальної експлуатації та необхідність демонтажу будівлі спортзалу. Враховуючи необхідність здійснення коректування проекту з урахуванням вимог нових ДБН, позивач звернувся до Фонду майна АР Крим з проханням укласти додаткову угоду про продовження строків будівництва, однак вказане звернення відповідачем розглянуто не було. З урахуванням наведеного, позивач, керуючись статтею 652 Цивільного кодексу України, просить змінити договір за рішенням суду.

Відповідач проти позову заперечував при цьому посилаючись на те, що за умовами статі 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» термін дії зобов'язання позивача завершити будівництво не може перевищувати п'яти років, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Данііл» взагалі не проводилися будь-які роботи, направлені на завершення будівництва об'єкта приватизації.

19.05.2008 р. до ГС АР Крим від Фонду майна Автономної Республіки Крим надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «Данііл», в якій Фонд просить розірвати укладений між сторонами договір купівлі-продажу від 30.05.2003 р. №3578 об'єкта незавершеного будівництва – спортивної зали та грязелікарні санаторія «Росія», розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Комунарів, та поставити на обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Данііл» повернути Фонду майна АР Крим вказаний об'єкт. Крім того, позивач (відповідач за первісним позовом) просить стягнути з ТОВ «Данііл» штраф у сумі 1 600 215,00 грн.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що відповідно до п. 5.1 договору  купівлі-продажу та пункту 2 договору №497 від 09.02.2006 р. про внесення змін до договору купівлі-продажу Товариство з обмеженою відповідальністю «Данііл» було зобов'язано  завершити будівництво та ввести об'єкт в експлуатацію до 2008 року та внести до 31.12.2007 р. інвестиції в сумі 16 000 000,00 грн. Враховуючи невиконання відповідачем (позивачем за первісним позовом) вказаних обов'язків, Фонд, керуючись пунктом 5 статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», пунктами 7.3 та 7.4 договору, просить розірвати укладений договір купівлі-продажу та стягнути з ТОВ «Данііл» штраф у загальному розмірі 1 600 215,00 грн.

Ухвалою ГС АР Крим від 20.05.2008 р. зустрічна позовна заява була прийнята до провадження разом з первісним позовом.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошувалася перерва. Після закінчення перерви розгляд справи був продовжений.

За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

          Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представників сторін, дослідивши представлені докази, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

30.05.2003 р. між Фондом майна Автономної Республіки Крим (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Данііл» (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу, пунктом 1.1 якого передбачено, що Продавець зобов'язується передати у власність Покупця об'єкт незавершеного будівництва, належний Автономній Республіці Крим, - спортивну залу та грязелікарню санаторія «Росія», розташований за адресою: Україна, АР Крим, м. Ялта, вул. Комунарів, який знаходиться на балансі Управління справами Верховної Ради АР Крим та розташований на території санаторія «Росія», надалі об'єкт, а Покупець зобов'язується прийняти об'єкт та сплатити за нього ціну відповідно до умов, визначених в цьому договорі. (а.с. 8-10)

Відповідно до пункту 1.2 Договору право власності на об'єкт переходить до Покупця з моменту підписання акта приймання-передачі.

Пунктом 1.6 Договору передбачено, що згідно наказу Фонду майна АР Крим №448 від 23.05.2003 р. вказаний в цьому договорі об'єкт проданий за 215 000,00 грн.

Згідно з пунктом 3.1 Договору передача об'єкта Продавцем та прийняття об'єкта Покупцем здійснюється в п'ятиденний строк після повної оплати вартості об'єкта, а у випадку надання розстрочки, передбаченої пунктом 2.1 цього договору – після 50% оплати вартості об'єкта за актом приймання-передачі, який підписується сторонами.

Відповідний акт був підписаний між сторонами 10.06.2003 р. (а. с. 66).

В пункті 5.1 Договору сторони обумовили, що Покупець зобов'язаний, серед іншого, завершити будівництво та ввести в експлуатацію об'єкт до 2008 року з забезпеченням оздоровчого профілю діяльності об'єкта; внести на завершення будівництва об'єкта до 2008 року інвестиції в сумі 16 000 000,00 грн. за обумовленими періодами.

09.02.2006 р. між Фондом майна Автономної Республіки Крим (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Данііл» (Покупець) був укладений договір про внесення змін до договору купівлі-продажу від 30.05.2003 р., яким була змінена редакція частини 7 пункту 5.1 розділу 5 раніше укладеного договору купівлі-продажу та передбачений обов'язок покупця внести на завершення будівництва об'єкта до 31 грудня 2007 року інвестиції в сумі 16 000 000,00 грн. за обумовленими періодами.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про планування та забудову територій» забудова територій передбачає здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво). Будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією. Будівництво здійснюється суб'єктами планування та полягає в організації комплексної забудови території або розташуванні та будівництві окремих будинків і споруд.

Матеріали справи свідчать, що на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Данііл» державним головним територіальним науково-дослідним та проектним інститутом Мінбуду України «КримНІІпроект» був складений технічний висновок про стан конструкцій незавершеної будівництвом будівлі водогрязелікарні на території санаторія «Росія» в м. Ялті, з якого вбачається, що будівництво водогрязелікарні на території санаторія «Росія» велося наприкінці 80-х – початку 90-х років за проектом, розробленим інститутом ЦНИИЕП ім. Мезенцева м. Москва. Будівництво було зупинено в 1992 році через відсутність фінансування та до часу складання висновку (2004 р.) будівельні роботи не здійснювалися. У вказаному висновку було зазначено, що будівля грязелікарні, з урахуванням визначених в розділі 4 параметрів технічного стану, а також рекомендацій, підлягає добудові з урахуванням ДБН В. 1.1-1-94.

Проте, з 02.01.2007 р. були введені в дію державні будівельні норми В.1.1-12:2006, у зв'язку з чим державним головним територіальним науково-дослідним та проектним інститутом Мінбуду України «КримНІІпроект» був складений науково-технічний висновок про стан несучих конструкцій та рекомендації по забезпеченню сейсмостійкості та подальшого їх використання при реконструкції, в якій зазначено наступне:

-          технічний стан несучих конструкцій залізобетонного каркасу, покриття та огороджувальних конструкцій відповідають ІІІ категорії (непридатні для нормальної експлуатації);

-          міцність бетону в колонах, ригелях та вузлах сполучення каркасу відповідають класу В20 (проти проектного значення В25);

-          конструктивна схема каркасу – рамна без діафрагм жорсткості. Для сприйняття горизонтальних навантажень в подовжньому напрямку не передбачені металеві святки. Огороджувальні конструкції виконані по типу кам'яного заповнення каркасу, яке бере участь в його роботі, але не є діафрагмою жорсткості (п.3.6.6 ДБН В.1.1-12:2006);

-          розрахунок поперечника каркасу на сейсмічні навантаження, що відповідають вимогам нових норм ДБН В.1.1-12:2006, виявив надмірну гнучкість каркасу, що характеризується періодом власних коливань за нижчою формою приблизно 3 сек.

За висновком державного головного територіального науково-дослідного та проектного інституту Мінбуду України «КримНІІпроект» несучі конструкції будівлі спортивної зали санаторія «Росія» не відповідають вимогам, що висуваються до них нормами по їх кількісному стану та новими нормами по сейсмостійкості будівництва. Рекомендовано демонтувати будівлю спортзалу.

Враховуючи наведені у висновку обставини, які унеможливлюють продовження будівництва об'єкта та викликають необхідність коригування проекту з урахуванням вимог ДБН В.1.1-12:2006, Товариство з обмеженою відповідальністю «Данііл» листом №15 від 19.06.2007 р. звернулась до Фонду майна АР Крим з проханням погодити демонтаж спортивної зали, укласти додаткову угоду про продовження строку завершення будівництва до 1 кварталу 2009 року та продовжити строки внесення на завершення будівництва об'єкта та освоєння інвестицій за періодами.

На вказане звернення Фондом майна АР Крим був направлений лист №08-10/6326 від 18.07.2007 р. з проханням надати додаткові документи, а саме:

-          техніко-економічне обґрунтування внесення змін до договору;

-          уточнений бізнес-план;

-          рішення місцевих рад про надання згоди на перенесення строку завершення будівництва об'єкта із зазначенням конкретної дати;

-          проект додаткової угоди, яка містить зміни до договору купівлі-продажу.

Запитувані фондом документи: уточнений бізнес-план (а. с. 12), техніко-економічне обґрунтування (а. с. 13), рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради №2062 від 15.10.2007 р. (а. с. 22), проект додаткової угоди (а. с. 17), а також дозвіл інспекції ДАБК на виконання будівельних робіт №91-г/08-07 від 02.08.2007 р. (а. с. 20), позитивний комплексний висновок державної експертизи №274-01-2007 від 04.08.2007 р. (а. с. 21) та рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради №2437 від 22.11.2007 р. разом із супровідним листом №34 від 07.12.2007 р. (а. с. 14, 47) були направлені ним на адресу Фонду майна АР Крим, що підтверджується копіює поштової квитанції (а. с. 14, 46).

Проте, вказане звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Данііл» було залишено Фондом майна АР Крим поза увагою, як і повторно направлена на його адресу заява №3 від 06.02.2008 р. (а. с. 19). Судом не може бути розцінений в якості відповіді лист №08-10/12578 (08-10/12688) від 11.01.2008 р. (а. с. 53), оскільки не містить будь-яких відомостей стосовно того, ким та як він був переданий та чи отриманий адресатом.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

У той же час, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин,  якими сторони  керувалися при укладенні договору,  договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін,  якщо  інше  не  встановлено  договором  або  не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити,  вони не уклали б  договір  або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути   розірваний,   а  з  підстав, встановлених  частиною  четвертою  цієї  статті,  -  змінений   за рішенням  суду  на  вимогу  заінтересованої  сторони  за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили  з  того,  що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути   після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, стаття 652 Цивільного кодексу України формулює розгорнені правила, спрямовані на захист інтересів сторін договору у разі істотної зміни обставин. В цьому випадку законодавчо визнано, що зміст прав та обов'язків, які виникли у сторін на підставі договору, доцільно змінити з метою зберегти той баланс інтересів сторін, якого було досягнуто при укладенні договору і який виявився порушеним у зв'язку з істотною зміною обставин. Підставою зміни або розірвання договору може бути істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. Визначення істотності змін обставин наводиться в абзаці другому частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України.

Частина 2 статті 652 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі недосягнення між сторонами договору згоди щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду  за рішенням суду. Це можливе за наявності одночасно всіх умов, що встановлені пунктах 1 - 4 частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України. Сторона, яка вимагає розірвання або зміни договору, повинна довести, що момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна не настане. Ця ж сторона повинна довести, що її вина в неусуненні причин, які привели до зміни обставин, відсутня. В пункті 2 частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України передбачено поняття вини як непроявлення всієї турботливості та обачності, які вимагались від сторони. Суд звертає увагу на те, що про турботливість та обачність сторони йдеться тільки стосовно усунення причин після їх виникнення. Непроявленню стороною турботливості та обачності стосовно запобіганні настанню цих причин правового значення не надається.

Суд зазначає, що прийняття нових державних будівельних норм, які встановлюють вимоги щодо сейсмічної безпеки об'єктів будівництва потребують внесення відповідних змін до проектної документації ТОВ «Данііл» та є за своєю суттю істотною зміною обставин, які зумовлені причинами, незалежними від сторін договору та передбачити які в момент вчинення правочину сторони не могли. В свою чергу, виникнення цих обставин потребує внесення змін до договору купівлі-продажу від 30.05.2003 р., позаяк наявність цих обставини унеможливлює завершення будівництва в обумовлений в договорі строк та потребує коригування проектної документації.

Так, згідно з пунктами 4.1, 4.6, 4.10 та 6.2 розділу ІУ Регіональних правил забудови та використання територій в Автономній Республіці Крим, затверджених постановою Верховної Ради АР Крим від 18.09.2002 р. №241-3/02 (в редакції постанови ВР АР Крим від 24.10.2007 №610-5/07), лише погоджена у встановленому порядку проектна документація в частині будівництва в сейсмічному районі, по якій проведена державна експертиза, є підставою для отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до пункту 3.1 Положення про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, затвердженого Наказом Фонду державного майна України №2041 від 29.10.1998 р., зміни до договорів купівлі-продажу стосовно перенесення термінів  виконання зобов'язань на більш пізній строк у порівнянні з терміном, установленим договором, вносяться за таких умов:

- достатня обґрунтованість потреби внесення таких змін;

- недопущення зменшення фактичних обсягів зобов'язань, яке може статися внаслідок  можливих  протягом  періоду їх виконання інфляційних процесів.

Згідно з пунктом 4.2 Положення якщо ініціатором виступає Покупець, то пропозиції щодо внесення змін до договору купівлі-продажу подаються ним у листі на ім'я керівника органу приватизації, з яким укладався договір.

В пункті 4.3 Положення передбачено, що орган приватизації в тижневий термін з моменту надходження пропозицій щодо внесення змін до договору купівлі-продажу визначає перелік документів, потрібних для розгляду питання та прийняття рішення і повідомляє про це заявника листом.

До примірного складу цих документів входять:

- техніко-економічне обґрунтування внесення змін до договору;

- уточнений бізнес-план розвитку підприємства в частині інвестиційних зобов'язань;

- звіт про стан виконання Покупцем договірних зобов'язань на день подання пропозиції про внесення змін до договору з підтверджувальними документами;

- проект додаткової угоди, що містить зміни до договору купівлі-продажу;

- письмова згода з проектом додаткової угоди підприємства або акціонерного товариства, майно (пакет акцій) якого було об'єктом купівлі-продажу (відповідно до статуту письмова згода керівника, рішення правління або загальних зборів, завірене печаткою).

У разі потреби орган приватизації має право вимагати від Покупця подання інших документів для з'ясування доцільності прийняття рішення щодо внесення змін до договору (матеріалів, що підтверджують фінансове становище Покупця, документів, які підтверджують сплату штрафів і пені, нарахованих за невиконання умов договору, тощо).

Матеріали справи свідчать, що позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) були дотримані усі умови, передбачені Положенням про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна. У той же час, Фонд майна АР Крим не надав Товариству з обмеженою відповідальністю «Данііл» будь-якої відповіді на пропозицію щодо укладення додаткової угоди, що є порушенням приписів вищевказаного Положення.

Згідно зі статтею 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

          Серед способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України, передбачено, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі та зміна правовідношення.

Порядок зміни договорів встановлений в статті 188 Господарського кодексу України, якою передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Данііл» цього порядку підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Данііл» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 187 Господарського кодексу України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Посилання Фонду майна АР Крим у відзиві на позовну заяву на невчинення позивачем будь-яких дій, направлених на завершення будівництва, не є доречними, позаяк такі дії були виражені в розробленні проектної документації на будівництво, її погодженні, проведенні експертизи тощо, проте саме у зв'язку з істотною зміною обставин, які потребують переробки раніше розробленого проекту, будівництво не було розпочато з незалежних від волі ТОВ «Данііл» обставин.

Стосовно зустрічних позовних вимог суд зазначає наступне.

Так, в обгрунтування своїх вимог щодо розірвання договору купівлі-продажу від 30.05.2003 р., повернення об'єкта незавершеного будівництва та стягнення штрафу Фонд майна АР Крим посилається на незавершення товариством будівництва та невнесення інвестицій в обумовлений в договорі строк.

Згідно з частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 5 статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Відповідно до пункту 5.1 Договору купівлі-продажу від 30.05.2003 р. та пункту 2 Договору від 09.02.2006 р. про внесення змін до зазначеного договору, ТОВ «Данііл» було зобов'язано в строк до 31.12.2007 р. завершити будівництво та внести в повному обсязі інвестиційні кошти.

Однак, направленою на адресу Фонду майна АР Крим 07.12.2007 р. додатковою угодою було передбачено відстрочення виконання зазначених вище обов'язків. Як вже було вказано раніше, вказана додаткова угода повинна була бути розглянута Фондом в тижневий строк, проте саме протиправні дії Фонду майна АР Крим фактично призвели до порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Данііл» умов договору в частині завершення будівництва та внесення інвестицій, та в подальшому стали підставою для пред'явлення зустрічного позову.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Суд зазначає, що вина ТОВ «Данііл» в порушенні умов Договору купівлі-продажу від 30.05.2003 р. та Договору від 09.02.2006 р. про внесення змін до зазначеного договору відсутня, оскільки таке порушення зумовлено безпідставним ухиленням Фонду майна АР Крим від розгляду додаткової угодою.

Крім того, суд зазначає, що наведеною вище частиною 5 статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» передбачено лише право особи на розірвання договору купівлі-продажу, у той як порядок здійснення такого розірвання встановлений статтею 188 Господарського кодексу України.

Зазначеною статтею закріплено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Позивач не надав суду доказів направлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Данііл» пропозиції щодо розірвання договору купівлі-продажу, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, встановленим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

В свою чергу, недотримання позивачем встановленого порядку розірвання договору купівлі-продажу тягне за собою такий правовий наслідок, як відмова в позові.

Згідно з приписами статті 611 Цивільного кодексу України сплата неустойки є одним з видів правових наслідків порушення зобов'язання.

Крім того, частиною 3 статті 219 Господарського кодексу України передбачено, що якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності.

За таких обставин, зустрічний позов Фонду майна АР Крим задоволенню не підлягає.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний згідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 01.10.2008 р.

  З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Данііл» задовольнити.

2.          Визнати укладеною додаткову угоду до договору № 3578 від 30.05.2003 р. купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва, належного Автономній Республіці Крим, - спортивної зали та грязелікарні санаторія «Росія», розташованого в м. Ялта, вул. Комунарів, між Фондом майна Автономної Республіки Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17, ідентифікаційний код 00036860) та  Товариством з обмеженою відповідальністю «Данііл» (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 46; 95022, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, ідентифікаційний код 32073614), в наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

До договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - спортивної зали та грязелікарні санаторія «Росія», посвідченого 30 березня 2003 року Єпіфановим Ю.А., приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу Автономної Республіці Крим, зареєстрованого за № 3578

м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна,

Фонд майна Автономної Республіки Крим, ЄДРПОУ 00036860, місцезнаходження: м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, 17, що діє на підставі Положення про Фонд, затвердженого Постановою Уряду Автономної Республіки Крим 02 листопада 1995 року № 325 (з доповненнями і змінами), в особі головного спеціаліста відділу реформування

власності          , що діє на підставі доручення №

          ,     виданого                  Головою     Фонду     Шиміним     Юрієм

Володимировичем, (надалі - Продавець), з однієї сторони, і

ТОВ «ДАНІІЛ», ЄДРПОУ 32073614, місцезнаходження: м. Київ, вул. Дмитрівська, 46, в особі директора Ганоцького Ігоря Вікторовича, діючого на підставі Статуту зареєстрованого у Шевченківській районній у місті Києві Державній Адміністрації 27.06.2002 р., реєстраційна справа за № 1 0741050002 014401, у новій редакції - дата реєстрації змін 10.05.2006 р. реєстраційний № 1 0741050002014401 (надалі - Покупець) з іншої сторони, уклали цю додаткову угоду про нижченаведене:

1.          Враховуючи   Рішення   Виконавчого   комітету  Ялтинської  міської  ради   від  22

листопада 2007 року № 2437 у договорі купівлі-продажу об'єкта незавершеного

будівництва -   спортивної зали та грязелікарні санаторія «Росія» від 30

травня 2003 року № 863 частину 3 п. 5.1. розділу 5 «Обов'язки Покупця» викласти

у наступній редакції: «Завершити будівництво до першого кварталу 2010 року».

2.          Ця    додаткова    угода    є    невід'ємною    частиною    договору    купівлі-продажу

посвідченого  30  березня  2003  року  Єпіфановим  Ю.А.,  приватним  нотаріусом

Ялтинського    міського    нотаріального   округу   Автономної   Республіці    Крим,

зареєстрованого за № 3578.

3.          Усі витрати, пов'язані з нотаріальним посвідченням цієї додаткової угоди, бере на

себе ТОВ «ДАНІІЛ».

4.          Додаткова угода набуває чинності з моменту нотаріального посвідчення.

5.          Цю додаткову угоду складено у трьох примірниках.

Повні юридичні адреси сторін:

Продавець                                                                                          Покупець

Фонд майна АРК                                                                      ТОВ «Данііл»

95015, м. Сімферополь                                                            01054, м. Київ,

вул. Севастопольська, 17                                                            вул. Дмитрівська, 46

---

                                        

---

---

                                        І. В. Ганоцький

3.          У зустрічному позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.