Рішення

від 22.09.2008 по справі 7935-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

7935-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215

РІШЕННЯ

Іменем України

22.09.2008Справа №2-19/7935-2008

За позовом – Фонд майна АР Крим, м.Сімферополь АР Крим

До відповідача – ТОВ «Сєда-ресурси», м.Сімферополь АР Крим

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору – Підприємство Сімферопольської виправної колонії № 102 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим, м.Сімферополь АР Крим

Про стягнення 10075,32 грн.

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Аметов С.Д., представник, довіреність № 04Д від 08.01.2008 р.   

Від відповідача  –  не з'явився

Від третій особи – не з'явився

Суть спору:  

Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача та просить  стягнути з відповідача – ТОВ «Сєда-ресурси» 10075,32 грн. заборгованості за договором оренди державного нерухомого майна від 27.11.2006 року № 721/06. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не провів розрахунки за оренду майна.

Позивач заявою уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати з урахуванням індексу інфляції за період з 27.11.2006 р. по 30.11.2007 р. у розмірі 9495,89 грн. та пеню за період з 13.09.2007 р. по 22.09.2008 р. у розмірі 753,77 грн.

Відповідач відзив на позов не надав, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, повідомлявся належним чином: замовленою кореспонденцією на юридичну адресу.

Відповідно до ст. 9, 10 Конституції України, ст. 9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст. 3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст. 10 Закону України «Про судоустрій» (від 07.02.2002 року № 3018), ст. 18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст. ст. 10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350) та клопотанням представника позивача від давав пояснення на російський мові.

Згідно із клопотанням представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.

Справа розглядалась відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Розглянув матеріали справи,  суд –

В С Т А Н О В И В :

27 листопада 2006 року між Фондом майна АР Крим та ТОВ «Сєда-Ресурси» було укладено договір оренди державного нерухомого майна – майданчика з твердим покриттям загальною площею 1000,0 кв.м., розташованого за адресою: м.Сімферополь, провулок Елеваторний, 4, що знаходиться на балансі Підприємства Сімферопольської виправної колонії № 102 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим з метою прийняття та переробки чорних металів (а.с.9-11).

Відповідно до п.3.1.; 3.3 вказаного договору оренди, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою  Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 (із змінами та доповненнями), і становить без ПДВ за базовий місяць оренди – жовтень 2006 року 1712,04 грн., у тому числі: 70% -1198,43 грн. (у т.ч. 97% - 1162,48 грн.; 3% -35,95 грн.); 30% - 513,61 грн.  Орендна плата за кожний наступний місяць визначається орендарем самостійно шляхом корегування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, встановлений Міністерством статистики України.

Пунктом 3.5 договору оренди передбачено, що сплата орендних платежів відбувається щомісячно, не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним: 70 % - до Державного бюджету України; 30%  та ПДВ на повну суму балансоутримувачу.

Пункт 3.6 вказаного договору передбачає, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та балансоотримувачу у визначеному в п.3.5 договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства, з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

05.04.2007 р. між Фондом майна АР Крим та відповідачем було укладено додаткову угоду в частині внесення змін до п.п.3.1, 3.5.1 договору оренди (а.с.14).

Відповідно до п.1 додаткової угоди від 05.04.2007 № 1 пункт 3.1 договору було викладено у наступній редакції: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 (із змінами та доповненнями), і становить без ПДВ за перший базовий місяць перерахунку орендної плати грудень 2006 року 2637,81 грн., у тому числі: 50% до бюджету України – 1846,46 грн., 50% - балансоотримувачу – 791,35 грн. Нарахування  ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно  з п.3, 4, 5 додаткової угоди від 05.04.2007 № 1 розрахунок орендної плати, що є невід'ємним додатком до додаткової угоди, вводиться з 27.12.2006 року. Орендар зобов'язаний протягом місяця з моменту підписання додаткової угоди сплатити донараховану орендну плату до Державного бюджету та балансоотримувачу у співвідношенні, визначеному у п.3.5 договору оренди від 27.11.2006 р.

Додаткова угода від 05.04.2007 № 1 набирає чинності з моменту її підписання та діє протягом терміну дії договору оренди.

Позивач заявою уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати з урахуванням індексу інфляції за період з 27.11.2006 р. по 30.11.2007 р. у розмірі 9495,89 грн. та пеню за період з 13.09.2007 р. по 22.09.2007 р. у розмірі 753,77 грн.

Згідно із ст.33 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими   учасниками судового процесу.

Згідно із ст.526, 527 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору та вимог цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до звичаїв ділового  обороту  або  інших  вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти  виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом,  не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником  або  виконання  приймається  належним кредитором чи уповноваженою на це особою,  і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Відповідач ненадав доказів виконання прийнятих на себе зобовґязань у звґязку з чим суд задовольняє позовні вимоги у частині стягнення суми основного боргу.

Відповідно до ст.258 Цивільного кодексу України (у редакції від 16.01.2003 р.) до вимог про стягнення неустойки (пені) застосовується строк позовної давності у один рік.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарський кодекс України (у редакції від 16.01.2003 р.) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Ухвалою від 08.09.2008 року господарський суд зобов'язав позивача надати розрахунок суми позову.

Позивач заявою від 18.09.2008 року № 08-14/8507 надав заяву про уточнення позовних вимог, проте розрахунок пені з урахуванням вимог п.6 ст.232 Господарський кодекс України (у редакції від 16.01.2003 р.) не здійснив.

У судовому засіданні представник позивача не зміг пояснити порядок нарахування пені: чи вона нарахована наростаючим підсумком чи за кожний місяць прострочення зобов'язання окремо.

З урахуванням того, що позивач здійснив розрахунок пені за період з 13.09.2007 р. по 22.09.2007 р., що не відповідає вимогам ст.258 Цивільного кодексу України (у редакції від 16.01.2003 р.) та п.6 ст.232 Господарський кодекс України (у редакції від 16.01.2003 р.) суд залишає вимоги про стягнення пені без розгляду.

Судові витрати суд покладає на відповідача згідно із ст.49 ГПК України.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодекса України суд, -

В И Р І Ш И В :

·          Позов задовольнити частково.

·          Стягнути з ТОВ «Сєда-ресурси» (АР Крим, м.Сімферополь, вул.Буденного, 28, р/р 26008301052001 ФАБ «Південний» м.Сімферополь, ЄДРПОУ 34309567, МФО 384652) на користь Фонду майна АР Крим (95015, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Севастопольська, 17, р/р 31114094700015 в Головному управлінні Державного казначейства в АР Крим, м.Сімферополь, ЄДРПОУ 00036260, МФО 824026) 9495,89 грн. заборгованості з орендної плати; 102 грн. державного мита, 118,00 грн. послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

·          У частині стягнення 753,77 грн. пені позовні вимоги залишити без розгляду.

·          Видати наказ після набрання чинності рішенням суду.

Рішення оформлено

відповідно до ст.84, 85 ГПК України

23.10.2008 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Мокрушин В.І.