Рішення

від 23.10.2008 по справі 12/511-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/511-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.10.08           Справа № 12/511-08.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Конвалія”, м. Шостка

до відповідача:  Державного підприємства „Управління по експлуатації

                            адмінбудинків податкових органів Сумської області”, м. Суми

про відшкодування матеріальної шкоди

       СУДДЯ  КОСТЕНКО Л.А.

Представники сторін:

Від позивача:      не прибув

Від відповідача:  предст. Дмітрієв В.В., Клещенко О.М.

За участю секретаря судового засідання Бардакової О.М.

Суть спору:  Позивач просить суд стягнути з відповідача майнову шкоду у вигляді недоотриманого прибутку в сумі 278 700 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти позову позивача і просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судові засідання позивач не з'явився, про те що був повідомлений належним чином, тому згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на слідуючі обставини, 27 лютого 2007 року між позивачем і товариством з обмеженою відповідальністю „Техномет” був укладений договір купівлі-продажу № 14Т-2007, згідно з яким позивач - товариство з обмеженою відповідальністю „Конвалія” зобов'язався продати йому, а він купити у позивача 10 алюмінієвих цистерн, знятих з візкив вагонних по ціні 66000 грн. за одну цистерну, а з ПП НВФ „Авгур-2” договір купівлі-продажу № 10 від 20.06.2007 року згідно з яким позивач зобов'язався продати, а ПП НВФ „Авгур-2” купити 20 одиниць візкив вагонних з колісними парами від залізничних алюмінієвих цистерн по ціні 15000,00 грн. за 1 комплект (комплект – один візок з двумя колісними парами).

Однак позивач вказує, що не зміг виконати свої зобов'язання у повному обсязі, оскільки відповідач непоставив йому по договору від 27 вересня 2002 року чотири алюмінієві залізничні цистерни, тому було продано тільки дві алюмінієві цистерни і чотири комплекта візків вагонних з колісними парами.

У зв'язку з цим позивач вважає, що не доотримав прибуток, який за відрахуванням присудженої йому рішенням господарського суду Сумської області вартості 4 залізничних алюмінієвих цистерн в сумі 105 300 грн., складає 278 700 грн. (66 000 грн.* 4 цистерни)+(15 000 грн. *8 комплектів візкив вагонних з колісними парами) = 264 000 грн. + 120 000 грн. – 105 300 грн. = 278 700 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на слідуючі обставини.

27.09.2002 року між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу, згідно з умовами договору відповідач зобов'язався продати позивачу 20 залізничних вагонів, 6 залізничних цистерн алюмінієвих. Позивач сплатив ціну за договором 252920 грн. 90 коп., однак відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

25.08.2004 року господарським судом Сумської області ухвалене рішення у справі № 8/39 відповідно з яким з Державного підприємства „Управління по експлуатації адміністративних будівель ДПА України в Сумскій області” стягнуто на користь ТОВ „Конвалія” 110 300 грн. вартості цистерн.

Таким чином згідно вказаного судового рішення на користь позивача було стягнуто вартість п'яти цистерн, а не повернуто цистерни. В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач набув права власності на цистерни які були предметом судового розгляду.

Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи, внаслідок дій якої спричинено збитки. Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками.

З позовної заяви позивача, матеріалів справи не вбачається причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Укладаючи договори купівлі-продажу цистерн позивач діяв на власний ризик. Більш того, позивачем укладено договори відповідно 27.02.07 та 20.06.07, а договір про поставку цистерн між позивачем та відповідачем було укладено ще у 2002 році. Тобто, на момент укладення позивачем договорів купівлі-продажу з ТОВ „Техномет” та ПП НВФ „Авгур-2” позивач не мав права власності на спірні цистерни, і не міг ними розпоряджатися. Також на момент укладення позивачем договір купівлі-продажу існувало рішення господарського суду Сумської області від 25.08.2004 р. про стягнення з відповідача 110 300,0 тис. грн.

Згідно ст. ст. 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, але позивач, з урахуванням всіх обставин справи, не подав суду належних доказів, які б обєктивно, і у визначеному законом порядку, підтвердили його позицію по справі.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд при винесенні рішення по справі оцінює всі наявні докази за своїм  внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті держмита та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Конвалія” до Державного підприємства „Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Сумської області” –  відмовити.

СУДДЯ                                                                      Л.А. КОСТЕНКО

Повний текст рішення підписано 27.10.2008 р.