Постанова

від 01.10.2008 по справі 20/419-на

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/419-НА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"01" жовтня 2008 р.                                                            Справа №20/419-НА

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Віоза”, м. Хмельницький   

до регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України у Хмельницькій області, м. Хмельницький  

про визнання протиправним та скасування рішення № 220230 від 14.02.2007 року про застосування штрафних санкцій в сумі 94001,90 грн.

         Суддя Гладій С.В.

                                                                      Секретар судового засідання Микитюк О. А.

Представники:

Від позивача           - Мельник О. Д. –за довіреністю від 12.05.2007 року

Від відповідача                     - Довгань І. В. –за довіреністю № 877/32 від 05.06.2008 року

Згідно ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суть спору :

Позивач звернувся з позовом до суду в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України у Хмельницькій області № 220230 від 14.02.2007 року про застосування штрафних санкцій в сумі 94001,90 грн. обґрунтовуючи свої вимоги тим, що підставою для прийняття рішення про застосування штрафних санкцій відповідачем, відповідно до вимог законодавства, є акт перевірки, в якому викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті.

Крім того, зазначає, що відповідно до ст. 16 Закону України „Державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, контроль за дотри манням його норм здійснюється органами, які видають ліцензії, а також іншими ор ганами в межах компетенції, визначеної законами України.

Положенням про Департамент з питань адміністрування акцизного збору і конт ролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів, затвердженим Наказом ДПА України від 21.08.2001р. № 331, повноваження щодо контролю за додержанням пра вил маркування та перевірка наявності на алкогольних напоях та тютюнових виробах марок акцизного збору, в тому числі під час оптової та роздрібної торгівлі ними, а та кож застосування у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виро бів покладено саме на зазначений департамент. В той же час, права податкової мі ліції встановлено ст. 22 Закону України „Про державну податкову службу”, відповідно до якої посадовим особам податкової міліції для виконання покладених на них обов'язків надаються права, передбачені п. 1, ч. 1 п. 2, п. 3 та 6 ст. 11, а також п. п. 1-4, абзацами 2, 3, 6 п. 5, п. п. 6-12, 14, підпунктами "а" і "б" п. 15 цього закону, а також п. п. 17, 19, 23, 24, 25, 27, 28, 30 ст. 11 Закону України „Про міліцію”. Жодною з вищезазначених норм не наділено податкову міліцію правами щодо здійснення контролю з додержання законодавства, яке регулює відносини у сфері виробництва та обігу спирту, алкоголь них напоїв і тютюнових виробів.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Таким чином, оскільки під час перевірки, яка була здійснена працівниками податкової міліції в ОВС УПМ ДПА у Хмельницькій об ласті 19.01.2006р., акт перевірки відповідно до вищезгаданого порядку не складався, необхідних повноважень для проведення перевірки у посадових осіб, які таку перевір ку здійснили, не було, Відповідач не мав встановлених чинним законодавством під став для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій.

Відповідач проти позову заперечує. Посилається на те, що 19.12.2006 року працівниками ВПМ УПМ ДПА у Хмельницької області здійснено перевірку складського приміщення, що розташоване на території ТОВ ТСЦ „Мівс” по вул. Геологів, 5а, яке відповідно до договору № 1 від 01.01.2007 року орендоване ТОВ „Віоза”.

У відповідності до матеріалів перевірки встановлено, що в порушення вказаних вимог Закону позивачем зберігались алкогольні напої у місці зберігання, не внесеного до Єдиного державного реєстру місць зберігання. На даному об'єкті зберігались алкогольні напої в кількості : вино „Шардоне” - 3076 л., вино „Кагор” - 5099 л., вино „Сонце в бокалі” - 7628 л., вино „Каберне” - 3830 л.

Відповідно до вимог п. 9 ст. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1 700 гривень.

Згідно податкової накладної від 22.04.2004 року за № 95 загальна вартість виявлених алкогольних напоїв складає 94001,90 грн.

На підставі проведеної перевірки та розгляду зібраних матеріалів, начальником регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Хмельницькій області 14.02.2007 року прийнято рішення про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару - 94001,90 гривень.

Перевірка позивача працівниками ВПМ УПМ ДПА у Хмельницькій області була проведена в межах компетенції передбаченої чинним законодавством України, а саме, на підставі ст. ст. 8, 9, 10, 11, 111, 112  Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, ст. ст. 15, 16 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг”, ст. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв і тютюнових виробів”. Просить в позові відмовити.

В додаткових поясненнях наданих в судовому засіданні позивач посилається також на те, що прийняте відповідачем рішення свідчить про те, що його винесено на підставі ма теріалів перевірки Хмельницького ВПМ УПМ ДПА у Хмельницькій області проведеної 19.12.2006р., що здійснювалась відповідно до постанови судді Хмельницького міськрайонного суду від 14.12.2006р.

Під час перевірки посадовими особами податкової міліції було складено прото кол огляду, датований 19.12.2006р., в якому зафіксовано процес огляду належного ТОВ „МІВС” приміщення, розташованого по вул. Геологів, 5 у М.Хмельницькому, в якому зберігались алкогольні напої, придбані ТОВ „Віоза” у ЗАТ „Белградський виноробний завод”, підготовлені для відвантаження виробнику для проведення переробки через втрату споживчих властивостей. Із змісту вказаного протоколу вбачається, що при про веденні перевірки інвентаризація належних ТОВ „Віоза” алкогольних напоїв, які пере бували на зберіганні, не проводилась, кількість таких алкогольних напоїв визначалась візуально, а найменування - зі слів одного з працівників Позивача. Відтак, точна кіль кість і вартість таких алкогольних напоїв під час перевірки встановлена не була.

У запереченнях на позов, поданих Відповідачем зазначається, що підставою для визначення загальної вартості алкогольних напоїв, виявлених співробітниками подат кової міліції в приміщенні по вул. Геологів, 5 у м. Хмельницькому під час перевірки, ста ла податкова накладна № 95 від 22.04.2004р., згідно із якою вартість вказаних алкоголь них напоїв складає 94001,90 грн. В той же час, відповідно до вказаної податкової на кладної, вартість поставлених за нею алкогольних напоїв - вино „Кагор”, „Інзов-десерт”, „Каберне” і „Шардоне”, складає 74995 грн., що не відповідає вартості партії ал когольних напоїв, величина якої і стала підставою для визначення розміру фінансових санкцій, застосованих до Позивача. Точне встановлення вартості партії товару, який знаходиться місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, необхідно для ви значення розміру фінансових санкцій, які будуть застосовані до порушника, адже від повідно до ст. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру в розмірі 100 відсотків вартості то вару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.

Викладені вище обставини дають Позивачу, крім наведених у позовній заяві, додаткові підстави для тверджень про незаконність оскаржуваного рішення, які ґрунту ються на таких висновках.

Перше, відповідно до п. 15 ст. 11 Закону України „Про державну податкову служ бу в Україні” і п. 24 ст. 11 Закону України „Про міліцію”, співробітники податкової міліції при здійсненні перевірки мали право вимагати від Позивача проведення інвентари зації алкогольних напоїв, які зберігались на складі по вул. Геологів, 5 у м. Хмельницькому, але не реалізували це право при перевірці Позивача, встановивши кількість таких алкогольних напоїв лише візуально.

Друге. Відповідач при внесенні оскаржуваного рішення не перевірив належним чином подані йому матеріали перевірки, не встановив точну кількість партії алкоголь них напоїв, які перебували на складі Позивача, а при визначенні вартості партії товару та, відповідно, розміру фінансової санкції, яка мала бути застосована до Позивача, ви користав згадану вище податкову накладну, вартість алкогольних напоїв відповідно до якої не відповідає розміру застосованої до Позивача фінансової санкції.

Таким чином у разі, якщо точна кількість і, відповідно, вартість алкогольних напо їв, що формують партію товару, яка зберігається в місцях, не внесених до Єдиного реєстру, не встановлена при проведенні перевірки, розмір фінансової санкції визначи ти неможливо, а тому до суб'єкта господарювання не може бути застосована фінансо ва санкція передбачена ст. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових ви робів”.

Розглядом матеріалів справи встановлено :   

Відповідно до постанови Хмельницького міськрайонного суду від 14.12.2006 року Хмельницькому відділу податкової міліції УПМ ДПА у Хмельницькій області надано дозвіл на проведення огляду на складському приміщенні, що розташоване на території ТОВ ТСЦ „Мівс” по вул. Геологів, 5а в м. Хмельницькому та кафетерію „Болградські вина”, що по вул. Проскурівській, 2 в м. Хмельницькому з вилученням зразків сировини і продукції  - алкогольних напоїв.

 На підставі зазначеної постанови, працівниками ВПМ УПМ ДПА у Хмельницькій області 19.12.2006 року здійснено перевірку складського приміщення, що розташоване на території ТОВ ТСЦ „Мівс” по вул. Геологів, 5а, про що складено протокол огляду.

Даним протоколом встановлено, що в складському приміщенні знаходиться 7 бочок з рідиною, х характерним запахом вина. Зі слів особи яка була присутня під час перевірки від ТОВ „Віоза”, в даних бочках знаходиться вино „Шардоне”, „Каберне”, „Кагор”, „Сонце в бокалі”.

