Рішення

від 28.10.2008 по справі 36/132

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

36/132

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

28.10.08 р.                                                                                                       Справа № 36/132                               

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Н.В.Будко

при секретарі судового засідання І.О.Губенко

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом:                     Товариства з обмеженою відповідальністю „Донпостачання”

м.Донецьк

до відповідача:           Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське”

Мар”їнського  району

про: стягнення 241 037грн. 00коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Родіков Е.Ю. по дов.;

від відповідача: Старовецький В.І. по дов.;

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Донпостачання” м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське” Мар”їнського району, про стягнення заборгованості в сумі 241 037грн. 00коп.

          Крім того, з метою забезпечення позову, просить суд накласти арешт на майно та грошові кошти відповідача.

          14.10.08р. позивач надав суду заяву, якою згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України уточнив позовні вимоги в частині здійснених взаєморозрахунків за трьома договорами, зазначив повну господарську діяльність з відповідачем, та вказав поставку яка була здійснена як поза договорами, так і по договору №10/06 від 10.10.2006р., а також всі здійснені взаєморозрахунки з відповідачем з посиланням на акт звірки взаєморозрахунків, і просить суд стягнути з відповідача заборгованість з урахуванням індексу інфляції, штрафних санкцій та 3% річних в сумі 240 317грн. 79коп.

          Суд розглядає вимоги позивача з урахуванням уточнення.

          В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договори №02/03-07 від 22.03.07р., №5/07 від 13.04.07р., №6/07 від 04.05.08р., специфікації до них, накладні, довіреності, рахунки, податкові накладні, претензію б/н та дати, акти звірки взаєморозрахунків, письмову вимогу.

          Відповідач  позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій не визнає, оскільки ні рахунків, ні письмової вимоги згідно ст. 530 ЦК України про оплату боргу від позивача він не отримував. Також посилається на те, що позивач нарахував штрафні санкції з порушенням вимог п.6 ст.232 ГК України.

          Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:

          22.03.07р. сторони уклали договір №02/03-07, згідно якого позивач зобов'язався поставити продукцію, асортимент, кількість та ціна якої зазначені у додатку, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити її.

П.3.2 договору передбачено, що загальна сума договору складає 56 026грн. 80коп.

До означеного договору сторони узгодили та підписали Специфікацію, якою визначили, що позивач передає відповідачу товар - Раксіл-Ультра, у кількості 35л. за ціною 399грн. без урахування ПДВ, а також Гранстар у кількості 18кг. за ціною 1818грн. без урахування ПДВ, а всього на загальну суму 56 026грн. 80коп. з урахуванням ПДВ.

На виконання умов договору позивач передав  відповідачу товар на суму 56 026грн. 80коп. за накладною №97 від 22.03.07р. Раксіл-Ультра у кількості 35л. за ціною 399грн. без урахування ПДВ на суму 16 758грн. з урахуванням ПДВ, а також за накладною №102/2 від 13.04.07р. Гранстар у кількості 20кг., з яких за договором №02/03-07 від 22.03.07р. відповідачу поставлено 18кг. на суму 3 926грн. 80коп., про що позивач зазначив в уточненні до позовних вимог.

Факт отримання відповідачем товару на суму 56 026грн. 80коп. підтверджується вищевказаними накладними, а також довіреностями ЯЛЯ №034765 від 22.03.07р. та ЯЛЯ №034775 від 13.04.07р.

Крім того, 13.04.07р. сторони також уклали договір №5/07, згідно якого позивач зобов'язався поставити продукцію, асортимент, кількість та ціна якої вказані у додатку, а відповідач у свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити її.

Сума даного договору складає 80 284,68грн. (п.3.2 договору).

Відповідно до специфікації до вищевказаного договору позивач повинен поставити відповідачу Харнес у кількості 1020кг. за ціною 42,42грн. без урахування ПДВ,  Гранстар у кількості 2кг. за ціною 1818грн. без урахування ПДВ, Раундап у кількості 40л. за ціною 35,30грн. без урахування ПДВ, Престиж у кількості 15л. за ціною 239,40грн. без урахування ПДВ, Лонтрел у кількості 40л. за ціною 293,40грн. без урахування ПДВ, Тренд у кількості 160л. за ціною 20,20грн. без урахування ПДВ, а всього на суму 80 284,68грн. з урахуванням ПДВ.

На виконання умов означеного договору позивач передав відповідачу товар на суму 80 284,68грн. за накладними №111 від 26.04.07р. Харнес у кількості 860л. за ціною 42,42грн. без урахування ПДВ, Престиж у кількості 15л. за ціною 241,30грн. без урахування ПДВ, Лонтрел у кількості 40л. за ціною 293,40грн. без урахування ПДВ, Тренд у кількості 160л. за ціною 20,20грн. без урахування ПДВ, а всього на суму 66 082,44грн. з урахуванням ПДВ, а також за накладною №180/2 від 13.04.07р. Харнес у кількості 160л. за ціною 42,42грн. без урахування ПДВ, Раундап у кількості 40л. за ціною 35,30грн. без урахування ПДВ та Гранстар у кількості 20кг. за ціною 1818грн. без урахування ПДВ, з яких по договору №5/07 від 13.04.07р. поставлено 2кг., про що позивач зазначив у заяві про уточнення позовних вимог.

Факт отримання відповідачем продукції на суму 80 284,68грн. підтверджується також довіреностями ЯЛЯ №034783 від 26.04.07р. та ЯЛЯ №034775 від 13.04.07р.

Також між сторонами був укладений договір №6/07 від 04.05.07р., п.1.1 якого передбачено, що позивач зобов'язується поставити відповідачу продукцію, асортимент, кількість і ціна якої передбачені у додатку, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити її.

Згідно п.3.2 договору сума даного договору складає 52 380грн. 00коп.

Як вбачається з Специфікації до вищевказаного договору, позивач зобов'язався поставити відповідачу Раундап у кількості 160л. за ціною 35,30грн. без урахування ПДВ, Зенкор у кількості 6кг. за ціною 181,50грн. без урахування ПДВ, Лонтрел  у кількості 30л. за ціною 293,40грн. без урахування ПДВ, Естерон у кількості 60л. за ціною 29,70грн. без урахування ПДВ, Агрітокс у кількості 20л. за ціною 30,30грн. без урахування ПДВ, Мілагро у кількості 80л. за ціною 163,25грн. без урахування ПДВ, Півот у кількості 60л. за ціною 211,05грн. без урахування ПДВ, а всього на суму 52 380грн. 00коп. з урахуванням ПДВ.

Згідно умов даного договору позивач передав відповідачу товар на суму 52 380грн. 00коп. за накладними №114 від 05.05.07р. Раундап у кількості 160л. за ціною 35,30грн. без урахування ПДВ, Зенкор у кількості 6кг. за ціною 181,50грн. без урахування ПДВ, а всього на суму 8084,40грн. з урахування ПДВ, №118 від 11.05.07р. Лонтрел у кількості 30л. за ціною 293,40грн. без урахування ПДВ, №119 від 18.05.07р. Естерон у кількості 60л. за ціною 29,70грн. без урахування ПДВ, Агрітокс у кількості 20л. за ціною 30,30грн. без урахування ПДВ, Мілагро у кількості 80л. за ціною 163,25грн. без урахування ПДВ, Півот у кількості 60л. за ціною 211,05грн. без урахування ПДВ, а всього на суму 33 733,20грн. з урахуванням ПДВ.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується вищевказаними накладними а також довіреностями ЯЛЯ №034786 від 04.05.07р., ЯЛЯ №034791 від 11.05.07р., ЯЛЯ №034796 від 18.05.07р.

Таким чином, за договорами №02/03-07 від 22.03.07р., №5/07 від 13.04.07р., №6/07 від 04.05.07р. позивач передав відповідачу товар на загальну суму 188 691,48грн.

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними накладними був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договорів №02/03-07 від 22.03.07р., №5/07 від 13.04.07р., №6/07 від 04.05.07р., господарський суд робить виходячи з того, що найменування, кількість та ціна товару, зазначеного у накладних, повністю відповідають тим, що вказані у специфікації до договору.

У заяві про уточнення позовних вимог позивач зазначає, що товар в сумі 56 026,80грн. по договору №02/03-07 від 22.03.07р., відповідач оплатив частково, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість за цим договором в сумі 45 812грн. 83коп.

Оскільки у договорі №02/03-07 від 22.03.07р. сторони належним чином не визначили строки виконання відповідачем зобов'язання по оплаті товару, господарський суд застосовує до даних правовідносин положення ч.2 ст.530 ЦК України, яка передбачає, якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак в порушення вимог ст. 530 ЦК України позивач не надіслав відповідачу письмової вимоги про здійснення оплату, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що у відповідача не виник обов'язок здійснювати оплату за продукцію.

Наявну в матеріалах справи претензію б/н та дати (а.с.32), суд до уваги не приймає, оскільки відсутні докази її направлення відповідачу, а з відмітки на цій претензії „№5 24.01.08 підпис” не вбачається, що означена претензія була отримана саме відповідачем.

Також суд не приймає до уваги наявні в матеріалах справи рахунки, на які позивач посилається в уточненні до позовних вимог, оскільки докази їх направлення відповідачу відсутні.

Крім того, ухвалами від  21.08.08р., 02.09.08р., 14.10.08р. господарський суд зобов'язав відповідача надати журнал вхідної кореспонденції за січень 2008р. (ксерокопію, завірену належним чином – в матеріали справи), а також журнал реєстрації отриманих документів за 2007р., у разі відсутності таких документів надати письмові пояснення з цього приводу.

Листом б/н та дати (вх.02-41/41358 від 27.10.08р.), відповідач повідомив, що надати журнал вхідної кореспонденції він надати не може, оскільки такий журнал відсутній.

Не може вважатися письмовою вимогою в розумінні ст. 530 ЦК України і наявні в матеріалах справи письмова вимога позивача №7 від 01.09.07р. про оплату боргу, оскільки вона суперечить ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює, що право на звернення до господарського суду мають юридичні та фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність за захистом своїх порушених або оспорюваних прав. Позивач звернувся з позовом 02.07.2008р. ( а.с.2-4), але на цей час його права по договору №02/03-07 від 22.03.07р. не були порушені відповідачем ( оскільки обов"язок оплати не виник), тому в цій частині позову господарський суд позивачу відмовляє.

З цих же підстав, господарський суд відмовляє позивачу у вимогах в частині стягненні пені  в сумі 994грн. 05коп., суми інфляції 503грн. 94коп., та 3% річних – 123грн. 92коп., нарахованих по договору №02/03-07 від 22.03.07р.

Водночас, відповідно до п.3.4 договорів №5/07 від 13.04.07р. та №6/07 від 04.05.07р., відповідач повинен був оплатити товар у строк до 30.08.07р.; 10.10.07р.

Однак у встановлений договорами строк відповідач отриманий товар в сумі 132 664,68грн. не оплатив.

          Доказів оплати боргу в сумі 132 664грн. 68коп. відповідач суду не представив, у зв'язку з чим господарський суд робить висновок, що на момент прийняття рішення зобов'язання відповідача перед позивачем залишилось невиконаним, що є порушенням норм статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином,  відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

          За таких обставин, господарський суд вважає вимоги позивача в частині стягнення заборгованості в сумі 132 664грн. 68коп. по договорам №5/07 від 13.04.07р. та №6/07 від 04.05.07р., суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 ЦК України прострочення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

Згідно наданого позивачем розрахунку, він просить суд стягнути з відповідача по договору №5/07 від 13.04.07р. суму інфляції 19 755грн. 91коп., 3% річних – 2 436грн. 35коп., а по договору №6/07 від 04.05.07р. суму інфляції 12 889грн. 31коп. та 3% річних – 1 589грн. 54коп.

Перевіривши арифметично наданий позивачем розрахунок суми інфляції та 3% річних по договорам №5/07 від 13.04.07р. та №6/07 від 04.05.07р., з огляду на наявність заборгованості, господарський суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

          Порушення відповідачем строків оплати за умовами п.4.2 договорів №5/07 від 13.04.07р., №6/07 від 04.05.07р. тягне за собою обов'язок сплати пені  у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

          Однак, розрахунок пені по договорам №5/07 від 13.04.07р., №6/07 від 04.05.07р. позивач здійснює за період з 10.10.07р. по 14.10.08р., що суперечить приписам п.6 ст.232 Господарського кодексу України, яка передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

          За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення пені господарський суд задовольняє частково, та стягує з відповідача пеню за період з 11.10.07р. (з моменту виникнення права вимоги) по 09.04.08р., тобто за 182 дня, по договору №5/07 від 13.04.07р. в сумі 7 272грн. 99коп., та по договору  №6/07 від 04.05.07р. в сумі 4 748грн. 09коп., а всього 12 021грн. 08коп.

          Водночас, господарський суд відмовляє позивачу в заявленому клопотанні в частині накладання арешту на майно і грошові кошти відповідача, оскільки позивач жодним чином не довів той факт, що невжиття таких заходів може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення.

          Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно задоволеній частині позову.

          На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 525, 526, 530, 614, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України  суд,-

ВИРІШИВ:

          Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Донпостачання” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське” Мар”їнського району з урахуванням уточнення.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донпостачання” основний борг в сумі 132 664грн. 68коп.,  3% річних 4 025грн. 89коп., суму інфляції 32 645грн. 22коп., пеню в сумі 12 021грн. 08коп., витрати по сплаті держмита в сумі 1 813,57грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 89,04грн.

          Видати наказ.

          В іншій частині позову відмовити.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.          

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя