Постанова

від 06.10.2008 по справі 6659-2008а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

6659-2008А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.10.2008Справа №2-31/6659-2008А

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі

судді Привалової А.В.

при секретарі судового засідання Лауман Ю.С.

за участю представників сторін :

від позивача  –  Обаніна О.М., дов. у справі

від відповідача –  Грига Ж.С.

від третьої особи – не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом – Дочірнього підприємства «Трансшип», (98300, м.Керч, вул.Вишнева, 1)  

до відповідача – Кримської басейнової санітарно-епідеміологічної станції, (99014, м.Севастополь, вул..Правди, 6)

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт», (98312, м.Керч, вул.Кирова, б.28)

про визнання постанови нечинною

ВСТАНОВИВ :

Дочірнє підприємство «Трансшип» звернулось з адміністративним позовом до  Державного підприємства «Керченський морський торгівельний порт» і Кримської басейнової санітарно-епідеміологічної станції з позовними вимогами про визнання нечинною постанови Головного державного санітарного лікаря Кримського басейна від 11.12.2007 р. №187 та скасування рішення начальника ДП «Керченський морський торговельний порт» про тимчасову заборону проведення перевантаження навалювальних, небезпечних вантажів сірки комової і гранульованої, мінеральний добрив на зовнішньому перевантажувальному комплексі Керченського морського торгівельного порту (якірна стоянка №471).

У попередньому судовому засіданні ухвалою суду від 14.07.2008р. за клопотанням позивача вжити заходи забезпечення позову,  зупинено дію постанови Головного державного санітарного лікаря Кримської басейнової санітарно-епідеміологічної станції від 11.12.2007р. №187 відносно позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Ухвалою господарського суду АРК від 21.07.2008 р. позовні вимоги в частині скасування рішення начальника ДП «Керченський морський торгівельний порт» про тимчасове припинення вантажно-розвантажувальних робіт у районі якірної стоянки №471 залишені без розгляду на підставі пп..5. п.1 ст.155 Кодексу адміністративного судочинства України. Усною ухвалою суду в судовому засіданні за клопотанням позивача, в порядку ст..53 Кодексу адміністративного судочинства України, залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державне підприємство «Керченський морський торгівельний порт», виключивши його зі складу сторін по справі – відповідача, у зв'язку з тим, що до нього, як до відповідача по справі, відсутні позовні вимоги (а.с.191, т.1).

Ухвалою суду від 06.10.2008р. у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору  на підставі листа  Головного державного санітарного лікаря Кримського басейна  від 01.08.08р. №1153/01.2 про скасування постанови від 11.12.2007 р. №187  відмовлено.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що ДП «Трансшип» надає послуги з агентування  суден, які здійснюють вантажно-розвантажувальні роботи в акваторії якірної стоянки 471 Керченської протоки з перевантаження навалювальних, небезпечних вантажів сірі комової і гранульованою по схемі «річкове судно-плавкран-морське судно» без відкриття межі. Технологія перевантаження узгоджена у встановленому законом порядку зі всіма державними органами, на які покладені функції з контролю за дотриманням екологічного і санітарного законодавства. Перевантаження вантажу здійснюється з належного повідомлення і дозволу уповноважених органів, зокрема екологічної служби. Акваторія стоянки віддалена від всіх населених пунктів і знаходиться на значній відстані від санітарно-захисної зони. Транспортні засоби (судна, буксири, плавкрани з екіпажами, вантажами та інш.), що беруть участь у вантажно-розвантажувальних роботах, в пункті пропуску через державний кордон України проходять усі необхідні види контролю, включаючи санітарно-карантинний контроль. В результаті винесеної постанови про тимчасове припинення перевалювання сірі і мінеральних добрив компанія зазнає збитки через відсутність об'єму роботи. Постанова санітарної служби є нечинною, оскільки відсутні докази про притягнення до відповідальності, при вантажно-розвантажувальних роботах, за порушення вимог санітарно-екологічної безпеки уповноваженими державними органами, виміри запиленості робочої зони, повітря на палубах судів не проводилися, не відбиралися проби водного середовища, не представлений аналіз динаміки епідеміологічної обстановки, не вказано, які порушення санітарного законодавства необхідно усунути. При винесенні спірної постанови санітарна служба перевищила свої повноваження, оскільки вимоги національного санітарного законодавства не розповсюджуються на акваторію якірної стоянки 471 Керченської протоки. Державний контроль за дотриманням природоохоронного законодавства в даному районі покладений на Державну Азово-чорноморську екологічну інспекцію. За наслідками екологічного моніторингу (з щоквартальними лабораторними зйомками) залишковий вплив від перевантаження навалювальних вантажів експедиторськими фірмами на якірній стоянці № 471 розцінюється як допустиме.

Відповідач позовні вимоги не визнав і пояснив, що постановою Головного Державного санітарного лікаря Кримського басейну від 11.12.2007 року тимчасово припинені вантажно-розвантажувальні роботи в районі 471 якірної стоянки Керченської протоки. Листом Головного Державного санітарного лікаря Кримського басейну від  01.08.2008 року № 1153/01.2 вказана постанова скасована, оскільки Кримською басейновою санепідстанцією проведена експертиза документів, представлених Керченським морським торговельним портом. Встановлено, що Керченський морський торговельний порт не є виробником робіт на якірній стоянці в Керченській протоці. З 01.10.2007 року скасований пункт пропуску державного кордону України на акваторії 471 якірної стоянки. Правовий статус акваторії 471 якірної стоянки не визначений. Проте, підстави для винесення спірної постанови мали місце. Так, у зв'язку з відсутністю санітарного контролю судів, що прибувають на рейд українського порту, виникає небезпека виникнення епідеміологічних ускладнень, які мають міжнародне значення і можуть завдати шкоди здоров'ю населення України. На думку санітарної служби, при використанні спрощеного варіанту перевантаження вантажу порушуються конституційні права громадян України в частині небезпечних умов роботи. Не організований систематичний відомчий лабораторний контроль на робочих місцях при перевантаженнях шкідливих вантажів. Негативно на санітарну обстановку в даному регіоні вплинула аварія 11.11.2007 року.

Третя особа - Керченський морський торговельний порт, у попередньому судовому засіданні пояснив, що акваторія 471 якірної стоянки не є акваторією порту. Акваторія якірної стоянки 471 виділена в цілях безпеки мореплавства і визначена міжнародним документом «Сповіщення мореплавцеві». Порт, згідно умовам укладених договорів з агентом, судновласником, надає послуги з організації робіт на даній  акваторії. Самостійно перевантаження вантажів порт не здійснює. Керченський морський торговельний порт регулярно проводить відомчий контроль стану повітря і морської води. Фактів перевищення ГДК шкідливих речовин як в повітрі робочої зони, так і  в об'єктах навколишнього середовища не встановлено. З 01.10.2007 року якірна стоянка 471 не є пунктом пропуску через державний кордон України. Начальник Керченського морського торговельного порту не видавав ніякого рішення про припинення вантажно-розвантажувальних робіт в районі 471 якірної стоянки. Листом від 21.05.2008 року порт проінформував позивача про прийняту постанову санітарної служби. Крім того ДП «Керченський морський торговельний порт» не є суб'єктом владних повноважень.

У судове засідання представник ДП «Керченський морський торговельний порт» не з'явився. Направив в адресу суду телеграму, згідно якої просить справу розглянути у відсутність представника порту.

В порядку ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України справа слуханням відкладалась.

Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України після початку діяльності окружного адміністративного суду на господарський суд покладено обов'язок вирішення адміністративних справ, підвідомчих господарському суду відповідно до Господарського процесуального кодексу України, провадження в яких було відкрито місцевим господарським судом до початку діяльності відповідного адміністративного суду, за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження  в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає що позов підлягає задоволенню  з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадовців.

Згідно статті 2 Закону України «Про судоустрій» суд здійснює правосуддя відповідно до принципу верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів громадян, юридичних осіб. Всім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.02р. №15-рп/2002 визначено, що частина 2 статті 124 Конституції України передбачає право фізичної чи юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість будь-кому захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно вибирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб'єкти правовідносин, утому числі фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні чи фізичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава повинна забезпечувати захист прав усіх суб'єктів правовідносин, у тому числі в судовому порядку. Право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежено законом та іншими нормативно-правовими актами.

З наведеного випливає, що позивач може обрати будь-який спосіб захисту свого порушеного права, якій не заборонено законом, а суд повинен захистити таке право, якщо буде встановлено його порушення.

Відповідно до положень ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України  завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 року № 4004 (із змінами і доповненнями) здійснення державного санітарно-епідеміологічного контролю покладене на державну санітарно-епідеміологічну службу України. Цим законом визначені права і обов'язки  державних органів, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до ст.42 названого Закону  Головні державні  санітарні лікарі  на водному транспорті мають право тимчасово забороняти діяльність підприємств, установ, організацій, об'єктів якого-небудь призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій, у разі невідповідності їх вимогам санітарним нормам.

Судом встановлено, що постановою Головного державного санітарного лікаря Кримського басейну про застосування адміністративно-запобіжних засобів за порушення санітарного законодавства від 11.12.2007 року № 187 тимчасово заборонені роботи по перевантаженню небезпечних вантажів сірі комової і гранульованою на якірній стоянці 471 Керченської протоки. Дана постанова винесена на адресу начальника Керченського морського торгового порту.

Підставою для винесення спірної постанови послужили результати держсанепіднагляду за технологічним процесом перевантаження навалювальних і хімічних вантажів, акти санітарно-епідеміологічного благополуччя від 10.01.2007 року, 10.03.2007 року, 04.04.2007 року, 14.06.2007 року, 25.05.2007 року, 28.07.2007року, результати лабораторного моніторингу процесів перевантаження вантажів, матеріали медичного і санітарного огляду прибулих для перевантаження судів, матеріали наслідків аварійної ситуації на момент винесення постанови.

Дослідивши представлені докази у їх сукупності в порядку ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку, що постанова Головного державного санітарного лікаря Кримського басейну від 11.12.2007р. №187 винесена необгрунтовано та з перевищенням повноважень.

В силу ст.5 Договору між Російською Федерацією і Україною про російсько-український державний кордон від 28 січня 2003 року врегулювання питань, що відносяться до суміжних морських просторів, здійснюється за угодою   між Договірними Сторонами відповідно до міжнародного права.

Сумісною заявою Президента України і Президента Російської Федерації від 24.12.2003 року Азовське море і Керченська протока є внутрішніми водами України і Росії і використовуються на користь двох держав з дотриманням норм міжнародного права ( ратифіковано Законом України від 20.04.2004 року № 1682).

Рішення уряду України про виділення Керченським державним портам в  користування морських акваторій Керченської протоки і утворення в районі якірної стоянки пункту пропуску через державний кордон відсутнє.

Відповідно до ст.12 Кодексу торгового мореплавства України (відведення землі і водного простору для торгового мореплавства) на підставі рішення Керченського  виконавчого комітету, Держфлотінспекції України від 27.07.2001 р. № 01/12-988, наказу Міністерства транспорту України від 14.08.2001 р. № 426, у вересні 2001 р. для виробництва перевантажувальних робіт в Керченській протоці у відповідних координатах відкрита якірна стоянка № 471. Акваторія якірної стоянки виділена в цілях безпеки мореплавства і визначена міжнародним документом -  «Сповіщення мореплавцеві».

Наказом начальника Керченського морського торговельного порту від 29.07.2005 року в акваторії  якірної стоянки № 471 з метою оформлення суден і вантажів, що перетинають державний кордон України, відкритий пункт пропуску.

Розпорядженням в.о.начальника Кримської регіональної митниці від 20.09.2007 року № 60/1 з 01.10.2007 року припинено здійснення митного контролю і митне оформлення товарів і транспортних засобів в районі якірної стоянки № 471, оскільки  рішення про розширення пункту пропуску «Керченський морський торговельний порт» не відповідає пункту 2 Положення про пункт пропуску через державний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2000 року № 1203.

Керченський морський торговельний порт, Керченський морський рибний порт, Керченський морський порт Очерет-Бурун є пунктами пропуску через державний кордон України, в яких крім прикордонного і митного контролю, здійснюються інші види контролю, зокрема санітарний ( п.1 Наказу Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Державної митної служби України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства транспорту України, Міністерства аграрної політики України, Міністерства культури, Міністерства екології і природних ресурсів України від 03.04.2002 року №49/180/131/225/103/193/133 «Про визначення пунктів пропуску (пунктів контролю) через державний кордон, в яких окрім прикордонного і митного контролю, здійснюються інші види контролю», п.1 Наказу Державної прикордонної служби України, Міністерства транспорту від 01.06.2005 року № 457/438/270 «Про затвердження Переліку пунктів пропуску (пунктів контролю) через державний кордон, в межах яких створюються або можуть створюватись зони митного контролю»).

При перетині державного кордону України всі транспортні засоби (судна, буксири, плавкрани з екіпажами, вантажами і т.д.), що беруть участь в перевалюванні вантажів в акваторії якірної стоянки 471 Керченської протоки, проходять необхідні види контролю, включаючи санітарно-карантинний контроль.

Проходження повторного санітарного контролю суден, що знаходяться в акваторії якірної стоянки Керченської протоки, в режимі «закритої межі» не передбачено національним і міжнародним правом.

Згідно п.1 Положення про порядок охорони суверенних прав України у її виключній (морській) економічній зоні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.1996 року № 642, охорона суверенних прав України в її виключній(морській) економічній зоні та контроль за реалізацією прав і виконанням у ній зобов'язань інших держав, українських і іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій здійснюються Державно прикордонною службою, органами рибоохорони Держкомрибгоспу і органами Мінекобезпеки.

Вимоги посадових осіб уповноважених органів у межах наданих їм повноважень щодо охорони виключної (морської) економічної зони є обов'язковими для юридичних і фізичних осіб, які ведуть рибний промисел і інші роботи у цій зоні ( п.3 вищеназваного Положення).

Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища в  територіальних водах України, виключній (морській) економічній зоні України покладений  на Державну Азово-чорноморську екологічну інспекцію (п.4 Положення про Державну Азово-чорноморську екологічну інспекцію).

Таким чином, контроль за дотриманням природоохоронного законодавства в Керченській протоці покладений на екологічну службу. Повноваження  санітарної служби розповсюджуються виключно на територію України. Здійснення санітарного контролю в акваторії якірної стоянки 471 Керченської протоки не засноване на законі.

Крім того, згідно з результатами екологічного моніторингу в акваторії Керченської протоки регулярно проводиться екологічний моніторинг стану екосистем Керченського регіону в умовах виробничої діяльності на рейдовій стоянці № 471.  За наслідками екологічного моніторингу (з щоквартальними лабораторними зйомками) залишковий вплив від перевантаження навалювальних вантажів експедиторськими фірмами на якірній стоянці № 471 розцінюється як допустиме.

Як вбачається з матеріалів справи Керченський морський торговельний порт регулярно проводить відомчий контроль стану повітря і морської води. Фактів перевищення ГДК шкідливих речовин як в повітрі робочої зони, так і об'єктах навколишнього середовища не встановлено.  

Тому висновки санітарної служби про відсутність лабораторного моніторингу процесів перевантаження вантажів є помилковими. Згідно листу Головного Державного санітарного лікаря Кримського басейну від  01.08.2008 року № 1153/01.2 при наданні портом  вищеназваних матеріалів спірна постанова скасована.

Суд приймає до уваги звіт Міжнародної академії наук екології, безпеки людини і природи (МАНЕБ) Українське відділення від 2008 року «Дослідження впливу господарської діяльності на екологію прибережної зони», згідно якому в результаті здійснення контролю за ходом перевантаження сірі комової на зовнішньому рейді Керченської протоки по схемі «судно-судно» на різних етапах проведення робіт встановлено, що в порівнянні з перевантаженням сірі з використанням порту і портових споруд (Маріуполь, Іллічевськ) даний варіант є переважним, оскільки екологічно менш небезпечний.

Згідно висновку МАНЕБ саме перевалювання сірки не робить  істотний вплив на санітарну і екологічну обстановку в Керченській протоці. Вимоги екологічної служби України по дотриманню природоохоронного законодавства дотримуються.

Посилання у постанові санітарної служби на  акти  санітарно-епідеміологічного обстеження від 10.01.2007 року, 10.03.2007 року, 04.04.2007 року, 14.06.2007 року, 25.05.2007 року, 28.07.2007 року, що підтверджують факт неодноразового порушення вимог санітарно-екологічної безпеки є необгрунтованим.

Так, акти санітарно-епідеміологічного обстеження від 10.01.2007 року, 10.03.2007 року, 04.04.2007 року, 25.05.2007 року, 28.07.2007 року,  за винятком акту від 14.06.2007 року, складені при здійсненні санітарно-карантинного контролю судів при перетині державного кордону України. Дані акти не пов'язані із здійсненням вантажно-розвантажувальних робіт в акваторії якірної стоянки 471.

Твердження санітарної служби про невідповідність спрощеного варіанту перевантаження на якірній стоянці 471 за допомогою плавкрана, устаткованого грейфером, вимогам  національного санітарного законодавства, є необгрунтованими.

Технологія перевантаження вантажу розроблена відповідно до Правил розробки  робочої технологічної документації в портах Мінморфлота РД 31.40.22.-86. При здійсненні перевантаження використовуються Типові РТК, що пройшли узгодження з Державною санітарно-епідеміологічною службою.

У відповідності ст.ст. 26-29 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 13, 39 Закону України «Про екологічну експертизу»  матеріали Оцінки дії на навколишнє середовище (ОВОС) на підставі представлених технологічних карт пройшли експертизу і мають позитивні висновки державної екологічної експертизи перевантаження на кожен вид вантажу.    

Крім того, суд враховує і той факт, що акваторія якірної стоянки 471 Керченської протоки віддалена від усіх населених пунктів України і знаходиться на значній відстані від санітарно-захисної зони (СЗЗ) згідно ДСАНПіН 7.7.4-046-1999 Санітарна класифікація підприємств, виробництва і споруд і розміри санітарно-захисних зон для них.

Доводи санітарної служби про те, що при здійсненні вантажно-розвантажувальних робіт в даному регіоні можлива небезпека виникнення епідеміологічних ускладнень, які мають міжнародне значення і можуть завдати шкоди здоров'ю населення України, є недоведеними. Не представлений аналіз динаміки епідеміологічної обстановки, виміри запиленості робочої зони, повітря на палубах судів, аналіз відбору проби водного середовища.

Судом приймається до уваги і той факт, що всі транспортні засоби, вантажі, екіпаж при перетині державного кордону України проходять санітарно-карантинний контроль.

Крім того, постанова Головного Державного лікаря Кримського басейну про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства від 11.12.2007 року № 187 винесено в адресу начальника Керченського морського торговельного порту. Як встановлено судом, порт здійснює послуги з організації робіт по  екологічній безпеці і безпеці мореплавання. Перевалювання вантажу порт не здійснює. Тому постанова винесена на адресу неналежного суб'єкта.

Даний факт підтверджується листом Головного Державного санітарного лікаря Кримського басейну від  01.08.2008 року № 1153/01.2.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, доказів правомірності  і обґрунтованості спірної постанови  відповідачем суду не надано.

Приписами частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України  встановлено,  що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняти (вчинені) ці рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення  яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що  відповідачем при здійсненні своїх владних функцій при прийнятті спірної постанови про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства,   владні повноваження використані  необґрунтовано, без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та не пропорційно.

При вказаних обставинах, суд приходить до висновку, що були відсутні правові підстави для винесення спірної постанови про припинення вантажно-розвантажувальних робіт в районі 471 якірної стоянки Керченської протоки..

Зазначене не оспорює й відповідач,  який своїм листом від  01.08.2008 року № 1153/01.2  скасував спірну постанову.

          Наведене є підставою для задоволення позовних вимог ДП «Трансшип» і визнання нечинною постанови Головного державного санітарного лікаря Кримського басейна від 11.12.2007 р. №187.

       Відповідно до ст..118 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову, вжити ухвалою суду від 14.07.08р. підлягають скасуванню.

Судові витрати, понесені позивачем,  підлягають стягненню на його користь у розмірі 1,13грн. з Державного бюджету України на підставі ст.94 КАС України.

 У судовому засіданні 06.10.2008р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови підписано 10.10.2008р.

На підставі викладеного, керуючись ст.2, 9, 70, 71, 86, ч.1ст.94, ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати нечинною постанову Головного державного санітарного лікаря Кримської басейнової санітарно-епідеміологічної станції від 11.12.2007 р. №187 «Про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства».

3.          Заходи забезпечення адміністративного позову, вжити ухвалою суду від 14.07.2008р. скасувати.

4.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Трансшип», (98300, м.Керч, вул.Вишнева, б.1; ідентифікаційний код 31833664) 3,40грн. державного мита.

Виконавчий лист видати у встановленому ст.254 КАС України порядку після набрання постановою законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через господарський суд АР Крим шляхом  подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку і строки, передбачені пунктом 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі  – з дня складення у повному обсязі). Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Копію постанови надіслати на адреси сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Привалова А.В.