На підставі протоколу огляду, за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру, регіональним управлінням департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України у Хмельницькій області винесено рішення № 220230 від 14.02.2007 року, яким застосовано до позивача штрафну санкцію в розмірі 94001,90 грн. відповідно до абз. 9 ст. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з позовом до суду в якому просить його скасувати.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Частиною 22 ст. 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів” встановлено, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання або того, за заявою якого суб'єкта підприємницької діяльності таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта підприємницької діяльності з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру підприємств, організацій України, для фізичних осіб –суб'єктів підприємницької діяльності - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, номера свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності.

Згідно абзацу дев'ятого частини 2 ст. 17 цього Закону, у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.

Оскільки наведеною правовою нормою не встановлено будь-яких інших умов настання передбаченою нею відповідальності, окрім як зберігання спирту, алкогольних напоїв або тютюнових виробів в місцях, не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання, встановлення факту зберігання суб'єктом підприємницької діяльності спирту, алкогольних напоїв або тютюнових виробів в місцях, які не внесені до зазначеного реєстру, є підставою для застосування до нього відповідних фінансових санкцій.

Відповідно, департаментом правомірно застосовано до позивача штрафну санкцію за зберігання алкогольних напоїв в місцях не включених до Єдиного державного реєстру.

Що ж до самого розміру застосованої штрафної санкції до позивача судом враховується, що протоколом огляду, який став підставою для застосування штрафної санкції лише встановлена наявність алкогольних напоїв на складі позивача. При цьому ні кількість алкогольних напоїв, ні їхня ціна зазначеним протоколом не визначені, так як і кількість і назва алкогольних напоїв встановлювалась орієнтовно, зі слів особи позивача, що приймала участь у перевірці.

Визначення партії товару відповідачем, на підставі якої було застосовано штрафну санкцію в розмірі 94001,90 грн., здійснювалось відповідно до податкової накладної № 95 від 22.04.2004 року.

Однак, як вбачається з даної податкової накладної, загальна сума по податковій накладній складає лише 74995 грн., що не відповідає розміру застосованої штрафної санкції –94001,90 грн.

При цьому, судом враховується, що податкова накладна № 95 складена в 2004 році,  тобто за два роки до проведення перевірки.

Крім зазначеної податкової накладної, відповідачем до матеріалів справи надано також податкову накладну № 2719 від 15.12.2004 року на суму 42537,50 грн. та товарно-транспортні накладні № 799440 від 15.12.2004 року на суму 51045 грн., № 357524 від 22.04.2004 року на суму 22242 грн., також подано накладну № 01 від 21.01.2007 року та товарно-транспортну накладну від 21.01.2007 року, які не можуть бути належними доказами у справі так як були виписані в 2007 році, тобто, після проведення перевірки на складі позивача в 2006 році.

Судом не приймаються в якості доказів і надані відповідачем податкові накладні, оскільки крім того, що зазначені податкові накладні були складені за два роки до початку перевірки, особливістю податкових накладних відповідно до п. п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” є те, що податкові накладні складаються на підставі будь-якої з подій, що сталася раніше: або дати зарахування  коштів від покупця..., або дати відвантаження товарів... . При цьому відповідачем при застосуванні штрафних санкцій не встановлювались факти - чи був отриманий товар по даних податкових накладних, чи лише були перераховані кошти позивачем, а продукція отримана ним не була.

Судом враховується, що згідно з абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону України „Про державне регулювання спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” встановлюється відповідальність у вигляді нарахування штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.

Відповідно до Державного стандарту України (ДСТУ) 3993-2000, термін та визначення партія товару - це визначена кількість товарів одного або кількох найменувань, закуплених, відвантажених або отриманих одночасно за одним товаросупровідним документом.

Оскільки в даному випадку партія товару (кількість товарів одного або кількох найменувань, закуплених, відвантажених або отриманих одночасно за одним товаросупровідним документом) відповідачем під час розгляду справи та визначення розміру штрафної санкції не встановлена,  лише встановлений факт зберігання алкогольних напоїв в місцях не включених до Єдиного державного реєстру, правомірним буде застосування штрафної санкції в розмірі 1700 грн.

Враховуючи викладене, вимоги ТОВ „Віоза” щодо скасування рішення відповідача підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259 Кодексу адміністративного судочинства України, п. п. 3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Віоза”, м. Хмельницький до регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України у Хмельницькій області, м. Хмельницький про визнання протиправним та скасування рішення № 220230 від 14.02.2007 року про застосування штрафних санкцій в сумі 94001,90 грн. задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 220230 від 14.02.2007 року про застосування штрафних санкцій в сумі 94001,90 грн. в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 92301,90 грн.

В позові в частині визнання протиправним та скасування рішення №220230 від 14.02.2007 року про застосування штрафних санкцій в сумі 94001,90 грн. в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 1700 грн. відмовити.

Стягнути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Віоза” (м. Хмельницький, вул. Вайсера, 15, код 31359826) 1,70 грн.  (одну гривню 70 коп.) відшкодування сплаченого держмита.

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя