Постанова
від 16.10.2008 по справі 7/170а
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/170А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          

16.10.08                                                                                           Справа№ 7/170А

Час: 12 год. 30хв.

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,  

при секретарі Козак І.Б.,

Розглянув у  відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Прокурора Сихівського району міста Львова поданого в інтересах держави в особі Позивача: Управління пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова, м. Львів,

До відповідача: Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПЛЕКС-БЕЗПЕКИ 3”, м. Львів,

Про  стягнення 83457 грн. 02 коп.

За участю представників:

Від прокурора: Давидович І.М., посвідчення за № 144,

Від позивача: Василів Ольга Андріївна, начальник юридичного відділу Управління пенсійного фонду України у Галицькому районі міста Львова, представник за довіреністю  від 10.09.2008р. № 10140/06, місце праці представника: Управління пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова, що знаходиться за адресою:  м. Львів, проспект Червоної Калини, 35, п.і. 79070.

Від відповідача: не прибув.

Представникам роз”яснені права та обов”язки визначені у ст. 49 та 51 КАС України.

Справа розглядається даним складом суду на підставі  Розпорядження  заступника голови господарського суду від 17.09.2008р.

Заяв та клопотань про відвід судді, відповідно до стаття 27 КАС України –не заявлено, заяв та клопотань про відвід секретаря судового засідання, відповідно до статті 29 КАС України –не подано.

Учасники, які прибули в дане судове засідання, повідомлені про проведення повної фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається  адміністративна справа за позовом Прокурора Сихівського району міста Львова поданого в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова, м. Львів, до відповідача: Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПЛЕКС-БЕЗПЕКИ 3”, м. Львів, про  стягнення 83457 грн. 02 коп.  внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування.

        Представник прокуратури позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просить позов задовільнити повністю. Крім того прокурор зазначив, що про порушення відповідачем встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності позивач виявив тільки провівши у відповідача відповідну перевірку, за наслідками якої  11.10.2007 року складено Акт перевірки № 306, штрафна санкція застосована позивачем в межах шести місяців з дня виявлення порушення, а саме: 15 жовтня 2007 року, з позовом прокурор звернувся до суду у строки визначені  частиною 2 статті 99 КАС України, тому вважає, що позивачем не порушено вимоги, визначені у  ст. 250 ГК України. Прокурор пояснив, що обов”язок сплачувати зазначені внески не пов”язані зі статусом платника податку як суб”єкта підприємницької діяльності, відповідно суб”єкти малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, не звільняються від сплати збору на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування, виходячи з вимог пункту 1 ст. 11 Закону № 1058-1У, так як згідно з п. 1 ст. 14 Закону № 1058-1У страхувальниками осіб, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, є їх роботодавці, які відповідно до ч. 1 ст. 15 цього Закону є платниками страхових внесків та зобов”язані на підставі  п. 6 ч. 2 ст. 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, пояснив, що зазначені внески є цільовим загальнообов”язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку визначеному Законом № 1058-1У, вони не включаються до складу податків, інших обов”язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати, настоюють, що Закон України від 26.06.1997р. № 400/97-ВР, як і Закон України № 1058-1У не передбачають такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов”язкове державне пенсійне страхування для суб”єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування, вважає, що обов”язок сплачувати страхові внески на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування не зумовлені статусом платника податку як суб”єкта підприємницької діяльності, при цьому позивач зіслався на судову практику з аналогічних справ, Постанову ВС України від 03.09.2002р. № 2-6/9337-2001, опубліковану газеті “Юридичний Вісник України”. № 23. 9-15 червня 2007р. Тематична добірка. Судова практика. Стор.  41-42.; судову практику, яка опублікована у  журналі Вісник Верховного Суду України. № 5 (81).2007р. Стор. 15-17.

       Щодо розгляду даного спору Окружним адміністративним судом Львівської області, прокурор пояснив, що відповідно до статті 6 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, до початку діяльності окружних судів адміністративні справи, вирішуються господарськими судами за правилами КАС України. Окружний адміністративний суд Львівської області (м. Львів, вул. Чоловського, 2), як адміністративний суд першої інстанції, розпочав свою роботу з 02.07.2008р., позов прокурором подано до господарського суду 29.05.2008р. за вхідним № 4772, провадження у справі № 7/170А було відкрито господарським судом 02.06.2008р. ( п. 1 резолютивної частини ухвали господарського суду від  02.06.2008р.), відтак, на думку прокурора, адміністративні справи, провадження в яких було відкрито господарським судом, як адміністративним судом першої інстанції, до початку діяльності Окружного адміністративного суду Львівської області, має розглядатися господарським судом відповідно до вимог КАС України.

         Представник позивача, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просить позов задовільнити повністю, та пояснив, що про порушення відповідачем встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності позивач виявив тільки за наслідками перевірки, що підтверджує Актом перевірки № 306 від 11 жовтня 2007р., штрафна санкція застосована ним в межах шести місяців з дня виявлення порушення –15 жовтня 2007 року, з позовом прокурор звернувся до суду в межах визначених статтею 99 КАС України, тому вважає, що ним не порушено вимоги статті 250 ГК України, яка передбачає строки застосування адміністративно-господарських санкцій.

         Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неприбуття суд належним чином не повідомив, вимог ухвали суду  –не виконав, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи. В матеріалах справи є  письмове заперечення відповідача на позовну заяву, у якій відповідач просить залишити позов без розгляду з тих підстав, що відповідач перебував  у 2005-2007 роках на спрощеній системі оподаткування, перевірка проводилася позивачем за період з 25.09.2007р. по 11.10.2007р. за результатами якої складено акт перевірки, в якому зазначено, що починаючи з червня 2005р. відповідач мав сплачувати страхові внески у розмірі 32,3% та з 01.01.06р.  –31,8% від суми витрат на оплату праці працівників відповідача, на підставі цього акту перевірки позивач прийняв рішення № 1800 від 15.10.2007р. про застосування фінансових санкцій в розмірі 55463 грн. 56 коп. Крім того, позивачем відповідачу була надіслана вимога про сплату боргу № Ю-2619 від 11.10.07р. на суму 45450 грн. 03 коп. Відповідач вважає, що зазначені нарахування є незаконними, а позов безпідставним, виходячи з Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб”єктів малого підприємництва” від 03.07.1998р. № 727/98, відповідач звільнений від  сплати  збору на обов”язкове пенсійне страхування, яка залишена в силі Законом про Державний бюджет України, просить застосувати в даному випадку п.п. 4.4.1 п. 4.4. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”. Крім того, відповідач у відзиві посилається на те, що позов, заявлений Прокурором Сихівського району міста Львова не підлягає до розгляду в господарському суді м. Львова, оскільки відповідно до ч. 2 статті 18 КАС України такі справи де стороною є державний орган –підсудні окружним адміністративним судам.

             Заслухавши думку учасників судового процесу, які прибули у дане судове засідання, оглянувши подані докази, суд прийшов до висновку, розглядати справу при відсутності представника відповідача, так як  в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи по суті при його відсутності, крім того, відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, однак в судове засідання, без поважних причин, не прибув. Разом з тим, в матеріалах справи є письмовий відзив відповідача на позовну заяву.

         Справа розглядається згідно з ст. 128 КАС України.

         В ході розгляду справи суд ВСТАНОВИВ.

         Згідно довідок Головного управління статистики у Львівській області від 11.06.2008р. за № 20-09/1409, встановлено, що відповідач –Дочірнє підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю “КОМПЛЕКС-БЕЗПЕКИ 3”, є юридичною особою, йому присвоєно ідентифікаційний код № 32568137, знаходиться за адресою:  м. Львів, вул. Театральна, 22, кв. 17  (докази в матеріалах справи).

         Прокурор Сихівського району м. Львова звернувся з позовом до господарського суду в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова, м. Львів, до відповідача: Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПЛЕКС-БЕЗПЕКИ 3” про  стягнення  83457 грн. 02 коп., в т.ч. 27993 грн. 40 коп. основного боргу зі сплати внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування та 55463 грн. 56 коп. штрафні санкції, за порушення п. 1 ст. 19, п. 6 ст. 20 ЗУ “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058-1У від 09.07.2003р.

         Як вбачається з матеріалів даної справи, позивачем (Управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова) було проведено перевірку ДП ТзОВ “Комплекс-Безпеки 3” з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов”язання зі збору на обов”язкове державне пенсійне страхування та порядку обчислення і строків сплати внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування. За наслідками зазначеної перевірки оформлено Акт  № 306 від 11.10.2007р.

         Згідно поданого Акту перевірки вбачається, що відповідачем за період з червня 2005р. по серпень 2007 року не було показано фактичних витрат на оплату праці на які нараховуються страхові  внески в розмірі 32%, 32,3%, 31,8%, 33,2%, тобто відповідач за вказаний період занизив фактичні витрати на оплату праці, на які нараховуються внески на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування на суму 139738 грн. 00 коп., що призвело до заниження страхових внесків на суму 45450 грн. 03 коп.

         Як встановлено перевіркою, не заперечується відповідачем у запереченні проти позовної заяви ( вхідний № 15800 від 10.07.08р.) відповідач є платником єдиного податку і за період, що перевірявся, сплачував лише єдиний податок в сумі 17456 грн. 57 коп.

          Виходячи з наведеного, та з обов”язку відповідача сплачувати внески на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування, заборгованість останнього зі страхових внесків  становить 27993 грн. 46 коп. ( 45450 грн. 03 грн. –нараховані страхові внески за період що перевірявся –17456 грн. 57 коп., сплачений відповідачем єдиний податок = 27993 грн. 46 коп. –заборгованість зі сплати страхових внесків на обов”язкове державне пенсійне страхування, що склалася станом на 11.10.2007р. та на даний час, оскільки відповідачем зазначена сума боргу –не оплачена.

         Стаття 15 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, п.п. 2.1.1. п. 2.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в частині першій статті 14 цього закону, а саме: підприємства, установи, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання ..., фізичні особи –суб”єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб –суб”єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування –фіксований податок, єдиний податок ...).

            Відповідно до ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ від 09.07.2003р. (надалі - Закон 1058-1У), який набрав чинності з 01.01.2004р., відповідач є платником страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування і у відповідності до статті 17 цього Закону зобов”язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

         Відповідно до п. 6 статті 20 цього Закону, страхувальники зобов”язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

         Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою).

        Статтею 18 цього закону визначено, що страхові внески є цільовим загальнообов”язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку встановленому цим Законом.

         Обов”язковість сплати страхового внеску на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування не пов”язано із статусом платника єдиного податку як суб”єкта підприємницької діяльності і не підпадає під правовідносини, що регулюються  Указом Президента від 03.07.98р. № 727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб”єктів малого підприємництва”.

         Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов”язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство, що чітко визначено у п. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ від 09.07.2003р.

         Відповідачем заборгованість перед Пенсійним Фондом не погашена у добровільному порядку, що є порушенням вимог ст. 17, 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .

         Станом на 16.10.2008 року (на час розгляду даного спору) відповідач має непогашену заборгованості зі сплати страхових внесків перед управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі  у розмірі  27993 грн. 46 коп.

        Позивачем, за період що перевірявся, на відповідача також було донараховано 45450 грн. 03 коп. (сума на яку занижено страхові внески).

        Відповідно до п. 4 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ від 09.07.2003р. за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

        У зв”язку з вищенаведеним, позивачем постановлено Рішення № 1800 від 15.10.2007 року, яким до відповідача застосовано фінансові санкції у розмірі 55463 грн. 56 коп. (розрахунок в матеріалах справи).

        Рішення № 1800 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків від 15 жовтня 2007р., було надіслано відповідачеві  рекомендованою поштою № 25/974693, відповідачем не оскаржено, у встановленому законом порядку не визнано недійсним, не скасовано, таких доказів не надано ні прокурором, ні позивачем, ні відповідачем. Про оскарження зазначеного рішення не оговорено відповідачем у запереченні на позов.

        Застосування вищезазначеного штрафу чітко передбачено п. 4 ч. 9 статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", позивачем не порушено строки застосування адміністративно-господарської санкції визначеної у статті 250 ГК України.

        Отже, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає загальну  суму 83457 грн. 02 коп. (27993,46 + 55463,56).

        Позивач, з метою врегулювання зазначеного спору в досудовому порядку, надіслав відповідачу вимогу про сплату боргу від 11.10.2007р. за № Ю-2619, яка залишена відповідачем без реагування.

        Судом не взято до уваги посилання відповідача у запереченні проти позовної заяви ( вхідний № 15800 від 10.07.2008р.) на те, що  він є платником єдиного податку, відтак звільнений від сплати  внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування виходячи з наступного.

        Згідно зі ст. 5 Закону № 1058-ІУ він регулює відносини, що виникають між суб'єктами систе ми загальнообов'язкового державного пенсійно го страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширювати ся лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

        Виключно цим Законом визначаються: принципи і структу ра системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових вне сків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення і сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

        Пунктом 1 ст. 11 Закону № 1058-ІУ установле но, що загальнообов'язковому державному пенсій ному страхуванню підлягають особи, які працю ють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності та ін ших осіб, включаючи юридичних і фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований по даток, єдиний податок, фіксований сільськогоспо дарський податок, придбали спеціальний торговий патент), на умовах трудового договору (контрак ту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.

        Згідно з п. 1 ст. 14 Закону № 1058-ІУ страхуваль никами цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до ч. 1 ст. 15 цього Закону є платниками страхо вих внесків та зобов'язані на підставі п. 6 ч. 2 ст. 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

        У ст. 18 Закону № 1058-ІУ зазначено, що стра хові внески є цільовим загальнообов'язковим і платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється по даткове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахуван ня та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

        Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсій не страхування встановлені Законом від 26 черв ня 1997р. № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», яким разом із Законом № 1058-1V не передбачено такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язкове дер жавне пенсійне страхування для суб'єктів підпри ємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.

         Аналізуючи наведені правові норми, суд дійшов висновку, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхуван ня не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, іншим за конодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звіль нення від їх сплати.

        Отже, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхуван ня не зумовлений статусом платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності.

         Указ  Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб”єктів малого підприємництва” від 03.07.1998р. № 727/98, регулює питання оподаткування суб'єк тів малого підприємництва. Згідно з вимогами п. 16 розд. XV «Прикінцеві положення»Закону № 1058-ІУ, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

        Поло ження ст. 6 Указу  Президента України від 3 липня 1998р. № 727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб”єктів малого підприємництва”  в редакції Указу від 28 червня 1999р. № 746, про звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування Закону суперечать і застосу ванню не підлягають.

        Статтею 19 Закону № 1058-ІУ установлено, що страхові внески до солідарної системи загально обов'язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату ос новної і додаткової заробітної плати та інших заохо чувальних і компенсаційних виплат.

        Отже, вимоги пенсійного  органу щодо сплати внесків до Пенсійного фонду України із суми оплати праці (грошового забезпечення) працівників є обґрунтованими.

        Відповідно до п. 6 статті 20 цього Закону, страхувальники зобов”язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків, тобто Законом України № 1058-ІУ не передбачено для страхувальників пільг не нараховувати та не сплачувати зазначені у цьому Законі платежі враховуючи фінансовий стан підприємства - страхувальника.

        Щодо посилання відповідач на підвідомчість зазначеної категорії справ адміністративним судам, то слід зазначити, що зазначена справа розглядається господарським судом Львівської області відповідно до вимог статті 6  розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позов подано до господарського суду Львівської області 29.05.2008р. за вхідним №  4772,  ухвалою господарського суду від  02.06.2008р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі ( п. 1 резолютивної частини ухвали), тобто  провадження у даній справі було відкрито до початку діяльності Окружного адміністративного суду Львівської області, який почав свою діяльність з 02.07.2008р., про що було офіційно опубліковано в газеті “Урядовий кур”єр” № 116 від 26 червня 2008 року.

       Згідно статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається право представництва інтересів держави в суді, право звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави, що також передбачено у статті 20, 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, статті 29 ГПК України та статті 60 КАС України.

       Пунктом 4 мотивувальної частини та п. 1 частини 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99р. передбачено, що інтереси держави є оціночним поняттям і лише прокурор або його заступник у кожному окремому випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулось чи може відбутись порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

       З огляду на наведене, прокурор правомірно звернувся з даним позовом до господарського суду в інтересах суб”єкта владних повноважень –Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі міста Львова.

       У даному позові прокурор самостійно визначив з посиланням на законодавство, на підставі якого подав позов, в чому саме відбулось чи може відбутись порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтував у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

       Даний позов заявлено Прокурором Сихівського району м. Львова в інтересах держави в особі  Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова правомірно, з метою захисту інтересів держави, оскільки Пенсійний Фонд є органом, який проводить збір та акумуляцію коштів, призначених для фінансування загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

       Суд заслухав пояснення представника прокуратури та позивача, оглянув та дослідив докази по справі, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, а тому підлягає до задоволення.

       В судовому засіданні досліджувалися наступні докази: довіреність на представника позивача від 10.09.08р. № 10140/06, розпорядження заступника голови господарського суду від 17.09.2008р.,  ухвала господарського суду від 02.06.2008р. у справі № 7/170А, оригінали поштівок про повідомлення сторін у справі під розписку про день, час та місце розгляду даної справи, позовна заява прокурора, яка подана до суду 29.05.08р. за вхідним № 4772, Акт № 306 перевірки від 11 жовтня 2007р. на –2-х аркушах,  оригінал поштової квитанції № 758/972704 з Описом вкладення рекомендованого листа про надсилання відповідачу акту перевірки та вимоги ( копії –в матеріалах перевірки), вимога про сплату боргу від 11.10.07р. за № Ю-2619, корінець до зазначеної вимоги від 11.10.07р. № Ю-2619, Рішення № 1800 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків від 15 жовтня 2007р., яке станом на час розгляду справи –не оскаржено, не скасовано, не відмінено, досліджено: поштову квитанцію № 25/974693 від 15.10.2007р., довідки Головного управління статистики у Львівській області від 11.06.2008р. № 20-09/1409,  від 09.09.08р. № 20-09/2130, лист позивача про виклик відповідача для складання акту звірки від 09.06.08р. за № 6085/06-12, лист-запрошення позивача від 01.07.08р. за № 7222/06-12, від 04.09.08р. за № 9897/06-12, які надсилалися відповідачу рекомендованою поштою за № 1243706, яке відповідач отримав під розписку 07.07.08р., та рекомендованою поштою  951/1258362 від 05.09.08р., поштову квитанцію від 01.07.08р. № 9570, поштову квитанцію від 05.09.08р. № 951/1258362, розрахунок  штрафної санкції, оглянено та оголошено заперечення відповідача проти позовної заяви за вхідним № 15800 від 10.07.08р.

     Відповідно до пункту 3  статті 3 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700 гривень, відповідно до статей 87-97 КАС України присудити відповідачу до сплати в дохід Державного бюджету України 834 грн. 57 коп. державного мита.

     На підставі вищенаведеного та керуючись  ст.ст. 49, 51, 70, 71, 87-98, 122-125, 127-128, 130, 133-135, 138-140, 143, 150-154, 158, 163, 167, ст. 6 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, суд, -  

                                                           ПОСТАНОВИВ:

1.  Адміністративний позов задовільнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплекс-Безпеки 3” ( п. і. 79008, місто Львів, вул. Театральна, 22, кв. 17, код ЄДРПОУ 32568137) на користь Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі міста Львова ( п. і. 79070,  м. Львів, проспект Червоної Калини, 35, код ЄДРПОУ 20847365) 83457 грн. 02 коп. загальної заборгованості зі сплати внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування та штрафну санкцію.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплекс-Безпеки 3” ( п. і. 79008, місто Львів, вул. Театральна, 22/17, код ЄДРПОУ 32568137) в дохід Державного бюджету України 834 грн. 57 коп. державного мита.

3. Виконавчий лист видати  після вступу постанови у законну силу.

Суддя                                                                                                       Данко Л.С.                     

СудГосподарський суд Львівської області
Дата ухвалення рішення16.10.2008
Оприлюднено05.11.2008
Номер документу2232220
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —7/170а

Постанова від 16.10.2008

Господарське

Господарський суд Львівської області

Данко Л.С.

Ухвала від 02.06.2008

Господарське

Господарський суд Львівської області

Білоус Б.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні